Рішення

від 12.09.2012 по справі 5004/2280/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2012 р. Справа № 5004/2280/11

За позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків

до відповідачів :Приватного підприємства "Граніт буд-сервіс", м. Рожище;

Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", м. Київ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Самс", м.Луцьк

Приватне підприємство виробничо - комерційна фірма "Західна продуктова група", м. Луцьк

про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 05.08.2010 року

Суддя Кравчук А. М.

Представники:

від позивача: Заставний Р. А., довіреність від 06.04.2012 року №13-194/12д

від відповідачів: ПАТ "Креді Агріколь Банк" - Пилипчук І. Ю., довіреність від 16.03.2012 року;

ПП "Граніт буд-сервіс" - н/з

від третіх осіб: ТзОВ "Самс" - н/з;

ПП ВКФ "Західна продуктова група" - н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. ст. 22, 27 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.

Суть спору: позивач -публічне акціонерне товариство "Мегабанк" звернувся до господарського суду з позовом до приватного підприємства "Граніт буд-сервіс", м. Рожище, публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", м. Київ, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "Самс", м.Луцьк, приватне підприємство виробничо - комерційна фірма "Західна продуктова група", м. Луцьк та просить визнати недійсним договір купівлі-продажу лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" від 05.08.2010 року, укладеного між ПАТ "Індустріально-експортний банк" та ПП "Граніт буд-сервіс".

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ПАТ "Індустріально-експортний банк", що перейменований на ПАТ "Креді Агріколь Банк" згідно п. 1.2 Статуту, укладаючи договір купівлі-продажу від 05.08.2010 року із ПП "Граніт буд-сервіс", не являлося власником лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" і замовчувало цей факт перед покупцем -ПП "Граніт буд-сервіс". Позивач стверджує, що ПАТ "Індустріально-експортний банк" не набув у власність лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300", а договір купівлі-продажу №08/07 від 04.06.2007 року, укладений між ним та ТзОВ "Самс" є фіктивним, оскільки дана лінія по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" не була реально передана від ТзОВ "Самс" до ПАТ "Індустріально-експортний банк", продовжувала обліковуватися на балансі ТзОВ "Самс", не була облікована на балансі ПАТ "Індустріально-експортний банк", як особи, яка вважає себе власником цього майна і не була оплачена ПАТ "Індустріально-експортний банк" в користь ТзОВ "Самс".

Разом з тим, 09.11.2007 року між ПП "Виробничо-комерційна фірма "Західна продуктова група" та ВАТ "Мегабанк", правонаступником, якого є ПАТ "Мегабанк", було укладено кредитний договір №167/2007 від 09.11.2007 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 09.11.2007р. між ВАТ "Мегабанк" та ТзОВ "Самс" було укладено договір застави, згідно якого заставодавець передав в забезпечення виконання умов кредитного договору №167/2007 від 09.11.2007 року лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300".

Відповідач - ПП "Граніт буд-сервіс" у запереченні на позов від 16.11.2011 року та в судовому засіданні 16.11.2011 року просив у позові відмовити, стверджував, що обставини, на які посилається позивач, а саме те, що лінія по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" не була реально передана від ТзОВ "Самс" до ПАТ "Індустріально-експортний банк" та неоплачена останнім не відповідають дійсності та спростовуються документами, наявними у справі №4/5004/1604/11 про визнання договору застави недійсним.

Ухвалою суду від 16.11.2011 року, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.12.2011 року №5004/2280/11 провадження у справі № 5004/2280/11 за позовом публічного акціонерного товариства "Мегабанк" до приватного підприємства "Граніт буд-сервіс"; публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "Самс", приватне підприємство виробничо - комерційна фірма "Західна продуктова група" про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 05.08.2010 року зупинено до розгляду господарським судом Волинської області справи № 5004/2277/11 за позовом ПАТ "Мегабанк" до відповідачів: ТзОВ "САМС", ПАТ "Креді Агріколь Банк", третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ПП "Виробничо-комерційна фірма "Західна продуктова група", третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ПП "Граніт буд-сервіс", про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.06.2007р. №08/07 та справи №5004/1928/11 за позовом приватного підприємства "Граніт буд-сервіс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Самс", ПАТ "Креді Агріколь Банк", відкритого акціонерного товариства "Мегабанк"; ПП "Виробничо - комерційна фірма «Західна продуктова група»про визнання договору застави недійсним.

Ухвалою суду від 31.08.2012 року у відповідності до ч. ч. 1, 4 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 12.09.2012 року, сторін та третіх осіб зобов'язано подати господарському суду пояснення по суті позовних вимог на день розгляду справи.

Відповідач - ПП "Граніт буд-сервіс" та треті особи витребувані судом документи не подали, повноважних представників в судові засідання не направили з невідомих суду причин, хоч були вчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а. с.17, 19).

Представник позивача щодо розгляду справи по суті без участі відповідача - ПП "Граніт буд-сервіс" та третіх осіб поклався на розсуд суду. Представник відповідача не заперечувала щодо розгляду справи без участі зазначених сторін.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18.

В судовому засіданні 12.09.2012 року представник позивача позов підтримав у повному обсязі. Представник відповідача - ПАТ "Креді Агріколь Банк" у позові просила відмовити на підстави рішень та постанов судів першої, другої та касаційної інстанції у справах № 5004/2280/11, № 5004/2277/11.

Заслухавши пояснення сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

04 червня 2007 року між ТзОВ "САМС", як продавцем, та ПАТ "Індустріально-експортний банк", правонаступником якого є ПАТ "Креді Агріколь Банк", що підтверджується п. 1.2 статуту ПАТ "Креді Агріколь Банк" затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів №1 від 20.01.2011 року та погодженого НБУ 14.02.2011 року (Т. 1, а. с. 95) як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу № 08/07, згідно якого продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти у власність та оплатити лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" вартістю 778 800 грн. 00 коп. з ПДВ (Т. 1, а. с. 30).

Відповідно до п. п. 2.3, 3.1 договору купівлі-продажу від 04.06.2007 року момент переходу від продавця (ТзОВ "Самс") до покупця (ПАТ "Креді Агріколь Банк") права власності на товар підтверджується актом прийому-передачі. Покупець (ПАТ "Креді Агріколь Банк") зобов'язується оплатити товар на наступних умовах: розрахунок проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, датою оплати рахується дата зарахування коштів на такий рахунок.

Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п. 2.6 постанови Вищого господарського суду України від 16.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Рішенням господарського суду Волинської області від 12.12.2011 року у справі №5004/2277/11, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 22.05.2011 року у позові ПАТ "Мегабанк" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ПП "ВКФ "Західна продуктова група" до ТзОВ "САМС", ПАТ "Креді Агріколь Банк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП "Граніт буд-сервіс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04 червня 2007 року №08/07 відмовлено.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, а судами апеляційної та касаційної інстанції підтверджено, що передане на виконання укладеного між ТзОВ "САМС" (продавець) та ПАТ "Індустріально-експортний банк" (покупець) договору купівлі-продажу №08/07 від 04.06.2007р. згідно Акту приймання-передачі від 04.06.2007р. та на підставі видаткової накладної №ЛНА-000002 від 05.06.2007р. рухоме майно -лінія по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" вартістю 778800 грн. у встановленому порядку була передана продавцем, отримана та оплачена покупцем, про що свідчить підписаний між договірними сторонами акт приймання-передачі від 04.06.2007р., розпорядження бухгалтерії філії "Волинська дирекція" АТ "Індекс-Банк" від 05.06.2007р. щодо здійснення оплати в розмірі 778800 грн. на поточний рахунок ТзОВ "САМС" (№п/р 26008000321001, відкритий в філії "Волинська дирекція АТ "Індекс-Банк") за поставлене макаронне обладнання згідно договору купівлі-продажу №08/07 від 04.06.2007р., а також меморіальний ордер №263274 від 05.06.2007р. на суму 778800 грн. Лінія по виробництву макаронних виробів "ЛАМ-300" перебувала на позабалансовому рахунку ПАТ "Креді Агріколь Банк", що стверджується меморіальним ордером №1 від 05.04.2007 року.

Відповідно до постанови ВГСУ від 22.05.2012 року №5004/2277/12 "суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про відсутність правових підстав для визнання договору купівлі-продажу від 04.06.2007 р. недійсним з підстав його фіктивності".

Враховуючи вищевикладене, доводи позивача про те, що ПАТ "Креді Агріколь Банк" не набув у власність лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300", а договір купівлі-продажу №08/07 від 04.06.2007 року, укладений між ним та ТзОВ "Самс" є фіктивним, оскільки дана лінія по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" не була реально передана від ТзОВ "Самс" до ПАТ "Креді Агріколь Банк", продовжувала обліковуватися на балансі ТзОВ "Самс", не була облікована на балансі ПАТ " Креді Агріколь Банк ", як особи, яка вважає себе власником цього майна і не була оплачена ПАТ " Креді Агріколь Банк" в користь ТзОВ "Самс" відхиляються судом, як такі, що суперечать встановленим рішенням господарського суду фактам.

09.11.2007 року між ПП "Виробничо-комерційна фірма "Західна продуктова група" та ВАТ "Мегабанк", правонаступником якого є ПАТ "Мегабанк", що стверджується статутом товариства, затвердженим протоколом загальних зборів акціонерів ПАТ "Мегабанк" від 22.05.2010 року №60 та погодженим НБУ 18.04.2010 року (Т. 1, а. с. 11-22) було укладено кредитний договір №167/2007 (Т. 1, а. с. 25-29).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 09.11.2007 року між ВАТ "Мегабанк" та ТзОВ "САМС" було укладено договір застави рухомого майна №109/2007-з (Т. 1, а. с. 23-24), згідно якого заставодавець (ТзОВ "САМС") в забезпечення виконання умов кредитного договору №167/2007 від 09.11.2007 року передав заставодержателю (ВАТ "Мегабанк") у заставу рухоме майно -лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300", інвентарний номер 80.

Рішенням господарського суду Волинської області від 10.04.2012 року у справі №5004/1928/11, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2012 року постановлено, зокрема, договір застави рухомого майна № 109/2007-з від 09.11.2007р. укладений між ТзОВ "Самс" та ПАТ "Мегабанк" стосовно застави лінії по виробництву макаронних виробів марки "Лам-300" інвентарний № 80 з метою забезпечення виконання ПП "Виробничо - комерційна фірма Західна продуктова група" зобов'язання за договором № 167/2007 від 09.11.2007р. та за будь - якими додатковими угодами, визнати недійсним.

Згідно зазначеного рішення господарським судом Волинської області встановлено, що ТзОВ "Самс", відчуживши відповідно до договору № 08/07 від 04.08.2007р. ПАТ "Креді Агріколь Банк" заставне майно, 09.11.2007 року внаслідок обману це ж саме майно заставило ВАТ "Мегабанк" з метою забезпечення виконання зобов'язання ПП "ВКФ "Західна продуктова група" за договором № 167/2007 від 09.11.2007р. за яким позичальник ПП "ВКФ "Західна продуктова група" отримав кредит у розмірі 300 000,00грн.

05.08.2010 року між ПАТ "Індустріально-експортний Банк" та ПП "Граніт буд-сервіс" був укладений договір купівлі-продажу (Т. 1, а. с. 67-68).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 року №02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" (із наступними змінами та доповненнями) зазначено, що угода може бути визнана недійсною з підстав, передбачених законом. При цьому вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом чи договором наслідків, а не визнання угоди недійсною.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Договір купівлі-продажу від 05.08.2010 року підписаний зі сторони ПАТ "Індустріально-експортний банк" Марчуком А. А., що діяв на підставі довіреності від 02.08.2010 року №11/2320, зі сторони ПП "Граніт буд-сервіс" директором підприємства Богданом А. В., що діяв на підставі статуту.

Сторонами погоджено істотні умови договору, зокрема, предмет, ціну, оплату.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2, 2.2, 3.1 договору ПАТ "Індустріально-експортний Банк" зобов'язався передати у власність, а ПП "Граніт буд-сервіс" прийняти та оплатити, зокрема, лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300". Предмет договору належить ПАТ "Індустріально-експортний Банк" на праві власності, передача предмету договору ПАТ "Індустріально-експортний Банк" і прийняття предмету договору ПП "Граніт буд-сервіс" посвідчується актом приймання-передачі, який оформлюється у відповідності до чинного законодавства України. Предмет договору реалізується за ціною 120 000 грн. 00 коп. з ПДВ, які ПП "Граніт буд-сервіс" зобов'язався сплатити протягом трьох банківських днів з моменту підписання даного договору.

Згідно акту приймання-передачі до договору купівлі-продажу від 05.08.2010 року ПАТ "Індустріально-експортний Банк" передано, а ПП "Граніт буд-сервіс" прийнято лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" (Т. 1, а. с. 70).

Крім того, рішенням господарського суду Волинської області від 10.04.2012 року №5004/1928/11 встановлено, що зобов'язання між сторонами, а саме - ПАТ "Індустріально-експортний банк" та ПП "Граніт буд-сервіс" за договором купівлі-продажу від 05.08.2010 року виконані повністю.

Зазначеним рішенням підтверджено той факт, що ТзОВ "Самс", відчуживши відповідно до договору № 08/07 від 04.08.2007р. АТ "Індустріально - експортний банк" заставне майно, 09.11.2007р. внаслідок обману це ж саме майно заставило ВАТ "Мегабанк" з метою забезпечення виконання зобов'язання ПП "ВКФ "Західна продуктова група" за договором № 167/2007 від 09.11.2007р. за яким позичальник ПП "ВКФ "Західна продуктова група" отримав кредит у розмірі 300000,00грн. заставодавець - ТзОВ "Самс" при укладенні договору застави вніс неправдиві відомості щодо належних йому на праві власності лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300". Своїми діями ТзОВ "Самс" порушено право ПП "Граніт буд - сервіс" як власника, володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Таким чином, доводи позивача про те, що ПАТ " Креді Агріколь Банк" ввело ПП "Граніт буд-сервіс" в оману щодо обставин, які мають істотне значення для укладання договору, а саме, що ПАТ " Креді Агріколь Банк", не являється власником майна (лінія по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300") спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 Цивільного кодексу України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 Цивільного кодексу України).

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 180 ГК України також визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Конституцією України та чинним законодавством передбачено право позивача на звернення до суду за захистом порушеного права чи інтересу у спосіб, визначений ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.

Позивачами в силу ст. 21 ГПК України є підприємства та організації, що подали позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Згідно ст. 84 ГПК України рішення господарського суду постановляється на користь сторони у справі.

Договір купівлі -продажу від 05.08.2010року укладений між ПАТ "Індустріально-експортний Банк" та ПП "Граніт буд-сервіс".

Позивач -Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" не є стороною у спірному договорі. Спір про визнання недійсним договору купівлі -продажу від 05.08.2010 року стосується прав та охоронюваних інтересів сторін договору.

Оскільки рішенням господарського суду Волинської області від 10.04.2012 року у справі №5004/1928/11, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2012 року визнано недійсним договір застави рухомого майна № 109/2007-з від 09.11.2007 року, позивач не довів те, що спірним договором порушені його права чи інтереси, які права чи інтереси будуть поновлені постановленням рішення про визнання договору купівлі-продажу від 05.08.2010 року недійсним.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зміст договору купівлі-продажу від 05.08.2010 року не суперечить чинному законодавству, вчинений повноважними особами на підставі їх вільного волевиявлення, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Матеріалами справи доведено право власності ПАТ "Креді Агріколь Банк" на лінію по виробництву макаронних виробів марки "Лам-300".

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05.08.2010 року, укладеного між ПАТ "Індустріально-експортний Банк" та ПП "Граніт буд-сервіс", не підлягають задоволенню.

Підстави віднесення судових витрат на відповідачів відсутні.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

У позові Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" до Приватного підприємства "Граніт буд-сервіс", Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Самс", Приватне підприємство виробничо - комерційна фірма "Західна продуктова група" про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 05.08.2010 року відмовити.

Повний текст рішення

складений 12.09.2012 року

Суддя А. М. Кравчук