Постанова

від 30.08.2012 по справі 2а/1770/711/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/711/2012

30 серпня 2012 року 10год. 40хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Величко О.М.

відповідача: представник Троянчук Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство "Альфа-Сек`юріті" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Альфа-Сек'юріті" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.01.2012 року № 0000222342 та № 0000232342.

В обґрунтування позову вказує на хибність висновків податкового органу щодо безтоварного характеру взаємовідносин між ПП "Альфа-Сек'юріті" та ТОВ "Лінда Стар", зазначає, що товарно-матеріальні цінності та послуги придбані з метою використання в господарській діяльності, господарські операції оформлені належними первинними бухгалтерськими документами, валові витрати та податковий кредит сформовані у відповідності до приписів Податкового кодексу України, а відтак у податкового органу були відсутніми підстави для збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.57-59). Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, яке відповідає наведеному в запереченні. Зокрема пояснив, що актом зустрічної звірки ТОВ "Лінда Стар" від 15.09.2011 року № 3903/182/37363810 з питань правильності відображення даних декларації з ПДВ за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року, отриманого від ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, у ТОВ "Лінда Стар" встановлено відсутність реального вчинення господарських відносин з контрагентами-постачальниками на загальну суму сформованого податкового кредиту 10001110,00 грн. та з контрагентами-покупцями на загальну суму податкових зобов'язань 10846103,00 грн.; ТОВ "Лінда Стар" за травень, червень 2011 року неправомірно відображено в податковому обліку господарські операції з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками. Враховуючи вищевикладене, рух грошових потоків між ПП "Альфа-Сек'юріті" та ТОВ "Лінда Стар" за травень-червень 2011 року здійснювався без постачання ТМЦ, послуг, проводилися господарські операції, які мають ознаки безтоварних. Отже, в порушення вимог Податкового кодексу України ПП "Альфа-Сек'юріті" віднесено до складу адміністративних витрат витрати по безтоварних операціях з ТОВ "Лінда Стар", а також завищено податковий кредит за травень-червень 2011 року.

З наведених підстав представник відповідача спірні податкові повідомлення рішення вважає правомірними, в задоволені позову просить відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Відповідно до ст.55 КАС України суд допустив заміну відповідача - Державна податкова інспекція у м. Рівне її правонаступником - Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі з таких підстав.

Матеріалами справи стверджено, що Приватне підприємство "Альфа-Сек'юріті" зареєстроване Виконавчим комітетом Рівненської міської ради 14.09.2006р., перебуває на обліку як платник податків ДПІ у м. Рівне з 19.09.2006р., є платником ПДВ згідно свідоцтва № 24943623 від 02.10.2006р. Види діяльності за КВЕД: електромонтажні роботи; оптова торгівля будівельними матеріалами; інші види оптової торгівлі; роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань; проведення розслідувань та забезпечення безпеки; діяльність з організації азартних ігор (а.с.11).

Судом встановлено, що на підставі направлення від 23.12.2011р. № 1741/23-100 (а.с.77) та наказу № 1694 від 23.12.2011р. (а.с.78-79), згідно пп.78.1.1 п.78.1, п.78.4 ст.78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, посадовою особою ДПІ у м. Рівне в період з 26.12.2011р. терміном 5 днів проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Альфа-Сек'юріті" код ЄДРПОУ 34580795 з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Лінда Стар" код ЄДРПОУ 37363810 за період з 01.05.2011р. по 30.06.2011р.

Результати перевірки оформлені актом № 12/23-100/34580795 від 06.01.2012р. (а.с.91-95).

Перевіркою встановлено порушення:

- п.44.1 ст.44 розділу І, п.п.138.10.2 п.138.10, п.п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 розділу ІІІ Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1008 грн., у тому числі в 2 кварталі 2011р. на суму 922 грн., в 3 кварталі 2011р. на суму 86 грн.;

- п.44.1 ст.44 розділу І, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 977 грн., в тому числі у травні 2011р. на суму 1 240 грн., у червні 2011р. на суму 737 грн.

Подані позивачем до ДПІ у м. Рівне заперечення на акт перевірки податковим органом були відхилені (а.с.19-25).

На підставі акта перевірки № 12/23-100/34580795 від 06.01.2012р. ДПІ у м. Рівне прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0000222342 від 26.01.2012р., яким ПП "Альфа-Сек'юріті" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на суму 1008,00 грн. (а.с.8);

- податкове повідомлення-рішення № 0000232342 від 26.01.2012р., яким ПП "Альфа-Сек'юріті" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах" на 1978,00 грн., у тому числі 1977,00 грн. за основним платежем, 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.9).

Враховуючи доводи та заперечення сторін, в ході судового розгляду справи підлягали до перевірки фактичні обставини стосовно реальності господарських операцій між ПП "Альфа-Сек'юріті" та ТОВ "Лінда Стар", правомірності формування позивачем від таких операцій витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту.

Судом встановлено, що 13.06.2011р. між ТОВ "Лінда Стар" (рекламіст) та ПП "Альфа-Сек'юріті" (рекламодавець) укладено договір про надання рекламних послуг № 13/06, згідно умов якого рекламодавець доручає, а рекламіст зобов'язується виготовити рекламний банер та рекламні проспекти (флаєри) в інтересах рекламодавця. Оплата послуг здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок рекламіста або внесення готівки в касу в сумі 3500 грн. (а.с.26)

За результатами виконання умов договору № 13/06 від 13.06.2011р. сторонами договору підписано акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 911 від 21.06.2011р. за червень 2011р. загальною вартістю робіт - 3500,00 грн. (а.с.27).

ТОВ "Лінда Стар" позивачу виписано податкову накладну № 381 від 21.06.2011р., номенклатура постачання - реклама, на загальну суму 3500,00 грн., у т.ч. ПДВ 583,33 грн. (а.с.28).

Оплату ПП "Альфа-Сек'юріті" проведено платіжним дорученням № 226 від 18.07.2011р. на суму 3500,00 грн., у т.ч. ПДВ 583,33 грн. (а.с.35).

Крім цього, судом встановлено, що 15.06.2011р. між ТОВ "Лінда Стар" (виконавець) та ПП "Альфа-Сек'юріті" (замовник) укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг № 15/06, згідно умов якого виконавець бере на себе зобов'язання організувати надання інформаційно-консультаційних послуг у вигляді проведення тренінгу на тему "Збереження та охорона майна державної та приватної власності". Вартість надання послуг становить 920,00 грн. (а.с.29).

За результатами виконання умов договору № 15/06 від 15.06.2011р. сторонами підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 510 від 22.06.2011р. про проведення тренінгу на тему "Збереження та охорона майна державної та приватної власності" за червень 2011р. загальною вартістю робіт - 920,00 грн. (а.с.30).

ТОВ "Лінда Стар" позивачу виписано податкову накладну № 400 від 22.06.2011р., номенклатура постачання - тренінг, на загальну суму 920,00 грн., у т.ч. ПДВ 153,33 грн. (а.с.31).

Наданими стороною позивача доказами, одержаними від контрагента ТОВ "Лінда Стар", стверджується, що для проведення тренінгів 18, 19 червня 2011р. ТОВ "Лінда Стар" згідно договору від 10.06.2011р. з фізичною особою ОСОБА_4 прийняв у безоплатне користування нежитлове приміщення площею 21 кв.м. по АДРЕСА_1 (а.с.108-109); згідно з наказом № 16/06-001 від 16.06.2011р. ТОВ "Лінда Стар" директора товариства ОСОБА_5 відряджено до м. Рівне для проведення тренінгу для працівників ПП "Альфа-Сек'юріті" з 17 по 20 червня 2011р. (а.с.111); перебування ОСОБА_5 у відрядженні у м. Рівне для проведення тренінгу підтверджується посвідченням про відрядження з відповідними відмітками про вибуття та прибуття у пункти призначення (а.с.112-113).

Оплату ПП "Альфа-Сек'юріті" за проведення тренінгу проведено платіжним дорученням № 227 від 18.07.2011р. на суму 920,00 грн., у т.ч. ПДВ 153,33 грн. (а.с.34).

Крім цього, судом встановлено, що 20.06.2011р. між ТОВ "Лінда Стар" (продавець) та ПП "Альфа-Сек'юріті" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність (повне господарське відання), а покупець - прийняти й оплатити товар згідно видаткової накладної на загальну суму 7440,00 (а.с.135).

На виконання договірних зобов'язань ТОВ "Лінда Стар" виписано позивачу податкову накладну № 222 від 25.05.2011р., номенклатура поставки: вішак в кількості 2 шт., диван м'який в кількості 1 шт. та стіл журнальний в кількості 1 шт., на загальну суму 7440,00 грн., у т.ч. ПДВ 1240,00 грн. (а.с.33).

Оприбуткування позивачем вищевказаних товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ "Лінда Стар", проведено на підставі прибуткової накладної № ПН-000000 від 25.05.2011р. (а.с.134), підтверджується журнал-ордером та відомістю по рах.631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за травень 2011р. (а.с.136)..

Оплату ПП "Альфа-Сек'юріті" проведено платіжним дорученням № 218 від 05.07.2011р. на суму 7440,00 грн., у т.ч. ПДВ 1240,00 грн., про що зазначено в акті перевірки та відповідачем не заперечується (а.с.15).

Всі вищевказані документи ПП "Альфа-Сек'юріті" по взаємовідносинах з ТОВ "Лінда Стар" було пред'явлено до перевірки, що знайшло своє відображення на арк.3 акта перевірки (а.с.12).

В акті перевірки зазначено, що податок на додану вартість на підставі податкової накладної № 222 від 25.05.2011р. ПП "Альфа-Сек'юріті" віднесено до складу податкового кредиту в травні 2011р. на повну суму 1240 грн., про що свідчать дані уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011р. № 91284 від 29.06.2011р. (р.10.1), розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2011р. № 19283 від 29.06.2011р., кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку: Дт 1521 "Придбання (виготовлення) основних засобів" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - 6000,00 грн., Дт 64 "Розрахунки за податками й платежами" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - 1240,00 грн.

Також перевіркою встановлено, що оприбутковані основні засоби передано в експлуатацію відповідно до актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 01.06.2011р. № ВЄ-0000001 (стіл журнальний) та № ВЄ-0000001 (диван м'який): Дт196 "Інструменти, прилади, інвентар" Кт 1521 "Придбання (виготовлення) основних засобів - 6000,00 грн. Відповідно до Відомості нарахування амортизації за червень 2011р. ПП "Альфа-Сек'юріті" застосовано прямолінійний метод амортизації основних засобів групи 6 "інструмент, прилади, інвентар (меблі)", місячний розмір відрахувань становить 125 грн.: Дт 92 "Адміністративні витрати" Кт 131 "Знос основних засобів" - 125 грн.

Податок на додану вартість на підставі податкових накладних № 381 від 21.06.2011р. та № 400 від 22.06.2011р. ПП "Альфа-Сек'юріті" в повному обсязі віднесений до складу податкового кредиту в червні 2011р. на суму 736,66 грн., про що свідчать дані податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011р. № 9005008286 від 20.07.2011р. (р.10.1), розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за червень 2011р. № 9005008319 від 20.07.2011р., кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку: Дт "Адміністративні витрати" Кт "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" 3683,34 грн., Дт "Розрахунки за податками й платежами" К 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - 736,66 грн.

Відповідно до наданих до перевірки первинних документів ПП "Альфа Сек'юріті" віднесено до складу рядка 06.2.12 "Інші витрати загальногосподарського призначення" додатка 06.2 "Адміністративні витрати" податкової декларації з податку на прибуток підприємства № 9007258100 від 30.08.2011р. вартість рекламних послуг, отриманих у ТОВ "Лінда Стар", на суму 2917 грн. та вартість отриманих послуг у вигляді проведення тренінгу на суму 766,67 грн. (акт перевірки, (а.с.13-14).

Загалом, згідно податкової звітності, поданої до ДПІ у м. Рівне, ПП "Альфа-Сек'юріті" віднесено до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість за травень - червень 2011р. податок на додану вартість в сумі 1977,00 грн. та включено до адміністративних витрат витрати на загальну суму 4383,34 грн., в тому числі в 2 кварталі 2011р. на суму 4008,34 грн., в 3 кварталі 2011р. на суму 375,00 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ "Лінда Стар".

Вирішуючи даний адміністративний спір по суті, суд враховує, що відповідно до п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, а саме з інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відтак, визначальною ознакою витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку.

Господарський кодекс України в статті 3 визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (у т.ч. амортизація) (пп."в"); винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності (пп."г"); інші витрати загальногосподарського призначення (пп."ж").

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Оскільки одним з основних видів діяльності позивача в періоді, що перевірявся, було "проведення розслідувань та забезпечення безпеки" відповідно до ліцензії МВС України АВ № 232804 від 11.01.2007р. терміном дії до 11.01.2012р. (акт перевірки, а.с.11), суд вважає, що отримані послуги з проведення тренінга на тему "Збереження та охорона майна державної та приватної власності", отримані рекламні послуги (виготовлення рекламного банера та проспектів) направлені на підвищення фахової підготовки працівників позивача та поширення інформації про діяльність позивача, а відтак безпосередньо впливали на результати господарської діяльності підприємства.

Таким чином, досліджені судом документи бухгалтерського обліку ПП "Альфа-Сек'юріті" відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, є первинними документами в розумінні закону, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій та їх безпосередній взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача, спрямованою на отримання прибутку .

Відповідно до статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Таким чином, в силу приписів ст.ст. 44, 83 Податкового кодексу України посадові особи ДПІ у м. Рівному під час проведення документальної перевірки були зобов'язані врахувати надані ПП "Альфа-Сек'юріті" первинні документи, що підтверджують факт вчинення господарських операцій з вищевказаним контрагентом. У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. В дослідженому судом акті перевірки належно підтверджені висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні.

На думку суду, за умови підтвердження реальності господарських операцій з поставки товарів та надання послуг належними первинними бухгалтерськими документами, наданих до перевірки та описаних в акті перевірки доказів оприбуткування та внутрішнього переміщення отриманих товарно-матеріальних цінностей, відсутність документів, що підтверджують транспортування товарів (дивана, журнального стола та двох вішаків), не може слугувати підставою для зменшення позивачу витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування. При цьому суд також враховує, що згідно пояснення представника позивача, обумовлені товарно-матеріальні цінності були поставлені безпосередньо постачальником, а будь-які об'єктивні відомості щодо залучення перевізника стороною відповідача суду не надані.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, згідно яких позивачем сформовано спірний податковий кредит, відповідають вимогам закону, на неналежність її оформлення відповідач не покликається, а реальність (товарність) господарських операцій підтверджена дослідженими судом доказами. ТОВ "Лінда Стар" з 23.12.2010р. зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100315965, виданим ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова (а.с.107). За даними податкового органу, свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Лінда Стар" анульоване 09.08.2011р. (акт перевірки, а.с.16), тобто за межами періоду взаємовідносин з позивачем, а відтак вказана обставина не впливає на оцінку доказів у справі.

За встановлених обставин суд приходить до висновку, що ПП "Альфа-Сек'юріті" адміністративні витрати на суму 4 383,34 грн., в тому числі в 2 кварталі 2011р. на суму 4008,34 грн., в 3 кварталі 2011р. на суму 375,00 грн., та податковий кредит у травні-червні 2011 року на суму 1977,00 грн. по господарських операціях з ТОВ "Лінда Стар" сформовані у повній відповідності приписам закону та підтверджені належними й допустимими доказами.

Оцінюючи доводи сторони відповідача про неможливість виконання ТОВ "Лінда Стар" договірних зобов'язань перед позивачем через відсутність виробничих потужностей, автотранспортних засобів, складських приміщень, недостатність трудових ресурсів, суд враховує, що підприємство як господарюючий суб'єкт не позбавлене можливості використовувати орендовані основні засоби та укладати з працівниками цивільно-правові угоди. Крім цього, згідно наданого позивачем штатного розпису ТОВ "Лінда Стар" на 2011 рік, отриманого від контрагента на письмовий запит, чисельність працівників становить 6 штатних одиниць (а.с.110). За даними податкового органу чисельність працюючих у ТОВ "Лінда Стар" згідно звітів 1ДФ за 2 квартал 2011р.: в штаті рахується 2 працівника, кількість фізичних осіб - 6 (акт перевірки, а.с.16). А відсутність виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів на думку суду не впливає на можливість контрагента надати позивачу види послуг (рекламні, інформаційно-консультативні), які є предметом дослідження в даній адміністративній справі. Крім цього, суд зауважує, що стороною відповідача належними та допустимими доказами не підтверджено відсутність у позивача матеріальної бази, позаяк безпосередньо в акті перевірки зазначено, що на запити податкового органу щодо наявності у ТОВ "Лінда Стар" правовстановлюючих документів на право власності чи користування землею, щодо наявності об'єктів нерухомості, зареєстрованих за товариством, відповіді отримано не було (акт перевірки, а.с.15).

Актом перевірки ТОВ "Лінда Стар" за травень-червень 2011р. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 15.09.2011р. № 3903/182/37363810 стверджено, що згідно Бази даних "Бест Звіт" підприємством були подані до податкового органу за місцем реєстрації податкові декларації з ПДВ з додатками за травень, червень 2011р., задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Альфа-Сек'юріті" згідно податкових накладних № 381 від 21.06.2011р., № 400 від 22.06.2011р.

Суд критично оцінює покликання податкового органу на ту обставину, що стан платника ТОВ "Лінда Стар" - 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням), позаяк в акті перевірки зазначено, що акт про відсутність суб'єкта господарювання за юридичною адресою складений 18.08.2011р., тобто за межами періоду господарських взаємовідносин з позивачем. Разом з тим, цим же актом стверджено, що на запит податкового органу від 26.07.2011р. підприємством до перевірки надано документи щодо підтвердження даних декларацій з ПДВ не в повному обсязі та податкові накладні з контрагентом ТОВ ВП "Геркулес" заповнені в порушення вимог закону. Відомості щодо проведення зустрічної звірки за взаємовідносинами з ТОВ "Альфа-Сек'юріті" відсутні (а.с.82-90).

Крім цього, в ході судового розгляду справи представник відповідача в обгрунтування позиції податкового органу щодо неможливості здійснення ТОВ "Лінда Стар" господарської діяльності покликався на визнання боржника ТОВ "Лінда Стар" банкрутом на підставі постанови господарського суду Харківської області від 18.07.2012р. у справі № 5023/2787/12 (а.с.119-121), згідно якої майнові активи у підприємства відсутні. Обумовлені доводи відповідача суд відхиляє, позаяк згідно вказаного судового рішення провадження у справі про банкрутство порушене ухвалою господарського суду від 20.06.2012р., а відтак обставини, встановлені цим судовим рішенням, не впливають на оцінку господарських операцій з позивачем в травні-червні 2011р. та не мають преюдиційного значення для вирішення даного адміністративного спору.

Не може бути покладеною в основу висновку щодо неможливості здійснення ТОВ "Лінда Стар" договірних зобов'язань перед позивачем інформація про те, що директор ТОВ "Лінда Стар" неодноразово був засуджений за вчинення злочинів, передбачених ст.ст.182,185 КК України. При цьому суд враховує, що відповідно до ч.3 ст.52 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може застосовуватися як основне, так і як додаткове покарання, разом з тим санкція ст.ст.182,185 КК України не передбачає застосування такого виду покарання. Відповідно до ч.2 ст.88 КК України судимість має правове значення у разі вчинення нового злочину, а також в інших випадках, передбачених законами України. Донарахування позивачу податкового зобов'язання з урахуванням відомостей про судимість директора контрагента з підстав, наведених відповідачем, на думку суду, не грунтується на законі.

Матеріалами справи стверджено, що на час здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ "Лінда Стар" було зареєстроване юридичною особою, відомості про нього, у тому числі про керівника підприємства та місцезнаходження, були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.105-106), а відтак відповідно до ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-IV від 15.05.2003р. такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому покладення на позивача обов'язку сплати збільшеного податкового зобов'язання внаслідок порушень господарського чи податкового законодавства, допущених контрагентом (як-то відсутність за місцезнаходженням, порушення порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку) суд вважає неправомірним.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

За результатами судового розгляду справи суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем п.44.1 ст.44, пп.138.10.2 п.138.10, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, ст.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а відтак висновки про заниження податкових зобов'язань по податку на прибуток на суму 1008,00 грн. та податку на додану вартість на суму 1977,00 грн. на думку суду є необґрунтованими, що виключає застосування штрафної (фінансової) санкції.

З огляду на встановлені обставини суд вважає, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівне від 26.01.2012 року № 0000222342 та № 0000232342.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0000222342 від 26.01.2012р. про збільшення грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на суму 1008,00 грн., № 0000232342 від 26.01.2012р. про збільшення грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 1977,00 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, - визнати протиправними та скасувати.

Присудити на користь позивача Приватне підприємство "Альфа-Сек`юріті" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 107,30 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.