Рішення

від 04.09.2012 по справі 16/106-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2012 р.Справа № 16/106-09 вх. № 4889/6-16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.

за участю

позивача - Науменко А.Є. (дов. № 03-09/12 від 03.09.2012 р.)

відповідача - Кривуци В.О. (дов. № б/н від 10.01.2009 р.)

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Канівський маслосирзавод", м. Канів

до Приватного підприємства "Континенттранс", с. Пісочин

про стягнення 127 833,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ПП "Континенттранс" на користь ВАТ "Канівський маслосирзавод" збитки у розмірі 127 833,30 грн. - витрати, які позивач сплатив ВАТ "Золотоніському спеціалізованому підприємству" по договору № ПМЗ 09/ 01 від 01.01.2007р. за додатково надані автотранспортні послуги у зв'язку з неможливістю використовувати пошкоджений автомобіль МАЗ 54323 державний номер СА 58-15 АВ, що належав ВАТ "Канівський маслосирзавод" внаслідок ДТП.

Ухвалою господарського суду Харківської області (суддя Здоровко Л.М.) від 09 грудня 2009 р. призначити по справі № 16/106-09 економічну судову експертизу, проведення якої було доручено Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставити питання:

"Чи підтверджується первинними та бухгалтерськими документами ВАТ "Канівський маслосирзавод" наявність понесених додаткових витрат у сумі 127 833, 30 грн. внаслідок не можливості використання пошкодженого в ДТП 03.03.2007 р. автомобіля МАЗ 54323 державний номер СА 58-15 АВ з 05.03.2007 р. по 31.12. 2007 р.". Провадження у справі 16/106-09 було зупинено.

06 липня 2012 року до суду повернулась справа № 16/106-09 разом з висновком №- 1010Б судово-економічної експертизи по господарській справі № 16/106-09, який складено 18 серпня 2010 року. У даному висновку, експерт І.В. Сивова, зазначає, що не надається за можливе підтвердити за первинними та бухгалтерськими документами ВАТ "Канівський маслосирзавод" наявність понесених додаткових витрат у сумі 127 833,30 грн. внаслідок не можливості використанні пошкодженого в ДТП 03.03.2007 року автомобіля МАЗ 64323 державний номер СА 58-15 АВ з 05.03.2007 року по 31.12.2007 року.

На підставі розпорядження за № 559 від 06.07.2012 р. обґрунтуванням призначення проведення повторного автоматичного розподілу справи є обрання на посаду судді Харківського апеляційного господарського суду судді Здоровко Л.М.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області від 06 липня 2012 року справу призначено для розгляду суддею Жигалкіним І.П.

Враховуючи, що до господарського суду були повернуті матеріалів справи № 16/106-09 разом з висновком судово-економічної експертизи за № 1010Б від 18.08.2010 р. ухвалою суду від 09 липня 2012 р. провадження у справі № 16/106-09 поновлено та розгляд справи призначено на "19" липня 2012 р. о 11:00 год.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представника Позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

03.03.2007 року на 104 км автомобільної дороги «Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «МАЗ-54323» державний номер «СА 58-15 АВ» під керуванням водія Матвійчука С.О. з напівпричепом (цистерни жовтого кольору) державний номер «СА 3218 XX», що належать ВАТ «Канівський маслосирзавод» на праві приватної власності, автомобіля «Рено-Преміум» державний номер «АХ 4988 XX» з напівпричепом державний номер «АХ 3979 XX», що належить на праві приватної власності ПП «Крупа», під керуванням водія Гарасименко В.Є. та автомобіля «ДАФ» державний номер «АХ 4541 AT» з напівпричепом державний номер «АХ 7640 XX», що належить на праві приватної власності ПП «Континенттранс», під керуванням водія Єрохіна СІ.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 135 від 17.04.2007 року експерта - товарознавця Лопатіна В.М. вартість відновлювального ремонту автомобіля МA3-54323 державний номер СА 58-15 АВ становить 63 683 грн. 59 коп. та згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 135/1 від 17.04.2007 року експерта - товарознавця Лопатіна В.М. вартість відновлювального ремонту напівпричепа цистерни) державний номер СА 32-18 XX становить 1 767 грн. 32 коп.

Всього ВАТ «Канівський маслосирзавод» внаслідок даної ДТП згідно висновків експерта-товарознавця було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 65 450 грн. 91 коп.

Постановою старшого слідчого СВ по розслідуванню ДТП при СУ УМВС України в Черкаській області від 24.07.2007 року ВАТ «Канівський маслосирзавод» був визнаний цивільним позивачем.

Відповідно до актів звіряння взаєморозрахунків, укладеного між ВАТ «Канівський маслосирзавод» та ВАТ «Золотоніське спеціалізоване автотранспортне підприємство» (код ЄДРПОУ 14206024), Позивач здійснив виплати за надані останнім послуги по перевезенню молочної сировини відповідно до договору від 01.01.2007 року № ПМЗ 09/01 за період з 05.03.2007 року по 31.12.2007 року по маршрутам «м. Канів - м. Корсунь-Шевченківський» та «м. Канів - м. Драбів» у розмірі 127 833,30 грн. Зокрема, в зазначеному акті зазначається, що вказаний маршрут додатково обслуговувався з 05.03.2007 року транспортними засобами ВАТ «Золотоніське спеціалізоване автотранспортне підприємство».

Загальна сума перерахованих коштів за надані ВАТ «Золотоніське спеціалізоване автотранспортне підприємство» послуги з перевезення молочної сировини на виробничі потужності ВАТ «Канівський маслосирзавод» за період з 19.03.2007 року по 17.12.2007 року згідно даних бухгалтерського обліку ВАТ «Канівський маслосирзавод» складає 571 355,83 грн.

Проте Позивач визначив предмет спору, як стягнення збитків, які були завдані Позивачу внаслідок ДТП, здійснення фінансово-матеріальних витрат з метою поновлення свого порушеного права у вигляді забезпечення безперебійної поставки молочної сировини транспортними засобами інших суб'єктів господарювання для стабільного завантаження власних переробних потужностей та оскільки Відповідачем було здійснено відшкодування витрат у зв'язку із пошкодженням речі (транспортного засобу) тільки в січні 2008 року, і ВАТ «Канівський маслосирзавод» не мало фінансово-економічних можливостей для придбання власного транспортного засобу.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що у задоволенні позовних вимог Позивача слід відмовити в повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Ухвалою суду від 09.12.2009 р. призначено по справі № 16/106-09 економічну судову експертизу, проведення якої доручено Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертизи були поставленні наступні питання: - Чи підтверджується первиними та бухгалтерськими документами ВАТ "Канівський маслосирзавод" наявність понесених додаткових витрат у сумі 127 833, 30 грн. внаслідок не можливості використання пошкодженого в ДТП 03.03.2007 р. автомобіля МАЗ 54323 державний номер СА 58-15 АВ з 05.03.2007 р. по 31.12. 2007 р.

Провадження у справі № 16/106-09 було зупинено.

Разом зі справою, яка повернулася до суду, надано висновок №- 1010Б судово-економічної експертизи по господарській справі № 16/106-09, який складено 18 серпня 2010 року та де зазначено, експертом І.В. Сивова, що не надається за можливе підтвердити за первинними та бухгалтерськими документами ВАТ "Канівський маслосирзавод" наявність понесених додаткових витрат у сумі 127 833,30 грн. внаслідок не можливості використанні пошкодженого в ДТП 03.03.2007 року автомобіля МАЗ 64323 державний номер СА 58-15 АВ з 05.03.2007 року по 31.12.2007 року. В матеріалах справи є «Розрахунок витрат, здійснених ВАТ «Канівський маслосирзавод» за надані ВАТ «Золотоніське спеціалізоване автотранспортне підприємство» послуги з перевезення молочної сировини за період з 05.03.2007 р. по 31.12.2007 р., за маршрутами: м. Канів - м. Корсунь-Шевченківський, м. Канів - м. Драбів. (т. 3 а.с. 88 - 89). Де вказано Розрахунку витрат зазначено використання автомобілів (DAF 95xF430, MAN - 061200, MAN - 463), які не передбачені Додатком до договору № 1 «Протокол погодження тарифу на транспортні послуги».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 року № 4038-ХИ (далі - Закон № 4038) судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Враховуючи те, що предметом позову є стягнення збитків, які були завдані Позивачу внаслідок ДТП, здійснення фінансово-матеріальних витрат з метою поновлення свого порушеного права у вигляді забезпечення безперебійної поставки молочної сировини транспортними засобами інших суб'єктів господарювання для стабільного завантаження власних переробних потужностей та оскільки Відповідачем було здійснено відшкодування витрат у зв'язку із пошкодженням речі (транспортного засобу) тільки в січні 2008 року, і ВАТ «Канівський маслосирзавод» не мало фінансово-економічних можливостей для придбання власного транспортного засобу, тому вказані витрати, які здійснило ВАТ «Канівський маслосирзавод» в розумінні ст. 22 ЦК України не можуть визнаватись реальними збитками, які виникли внаслідок порушення цивільного права суб'єкта цивільних правовідносин враховуючи висновок експерта (т. 4 а.с. 24 - 26). Тому, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи та висновок експертної служби, судом встановлено, що Позивачем не доведено всіх обставин справи на підставі, яких суд повинен задовольняти позовні вимоги та стягувати на користь Позивача заявленої суми.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 41, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 10.09.2012 р.

Суддя Жигалкін І.П.