Постанова

від 23.07.2012 по справі 2а/0270/2635/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

23 липня 2012 р. Справа № 2а/0270/2635/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Юлії Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Щербтюк Л.Є.,

представника позивача: Брилянт І.О.,

представника відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: дочірнього сільськогосподарського рибоводного підприємства "Прилуцький рибцех" ПрАТ " СП "Вінницярибгосп"

до: Іллінецької міжрайонної Державної податкової інспекції (Липовецьке відділення)

про: скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось дочірнє сільськогосподарське рибоводне підприємство «Прилуцький рибцех» ПрАТ «СП "Вінницярибгосп» (далі - ДСРП «Прилуцький рибцех») до Іллінецької міжрайонної Державної податкової інспекції (Липовецьке відділення) (Іллінецької ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПС у Вінницькій області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПрАТ "Вінницярибгосп" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року. В результаті перевірки було складено акт №11/16-02/24897443 від 10.05.2012 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом Іллінецької ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000013500 від 31.05.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 256 392,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 56 725,00 грн.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000013500 від 31.05.2012 р. є незаконним та неправомірним, оскільки частина договорів оренди земельних ділянок, на яких він здійснює свою господарську діяльність, не пройшли державну реєстрацію, але з підстав, які не залежали від позивача.

Крім того, 19.07.2012 року на адресу суду надійшла заява про збільшення позовних вимог. Відповідно до якої позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000013500 від 31.05.2012 р., скасувати рішення №5/24897443/183-015 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, скасувати свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200056343.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на обставини, викладені у поданих запереченнях. Окремо зазначив, що у ДСРП „Прилуцький рибцех" відсутні документи, які є підставою для отримання статусу сільськогосподарського підприємства у відповідності до пункту 8 .6 Закону «Про податок на додану вартість» та пункту 209.6 ПК України, що в свою чергу не дає права використовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість у сфері рибальства, а саме, умова про питому вагу вартості сільськогосподарських товарів (послуг), яка повинна становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг) підприємством виконана та умова про поставку вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях не виконана - відсутні документи на право власності або оренди земельних ділянок для виробництва риби. Також зазначив, що ДСРП „Прилуцький рибцех" не відповідає критеріям, визначеним п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу, на момент подання заяви про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, яка стала підставою для видачі свідоцтва про реєстрацію суб'єктом спеціального режиму оподаткування, тому за результатами перевірки Іллінецька МДПІ прийняла рішення про виключення ДСРП „Прилуцький рибцех" із спеціального режиму оподаткування по податку на додану вартість.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ДСРП "Прилуцький рибцех" ПрАТ "СП «Вінницярибгосп» зареєстровано Липовецькою районною державною адміністрацією Вінницької області 01.03.2002 р., свідоцтво про державну реєстрацію № 11561200000000445 від 01.03.2002 р.

Згідно із статутом, ДСРП " Прилуцький рибцех" ПрАТ "СП Вінницярибгосп" є повним правонаступником з всіма правами та обов'язками ДСРП " Прилуцький рибцех" СВАТ "Вінницярибгосп" внаслідок реорганізації, шляхом перетворення СВАТ "СП "Вінницярибгосп" у ПрАТ " СП «Вінницярибгосп».

За результатами перевірки складено акт № 11/16-02/24897443 від 10.05.2012 року., відповідно до якого відповідачем було встановлено, що ДСРП «Прилуцький рибцех» порушило п.4.1 ст.4, п.7.3.1 п.7.3, п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п. 7.5, п.п. 7.7.1 п.7.1 ст.7, п.8-1.1, п.8-1.2, п.8-1.6 ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р.; п. 185.1 ст. 185, ст. 187, ст. 198. ст.200, п.209.1, п.209.2,п.209.6 ст.209 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р., в результаті чого занижено податок на додану вартість (по загальній декларації - розрахунки з бюджетом) в періоді, що перевірявся, на загальну суму 287 782. А також завищено податок на додану вартість (по скороченій декларації - кошти залишаються у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника) в періоді, що перевірявся, на загальну суму 302 619 грн.

На підставі акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000013500 від 31.05.2012 р., яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 256 392 грн., за штрафними санкціями в сумі 56 725 грн. та рішення № 5/24897443/183-015 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Крім цього, на підставі вищезазначеного акту перевірки начальником Іллінецької МДПІ Вінницької області ДПС складено протоколи про адміністративне правопорушення відносно директора та головного бухгалтера ДСРП "Прилуцький рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп".

Висновки відповідача викладені в акті перевірки від 10.05.2012 р. про порушення позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість" не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 8-1.1. ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України, діючого на момент виникнення спірних правовідносин, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно п. 8-1.6. ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

За приписами п. 8-1.2. ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

В ході перевірки та в судовому засіданні встановлено, що для здійснення господарської діяльності по веденню рибного господарства та подальшої реалізації вирощеної та виробленої продукції ДСРП "Прилуцький рибцех" використовує земельні ділянки водного фонду, надані у постійне користування згідно державних актів на право постійного користування землею серії І-ВН № 003698 від 16.12.1998 р., виданого Козятинською районною радою народних депутатів, серії ІІ-ВН № 001233 від 27.05.1996 р., виданого Липовецькою районною радою народних депутатів, серії ІІ-ВН № 1428 від 16.10.1998 р., виданого Калинівською районною радою народних депутатів (а.с. 43-48).

Крім того, відповідачем не враховано, що сільгосппродукція вирощується, збирається, зберігається і продається (поставляється) працівниками (трудовим колективом) ДСРП " Прилуцький рибцех", з використанням інших власних та орендованих виробничих потужностей - власної та орендованої сільськогосподарської техніки та усіх інших витратних матеріалів. Товариство здійснює увесь цикл виробництва сільськогосподарської продукції із застосуванням власних та орендованих виробничих потужностей, а тому є сільськогосподарським товаровиробником. Будь-яких доказів того, що ДСРП " Прилуцький рибцех" виготовляє продукцію не свого виробництва податковим органом не доведено.

Таким чином, позиція податкового органу полягає в тому, що при використанні ДСРП "Прилуцький рибцех" у господарській діяльності земельних ділянок об'єднання СВАТ "СП "Вінницярибгосп", позивач втрачає право на застосування спеціального режиму оподаткування з податку на додану вартість. Тобто, при визначенні суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по скороченій декларації позивач до складу такого зобов'язання має відносити лише реалізацію продукції, вирощеної та виробленої на власних або орендованих потужностях. Реалізація продукції, вирощеної підприємством на інших земельних ділянках, повинна відноситись позивачем до складу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній декларації, по якій відбуваються розрахунки до бюджету.

Дослідивши матеріали справи, суд критично оцінює вказане твердження Іллінецької ОДПІ, в зв'язку з наступним.

Згідно із ст. 7 Земельного кодексу України 1992 року, який діяв на час видачі вказаних вище Державних актів у 1996 році, у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема: сільськогосподарським підприємствам і організаціям.

Тобто на час дії Земельного кодексу України 1992 року сільськогосподарські підприємства мали право постійного користування земельною ділянкою.

Із моменту видачі державних актів на право постійного користування землею ДСРП " Прилуцький рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп", як сільськогосподарське підприємство, набуло права постійного користування земельними ділянками, що розташовані на території Калинівського, Козятинського та Липовецького районах Вінницької області.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно статуту, ДСРП " Прилуцький рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" є повним правонаступником за всіма правами та обов'язками ДСРП "Прилуцький рибцех" СВАТ "Вінницярибгосп", в тому числі майнових прав і обов'язків з дебіторською та кредиторською заборгованостями.

Відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України перетворення юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Оскільки ДСРП "Прилуцький рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" є правонаступником ДСРП " Прилуцький рибцех" СВАТ "Вінницярибгосп", то в силу ст. 108 ЦК України до них перейшли всі права цього підприємства, в тому числі і право постійного користування земельними ділянками водного фонду на підставі вказаних вище Державних актів на право постійного користування землею, так як на момент перетворення юридичної особи, згідно діючого на той час Земельного кодексу України, сільськогосподарські підприємства мали право постійного користування земельною ділянкою.

Частиною 2 ст. 92 Земельного кодексу України, який набрав чинності з 1.01.2002 року, встановлено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Однак у п. 6 Перехідних положень цього Кодексу передбачено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Суд зазначає, що таким чином законодавець дозволив до відповідного переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди на неї користуватися земельною ділянкою підприємствам, які за чинним Земельним кодексом не можуть мати земельні ділянки на праві постійного користування.

В той же час, з урахування рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005 року, яким визнано неконституційними положення: "пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення і п. 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18.12.1990 року № 563-ХІІ з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою, ДСРП "Прилуцький рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп", як правонаступник ДСРП "Прилуцький рибцех" СВАТ "Вінницярибгосп", правомірно користувалось та користується земельними ділянками на підставі Державних актів на право постійного користування землею.

З огляду на викладене, позивач як сільськогосподарське підприємство, правомірно користувався спеціальним режимом оподаткування податком на додану вартість.

Крім цього, відповідно до постанови Липовецького районного суду від 04.07.2012 року та постанови Липовецького районного суду від 05.07.2012 року про притягнення до адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, директора ДСРП «Прилуцький рибцех» Плахотнюка В.І. та головного бухгалтера ОСОБА_3 за те, що допустили порушення порядку ведення бухгалтерського обліку, в результаті чого було занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року на суму 287 782 грн., чим порушив п.4.1 ст.4, п.7.3.1 п.7.3, п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п. 7.5, п.п. 7.7.1 п.7.1 ст.7, п.8-1.1, п.8-1.2, п.8-1.6 ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р.; п. 185.1 ст. 185, ст. 187, ст. 198. ст.200, п.209.1, п.209.2,п.209.6 ст.209 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. провадження в справі про адміністративне правопорушення закрито в зв'язку із відсутності складу правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Визначаючись щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування суд виходить з того, що відповідні рішення прийняті на підставі акту про результати позапланової виїзної перевірки підприємства № 11/16-02/24897443 від 10.05.2012 року, тому доведена в судовому засіданні правомірність користування спеціальним режимом оподаткуванням податку на додану вартість спростовує доводи відповідача про правомірність винесених ним рішень.

Враховуючи вищевказане, посадовими особами ДСРП "Прилуцький рибцем" порушення вимог податкового законодавства щодо заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року на суму 287 782 грн. не знайшло свого підтвердження. А отже, надані органом Іллінецької МДПІ докази не доводять правомірності донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 287 782 грн.

Таким чином, судом не приймаються до уваги як обґрунтовані висновки акту перевірки щодо порушення позивачем п.4.1 ст.4, п.7.3.1 п.7.3, п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п. 7.5, п.п. 7.7.1 п.7.1 ст.7, п.8-1.1, п.8-1.2, п.8-1.6 ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р.; п. 185.1 ст. 185, ст. 187, ст. 198. ст.200, п.209.1, п.209.2,п.209.6 ст.209 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р., а тому податкове повідомлення-рішення № 00000013500 від 31.05.2012 року та рішення № 5/24897443/183-015 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами представників сторін, так і матеріалами справи, суд дійшов до висновку про те, що податковий орган під час перевірки та визначення податкових зобов'язань ДСРП "Прилуцький рибцех" вийшов за межі повноважень та діяв не у спосіб, що передбачений законодавством України. Відтак позовні вимоги є обґрунтованими, а тому суд з метою захисту прав та інтересів позивача, вважає, що позов слід задовольнити, шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про виключення сільськогосподасрького підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Іллінецької міжрайонної Державної податкової інспекції (Липовецького відділення) Вінницької області Державної податкової служби № 00000013500 від 31.05.2012 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Іллінецької міжрайонної Державної податкової інспекції (Липовецького відділення) Вінницької області Державної податкової служби № 5/24897443/183-015 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього сільськогосподарського рибоводного підприємства "Прилуцький рибцех" ПрАТ "СП"Вінницярибгосп" (вул. Космонавтів, 29, с. Стара Прилука, Липовецький район, Вінницька область, 22511, код ЄДРПОУ 24897443) судові витрати в розмірі 2146 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України з рахунку Іллінецької міжрайонної Державної податкової інспекції (Липовецького відділення) Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна