Ухвала

від 03.12.2012 по справі 2а/1770/711/2012

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"03" грудня 2012 р. Справа № 2а/1770/711/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Моніча Б.С.

ОСОБА_2

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" серпня 2012 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Альфа-Сек'юріті" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 підприємство "Альфа-Сек'юріті" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.01.2012 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.08.2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В своїй апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30.08.2012 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_3 підприємство "Альфа-Сек'юріті" зареєстроване Виконавчим комітетом Рівненської міської ради 14.09.2006р., перебуває на обліку як платник податків ДПІ у м. Рівне з 19.09.2006р., є платником ПДВ згідно свідоцтва № 24943623 від 02.10.2006р. Види діяльності позивача за КВЕД є електромонтажні роботи; оптова торгівля будівельними матеріалами; інші види оптової торгівлі; роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань; проведення розслідувань та забезпечення безпеки; діяльність з організації азартних ігор.

На підставі направлення від 23.12.2011р. № 1741/23-100 та наказу № 1694 від 23.12.2011р., згідно пп.78.1.1 п.78.1, п.78.4 ст.78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, посадовою особою ДПІ у м. Рівне в період з 26.12.2011р. терміном 5 днів проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Альфа-Сек'юріті" код ЄДРПОУ 34580795 з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Лінда Стар" код ЄДРПОУ 37363810 за період з 01.05.2011р. по 30.06.2011р. Результати перевірки оформлені актом № 12/23-100/34580795 від 06.01.2012р.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.44.1 ст.44 розділу І, п.п.138.10.2 п.138.10, п.п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 розділу ІІІ Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1008 грн., у тому числі в 2 кварталі 2011р. на суму 922 грн., в 3 кварталі 2011р. на суму 86 грн.;

- п.44.1 ст.44 розділу І, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 977 грн., в тому числі у травні 2011р. на суму 1 240 грн., у червні 2011р. на суму 737 грн.

На підставі акта перевірки № 12/23-100/34580795 від 06.01.2012р. ДПІ у м. Рівне прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 26.01.2012р., яким ПП "Альфа-Сек'юріті" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на суму 1008,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 26.01.2012р., яким ПП "Альфа-Сек'юріті" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах" на 1978,00 грн., у тому числі 1977,00 грн. за основним платежем, 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно визначив враховуючи доводи та заперечення сторін, що до перевірки підлягали фактичні обставини справи стосовно реальності господарських операцій між ПП "Альфа-Сек'юріті" та ТОВ "Лінда Стар", обставини щодо правомірності формування позивачем від таких операцій витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту.

13.06.2011р. між ТОВ "Лінда Стар" (рекламіст) та ПП "Альфа-Сек'юріті" (рекламодавець) укладено договір про надання рекламних послуг № 13/06. Оплата послуг здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок рекламіста або внесення готівки в касу в сумі 3500 грн. За результатами виконання умов договору № 13/06 від 13.06.2011р. сторонами договору підписано акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 911 від 21.06.2011р. за червень 2011р. загальною вартістю робіт - 3500,00 грн. ТОВ "Лінда Стар" позивачу виписано податкову накладну № 381 від 21.06.2011р., номенклатура постачання - реклама, на загальну суму 3500,00 грн., у т.ч. ПДВ 583,33 грн. Оплату ПП "Альфа-Сек'юріті" проведено платіжним дорученням № 226 від 18.07.2011р. на суму 3500,00 грн., у т.ч. ПДВ 583,33 грн.

Крім цього, судом встановлено, що 15.06.2011р. між ТОВ "Лінда Стар" (виконавець) та ПП "Альфа-Сек'юріті" (замовник) укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг № 15/06. Вартість надання послуг становить 920,00 грн. За результатами виконання умов договору № 15/06 від 15.06.2011р. сторонами підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 510 від 22.06.2011р. про проведення тренінгу на тему "Збереження та охорона майна державної та приватної власності" за червень 2011р. загальною вартістю робіт - 920,00 грн. ТОВ "Лінда Стар" позивачу виписано податкову накладну № 400 від 22.06.2011р., номенклатура постачання - тренінг, на загальну суму 920,00 грн., у т.ч. ПДВ 153,33 грн.

Наданими стороною позивача доказами, одержаними від контрагента ТОВ "Лінда Стар", стверджується, що для проведення тренінгів 18, 19 червня 2011р. ТОВ "Лінда Стар" згідно договору від 10.06.2011р. прийняв у безоплатне користування нежитлове приміщення площею 21 кв.м.; згідно з наказом № 16/06-001 від 16.06.2011р. ТОВ "Лінда Стар" директора товариства направлено у відрядження до м. Рівне для проведення тренінгу для працівників ПП "Альфа-Сек'юріті" з 17 по 20 червня 2011р.; перебування у відрядженні у м. Рівне для проведення тренінгу підтверджується посвідченням про відрядження з відповідними відмітками про вибуття та прибуття у пункти призначення. Оплату ПП "Альфа-Сек'юріті" за проведення тренінгу проведено платіжним дорученням № 227 від 18.07.2011р. на суму 920,00 грн., у т.ч. ПДВ 153,33 грн.

20.06.2011р. між ТОВ "Лінда Стар" (продавець) та ПП "Альфа-Сек'юріті" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність (повне господарське відання), а покупець - прийняти й оплатити товар згідно видаткової накладної на загальну суму 7440,00. На виконання договірних зобов'язань ТОВ "Лінда Стар" виписано позивачу податкову накладну № 222 від 25.05.2011р. Оприбуткування позивачем вищевказаних товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ "Лінда Стар", проведено на підставі прибуткової накладної № ПН-000000 від 25.05.2011р., підтверджується журнал-ордером та відомістю по рах.631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за травень 2011р. Оплату ПП "Альфа-Сек'юріті" проведено платіжним дорученням № 218 від 05.07.2011р. на суму 7440,00 грн., у т.ч. ПДВ 1240,00 грн., про що зазначено в акті перевірки та відповідачем не заперечується. Всі вищевказані документи ПП "Альфа-Сек'юріті" по взаємовідносинах з ТОВ "Лінда Стар" було пред'явлено до перевірки, що знайшло своє відображення на арк.3 акта перевірки.

В акті перевірки зазначено, що податок на додану вартість на підставі податкової накладної № 222 від 25.05.2011р. ПП "Альфа-Сек'юріті" віднесено до складу податкового кредиту в травні 2011р. на повну суму 1240 грн. Також перевіркою встановлено, що оприбутковані основні засоби передано в експлуатацію відповідно до актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 01.06.2011р. Відповідно до відомості нарахування амортизації за червень 2011р. ПП "Альфа-Сек'юріті" застосовано прямолінійний метод амортизації основних засобів групи 6 "інструмент, прилади, інвентар (меблі)", місячний розмір відрахувань становить 125 грн.: Дт 92 "Адміністративні витрати" Кт 131 "Знос основних засобів" - 125 грн. Податок на додану вартість на підставі податкових накладних № 381 від 21.06.2011р. та № 400 від 22.06.2011р. ПП "Альфа-Сек'юріті" в повному обсязі віднесений до складу податкового кредиту в червні 2011р. на суму 736,66 грн.

Відповідно до наданих до перевірки первинних документів ПП "Альфа Сек'юріті" віднесено до складу рядка 06.2.12 "Інші витрати загальногосподарського призначення" додатка 06.2 "Адміністративні витрати" податкової декларації з податку на прибуток підприємства № НОМЕР_3 від 30.08.2011р. вартість рекламних послуг, отриманих у ТОВ "Лінда Стар", на суму 2917 грн. та вартість отриманих послуг у вигляді проведення тренінгу на суму 766,67 грн.

Загалом, згідно податкової звітності, поданої до ДПІ у м. Рівне, ПП "Альфа-Сек'юріті" віднесено до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість за травень - червень 2011р. податок на додану вартість в сумі 1977,00 грн. та включено до адміністративних витрат витрати на загальну суму 4383,34 грн., в тому числі в 2 кварталі 2011р. на суму 4008,34 грн., в 3 кварталі 2011р. на суму 375,00 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ "Лінда Стар".

Відповідно до п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, а саме з інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відтак, визначальною ознакою витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку.

Господарський кодекс України в статті 3 визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (у т.ч. амортизація) (пп."в"); винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності (пп."г"); інші витрати загальногосподарського призначення (пп."ж").

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Оскільки одним з основних видів діяльності позивача в періоді, що перевірявся, було "проведення розслідувань та забезпечення безпеки" відповідно до ліцензії МВС України АВ № 232804 від 11.01.2007р. терміном дії до 11.01.2012р., суд вважає, що отримані послуги з проведення тренінга на тему "Збереження та охорона майна державної та приватної власності", отримані рекламні послуги (виготовлення рекламного банера та проспектів) направлені на підвищення фахової підготовки працівників позивача та поширення інформації про діяльність позивача, а відтак безпосередньо впливали на результати господарської діяльності підприємства.

Таким чином, досліджені судом документи бухгалтерського обліку ПП "Альфа-Сек'юріті" відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, є первинними документами в розумінні закону, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій та їх безпосередній взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача, спрямованою на отримання прибутку .

Відповідно до статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в силу приписів ст.ст. 44, 83 Податкового кодексу України посадові особи ДПІ у м. Рівному під час проведення документальної перевірки були зобов'язані врахувати надані ПП "Альфа-Сек'юріті" первинні документи, що підтверджують факт вчинення господарських операцій з вищевказаним контрагентом. У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. В дослідженому судом акті перевірки належно підтверджені висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні.

За умови підтвердження реальності господарських операцій з поставки товарів та надання послуг належними первинними бухгалтерськими документами, наданих до перевірки та описаних в акті перевірки доказів оприбуткування та внутрішнього переміщення отриманих товарно-матеріальних цінностей, відсутність документів, що підтверджують транспортування товарів (дивана, журнального стола та двох вішаків), не може слугувати підставою для зменшення позивачу витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування. При цьому суд також враховує, що згідно пояснення представника позивача, обумовлені товарно-матеріальні цінності були поставлені безпосередньо постачальником, а будь-які об'єктивні відомості щодо залучення перевізника стороною відповідача суду не надані.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, згідно яких позивачем сформовано спірний податковий кредит, відповідають вимогам закону, на неналежність її оформлення відповідач не покликається, а реальність (товарність) господарських операцій підтверджена дослідженими судом доказами. ТОВ "Лінда Стар" з 23.12.2010р. зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100315965, виданим ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова (а.с.107). За даними податкового органу, свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Лінда Стар" анульоване 09.08.2011р. (акт перевірки, а.с.16), тобто за межами періоду взаємовідносин з позивачем, а відтак вказана обставина не впливає на оцінку доказів у справі.

Такимч чином ПП "Альфа-Сек'юріті" адміністративні витрати на суму 4 383,34 грн., в тому числі в 2 кварталі 2011р. на суму 4008,34 грн., в 3 кварталі 2011р. на суму 375,00 грн., та податковий кредит у травні-червні 2011 року на суму 1977,00 грн. по господарських операціях з ТОВ "Лінда Стар" сформовані у повній відповідності приписам закону та підтверджені належними й допустимими доказами.

Оцінюючи доводи сторони відповідача про неможливість виконання ТОВ "Лінда Стар" договірних зобов'язань перед позивачем через відсутність виробничих потужностей, автотранспортних засобів, складських приміщень, недостатність трудових ресурсів, суд першої інстанції правильно врахував, що підприємство як господарюючий суб'єкт не позбавлене можливості використовувати орендовані основні засоби та укладати з працівниками цивільно-правові угоди. Крім цього, згідно наданого позивачем штатного розпису ТОВ "Лінда Стар" на 2011 рік, отриманого від контрагента на письмовий запит, чисельність працівників становить 6 штатних одиниць. А відсутність виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів на думку суду не впливає на можливість контрагента надати позивачу види послуг (рекламні, інформаційно-консультативні), які є предметом дослідження в даній адміністративній справі. Крім цього, суд зауважує, що стороною відповідача належними та допустимими доказами не підтверджено відсутність у позивача матеріальної бази, позаяк безпосередньо в акті перевірки зазначено, що на запити податкового органу щодо наявності у ТОВ "Лінда Стар" правовстановлюючих документів на право власності чи користування землею, щодо наявності об'єктів нерухомості, зареєстрованих за товариством, відповіді отримано не було.

Актом перевірки ТОВ "Лінда Стар" за травень-червень 2011р. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 15.09.2011р. № 3903/182/37363810 стверджено, що згідно ОСОБА_4 даних "Бест Звіт" підприємством були подані до податкового органу за місцем реєстрації податкові декларації з ПДВ з додатками за травень, червень 2011р., задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Альфа-Сек'юріті" згідно податкових накладних № 381 від 21.06.2011р., № 400 від 22.06.2011р.

Суд першої інстанції правомірно критично оцінив покликання податкового органу на ту обставину, що стан платника ТОВ "Лінда Стар" - 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням), позаяк в акті перевірки зазначено, що акт про відсутність суб'єкта господарювання за юридичною адресою складений 18.08.2011р., тобто за межами періоду господарських взаємовідносин з позивачем. Разом з тим, цим же актом стверджено, що на запит податкового органу від 26.07.2011р. підприємством до перевірки надано документи щодо підтвердження даних декларацій з ПДВ не в повному обсязі та податкові накладні з контрагентом ТОВ ВП "Геркулес" заповнені в порушення вимог закону. Відомості щодо проведення зустрічної звірки за взаємовідносинами з ТОВ "Альфа-Сек'юріті" відсутні.

Крім цього, в ході судового розгляду справи представник відповідача в обгрунтування позиції податкового органу щодо неможливості здійснення ТОВ "Лінда Стар" господарської діяльності покликався на визнання боржника ТОВ "Лінда Стар" банкрутом на підставі постанови господарського суду Харківської області від 18.07.2012р. у справі № 5023/2787/12, згідно якої майнові активи у підприємства відсутні, але обумовлені доводи відповідача суд першої інстанції відхилив, так як згідно вказаного судового рішення провадження у справі про банкрутство порушене ухвалою господарського суду від 20.06.2012р., а відтак обставини, встановлені цим судовим рішенням, не впливають на оцінку господарських операцій з позивачем в травні-червні 2011р. та не мають преюдиційного значення для вирішення даного адміністративного спору.

Також не може бути покладеною в основу висновку щодо неможливості здійснення ТОВ "Лінда Стар" договірних зобов'язань перед позивачем інформація про те, що директор ТОВ "Лінда Стар" неодноразово був засуджений за вчинення злочинів, передбачених ст.ст.182,185 КК України. При цьому суд враховує, що відповідно до ч.3 ст.52 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може застосовуватися як основне, так і як додаткове покарання, разом з тим санкція ст.ст.182,185 КК України не передбачає застосування такого виду покарання. Відповідно до ч.2 ст.88 КК України судимість має правове значення у разі вчинення нового злочину, а також в інших випадках, передбачених законами України. Донарахування позивачу податкового зобов'язання з урахуванням відомостей про судимість директора контрагента з підстав, наведених відповідачем, на думку суду, не грунтується на законі.

Матеріалами справи стверджено, що на час здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ "Лінда Стар" було зареєстроване юридичною особою, відомості про нього, у тому числі про керівника підприємства та місцезнаходження, були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відтак відповідно до ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-IV від 15.05.2003р. такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому покладення на позивача обов'язку сплати збільшеного податкового зобов'язання внаслідок порушень господарського чи податкового законодавства, допущених контрагентом (як-то відсутність за місцезнаходженням, порушення порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку) суд вважає неправомірним.

За результатами судового розгляду справи суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем п.44.1 ст.44, пп.138.10.2 п.138.10, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, ст.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а відтак висновки про заниження податкових зобов'язань по податку на прибуток на суму 1008,00 грн. та податку на додану вартість на суму 1977,00 грн. на думку суду є необґрунтованими, що виключає застосування штрафної (фінансової) санкції.

З огляду на встановлені обставини суд першої інстанції правильно вважав, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягали до судового захисту шляхом скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівне від 26.01.2012 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, постанова суду першої інстанції у даній справі є обґрунтованою та законною, а тому її слід залишити без змін, доводи відповідача є не переконливими, спростовуються наведеним вище та відповідно, не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" серпня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) І.Г. Охрімчук

судді: (підпис)

(підпис) ОСОБА_4

ОСОБА_2

З оригіналом згідно: суддя

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 підприємство "Альфа-Сек'юріті" вул.Гетьмана Мазепи,4а/6а, офіс 305,м.Рівне,33028

3- відповідачу ОСОБА_5 податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023