Постанова

від 04.09.2012 по справі 5011-49/7477-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2012 № 5011-49/7477-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Верховця А.А.

Ткаченка Б.О.

за участю представників сторін:

від боржника: не з'явився;

від ліквідатора: не з'явився;

від ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС: Максименко С.П. - представник за довіреністю № 2540/9/10-006 від 11.06.2012 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду міста Києва від 11.07.2012 року у справі № 5011-49/7477-2012. (суддя Мандричев Д.В.)

за заявою боржника товариства з обмеженою відповідальністю «СБ ПЛАН БАУ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 35436918), м. Київ

про банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СБ ПЛАН БАУ Україна» звернулося до суду заяву за підписом голови ліквідаційної комісії про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», посилаючись на свою неспроможність виконати грошові зобов'язання перед кредиторами в сумі 576 495, 03 грн.

Провадження у справі за вказаною заявою було порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.2012 року у справі № 5011-49/7477-2012.

Постановою господарського суду міста Києва від 11.07.2012 у справі № 5011-49/7477-2012 (суддя Копитова О.С.) визнано товариство з обмеженою відповідальністю «СБ ПЛАН БАУ УКРАЇНА» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Юринця Арсена Володимировача, якого зобов'язано в п'ятиденний строк з дня прийняття постанови подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та надати суду докази опублікування даного оголошення, повідомити письмово про визнання боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута, про що повідомити суд, а також провести ліквідаційну процедуру, надати суду звіт та ліквідаційний баланс боржника. При цьому, підприємницька діяльність боржника завершена, скасовано арешт, накладений на майно банкрута, чи інші обмеження щодо розпорядження майном банкрута, строк виконання всіх його грошових зобов'язань визнано таким, що настав, припинено нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості. Також припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

Дана постанова мотивована тим, що відповідно до матеріалів справи загальними зборами засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю «СБ ПЛАН БАУ УКРАЇНА» було прийнято рішення про ліквідацію, в ході якої було виявлено кредиторську заборгованість в розмірі 576 495,03 грн., а також встановлено, що вартості активів підприємства не достатньо для задоволення даної заборгованості на підставі чого голова ліквідаційної комісії прийняв рішення про звернення до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство підприємства.

При цьому, суд першої інстанції керувався ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного Кодексу України та ст. 60 Господарського Кодексу України, ст.ст. 22, 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», ст.ст. 3-1, 22, 23, 25, 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду міста Києва від 11.07.2012 року у справі № 5011-49/7477-2012 скасувати, а провадження у справі припинити.

Апеляційна скарга мотивована неповним дослідженням судом першої інстанції матеріалів справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 104, 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст. 60 Господарського кодексу України, ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ( далі Закон).

В судовому засіданні 04.09.2012 року представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав зазначеним в ній.

Інші представники сторін та учасників провадження у справі в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що в матеріалах справи є докази (поштові повідомлення) належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін, що не з'явилися.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Згідно частини 1 статті 5 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «СБ ПЛАН БАУ Україна» зареєстроване як юридична особа Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 25.09.2007 року з присвоєнням ідентифікаційного коду 35436918.

Відповідно до поданих суду документів місцезнаходженням підприємства є: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 28/1.

Згідно з даними статуту юридичної особи її засновниками (учасниками) є:

- С+Б План & Бау ГмбХ (S+B Plan & Bau Gmbh) юридична особа за законодавством Австрії, місцезнаходження: Льовенгассе, 47, 1030 Відень, Австрія;

- С+Б Группе АГ (S+B Gruppe AG) юридична особа за законодавством Австрії, місцезнаходження: Льовенгассе, 47, 1030 Відень, Австрія.

Як вбачається з матеріалів справи заява про порушення провадження у справі мотивована тим, що 01.07.2011 загальними зборами учасників товариства було прийнято рішення про ліквідацію підприємства (протокол №01/07/11 зборів від 01.07.2011 в матеріалах справи).

Згідно з вказаним рішенням для ліквідації юридичної особи було призначено ліквідаційну комісію у складі двох осіб - голови ліквідаційної комісії Бєлової О.А. та члена комісії Дяченко Я.В.

В ході здійснення ліквідаційних дій щодо товариства, ліквідатором було виявлено обставини, що свідчать про факт недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів.

Отже, провадження у даній справі про банкрутство відбувається у порядку, передбаченому ст. 51 Закону, відповідно до частини 1 даної статті, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Особлива процедура банкрутства, що передбачена ст. 51 Закону, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з цим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Такі передумови, відповідно до аналізу вказаної норми та положень частин 2, 3 ст. 7 Закону, полягають у наступному. Прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою. Проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника. Аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч. 4 ст. 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, у тому числі по податках, зборах (обов'язкових платежах).

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону.

Відповідно до вимог ч. 4. ст. 105 ЦК України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вимог ч. 1 ст. 105 Цивільного Кодексу України та ч. 1 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» ліквідаційною комісією було подано державному реєстратору Оболонського району міста Києва документи, потрібні для внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення юридичної особи.

У відповідності до частини першої ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» інформація про проведення державної реєстрації юридичної особи, про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи тощо підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Відповідно до ст. 1 даного Закону спеціалізований друкований засіб масової інформації - видання спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому відповідно до цього Закону публікуються відомості з Єдиного державного реєстру.

Бюлетень державної реєстрації є єдиним спеціалізованим друкованим засобом масової інформації, в якому обов'язково розміщуються відомості про реєстраційні дії, зокрема, відомості про прийняття засновниками (учасниками) рішення щодо припинення юридичної особи. Таке повідомлення здійснюється за встановленою формою і містить всі передбачені законом обов'язкові реквізити.

Згідно листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14.08.2009 № 9786, публікація у Бюлетені державної реєстрації повідомлення про припинення юридичної особи і порядок та строк заявлення кредиторами вимог до неї є належним виконанням вимог ч. 4 ст. 105 ЦК України.

Відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 679105, станом на 03.02.2012 державним реєстратором було внесено до Єдиного державного реєстру запис про припинення юридичної особи.

Повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) рішення щодо припинення товариства з обмеженою відповідальністю «СБ ПЛАН БАУ УКРАЇНА» опубліковано у газеті «Голос України» № 128 (5128) від 16.07.2011 року та Бюлетені державної реєстрації №183 (18) від 07.07.2011 року.

Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами ліквідаційна комісія складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи ( ч. 1 ст. 111 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає, ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Місцевим господарським судом за результатами дослідження матеріалів справи встановлено, що у боржник має кредиторську заборгованість в розмірі 576 495, 03 грн. перед C+Б Группе АГ (S+B Gruppe AG). Вказана заборгованість виникла на підставі договору позики № б/н від 07.04.2008 та договору позики від 25.05.2009.

Зазначені грошові вимоги кредитора відображені в бухгалтерському обліку боржника та визнані головою ліквідаційної комісії в повному обсязі.

Даними статуту підприємства та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців стверджується, що у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «СБ ПЛАН БАУ УКРАЇНА» частка державної власності відсутня.

Як вбачається з матеріалів справи, у бухгалтерському обліку боржника його пасив відображений в розмірі 576 495, 03 грн.

Відповідно до приписів 5 ст. 60 Господарського кодексу України встановлено, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію.

Протоколом № 1 від 30.07.2011 загальних зборів членів інвентаризаційної комісії ТОВ «СБ ПЛАН БАУ УКРАЇНА» визначено та затверджено результати інвентаризації, згідно яких наявність кредиторської заборгованості за фінансовими позиками становить 576 495,03 грн., наявність активів первісною вартістю складає суму - 12 909, 00 грн., залишкова вартість - 6 000,00 грн.

Згідно банківської виписки від 13.01.2012 вбачається, що ТОВ «СБ ПЛАН БАУ УКРАЇНА» має відкритий розрахунковий рахунок № 26000010003954 в ПАТ «Унікредит банк» у місті Києві, МФО 300744, залишок грошових коштів на якому складає 0,00 грн., 0,00 євро.

Крім того, боржником було подано довідки з Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про відсутність у боржника нерухомого майна, зареєстрованого за ним на праві власності за адресою його місцезнаходження, з Інспекції Державного технічного нагляду про відсутність у боржника тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, зареєстрованих за боржником, з Головного управління містобудування та архітектури про те, що ТОВ «СБ ПЛАН БАУ УКРАЇНА» проектну документацію для розгляду та погодження до Головного управління не надавало та відповідно, не погоджувало, з відділу ДВС Оболонського РУЮ у м. Києві про те, що згідно даних єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, а також книг реєстрації вхідної кореспонденції та журналів реєстрації виконавчих документів передбачених на виконання державним виконавцем за 2010-2012 зазначений виконавчий документ, на виконання щодо боржника до відділу не надходив, з Головного міжрегіонального управління міжрегіонального управління статистики у місті Києві про те, що боржник не є засновником (учасником) господарських товариств.

З наявного у матеріалах справи витягу з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 02.02.2012 запис стосовно відчуження об'єктів нерухомого майна відсутній.

Також, з наявного у матеріалах справи витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 02.02.2012 запис щодо обтяжень рухомого майна відсутній.

Після спливу строку для звернення кредиторів з вимогами до ТОВ «СБ ПЛАН БАУ УКРАЇНА», передбаченого ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, ліквідатором складено проміжний ліквідаційний баланс станом на 31.12.2011.

Оцінивши наявний фінансовий стан підприємства голова ліквідаційної комісії прийняв рішення від 29.02.2012 про звернення до господарського суду міста Києва з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство у порядку, передбаченому ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Заява про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «СБ ПЛАН БАУ УКРАЇНА» була подана до господарського суду міста Києва 01.06.2012, тобто вже після спливу двомісячного строку з дня публікації повідомлення про його припинення.

Отже, враховуючи вищевикладене апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що ліквідатором боржника було з дотриманням вимог ст. 60 ГК України проведено оцінку фінансового становища та вартості майна, належним чином опубліковано повідомлення про припинення юридичної особи для виявлення кредиторів в порядку ст. 105 ЦК України.

Таким чином, за умови належного виконання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «СБ ПЛАН БАУ УКРАЇНА» в порядку ст. 51 Закону є правомірним та таким що відповідає вимогам чинного законодавства.

Постанова суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є за своєю правовою природою судовим рішенням, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 із змінами на даний час).

Відповідно ст. 22 Закону господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 2 ст. 51 Закону встановлено, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства та наведені обставини справи, апеляційний суд вважає, що висновок місцевого суду про наявність підстав для прийняття постанови про визнання товариства з обмеженою відповідальністю «СБ ПЛАН БАУ УКРАЇНА» банкрутом є обґрунтованим.

Також, оскаржуваною постановою суд першої інстанції було також призначено ліквідатора боржника арбітражного керуючого Юринця Арсена Володимировича.

Як вбачається з матеріалів справи у судовому засіданні 11.07.2012 суду першої інстанції представник заявника просив призначити ліквідатором по справі арбітражного керуючого Бєлову Олену Анатоліївну (ліцензія серії АВ №547995 від 27.01.2011; ідентифікаційний номер 3166416226).

Крім того, з відповідними заявами про звернулися з пропозицією взяти участь у даній справі в якості ліквідатора у справі №5011-49/7477-2012 арбітражний керуючий Юринця Арсен Володимирович (ліцензія серія АВ №547774 від 21.09.2010; ідентифікаційний код 3034624038) та арбітражний керуючий Швачки Сергій Васильович (ліцензія серія АВ №499166 від 09.02.2010; ідентифікаційний код 2830720075).

За приписами ч. 3 ст. 3-1 та ч. 5 ст. 13 Закону арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб ( ч. 3 ст. 31 Закону).

Вирішуючи питання про призначення у даній справі ліквідатора боржника, суд оцінює кожного арбітражного керуючого на предмет освіти, та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та наявності всіх можливостей для повноцінного присвячення своєї господарської та професійної діяльності саме виконанню функцій ліквідатора даного боржника.

Питання про призначення кандидатури розпорядника майна відповідного боржника у будь-якому випадку розглядає та вирішує господарський суд, колегія суддів доходить висновку про правомірне призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Юринця А.В. згідно оскаржуваної постанови.

Викладені в апеляційній скарзі доводи правильності висновку місцевого господарського суду не спростовують.

У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в копіях матеріалів справи, суду надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в копіях матеріалів справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни постанови місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 41, 42, 43, 47, 32-34, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Постанову господарського суду міста Києва від 11.07.2012 року у справі № 5011-49/7477-2012 залишити без змін, апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Головуючий суддя Разіна Т.І.

Судді Верховець А.А.

Ткаченко Б.О.