Рішення

від 07.08.2012 по справі 5011-12/9506-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-12/9506-2012 07.08.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройенерго"

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»

Про стягнення 583 311,61 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Валавіна А.П. -представник ( дов. № 46 від 01.07.2012)

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройенерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд» про стягнення 583 311,61 грн. внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами субпідряду № 13-П, № 14-П, № 15-П та № 16-П від 04.07.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до умов укладених між сторонами договорів субпідряду відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання виконати комплекс будівельних та монтажних робіт по перевлаштуванню комунікацій, а відповідач зобов'язався прийняти і забезпечити фінансування робіт. На виконання договірних зобов'язань позивач, за час дії договорів, виконав роботу на загальну суму 555 534,52 грн. Відповідач свої зобов'язання виконав частково, так на розрахунковий рахунок позивача було перераховано 22 767,41 грн, що підтверджується виписками банку. Таким чином, відповідач заборгував перед позивачем 532 767,11 грн за виконані роботи за вказаними договорами субпідряду, 40 446,50 грн. пені, 2 128,39 грн. -інфляційних втрат, 7969,61 грн. -3 % річних.

Ухвалою суду від 16.07.2012 порушено провадження у справі № 5011-12/9506-2012 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.08.2012.

В судове засідання 01.08.2012 представники сторін з'явились, надали пояснення по суті спору. Представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено. В судовому засіданні було оголошено перерву до 07.08.2012.

В судове засідання 07.08.2012 представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 07.08.2012, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 07.08.2012 оголошено повний текст рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

04.08.2011 року між позивачем - ТОВ «Стойенерго»як субпідрядником та відповідачем - ТОВ «Юнікобуд»як генпідрядником було укладено Договори субпідряду № 13-П, 14-П, 15-П та 16-П, які підписано представниками генпідрядника та субпідрядника і посвідчено печатками сторін, оригінали яких було досліджено в судовому засіданні, а належним чином засвідчені позивачем копії наявні в матеріалах справи.

Умовами вказаних договорів сторони погодили, що відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання виконати комплекс будівельних та монтажних робіт по перевлаштуванню комунікацій ПЛ-10кВ по об'єкту: «Будівництво міжнародної автомобільної дороги М-04 Знамянка-Луганськ-Ізварине», на ділянці обходу м. Дніпропетровська, здати виконані роботи відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти і забезпечити своєчасне фінансування робіт, передбачених договорами субпідряду (п.п. 1.1, 2.1 договорів).

Розділом 4 договорів субпідряду сторони узгодили порядок розрахунків та платежів:

- до початку робіт генпідрядник перераховує субпідряднику аванс в розмірі 40% від загальної вартості робіт;

- оплата виконаних робіт здійснюється щомісячно, з урахуванням суми авансу, на підставі підписаних повноважними представниками сторін актів виконаних робіт (форма КБ-2в) з наданням відповідної виконавчої документації, довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3);

- остаточний розрахунок з субпідрядником за виконані роботи здійснюється після виконання та прийняття всіх передбачених договором робіт протягом 30 днів після підписання акту здачі об'ємів по перевлаштуванню газопроводу.

Відповідно до п. 2.5 договорів винагорода генпідрядника за надані ним послуги генерального підряду складає 2 % від фактично виконаних об'ємів.

Згідно з п. 3.1 договорів терміни виконання робіт: початок -2011 рік, закінчення -01 жовтня 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.11 сторонами було підписано та скріплено печатками акти виконаних робіт (наданих послуг ген підряду) на загальну суму 9 014,99 грн, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) на загальну суму 566 871,96 грн. та акти приймання виконаних будівельних робіт з розрахунком одиничної вартості (форма КБ-2в).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) та актів приймання виконаних будівельних робіт з розрахунком одиничної вартості (форма КБ-2в) роботи були виконанні відповідачем якісно та у встановлений договорами строк, претензій щодо якості робіт у відповідача немає.

Таким чином, відповідач мав сплатити за виконанні роботи в сумі 555 534,52 грн. до 30.12.2011.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 14.03.2012 № 06 про сплату заборгованості в сумі 594 660,32 грн. та пені в сумі 11 868,77 грн. протягом 7 днів з моменту її отримання. Вказана претензія була отримана відповідачем 22.03.2012, про що свідчить вхідний штамп в правому нижньому кутку.

Листом від 21.03.2012 відповідач повідомив позивача про те, що за його даними заборгованість складає 582 767,11 грн. Вказана заборгованість буде погашена в першочерговому порядку та в найкоротші терміни.

06.06.2012 відповідачем було частково погашено заборгованість в сумі 22 767,41 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 1325.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.07.2011 по 15.06.2012, що підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками. З вказаного акту звірки вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 15.06.2012 складає 532 767 грн. 11 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 ст. 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 317 ГК України встановлює, що будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено Господарським кодексом України.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Стаття 853 ЦК України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Частиною 4 ст. 882 ЦК передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Доказів зволікання чи несвоєчасного виконання робіт, а також виявлення недоліків виконаних робіт, з якими закон пов'язує можливість затримання розрахунків відповідачем не надано, а зміст актів приймання виконаних підрядних робіт та довідок про вартість виконаних робіт свідчить про виконання робіт у визначені Договорами субпідряду № 13-П, 14-П, 15-П та 16-П від 04.07.2011 строки та без будь-яких зауважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 527 ЦК України визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройенерго»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»заборгованості за договорами субпідряду № 13-П, 14-П, 15-П та 16-П від 04.07.11 року в розмірі 532 767,11 грн. з оплати будівельних робіт є правомірними та обґрунтованими.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення трьох відсотків річних в сумі 7969,61 грн. та інфляційних втрат в сумі 2 128,39 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання в період з 31.12.2011 року по 01.07.2012 року.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене та те, що позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми 3 % річних в розмірі 7 969,61 грн. та суми інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 2 128,39 грн., а відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, суд дійшов висновку, що дана позовна вимога є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 40446,50 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, що нарахована за період з 31.12.11 по 01.07.12.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договорів є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2. Договорів субпідряду у разі затримки оплати вартості робіт відповідач сплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожну добу затримки, але не більше 10 % несплаченої суми.

Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком суми пені, що наведений позивачем у додатку до позовної заяви, враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню пеня від простроченої суми у розмірі, заявленому позивачем.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд» (01010 м. Київ, вул. Івана Мазепи, 3Б, офіс 197, ідентифікаційний код 34575984) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройенерго»(49079 м. Дніпропетровськ, вул. Осіння, 2-А, к.5, ідентифікаційний код 35111931) основну заборгованість в сумі 532 767 (п'ятсот тридцять дві тисячі сімсот шістдесят сім) грн. 11 коп., інфляційну складову боргу в сумі 2 128 (дві тисячі сто двадцять вісім) грн. 39 коп., три проценти річних в сумі 7 969 (сім тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 61 коп., пеню в сумі 40 446 (сорок тисяч чоти ста сорок шість) грн. 50 коп., судовий збір в сумі 11666 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 23 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко