Постанова

від 05.09.2012 по справі 27/5005/2074/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2012 року Справа № 27/5005/2074/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),

суддів : Чимбар Л.О, Антоніка С.Г.

при секретарі судового засідання : Ненарочкіну І.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Полянська Є.Д, довіреність №б/н від 29.05.12, представник;

від відповідача - 1: ОСОБА_3, довіреність №б/н від 12.09.11, преставник;

від відповідача-1: ОСОБА_4, паспорт серія НОМЕР_3 від 21.07.97, ФОП;

від відповідача1: ОСОБА_5, довіреність №б/н від 29.10.10, представник;

представник відповідача- 2 за первісним позовом у судове засідання не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2012 року у справі №27/5005/2074/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БК-груп",

м. Дніпропетровськ

до фізичної особи -підприємця ОСОБА_4,

м. Дніпропетровськ

фізичної особи - підприємця ОСОБА_6,

м. Дніпропетровськ

про усунення перешкод у користуванні майном, виселення та стягнення заборгованості

та

за зустрічним позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "БК-груп", м. Дніпропетровськ

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "БК-груп" звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 з позовом про виселення з нежилих підсобних приміщень: боксу А площею 182 м. 2 та боксу Б площею 204 м. 2 , розташованих за адресою: АДРЕСА_3 та стягнення боргу за договором оренди №02.09. від 13.11.2009 року у сумі 39 200 грн, неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення об'єкту оренди у сумі 57 083, 80 грн, пені за несвоєчасну сплату орендних платежів у сумі 3 597, 81 грн, 3% річних у сумі 618, 72 грн, інфляційних втрат у сумі 849, 52 грн. а всього 101 349, 85 грн. Позовні вимоги обгрунтовувалирсь тим, що відповідач на протязі березня -травня 2010 року не сплачувала орендну плату, в зв'язку з чим позивач своїм листом за №6 від 01.06.2010 року достроково розірвав договір і запропонував звільнити приміщення. (а. с. 2-13 т. 1)

Відповідач позов не визнавала і 14.10.2010 року звернулась з зустрічним позовом на підставі частин 1 і 2 статті 778 Цивільного кодексу України про стягнення вартості необхідних витрат на проведення невідокремлювальних поліпшень орендованого майна у сумі 724 383, 52 грн, витрат на сплату державного мита у сумі 7 243, 84 грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. (а. с. 37 - 40 т. 1)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2010 року первісний позов задоволено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

(а. с. 64-68 т. 2)

За результатами перегляду справи в апеляційному порядку рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2010 року змінено постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.03.2011 року, резолютивна частина рішення викладена в такій редакції: "Первісний позов задовольнити частково. Виселити фізичну особу -підприємця ОСОБА_4 з нежилих підсобних приміщень (бокс А площею 183,0 кв.м та бокс Б площею 204,0 кв.м), розташованих за адресою: АДРЕСА_3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БК-груп»38 266, 38 грн. основного боргу, 1 268,19 грн. пені, 231, 04 грн. інфляційних втрат, 185,58 грн. 3% річних, 57 083, 8 грн. неустойки, 970, 33 грн. державного мита та 226, 56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті вимог за первісним позовом відмовити. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області. В решті рішення суду залишити без змін». (а. с. 157 - 158 т. 2)

Постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2011 року скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2010 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.03.2011 року. (а. с. 38 - 44 т. 3)

29.06.2011 року фізична особа -підприємець ОСОБА_4 подала до суду заяву про зміну підстави позовних вимог, в якій просила стягнути вартість безпідставно набутого майна у сумі 724 383, 52 грн, витрати на сплату державного мита у сумі 15 503, 83 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. на підставі статей 216, 1212, 1213 Цивільного кодексу України. (а. с. 57-59 т. 3)

16.06.2011 року і 30.06.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "БК-груп" уточнило позовні вимоги і просило: виселити фізичну особу -підприємця ОСОБА_4 та будь-яких третіх осіб з нежитлових приміщень (літ. С-1 загальною площею 202,1 м. 2 ) та гаражу (літ. Д загальною площею 179, 7 м. 2 ), що розташовані по АДРЕСА_3 та стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 39 200 грн. основного боргу, 57 083, 80 грн. неустойки, 3 597, 81 грн. пені, 618, 72 грн три відсотки річних, 849, 52 грн. інфляційних збитків, а всього -101 349, 85 грн, а також судові витрати по справі. (а. с. 67 - 68, 72 - 74 т. 3)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2011 року у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено. (а. с. 117 -120 т. 3)

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 року зазначене рішення частково скасовано і його резолютивна частина викладена в слідуючій редакції: «По первісному позову позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БК-груп" 39 200 грн. вартості безпідставно набутого майна, 392 грн. держмита, 91, 28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті заявлених вимог відмовити. По зустрічному позову позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БК-груп" на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 237 330 грн. вартості необхідних витрат на проведення невідокремлюваних поліпшень майна, 2 373, 30 грн. держмита, 77, 32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті заявленого позову відмовити. Видати накази". Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БК-груп" 212, 44 грн. держмита по апеляційній скарзі. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БК-груп" на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 1 186, 65 грн. держмита по апеляційній скарзі». (а. с. 137 - 141 т. 4)

Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2012 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2011 року скасовано. Справу повернуто на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суддів. (а. с. 68 - 77 т. 5)

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2012 року до участі у справі в якості другого відповідача було залучено фізичну особу -підприємця ОСОБА_6 (а. с. 123-124 т. 5)

05.04.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "БК-груп" подало заяву про збільшення позовних вимог, в якій просило:

- усунути перешкоди у користуванні товариством з обмеженою відповідальністю "БК-груп" нежитловими підсобними приміщеннями (літ. С-1 загальною площею 202, 1 м. 2 ) та гаражом (літ. Д загальною площею 179, 7 м. 2 ), що розташовані по АДРЕСА_3;

- припинити користування нежитловими підсобними приміщеннями (літ. С-1 загальною площею 202, 1 м. 2 ) та гаражом (літ. Д загальною площею 179, 7 м. 2 ), що розташовані по АДРЕСА_3 та вчинення інших дій стосовно даного майна фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4, що порушують право власності товариства з обмеженою відповідальністю "БК-груп" на зазначені приміщення;

- припинити користування нежитловими підсобними приміщеннями (літ. С-1 загальною площею 202, 1 м. 2 ) та гаражом (літ. Д загальною площею 179, 7 м. 2 ), що розташовані по АДРЕСА_3 та вчинення інших дій стосовно даного майна фізичною особою -підприємцем ОСОБА_6, що порушують право власності товариства з обмеженою відповідальністю "БК-груп" на зазначені приміщення;

- виселити фізичну особу -підприємця ОСОБА_4 з нежитлових підсобних приміщень (літ. С-1 загальною площею 202, 1 м. 2 ) та гаражу (літ. Д загальною площею 179, 7 м. 2 ), що розташовані по АДРЕСА_3;

- виселити фізичну особу -підприємця ОСОБА_6 з нежитлових підсобних приміщень (літ. С-1 загальною площею 202, 1 м. 2 ) та гаражу (літ. Д загальною площею 179, 7 м. 2 ), що розташовані по АДРЕСА_3;

- стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 39 200 грн. основного боргу, 57 083, 80 грн. неустойки, 3 597, 81 грн. пені, 2 373, 35 грн три відсотки річних, 4 355, 92 грн. інфляційних збитків, а також судові витрати по справі. (а. с. 128 -130 т. 5)

24.04.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "БК-груп" повторно подало заяву про уточнення позовних вимог, в якій просило суд:

- усунути перешкоди у користуванні товариством з обмеженою відповідальністю «БК-Груп»нежитловими підсобними приміщеннями (літ. С-1 загальною площею 202,1 кв. м) та гаражом (літ. Д загальною площею 179,7 кв. м), що розташовані по АДРЕСА_3;

- припинити дії фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що порушують право власності товариства з обмеженою відповідальністю «БК-груп»(м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського,43, код ЄДРПОУ 33857556) на нежитлові підсобні приміщення (літ. С-1 загальною площею 202,1 кв. м) та гараж (літ. Д загальною площею 179,7 кв. м), розташовані: АДРЕСА_3, а саме користування нежитловими підсобними приміщеннями (літ.С-1 загальною площею 202,1 кв. м) та гаражом (літ. Д загальною площею 179,7 кв. м), що розташовані по АДРЕСА_3, водокористування та електрокористування у цих приміщеннях у своїй господарській діяльності, здійснення дій, направлених на зміну технічного стану зазначених приміщень, укладення договорів стосовно цих приміщень, в тому числі суборенди та охорони приміщень, припинити чинення перешкод товариству з обмеженою відповідальністю «БК-груп»у доступі до нежитлових підсобних приміщень (літ. С-1 загальною площею 202,1 кв. м) та гаражу (літ. Д загальною площею 179,7 кв. м), що розташовані по АДРЕСА_3;

- припинити дії фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), що порушують право власності товариства з обмеженою відповідальністю «БК-груп»(м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського,43, код ЄДРПОУ 33857556) на нежитлові підсобні приміщення (літ.С-1 загальною площею 202,1 кв. м) та гараж (літ. Д загальною площею 179,7 кв. м), розташовані: АДРЕСА_3, а саме користування нежитловими підсобними приміщеннями (літ. С-1 загальною площею 202,1 кв. м) та гаражом (літ. Д загальною площею 179,7 кв. м), що розташовані по АДРЕСА_3, водокористування та електрокористування у цих приміщеннях у своїй господарській діяльності, здійснення дій , направлених на зміну технічного стану зазначених приміщень, укладення договорів стосовно цих приміщень, в тому числі суборенди та охорони приміщень, припинити чинення перешкод товариству з обмеженою відповідальністю «БК-груп»у доступі до нежитлових підсобних приміщень (літ. С-1 загальною площею 202,1 кв. м) та гаражу (літ. Д загальною площею 179,7 кв. м), що розташовані по АДРЕСА_3;

- виселити фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з нежитлових підсобних приміщень (літ. С-1 загальною площею 202,1 кв.м) та гаражу (літ. Д загальною площею 179, 7 кв. м), що розташовані по АДРЕСА_3;

- виселити фізичну особу - підприємця ОСОБА_6 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) з нежитлових підсобних приміщень (літ. С-1 загальною площею 202, 1 кв. м) та гаражу (літ. Д загальною площею 179,7 кв. м), що розташовані по АДРЕСА_3;

- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БК-груп»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 43, код ЄДРПОУ 33857556) 39 200 грн. основного боргу, 57 083, 80 грн. неустойки, 3 597, 81 пені, 2 373, 35 грн. три відсотки річних, 4 355, 92 інфляційних збитків, а також судові витрати по справі. (а. с. 86 - 87 т. 6)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2012 року (судя Татарчук В.О.) первісний позов задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено. (а. с. 124 -135 т. 8)

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 року за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця

ОСОБА_4 порушено апеляційне провадження з перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2012 року. В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову про стягнення безпідставно набутого майна у сумі 724 383, 52 грн. На обгрунтування цих вимог зроблено посилання на слідуючі доводи:

- діючим цивільним законодавством передбачено, що правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту вчинення, ця норма імперативно встановлена статтею 236 Цивільного кодексу України і не може бути змінена судом;

- згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони;

- відповідно до частини 2 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права підлягає застосуванню і яке рішення повинно бути прийнято за результатами нового розгляду;

- позивачем обраний спосіб захисту, передбачений статтями 216, 1212, 1213 Цивільного кодексу України про повернення вартості безпідставно набутого майна, тому при розгляді даної справи, слід посилатися та надавати саме ті докази, які належать до предмету доказування за обраним позивачем способом захисту;

- судом не було прийнято до уваги, що договір оренди приміщень літ. С-1 та літ. Д по АДРЕСА_3 між позивачем та відповідачем не укладався;

- жодною судовою інстанцією не встановлена недійсність договору оренди на майбутнє;

- судом безпідставно до спірних правовідносин застосовані статті 216, 782, 785 Цивільного кодексу України.

В задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про призначення судової будівельно-технічної експертизи судова колегія відмовила, оскільки заявлені позовні вимоги можливо розглянути на підставі даних матеріалів справи.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення відповідача та його представників, представника позивача, дослідивши матеріали справи і рішення, яке прийняте судом в процесі її розгляду, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 серпня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕкспертноТехнічний Центр" та товариством з обмеженою відповідальністю "БК-груп" укладено договір купівлі - продажу, за яким первісний позивач придбав у власність підсобне приміщення, літ. С-1, загальною площею 202,1 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_3.

Право власності на вказане підсобне приміщення зареєстроване за товариством з обмеженою відповідальністю "БК-груп" 25.09.2006р.

29.05.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Спектр" та товариством з обмеженою відповідальністю "БК-груп" укладено договір купівлі - продажу, за яким первісний позивач придбав у власність гараж, літ. Д, загальною площею 179,7 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_3.

Право власності на вказаний гараж зареєстроване за товариством з обмеженою відповідальністю "БК-груп" 04.07.2008 року.

13.11.2009 року між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна №02.09, за яким орендодавець на підставі акта приймання передачі передав орендарю в строкове платне користування підсобні приміщення, зокрема, бокс-А (Д) 182 кв. м. та бокс-Б (С) 204 кв. м, розташовані у АДРЕСА_3, балансовою вартістю 195 207 грн.

Згідно пункту 2.1. договору вступ орендаря в тимчасове користування майном настає одночасно з підписанням сторонами даного договору та акта приймання-передачі орендованого майна.

За приписами пункту 3.2 договору відповідач зобов'язався щомісячно до 5 числа поточного місяця сплачувати позивачу орендну плату у розмірі 12 000 грн. на місяць.

Пунктом 3.4. договору встановлено, що в разі несвоєчасного або не в повному обсязі перерахування орендних платежів орендар має сплатити на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

В пункті 4.1.2 договору передбачено, що орендодавець має право достроково розірвати договір оренди і виселити орендаря з приміщення в установленому порядку у разі затримки орендної плати й інших платежів більше ніж на 30 календарних днів.

Згідно пункту 5.2.3 договору орендар зобов'язується своєчасно виконувати поточний і капітальний ремонт нерухомого майна за власний рахунок.

Відповідно до пункту 7.1. договору строк дії договору встановлено з 14.12.2009 року по 13.11.2010 року.

25.12.2010 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_6 укладено договір суборенди приміщень: бокс А (Д) -182 м. 2 та бокс Б (С) -204 м. 2 , розташованих за адресою: АДРЕСА_3.

Так як фізична особа - підприємець ОСОБА_4 не виконала своїх зобов'язань по оплаті орендної плати за березень -травень 2010 року, товариство з обмеженою відповідальністю "БК-груп" своїм листом за №6 від 01.06.2010 року повідомив її про дострокове розірвання договору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 року у справі №5005/2674/2011 визнано недійсним укладений між сторонами договір оренди нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 від 13.11.2009 року.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

В той же час, відповідно до частини 3 статті 207 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбтнє.

Отже, фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює в разі його недійсності проведення між сторонами реституції і відновлення сторін в первісне положення. Оскільки за даним договором оренди неможливо повернути вже здійснене користування орендованим майном, такий договір визнається недійсним і припиняється саме на майбутнє.

Таким чином, договір оренди №02.09 від 13.11.2009 року з 14.12.2009 року по 08.06.2009 рік (до моменту одностороннього розірвання позивачем) був діючим.

Положеннями частини 3 статті 778 Цивільного кодексу України закріплено, що в разі проведеного з дозволу наймодавця поліпшення найманого майна наймач має право на відшкодування зроблених для цієї мети необхідних витрат.

Отже, спірні правовідносини регулюються не статтями 1212-1213 Цивільного кодексу України, а статтею 778 Цивільного кодексу України.

29.06.2011 року у зв'язку з визнанням постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 року у справі №5005/2674/2011 недійсним договору оренди спірних приміщень фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 було змінено підстави зустрічних позовних вимог, в зв'язку з чим вона просила суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БК-груп" вартість безпідставно набутого майна у сумі 724 383, 52 грн. на підставі статей 216, 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом обрала спосіб захисту цивільних прав, що не відповідає вимогам закону і обставинам справи, в зв'язку з чим їй в позові слід відмовити.

Питання необхідності відшкодування витрат орендаря на поліпшення орендованого майна, понесених під час дії договору, судовою колегією не розглядається, оскільки такий позов не заявлено.

Приймаючи рішення про задоволення первісного позову, судова колегія виходить із слідуючого.

Лист за №6 від 01.06.2010 року про розірвання договору оренди відповідач отримала від позивача згідно поштового повідомлення 04.06.2010 року і з цього часу була зобов'язана звільнити орендовані приміщення.

Орендар не надав доказів сплати орендної плати з 01.03.2010 року по 08.06.2010 року у сумі (12 000 грн. + 12 000 грн. + 12 000 грн. + 3 200 грн.) 39 200 грн, тому вказана сума вірно стягнута ним на підставі рішення суду.

Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Подвійна плата за час прострочення з 09.06.2010 року по 30.06.2010 року склала 57 083, 80 грн.

Пунктом 3.5 договору оренди №02.09 від 13.11.2009 року встановлено, що у випадку несвоєчасного або не в повному обсязі перерахування орендних платежів орендар повинен сплатити їх орендодавцю з урахуванням 0,5% суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З врахуванням вимог вищевказаного Закону та договору судом за час прострочення внесення орендної плати стягнуто пеню у сумі 3 597, 81 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З врахуванням додаткових позовних вимог інфляційні втрати з моменту настання строків оплат по 04.04.2012 року складають 4 355, 92 грн, а 3 % річних -2 373, 35 грн.

При вказаних обставинах господарський суд Дніпропетровської області дійшов вірного висновку про законність та обгрунтованість первісного позову а також висновку про те, що зустрічна вимога про стягнення безпідставно отриманої суми 724 383, 52 грн. не відповідає вимогам закону.

Враховуючи наведене, та, керуючись статями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2012 року у справі №27/5005/2074/2012 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в касаційному порядку в двадцятиденний строк.

Головуючий Л.В. Чоха

Судді: Л.О. Чимбар

С.Г. Антонік

Постанова складена та підписана 06.09.2012р.