Постанова

від 27.08.2009 по справі 16/106-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16/106-09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 27 серпня 2009 р.                                                                                    № 16/106-09  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –суддіГрека Б.М. –(доповідача у справі),

суддів :Подоляк О.А.,Капацин Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСпільного українсько-російського підприємства "Укрбашнафта" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

на рішеннягосподарського суду Херсонської області  від 02.06.09

у справі № 16/106-09

господарського судуХерсонської області

за позовомСпільного українсько-російського підприємства "Укрбашнафта" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

доВідкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат"

простягнення 7889779, 52 грн.

за участю представників від:

позивача Василюк І.М. (дов. від 26.08.09)

відповідача не з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Спільне українсько-російське  підприємство "Укрбашнафта" у формі товариства з обмеженою відповідальністю  звернулося до суду Херсонської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат" 7889779, 52 грн. (3% річних та інфляційні). Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.06.09 (суддя Немченко Л.М.) в позові відмовлено з посиланням на те, що інфляційні та 3% річних нараховуються лише при невиконанні грошового зобов'язання. Втім, зобов'язання, що виникли між сторонами, не є грошовими.

Не погоджуючись із цим рішенням, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, позов задовольнити. Касаційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, між сторонами 30.07.01 укладено договір №ЗПХ/1562  на переробку давальницької сировини. Предметом зазначеного договору було зобов'язання відповідача переробити давальницьку бавовну позивача в готову продукцію та передати її відповідачеві, а в обов'язки  позивача входило прийняти готову продукцію та оплатити виконану роботу.

Позивач свої зобов'язання за договором  щодо передачі давальницької сировини виконав. Відповідач свої зобов'язання виконав частково, внаслідок чого позивач недоотримав продукції на загальну суму 4778630 грн. 55 коп.  В зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним договором позивач був змушений звернутись до господарського суду для примусового стягнення заборгованості. Рішенням господарського суду Херсонської області у справі №1/323 від 08.12.04 на користь СП "Укрбашнафта" було стягнуто збитки у сумі 5609413 грн.58 коп. та пеню у сумі 693 228 грн.17 коп. Позивач, посилаючись на норми ст.625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача інфляційні збитки  з 23.10.01 по день звернення до суду у сумі 6850 231 грн.67 коп. та 3% річних за цей же період у сумі 1039547 грн.85 коп.

Відмовляючи в позові, суд вказав на те, що оскільки за договором у  відповідача виникло не грошове зобов'язання, а зобов'язання виконати певні послуги та передати готову продукцію, а саме переробити давальницьку бавовну позивача в готову продукцію та передати її позивачу,  суд дійшов висновку, що за невиконання інших, окрім грошових, договірних зобов'язань не можуть застосовуватись нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитися з цими висновками, оскільки рішенням господарського суду Херсонської області у справі №1/323 від 08.12.04 на користь СП "Укрбашнафта" стягнуто не майно, а кошти, тому вимоги позивача є грошовими.

Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому правова позиція місцевого господарського суду не відповідає вищезазначеним правовим нормам та матеріалам справи.

Крім того, Вищий господарський суд України вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що за змістом ст.ст. 1, 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. 625 Цивільного кодексу України, втрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних –платою  за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тому ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань, та в зв'язку з цим відносити до санкцій у розумінні ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як роз'яснено Пленумом Верховного Суду України в пункті 1 Постанови від 29.12.76 №11 “Про судове рішення” зі змінами, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Рішення суду першої інстанції цим вимогам не відповідає, тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спільного українсько-російського підприємства "Укрбашнафта" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити частково,  рішення господарського суду Херсонської області  від 02.06.09 у справі № 16/106-09 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Головуючий - суддя                                                                      Б. Грек

Судді                                                                                                    О. Подоляк

Н. Капацин