Постанова

від 14.09.2012 по справі 5006/2/2пд/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.09.2012 р. справа №5006/2/2пд/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів При секретарі судового засідання За участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи 1: від третьої особи 2:Азарової З.П., Гези Т.Д., Мартюхіної О.В. Куляс Т.Ю. Калашник А.В., представник за довіреністю; не з'явився; не з'явився; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Дон-Трейд" м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2012р. у справі№ 5006/2/2пд/2012 (суддя Уханьова О.О.) за позовомПублічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" м.Київ в особі Донецької філії м.Донецьк до за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Центр" м.Донецьк Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Трейд-Кемикел" м.Донецьк та Закритого акціонерного товариства "Дон-Трейд" м.Донецьк прозвернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження за договором застави №44 від 30.01.2008р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.04.2012р. по справі № 5006/2/2пд/2012 (суддя Уханьова О.О.) задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" м.Київ в особі Донецької філії до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Центр", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Трейд-Кемикел" м.Донецьк та Закритого акціонерного товариства "Дон-Трейд" про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження за договором застави №44 від 30.01.2008р.

Звернуто стягнення в рахунок погашення 5 338 471,85грн., а саме: на реакторний блок для безперервного виготовлення поліольного компоненту з агентом, що піниться, у виробництві жорстких пінополіурітанів РБ-1АН (початкова ціна продажу 25500,00грн.); лабораторію закінченого циклу (початкова ціна продажу 15158,59грн.); бетонозмішувалка (початкова ціна продажу 1756,31грн.); лінію по виготовленню будівельних виробів "ріфей -універсал"(початкова ціна продажу 56458,13грн.); вібростіл (початкова ціна продажу 1013,54грн.); вібротрамбовку (початкова ціна продажу 875,02грн.); пропарувальну станцію (початкова ціна продажу 20961,65грн.)

Встановлено спосіб реалізації - шляхом продажу обтяжувачем -Публічним акціонерноим товариством „Брокбізнесбанк" в особі Донецької філії предметів забезпечувального обтяження з укладанням договору(ів) купівлі -продажу з іншою(ими) особою(ами) -покупцем(цями).

Рішення господарського суду мотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними належним чином.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Закрите акціонерне товариство "Дон-Трейд" звернулось з апеляційною скаргою про його скасування.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що позивачем було повністю задоволено свої кредитні вимоги в позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки - майно апелянта. Тому, на думку скаржника, будь-які інші вимоги щодо виконання боржником зобов'язань вважаються недійсними.

Крім того, апелянт вказує на те, що його визнано банкрутом та, відповідно до ч.2 ст.60 Господарського Кодексу України, вимоги його кредиторів задовольняються в порядку черговості. А відтак, суд першої інстанції помилково визначив спосіб задоволення вимог, відмінний від встановленого Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Позивач відзиву суду не надав, однак у судових засіданнях представник зазначив, що вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а тому таким, що не підлягає скасуванню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду -без змін.

Відповідач надав суду пояснення по справі, в яких зазначив, що вимоги апеляційної скарги підтримує в повному обсязі та просить рішення господарського суду скасувати.

Третя особа 1 відзиву суду не надала, у судове засідання Донецького апеляційного господарського суду не з'явилась, причин неявки суду не повідомила. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України сторони про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином. Крім того, ухвалами від 25.07.2012р. та 22.08.2012р. розгляд справи вже було відкладено та сторони були попереджені про те, що у разі нез'явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Приймаючи до уваги те, що третя особа 1 не використали наданого законом права на участь своїх представників в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за відсутності вказаних представників, оскільки наявних матеріалів достатньо для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України -справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши обставини справи та надану їм господарським судом юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" м.Київ в особі Донецької філії звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Центр", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Трейд-Кемикел" м.Донецьк та Закритого акціонерного товариства "Дон-Трейд" про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження за договором застави №44 від 30.01.2008р.

В обґрунтування позовних вимог банк посилався на укладений між ним та ТОВ "Еко-Центр" договір застави №44 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, укладеними з ТОВ "Дон-Трейд-Кемикел" та ЗАТ "Дон-Трейд".

27.02.2012р. господарський суд Донецької області порушив провадження за вказаним позовом, а 13.03.2012р залучив в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ТОВ "Дон-Трейд-Кемикел" та ЗАТ "Дон-Трейд".

При розгляді справи господарським судом було встановлено, що 30.01.2008р. між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк" в особі Донецької філії (правонаступником якого є позивач по справі) та ТОВ "Еко-Центр", ТОВ "Дон-Трейд-Кемикел" та ЗАТ "Дон-Трейд" було укладено кредитні договори № 05-П-08/ГОЗ, № 04-П-08/ГОЗ та № 03-П-08/ГОЗ.

Умови вказаних кредитних договорів про відкриття кредитної лінії є тотожним та, виходячи з їх змісту, кредитні договори № 05-П-08/ГОЗ, № 04-П-08/ГОЗ та № 03-П-08/ГОЗ діють до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати в повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов договорів (п. 6.5).

Відповідно до умов п. 1 договорів, банк зобов'язався надати позичальникам кредит шляхом відкриття відкличної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати лімітів у розмірах та в періоди, наведені у таблиці: з 30.01.2008р. -3000000,00грн., з 01.10.2008р. -2500000,00 грн., з 01.11.2008р. -2000000,00грн., з 01.12.2008р. -1500000,00 грн., з 01.12.2009р. -1000000,00грн., з 01.01.2010р. -500000,00 грн. (пункт 1.1 договорів).

Згідно з пунктами 1.2 договорів, дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту -не пізніше 29.01.2010р., або 10 днів з моменту отримання письмової вимоги банку про повернення кредиту та сплату відсотків у випадках, вказаних в п. 3.3.4 договорів.

Відповідно до п. 2.2 договорів відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачується Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 17 (сімнадцять) відсотків річних.

Нарахування Банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Згідно п. 2.11 договору забезпеченням кредиту є:

- порука фізичної особи згідно договору поруки №23 від 30.01.2008р.;

- застава згідно договору застави товарів в обігу №40/ГОЗ від 30.01.2008р.;

- іпотека згідно іпотечного договору №45/ГОЗ від 30.01.2008р.;

- застава згідно договору застави обладнання №39/ГОЗ від 30.01.2008р.

14.05.2008р. сторонами підписані Договори №2 про внесення змін до кредитних договорів про відкриття кредитної лінії № 05-П-08/ГОЗ, № 04-П-08/ГОЗ та № 03-П-08/ГОЗ від 30.01.2008р., згідно з якими сторони погодились внести зміни до п. 2.11 кредитних договорів та викласти в наступній редакції :

"2.11. Забезпеченням кредиту є:

- порука фізичної особи згідно договору поруки №23 від 30.01.2008р.

- застава згідно договору застави товарів в обігу №40/ГОЗ від 30.01.2008р.

- іпотека згідно іпотечного договору №200 від 14.05.2008р.

- застава згідно договору застави обладнання №39/ГОЗ від 30.01.2008р."

31.10.2008року сторонами підписані Договори №3, відповідно до яких сторони погодились викласти з 01.11.2008р. п.2.2 кредитних договорів у наступній редакції:

"2.2. Відсотки за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачується Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 25,5 (двадцять п'ять цілих п'ять десятих) відсотків річних.

Нарахуванням Банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році".

У забезпечення виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами 14.05.2008р. АК "Брокбізнесбанк" (іпотекодержатель) та ЗАТ "Дон-Трейд" (іпотекодавець) підписали іпотечний договір № 200 (т.1 а.с.46-49). Предметом вказаного договору є майно, а саме: літера Г-1, будівля теслярсько-жестяночного цеху, загальною площею -479,9 кв.м.; літера Г-1, будівля складу загальною площею -136,5 кв.м.; В-3, будівля адміністративно-побутового комплексу -832,0 кв.м., Р-1, будівля центрального складу -731,1 кв.м., а також супроводжуючі їх: 1-Г, компресорна; 1-Д, убиральня; 1-Ж, трансформаторна; 1-И, навіс; 1К, навіс; 1З, навіс; 1Л, навіс; №1-5, огородження; І, замощення. Загальною площею 2 348,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул..Купріна, 117б, загальна заставна вартість якого складає 7 117 200,00 гривень (п.1.2. Договору).

Крім того, господарським судом було встановлено, що 30.01.2008р. між позивачем та відповідачем для забезпечення кредитних договорів № 05-П-08/ГОЗ, № 04-П-08/ГОЗ та № 03-П-08/ГОЗ від 30.01.2008р. було укладено договір застави обладнання №44. З його змісту вбачається, що максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням складається з: суми боргу по кредиту; суми боргу по відсоткам; суми пені за несвоєчасне повернення суми кредиту; суми пені за несвоєчасну сплату відсотків; суми інфляції, які нараховуються на момент звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 вказаного договору до складу предмета входить майно -обладнання згідно Додатку 1. Згідно цього додатка до переліку обладнання, наданого у заставу згідно договору застави №44 від 30.01.2008р. входять: 1 реакторний блок для безперерв. виготовл. полільного компоненту з пінющим агентом у виробн.жорстких пінополіуретанів РБ-1АН -170000,00грн., 1 лабораторія закінченого циклу -250000,00грн., 1 теліжка вантажна -234,72грн., 1 пропарювальна ванна -452,09грн., 1 прилад ІЗС -18,83грн., 1 прилад ПРД-5 -221,77грн., 2 прилади МІАС-500 -63,12грн., 2 прилади ІАЦ -207,17грн, 1 прес -125 гидравл. -237,19грн., 1 ПСУ-10 -244,59грн., 1 шафа МЛ 412 -1,77грн., 1 бетонорозмішувалка - 1451,07грн., 1 бетонорозмішувалка -2661,32грн., 1 трансформатор -262,11грн., 1 теліжка -185,57грн., 2 вібростоли д/залівки - 1172,96грн., 1 вібростіл д/вибивки 1113,53грн., 1 ключ д/пакування - 249,39грн., 1 ел.тельфер -303,22грн, 2 бетонорозмішувачі -520,73грн., 1 лінія для виробництва будівельних виробів "рифей-Універсел"- 114335,17грн., 1 теліжка ТГВ 2000 -359,96грн., 1 конвеєр ленточний -1651,48грн., 1 баддя -251,56грн., 1 теліжка гидравлична ТГВ-1250 -478,71грн., 1 піч "Комфорт"- 1125,36грн., 2 вібростоли -2774,93грн., 1 вібротрамбовка -2928,06грн., 1 рахувальник хол. води ВСКМ 7/2 -195,19грн., 1 ручна теліжка 2000кг, 550*1150мм -754,44грн., 1 пропарювальна камера -106000,00грн., всього балансова вартість на 01.01.2008р. - 660456,01грн., заставна вартість -534500,00грн.

Загальна застава предмета складає 534500,00 (п'ятсот тридцять чотири тисячі п'ятсот грн. 00 коп.) гривень (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору він діє з моменту підписання та до фактичного виконання його умов.

04.02.2008р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис №6516563 про обтяження майна, перелік якого наведений в додатку №1 до договору застави, а 04.10.2011р. зареєстровано звернення стягнення на підставі повідомлення позивача.

Позивач зазначив, що зобов'язання за кредитним договором виконані не були, заборгованість погашена частково, тому звернувся з позовом про звернення стягнення на заставне майно. Позов судом задоволений.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм чинного законодавства та скасуванню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до ст. 21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору, є одним з видів забезпечувальних обтяжень.

Стаття 22 вказаного закону передбачає, що обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. Обтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням. За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель ) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем ) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (право застави).

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 6,7 ст. 20 Закону України „Про заставу", звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Відповідно до ст. 21 Закону України „Про заставу", реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором.

Враховуючи викладене та факт невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, який підтверджується рішеннями господарського суду Донецької області по справах №№28/172, 19/125, 19/124, господарський суд правомірно задовольнив вимоги банку про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами № 05-П-08/ГОЗ, № 04-П-08/ГОЗ та № 03-П-08/ГОЗ від 30.01.2008р.

Посилання скаржника на те, що в позасудовому порядку позивач у повному обсязі задовольнив свої кредитні вимоги, не приймаються судовою колегією до уваги з наступних підстав.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Проте позичальники не виконали вимоги кредитних договорів у повному обсязі у повному обсязі.

Апелянт доказів на підтвердження відсутності заборгованості перед позивачем, всупереч приписам ст.33 Господарського процесуального кодексу України, не надав та не довів обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наявність заборгованості за кредитними договорами підтверджується рішеннями господарського суду Донецької області, якими задоволено позовні вимоги банка та які набрали законної сили, а саме: рішенням від 06.10.2010р. по справі №28/172 за позовом Публічного акціонерного товариства „БРОКБІЗНЕСБАНК" м. Київ в особі Донецькій філії до Закритого акціонерного товариства „Дон-Трейд " м. Донецьк про стягнення 1076106,79 грн. відсотків, нарахованих за період з 16.11.2008р. по 21.04.2010р.; рішенням від 02.11.2010р. по справі №19/125 за позовом Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" м. Київ в особі Донецької філії до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Трейд-Кемикел " про стягнення 1084427,23грн. заборгованості за відсоткам; рішенням від 02.11.2010р. по справі №19/124 за позовом Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" м. Київ в особі Донецької філії до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-Центр " про стягнення 1083430,06 грн. заборгованості за відсотками.

Згідно статті 35 Господарського кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти, які містяться у вказаних судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер та не підлягають доказуванню, тобто факт існування заборгованості за кредитними договорами № 05-П-08/ГОЗ, № 04-П-08/ГОЗ та № 03-П-08/ГОЗ доказуванню не підлягає.

Крім того, колегія апеляційного суду встановила, що предметом розгляду справи є звернення стягнення заборгованості на рухоме майно за договором застави. В той час, як право власності набуто на нерухоме майно, яке було предметом договору іпотеки.

Пунктом 5.6 договору іпотеки сторони встановили, що на підставі Застереження даного іпотечного договору іпотекодержатель звертає стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, в тому числі способом прийняття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність в порядку визначеному ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Вказаним правом на позасудове врегулювання позивач скористався та, згідно виконавчого напису від 23.04.2010р., було звернуто стягнення на майно боржника, що є предметом іпотеки та задоволено вимоги банка в сумі 9 997 270,09грн., що складається з заборгованості по кредиту: ТОВ "Еко-Центр " у сумі 2 997 270,09грн.; ТОВ "Дон-Трейд-Кемікел " у сумі 3 000 000,00грн.; ТОВ "Промстрой " у сумі 1 000 000,00грн.; ЗАТ "Дон-Трейд " у сумі 3 000 000,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що після часткового задоволення вимог банка за рахунок вказаного іпотечного договору залишок заборгованості підприємств-боржників за кредитними договорами станом на 09.02.2012р. склав 5 338 471,85грн., а саме:

- ТОВ "ЕКО-ЦЕНТР" -1 779 636,85грн. з кредитного договору №05-П-08/ГОЗ від 30.01.2008р., яка складається з залишку кредитної заборгованості в сумі 1768566,55грн., державного мита в сумі 10834,30грн., витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 236,00грн.;

- ТОВ "Дон-Трейд-Кемикел " -1 781 262,13грн. з кредитного договору №04-П-08/ГОЗ від 30.01.2008р., яка складається з залишку кредитної заборгованості в сумі 1770181,86грн., державного мита в сумі 10844,27грн., витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 236,00грн.;

- ЗАТ "Дон-Трейд " -1 777 572,87грн. з кредитного договору №03-П-08/ГОЗ від 30.01.2008р., яка складається з залишку кредитної заборгованості 1766575,80грн., державного мита в сумі 10761,07грн., витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 236,00грн.

Посилання апелянта на ст.36 Закону України «Про іпотеку»як на підставу недійсності вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання після завершення позасудового врегулювання також не приймаються судовою колегією до уваги.

Відповідно п. 2.11. кредитних договорів № 05-П-08/ГОЗ, № 04-П-08/ГОЗ та № 03-П-08/ГОЗ від 30.01.2008р., забезпеченням кредиту є:

- порука фізичної особи згідно договору поруки №23 від 30.01.2008р.

- застава згідно договору застави товарів в обігу №40/ГОЗ від 30.01.2008р.

- іпотека згідно іпотечного договору №200 від 14.05.2008р.

- застава згідно договору застави обладнання №39/ГОЗ від 30.01.2008р.

Як було зазначено, позивач задовольнив частку своїх кредитних вимог за рахунок договору іпотеки №200 від 14.05.2008р. А, оскільки, заборгованість за кредитними договорами було погашено не в повному обсязі, даючи оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, судова колегія дійшла висновку, що задоволення вимог в рахунок вказаного іпотечного договору не змінює обсягу прав позивача на стягнення за договором застави для погашення залишку заборгованості за кредитними договорами.

В апеляційній скарзі апелянт звертає увагу вказує, що банк не визнаний кредитором по справі про банкрутство, а відтак вимоги слід вважати погашеними. Проте, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду не приймає дані посилання до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут). Кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Згідно ч.ч . 1, 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а у разі заявлення їх після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлення взагалі, такі вимоги не розглядаються і вважаються погашеними.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до вимог Закону, заставні кредитори є привілейованими, і незалежно від того заявили вони свої вимоги до боржника чи ні, їх вимоги включаються розпорядником майна (згідно з даними обліку боржника) в реєстр вимог кредиторів до першої черги, так як на них не розповсюджується присічний тридцятиденний строк, передбачений ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст.ст. 26 , 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом застави, у повному обсязі мають бути використані для першочергового задоволення вимог заставодержателя ; вимоги кредиторів, забезпечені заставою, задовольняються у першу чергу.

Враховуючи викладене, апелянт дійшов до помилкового висновку про те, що банк не набув статусу кредитора і не є учасником провадження у справі про банкрутство.

Посилання апелянта на те, що справу було розглянуто господарським судом Донецької області за відсутності представників сторін є необґрунтованим. Згідно постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Тобто, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З матеріалів справи вбачається, що всі процесуальні документи судом були направлені за адресами сторін, вказаними у позовній заяві. В матеріалах справи наявні конверти з ухвалами про порушення провадження у справі, які господарський суд направляв на адреси відповідача та третіх осіб. Вказані конверти містять відмітку -«за закінченням строку зберігання поштового відправлення». Тобто сторони по справі слід вважати належним чином повідомленими про час і місце розгляду судом справи. Крім того, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців серії АЖ №358453 станом на 05.04.2012р. містить ту ж адресу відповідача, яка була зазначена на поштових конвертах суду першої інстанції (т.1 а.с.109).

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по даній справі відповідає нормам законодавства, прийнято з дотриманням приписів процесуального права, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.

Тому, керуючись ст. ст. 33 ,43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Дон-Трейд " м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2012р. у справі №5006/2/2пд/2012 -залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2012р. у справі №5006/2/2пд/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий З.П.Азарова

Судді Т.Д. Геза

Н.О. Мартюхіна

надр. 9 прим:

1 прим. -у справу;

2 прим. -позивачу

1 прим. -відповідачу

2 прим. -третій особі

2 прим. -ДАГС;

1 прим. -ГСДО;