Рішення

від 04.09.2012 по справі 10/16/5022-581/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2012 р.Справа № 10/16/5022-581/2012

Господарський суд Тернопільської області

У складі судді Півторак М.Є.

За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Тернопіль, вул. Новий Світ, 41 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах -Фонду державного майна України: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Тернопільській області м. Тернопіль, вул. Танцорова,11

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Армот ", м. Тернопіль, вул. Миру, 5/14

Відповідача 2: Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат ", м. Івано-Франківськ, вул. Ребета , 6

про визнання недійсними договорів

За участю представників:

позивача: Сивак Т.М.- головного спеціаліста -юрисконсульта, довіреність № 18 від 01.08.12 р.

відповідача1: не прибув.

Відповідача2: не прибув.

Прокуратури: Федчишин О.Г. - старшого помічника військового прокурора Тернопільського гарнізону посвідчення, № 61 від 12.10.11 р.

В судовому засіданні присутнім представникам сторін роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Військовий прокурор Тернопільського гарнізону м. Тернопіль подав до господарського суду Тернопільської області позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах -Фонду державного майна України: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Танцорова,11 про визнання недійсними Договорів № 2 від 01.01.2012 року та №7 від 01.03.2012 року, укладених між Тернопільським управлінням виробничо-технічної комплектації Державного підприємства "Івано-Франківський ліспромкомбінат", м. Івано- Франківськ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армот" м. Тернопіль та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Армот", м. Тернопіль, звільнити незаконно займане приміщення -300 кв. м. зварювального цеху Тернопільського управління виробничо-технічної комплектації ДП "Івано- Франківський військовий ліспромкомбінат" по вул. Лозовецька, 34 у м. Тернополі, сплату судового збору просить покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 01 січня та 01 березня 2012 року Тернопільським УВТК з товариством з обмеженою відповідальністю «Армот»(надалі ТзОВ «Армот») укладено договори зберігання №2 та №7 відповідно, які 24 лютого та 1 березня 2012 року відповідно затверджені директором державного підприємства «Івано-Франківський ВЛПК». Вказує, що 15 травня 2012 року та 6 червня 2012 року в ході огляду зварювального цеху Тернопільського УВТК по вул. Лозовецькій, 34 у м. Тернополі установлено, що 300 м. кв. даного цеху використовується ТзОВ «Армот»для проведення діяльності з виготовлення котлів (протокол огляду від 15 травня 2012 року та довідка головного спеціаліста сектору контрольно-ревізійної роботи та аудиту регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області від 8 червня 2012 року). У відповідності до листа регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області від 17 травня 2012 року №10-10-01594, протягом 2011-2012 років звіти про оцінку нерухомого майна Тернопільського УВТК, яке знаходиться за адресою: вул. Лозовецька, 34, м. Тернопіль на рецензування до регіонального відділення не находило та протягом вказаного періоду часу регіональне відділення актів оцінки нерухомого майна Тернопільського УВТК за вищевказаною адресою не погоджувало.

Позивач вказує, що хоча між Тернопільським УВТК та ТзОВ «Армот»формально укладено договори зберігання майна, однак, ТзОВ «Армот»фактично використовує нерухоме майно - приміщення зварювального цеху Тернопільського УВТК для здійснення підприємницької діяльності, у зв'язку з чим між Тернопільським УВТК та ТзОВ «Армот»насправді встановлені інші правовідносини - правовідносини оренди, проте без укладення відповідних договорів оренди державного майна, що є порушенням вимог цивільного законодавства України, а тому відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України вважає, що укладений договір підлягає визнанню судом недійсним.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 18 липня 2012 року порушено провадження у справі № 10/16/5022-581/2012, призначено її до розгляду о 10 год. 45 хв. 03.08.2012 року.

У зв'язку з неприбуттям у судові засідання представників відповідачів, в порядку статті 77 ГПК справу слуханням було відкладено до 14 годин 15 хвилин 14 серпня 2012 року та до 15 годин 30 хвилин 04 вересня 2012 року.

Ухвали господарського суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлялися відповідачам за адресами , вказаними у позовній заяві рекомендованою кореспонденцією.

Згідно клопотання № 1/162/12 від 04.09.2012 року ( вх.. № 14994(н) ухвалою господарського суду від 04 вересня 2012 року здійснено правонаступництво позивача у справі № 10/16/5022-581/2012, замінивши Військового прокурора Тернопільського гарнізону м. Тернопіль, вул. Новий Світ, 41 на його правонаступника Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері м. Тернопіль вул. Новий Світ, 41.

Представники відповідача1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Армот" та відповідача-2 - Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" в судові засідання не прибули, заперечень проти позовної заяви не представили, хоча були належним чином повідомлені про дату і час судового засідання.

В судовому засіданні 04.09.2012 року представник позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області м. Тернопіль прибув та підтримав заявлені вимоги повністю.

В судовому засіданні 04.09.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення господарського суду згідно приписів статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, прокурора суд встановив наступне:

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру , ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру " при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також, підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини , інші юридичні факти.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 статті 628 ЦК України).

У судовому засіданні встановлено, що на виконання доручення Військової прокуратури Тернопільського гарнізону від 01.06.2012 року № 1/1249; листа Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Тернопільській області від 05.06.2012 року № 10-09-01767 представниками Військової прокуратури Тернопільського гарнізону та РВ ФДМУ по Тернопільській області була здійснена перевірка Тернопільського управління виробничо-технічної комплектації державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспрокомбінат" на предмет дотримання чинного законодавства з питань оренди державного майна , що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Лозовецька, 34 про що було складено відповідну Довідку від 08 червня 2012 року.

Перевіркою було встановлено, що між сторонами було укладено договір №2 від 01.01.2012 року та договір №7 від 01.03.2012 року.

У матеріалах справи знаходиться Договір № 2, в якому вказано, що він укладений 01 січня 2012 року між Тернопільським управлінням виробничо-технічної комплектації ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агромот", м. Тернопіль.

Умовами договору передбачено, що "Надавач послуг" ( Тернопільське управління ) зобов'язується надати послуги "Отримувачу послуг (Товариству з обмеженою відповідальністю "Армот" ) по зберіганню матеріальних цінностей та обладнання ( п. 1.1. Договору).

Адреса зберігання: м. Тернопіль, вул. Лозовецька, 34 (п. 1.2. договору).

Місце зберігання: зварювальний цех, площа 200 кв. м. (п. 1.3. Договору).

Згідно пункту 2.1. Договору за зберігання майна "Отримувач послуг" сплачує щомісячно "Надавачу послуг" 1 600 грн. ( одна тисячка шістсот ) гривень.

Пунктом 3.1. Договору сторони визначили обов'язати сторін, до яких, зокрема, віднесено: надавати "отримувачу послуг" цілодобовий, вільний доступ до майна (п. 3.1.2.).

Згідно п. 5.1. Договору Договір набуває чинності після затвердження та з дня його реєстрації юридичною службою ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" і діє до 31 грудня 2012 року.

01.01.2012 року виписано Накладну № 2, в якій зазначено, що Тернопільське УВТК отримало на зберігання від ТзОВ "Армот" матеріальні цінності:

- трубозгинач -1(один) ; теплогенератори -4 (чотири); зварювальні апарати -2 (два); метал різний -1,5 тонн; металовироби -2 (два).

Даний Договір № 2 від 01.01.2012 року затверджений директором ДП " Івано-Франківський військовий ЛПК " МО України Рибак І.П. 24 лютого 2012 року, про що свідчить відмітка на титульному листі договору , підпис директора та відтиск мокрої печатки .

Також 01 березня 2012 року між Тернопільським управлінням виробничо-технічної комплектації ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армот" м. Тернопіль було укладено Договір № 7.

Згідно умов вказаного договору "Надавач послуг" (Тернопільське управління ) зобов'язується надати послуги "Отримувачу послуг " ( Товариству з обмеженою відповідальністю "Армот" ) по зберіганню матеріальних цінностей та обладнання (п. 1.1. Договору).

Адреса зберігання: м. Тернопіль, вул. Лозовецька, 34 ( п. 1.2. договору ) .

Місце зберігання: зварювальний цех, площа 100 кв. м.( п. 1.3. Договору ).

Згідно пункту 2.1. Договору за зберігання майна "Отримувач послуг" сплачує щомісячно "Надавачу послуг " 800 грн. ( вісімсот ) гривень.

Пунктом 3.1. Договору сторони визначили зобов'язати сторін, до яких, зокрема, віднесено: надавати "отримувачу послуг" цілодобовий, вільний доступ до майна ( п. 3.1.2. ).

Згідно п. 5.1. Договору Договір набуває чинності після затвердження та з дня його реєстрації юридичною службою ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" і діє до 31 грудня 2012 року.

Даний Договір № 7 від 01.03.2012 року затверджений директором ДП "Івано-Франківський військовий ЛПК" МО України Рибак І.П. 01 березня 2012 року, про що свідчить відмітка на титульному листі договору, підпис директора та відтиск мокрої печатки.

Таким чином, між Тернопільським управлінням виробничо-технічної комплектації ДП "Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армот", м. Тернопіль було укладено два договори: 01.01.2012 року та 01.03.20120 року, в яких зазначається про надання послуг по зберіганню матеріальних цінностей.

Так, в силу ч. 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

Аналогічні вимоги визначає стаття 638 ЦК України.

Укладеними Договорами від 01 січня 2012 року та 01 березня 2012 року сторони встановили взаємні права та обов'язки по наданню послуг по зберіганню матеріальних цінностей.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області вважає, що укладені між сторонами договори мають бути визнані судом недійсними з підстав, вказаними у позовній заяві.

В розумінні статті 54 Господарського процесуального кодексу України зміст позовних вимог та коло осіб, до яких пред'являється позов, визначається позивачем.

Предметом позову є визнання недійсними договорів від 1 січня 2012 року № 2 та від 01 березня 2012 року № 7, укладених між Тернопільським управлінням виробничо-технічної комплектації державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат", м. Івано-Франківськ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армот" м. Тернопіль .

Спосіб захисту цивільних прав та інтересів особа обирає при зверненні з позовною заявою до суду.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту права є таким, що відповідає статтям 15, 16 Цивільного кодексу України.

Позивач стверджує, що укладені між сторонами Договори по своїй суті є договорами оренди державного майна

З огляду на умови договорів, з урахуванням специфіки господарської діяльності сторін та об'єкту договорів суд прийшов до висновку, що спірні договори є удаваними правочинами, оскільки вчинені сторонами для приховання іншого правочину, який насправді вони вчинили -правочинів, заснованих на відносинах, пов'язаних з орендою.

Відповідно до ч. 2 статті 235 Цивільного кодексу України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Статтею 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що відносини щодо оренди державного майна регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статей 5,9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підприємства можуть передавати нерухоме майно в оренду без дозволу органу , уповноваженого управляти майном ( в даному випадку РВ ФДМУ по Тернопільській області ) , у разі , якщо загальна площа переданих в оренду приміщень не перевищує 200 кв. м.

Згідно зі статтями 9,11 Закону України про оренду, укладенню договору оренди передує оцінка об'єкта оренди, яка здійснюється комісіями, до складу якої входять уповноважені особи Міністерства оборони України або іншого органу та регіонального відділення Фонду державного майна України.

Водночас із цим ч. 7 статті 9 наведеного Закону зазначено, що для об'єктів, які перебувають у державній власності , необхідно проводити конкурс, згідно порядку, що визначений Фонду Державного майна України .

Як встановлено перевіркою , Товариству з обмеженою відповідальністю "Армот", м. Тернопіль було передано за плату на строк до 31 грудня 2012 року під виглядом договору зберігання, а саме зварювальний цех площею 200 кв. м. та зварювальний цех площею 100 кв. м. для його використання Товариством у підприємницькій діяльності, тобто фактично на умовах оренди; Тернопільське управління виробничо-технічної комплектації всупереч вимогам чинного законодавства не одержало дозволу органу уповноваженого управляти цим майном, на передачу об'єкту нерухомості в оренду, а відтак розрахунку і погодження орендної плати з регіональним відділенням Фонду Державного майна України здійснено не було, на конкурсній основі передачу державного майна в оренду не проведено.

Окрім того, під час укладання наведених договорів не дотримано приписів ч. 2 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а саме не вказані наступні істотні умови договору оренди: Забезпечення виконання зобов'язання; порядок використання амортизаційних відрахувань; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди, які встановлені Законом та повинні бути відображені в таких видах договорів.

Оцінивши обставини, які встановлені перевіркою і доведені нормами законодавства суд дійшов висновку про те, що під час укладання договорів зберігання № 2 від 01.01.2012 року та №7 від 01.03.2012 року сторонами були порушені загальні вимоги, додержання яких є обов'язковою умовою чинності правочину, закріпленою статтею 203 ЦК України, а саме: на порушення вимог ч.1 статті 203 ЦК України укладені договори суперечать актам цивільного законодавства України, зокрема, статей 5, 9, 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

2. особа , яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3. волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

4. правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

5.правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" за удаваним правочином ( стаття 235 ЦК ) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають із змісту правочину.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги про визнання недійсними договорів №2 від 01.01.2012 року та №7 від 01.03.2012 року обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ч. 1 статті 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, вимога про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Армот", м. Тернопіль звільнити незаконно займане приміщення -300 кв. м. зварювального цеху Тернопільськог7о управління виробничо-технічної комплектації державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат" по вул. Лозовецька, 34 в м. Тернополі є обґрунтована та така , що підлягає до задоволення .

Витрати по сплаті судового збору згідно статті 49 ГПК України, покладається на відповідачів порівну.

На підставі наведеного, керуючись статтями 3, 8, 143 Конституції України, статтями 1, 2, 32, 33, 43, 49,54, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, статтями 20,179, Господарського Кодексу України, статтями 11, 15, 16, 80, 81, 87, 89, 202, 203, 215,235,626,638 Цивільного Кодексу України, статтями 3,5,9,11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним з моменту укладання Договір № 2 від 01.01.2012 року укладений між Тернопільським управлінням виробничо-технічної комплектації ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армот", м. Тернопіль.

3. Визнати недійсним з моменту укладання Договір № 7 від 01.03.2012 року укладений між Тернопільським управлінням виробничо-технічної комплектації ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армот", м. Тернопіль, вул. Миру, 5/14.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Армот", м. Тернопіль, вул. Миру, 5/14 звільнити незаконно займане приміщення -300 кв. м зварювального цеху Тернопільському управлінню виробничо-технічної комплектації ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" по вул. Лозовецька, 34 у м. Тернополі.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армот", м. Тернопіль, вул. Миру, 5/14, ідентифікаційний код в дохід Державного бюджету України 536,50 грн. судового збору ( отримувач коштів: УДКСУ у м. Тернопіль, код ЄДРПОУ отримувача 37977726; номер рахунку отримувача 31217206783002; МФО банку отримувача 838012; назва банку отримувача ГУ ДКСУ у Тернопільській області; код класифікації доходів бюджету: 22030001; код ЄДРПОУ суду 03500022). Видати наказ.

6.Стягнути з Державного підприємства "Івано-Франківський ліспромклмбінат", м. Івано-Франківськ вул. Ребета, 6, ідентифікаційний код в дохід Державного бюджету України 536,50 грн. судового збору (отримувач коштів: УДКСУ у м. Тернопіль, код ЄДРПОУ отримувача 37977726; номер рахунку отримувача 31217206783002; МФО банку отримувача 838012; назва банку отримувача ГУ ДКСУ у Тернопільській області; код класифікації доходів бюджету: 22030001; код ЄДРПОУ суду 03500022). Видати наказ.

7.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

8.Повне рішення складено та підписано 12 вересня 2012 року.

Суддя М.Є. Півторак