Постанова

від 13.09.2012 по справі 5/48-50

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2012 р. Справа № 5/48-50 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМогил С.К, суддіВовка І.В., суддіКондратової І.Д. за участю представників сторін від позивачане з'явився; від відповідача Сініцина Н.В., від ВДВСне з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВідділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.06.2012 р. у справі№ 5/48-50 Господарського суду Волинської області за позовомПублічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" в особі філії ПАТ КБ "Надра" Луцьке регіональне управління доТовариства з обмеженою відповідальністю "Нік і К" простягнення 464 608,35 грн. ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Нік і К" (надалі -ТОВ "Нік і К") звернулося до Господарського суду Волинської області зі скаргою в порядку ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України на постанову Державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції (надалі - Відділ ДВС Луцького РУЮ) серія ВП № 29618825 від 12.12.2011р. про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 46949,07 грн. та постанову ВП № 31644305 від 30.03.2012р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, прийнятих у виконавчому провадженні щодо примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області у справі № 5/48-50.

Відділ ДВС Луцького РУЮ проти поданої боржником скарги заперечував, посилаючись на її безпідставність та винесення оскаржуваних постанов відповідно до вимог діючого законодавства.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 28.05.2012р. у справі № 5/48-50 (суддя Слупко В.Л.) в задоволенні скарги ТОВ "Нік і К" на дії ВДВС Луцького РУЮ було відмовлено, оскільки копію постанови про відкриття виконавчого провадження боржник отримав вчасно, що підтверджується повідомленням про вручення від 08.11.2011р., рішення суду у строк, встановлений для самостійного його виконання, не виконав та сплатив заборгованість самостійно після початку примусового виконання рішення, що згідно частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" є підставою для стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню згідно виконавчого документа.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.06.2012р. (колегія суддів у складі : Гудак А.В.- головуючий суддя, судді -Гулова А.Г., Петухов М.Г.) ухвалу місцевого господарського суду від 28.05.2012 р. скасовано, скаргу ТОВ "Нік і К" на дії Відділу ДВС Луцького РУЮ задоволено, визнано неправомірними дії Відділу ДВС Луцького районного управління юстиції щодо стягнення з боржника виконавчого збору, скасовано постанову Відділу ДВС Луцького РУЮ про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 29618825 від 12.12.2011 р., визнано неправомірними дії Відділу ДВС Луцького РУЮ щодо накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, скасовано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Відділу ДВС Луцького РУЮ ВП № 31644305 від 30.03.2012 р.

Задовольнивши скаргу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії Відділу ДВС Луцького РУЮ з винесення постанови від 12.12.2011р. про стягнення виконавчого збору в сумі 46949,04 грн. з ТОВ "Нік і К" є неправомірними, а постанову слід скасувати, оскільки Відділом ДВС Луцького РУЮ не надано письмових доказів щодо направлення і отримання боржником оскаржуваної постанови та доказів фактичного стягнення суми заборгованості згідно рішення суду в розмірі 469490,43 грн. Оскільки виконавчий документ не був виконаний державною виконавчою службою у примусовому порядку, а сума заборгованості 19.12.2011 р. була погашена боржником самостійно, що вбачається з листа стягувача від 01.02.2012 р. № 02-01/311 та не заперечується ДВС, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова від 12.12.2011р. про стягнення виконавчого збору з відповідача в сумі 46949,04 грн. прийнята Відділом ДВС Луцького РУЮ з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

З огляду на те, що при винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державним виконавцем Відділу ДВС Луцького РУЮ застосовано норму права, яка не підлягає застосуванню, Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією про проведення виконавчих дій (надалі -Інструкція № 74/5), затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. № 74/5, не передбачено винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження при примусовому виконанні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, а також враховуючи те, що постанова про стягнення виконавчого збору від 12.12.2011р. № 29618825 скасовано судом, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги скаржника в частині визнання протиправними дій відділу Державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції з винесення постанови ВП №31644305 від 30.03.2012 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, що належить ТОВ "Нік і К", і скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження також підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Відділ ДВС Луцького РУЮ звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.06.2012 р., а ухвалу Господарського суду Волинської області від 28.05.2012р. у справі № 5/48-50 залишити в силі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, статей 28 Закону України "Про виконавче провадження" та неправильним застосуванням до спірних правовідносин положень Інструкції № 74/5.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Зі встановлених господарськими судами обставин та матеріалів справи вбачається, що 02.11.2011р. державним виконавцем Відділу ДВС Луцького РУЮ за заявою стягувача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області № 5/48-1 від 19.08.2010р. щодо стягнення з ТОВ "Нік і К" на користь ПАТ "Надра" в особі філії "Луцьке регіональне управління" боргу в сумі 469490,43 грн. та надано строк до 09.11.2011р. для добровільного виконання рішення суду.

У зв'язку з невиконанням рішення в строк встановлений для добровільного виконання державним виконавцем 12.11.2011 р. у відповідності до вимог ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" була винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору.

Оскільки 01.02.2012 р. до Відділу ДВС Луцького РУЮ надійшов лист стягувача про погашення боржником заборгованості, державним виконавцем у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" 06.03.2012р. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, а постанову про стягнення виконавчого збору виділено в окреме провадження.

В ході проведення виконавчих дій з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору 30.03.2012р. державним виконавцем Відділу ДВС Луцького РУЮ винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Частиною 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною 1 ст. 31 цього Закону передбачено, що копії постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як вбачається з прийнятих у справі рішень, місцевим та апеляційним господарським судами на підставі одних і тих же доказів зроблені протилежні висновки про одержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області № 5/48-1 від 19.08.2010р. та наявності підстав для стягнення з боржника суми виконавчого збору.

Зокрема, судом першої інстанції встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2011 р. була направлена боржнику для відома та виконання, та отримана ним 08.11.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого листа № 4302002674247, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, а копія долучена до матеріалів справи.

Суд апеляційної інстанції в постанові зазначив, що Відділом ДВС Луцького районного управління юстиції не надано письмових доказів щодо направлення і отримання боржником копії постанови, а твердження ДВС Луцького районного управління юстиції про направлення рекомендованим листом № 4302002674247 постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику спростовуються довідкою від 19.04.2012р., виданою відділенням поштового зв'язку с. Липни, про те, що на адресу с. Липни вул. Злагоди, 84 на ім'я ОСОБА_7 в період з 01.11.2011р. по 20.11.2011р. рекомендована кореспонденція не отримувалась, а також листом від 23.05.12р. № 07-П/16-221 начальника Волинської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", в якому зазначено, що в книзі для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень інформація по рекомендованому листу № 4302002674247 на ім'я ТОВ "Нік і К" не значиться.

Колегією суддів відхиляються помилкові висновки суду апеляційної інстанції про відсутність доказів щодо направлення і отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2011 р., оскільки судом апеляційної інстанції не спростовано докази, покладені в обґрунтування висновків суду першої інстанції, зокрема, повідомлення про вручення рекомендованого листа № 4302002674247, оригінал якого оглянуто місцевим господарським судом в судовому засіданні, а копія долучена до матеріалів справи. Посилання апеляційного господарського суду на довідки, які видані відділенням поштового зв'язку с. Липни та Волинською дирекцією Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", про неотримання поштової кореспонденції на ім'я ОСОБА_7 та відсутність інформації в книзі для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень по рекомендованому листу № 4302002674247 на ім'я ТОВ "Нік і К" колегією суддів визнаються безпідставними, оскільки одержувачем рекомендованого листа є ТОВ "Нік і К", а не ОСОБА_7, а відсутність інформації в книзі для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень жодним чином не спростовує факт наявності повідомлення про вручення поштового відправлення адресованого ТОВ "Нік і К" та отримання рекомендованого листа від підприємства зв'язку уповноваженою на це особою відповідно до Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 270 відповідно до Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. N 270.

Факт підроблення повідомлення про вручення рекомендованого листа № 4302002674247, адресованого ТОВ "Нік і К", судом апеляційної інстанції не встановлено, а скаржником не доведений у встановленому чинним законодавством порядку.

У зв'язку з цим, не можна визнати висновки суду апеляційної інстанції щодо недотримання державним виконавцем порядку надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження та повідомлення про можливість самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови, такими, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, як це передбачено ст. 43 ГПК України.

Доводи суду апеляційної інстанції про те, що виконавчий збір у розмірі десяти відсотків стягується від фактично стягненої державним виконавцем суми, що була зарахована на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби, що передбачено підпунктом 4.16.1 п. 4.16. Інструкції N 74/5, є помилковими та такими, що не ґрунтуються на положеннях статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" від 04.11.2010 р. N 2677-VI, яка встановлює, що виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Оскільки Закон України "Про виконавче провадження" має вищу юридичну силу у порівнянні з підзаконним актом - наказу Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. № 74/5, яким затверджено Інструкції про проведення виконавчих дій, і положення Інструкції № 74/5 на момент прийняття оскаржених постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення арешту не були приведені у відповідність з Законом України "Про виконавче провадження", в редакції Закону від 04.11.2010 р. N 2677-VI, що набрав чинність 09.03.2011 р., положення Інструкції № 74/5, що суперечать Закону України "Про виконавче провадження", помилково застосовані судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, оскільки боржник не виконав рішення майнового характеру у семиденний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, встановлений частиною другою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" для самостійного його виконання, факт отримання постанови про відкриття виконавчого провадження підтверджується матеріалами справи, про що вірно зазначив суд першої інстанції, і рішення боржник виконав самостійно після початку його примусового виконання, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність дій та постанови органу ДВС про стягнення виконавчого збору.

Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення скарги ТОВ "Нік і К" та скасування постанови ДВС Луцького РУЮ від 12.12.2011р. про стягнення виконавчого збору.

Дії виконавчої служби щодо накладення 30.03.2012 р. арешту на майно боржника та оголошення заборони його відчуження, відповідають вимогам ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", а тому скасування судом апеляційної інстанції постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, також є незаконним.

Посилання господарського суду апеляційної інстанції на те, що Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією № 74/5 не передбачено винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження при примусовому виконанні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору є безпідставними, оскільки за змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом, а виконавче провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору, якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, здійснюється в загальному порядку (частина сьома статті 28 Закону України "Про виконавче провадження").

Відтак постанову суду апеляційної інстанції не можна вважати законною і обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.

Натомість місцевий господарський суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, достеменно з'ясував дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють їх спірні відносини, та дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення скарги ТОВ "Нік і К" на дії Відділ ДВС Луцького РУЮ, а тому прийнята ним ухвала від 28.05.2012р. підлягає залишенню в силі.

Судові витрати, пов'язані з оплатою касаційної скарги судовим збором у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на ТОВ "Нік і К".

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , п. 6 ст. 111 9 , ст.ст. 111 10 , 111 11 , 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.06.2012 р. у справі № 5/48-50 скасувати.

Ухвалу Господарського суду Волинської області від 28.05.2012р. у справі № 5/48-50 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нік і К" (45601, Волинська обл., Луцький р-н, с. Липини, вул. Злагоди, 84, код 31503901) на користь Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 27А, код 35041407) 536,50 грн. судового збору з касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Волинської області видати наказ на виконання даної постанови.

Головуючий суддя Могил С.К. Суддя Вовк І.В. Суддя Кондратова І.Д.