Ухвала

від 11.09.2012 по справі 5006/16/82/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

11.09.12 р. Справа № 5006/16/82/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Осадчої А.М.

за участю секретаря судового засідання Мітронової А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепт» м.Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» м.Краматорськ Донецької області

про стягнення 30737грн.30коп.

За участю представників сторін:

від позивача : Худолєєва О.Ю. за довіреністю б/н від 10.09.2012р.

від відповідача: Циваліхіна Я.І. за довіреністю № 17/10 від 30.12.2011р.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Концепт" м.Донецьк (далі - ТОВ "Концепт") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ Донецької області (далі -ПАТ "Енергомашспецсталь") про стягнення заборгованості 30737грн.30коп.

Ухвалою господарського суду від 11.06.2012р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/16/82/2012.

Ухвалою від 21.06.2012року розгляд справи відкладено у зв'язку з задоволенням клопотання ПАТ "Енергомашспецсталь" про відкладення розгляду справи.

21.06.2012року ПАТ "Енергомашспецсталь" звернулось до суду з зустрічним позовом до відповідача ТОВ "Концепт" про визнання договору №09/76 від 25.01.2010року недійсним.

Ухвалою від 02.07.2012року суд повернув зустрічну позовну заяву ПАТ "Енергомашспецсталь" на підставі ст.60, п.п.4,6 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою від 07.07.2012року господарський суд Донецької області згідно приписів ч.1 ст.79 ГПК України зупинив провадження у справі №5006/16/82/2012 до розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду від 02.07.2012року та повернення матеріалів справи до господарського суду Донецької області.

Донецький апеляційний господарський суд ухвалою від 11.07.2012року апеляційну скаргу ПАТ "Енергомашспецсталь" на ухвалу господарського суду Донецької області 02.07.2012року у справі №5006/16/82/2012 повернув заявнику на підставі п.3 ст.97 ГПК України, справу №5006/16/82/2012 повернув господарському суду Донецької області.

Ухвалою від 20.07.2012року господарський суд Донецької області поновив провадження у справі №5006/16/82/2012, розгляд справи призначив на 14.08.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 23.07.2012р. провадження у справі №5006/16/82/2012 зупинено на підставі ч.1 ст.79 ГПК України до перегляду ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2012року в касаційному порядку та повернення справи №5006/16/82/2012 до господарського суду Донецької області.

24.07.2012р. на адресу суду надійшла заява ТОВ «Концепт» м.Донецьк про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать ПАТ «Енергомашспецсталь» до вирішення спору по суті.

Листом №5006/16/82/2012 від 24.07.2012року позивач - ТОВ «Концепт» м.Донецьк був повідомлений, що розгляд заяви б/н від 24.07.2012року щодо забезпечення позову по справі №5006/16/82/2012 буде здійснено після повернення матеріалів справи з Вищого господарського суду України.

Ухвалою від 15.08.2012р. Вищий господарський суд України повернув касаційну скаргу ПАТ "Енергомашспецсталь" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2012р. у справі №5006/16/82/2012, на підставі п.п.4,6 ст.111-3 ГПК України, справу №5006/16/82/2012 повернув господарському суду Донецької області.

28.08.2012р. справа №5006/16/82/2012 надійшла на адресу господарського суду Донецької області.

Ухвалою суду від 31.08.2012р. провадження по справі поновлено. Розгляд справи призначено на 11.09.2012року.

У судовому засіданні 11.09.2012року представник позивача підтримав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать ПАТ «Енергомашспецсталь» до вирішення спору по суті.

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що відповідачем в процесі розгляду справи вживаються заходи щодо штучного затягування судового процесу, а саме: не з'явлення у судове засідання, подання зустрічної позовної заяви про визнання договору № 09/76 від 25.01.2010р. недійсним, подання апеляційної та касаційної скарг, подібні дії здійснювались відповідачем також при розгляді справи №11/101. Крім того, відповідач періодично подає заяви про порушення справи про банкрутство (дати порушення справ 18.10.2004р., 21.03.2012р., 15.05.2012р., 17.07.2012р.) та такі заяви повертаються. В якості доказів до зазначеної заяви надані витяги з Інформаційно - довідкової системи «Банкрутство».

Розглянувши вищевказану заяву ТОВ «Концепт» про забезпечення позову, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» №16 від 26.12.2011р. особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Метою вжитих судом заходів до забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Позивач, відповідно до ст. 33 ГПК України, при поданні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою відповідними обставинами, які підтверджують необхідність вжиття таких заходів.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.( п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» №16 від 26.11.2011року).

Одночасно, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на штучне затягування судового процесу відповідачем без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Проте, позивач, звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову не вказав на можливі порушення майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача або на будь-які імовірні утруднення виконання рішення суду у разі не застосування заходів до забезпечення позову, не надав жодних доказів, що свідчать про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після подання позову до суду.

Звернення відповідача до суду з зустрічною позовною заявою, звернення до судів апеляційної та касаційної інстанції з відповідно апеляційною та касаційною скаргою є правом відповідача, що закріплено відповідними нормами ГПК України. Факт порушення справ про банкрутство відповідача також ніким чином не впливає на можливість виконання судового рішення у майбутньому.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно, у суду відсутні будь-які об'єктивні докази наявності реальної загрози в унеможливленні примусового виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Приписами ст.67 ГПК України передбачено вичерпний перелік засобів забезпечення позову, зокрема, серед інших заходів забезпечення позову, передбачено, що позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову, ТОВ «Концепт» просить суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать ПАТ «Енергомашспецсталь».

Відповідно до приписів п.7.1 вказаної Постанови Пленуму у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.(п.7.2 Постанови).

Суд зазначає, що вибір способу забезпечення позову залежить від суті позовної вимоги, і в позові про стягнення грошових коштів арешт на майно застосовується тоді, коли кошти в боржника відсутні, у зв'язку з чим, виконання рішення про стягнення коштів може бути неможливим.

Як вбачається з заяви, ТОВ «Концепт» просить накласти арешт на все майно та всі грошові кошти, що належать ПАТ «Енергомашспецсталь», не обмежуючись сумою позовних вимог щодо накладання арешту на грошові кошти відповідача, відповідно не зазначаючи рахунків, які належать відповідачу та на грошові кошти на яких слід накласти арешт, не зазначаючи конкретного переліку майна, на яке слід накласти арешт, не обґрунтовуючи необхідність застосування засобу забезпечення позову у вигляді накладання арешту на майно одночасно з накладанням арешту на грошові кошти відповідача, пов'язаність даного виду забезпечення позову безпосередньо з позовними вимогами.

Виходячи з викладених обставин, змісту наведених нормативно - правових актів, суд не находить підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепт» м.Донецьк про забезпечення позову.

Крім того, суд зазначає, що згідно приписів ст.4 Закону України «Про судовий збір» №3674 - VI від 08.07.2011року за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 1,5 розміру від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подаються до суду.

Розмір мінімальної заробітної плати, яка була встановлена на вказану дату, дорівнює згідно ст.13 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік"- 1073,00 грн.

Тобто, за звернення до господарського суду з заявою про забезпечення позову позивач мав сплатити 1609грн.50коп.

Разом з тим, ТОВ«Концепт» м.Донецьк не надано суду доказів сплати судового збору за звернення до суду із заявою про забезпечення позову у встановленому законом розмірі.

Як роз'яснює Вищий господарський суд України у інформаційному листі №01-06/704/2012 від 23.05.2012року, ГПК України не передбачено наслідків неподання доказів сплати названого збору в установленому порядку і розмірі. Відтак господарський суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами за правилами статті 49 ГПК України у залежності від результатів розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову. Про такий розподіл може бути зазначено в рішенні (постанові) господарського суду або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Виходячи з вищевикладеного, питання щодо розподілу відповідних судових витрат буде вирішено за наслідками розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепт» м.Донецьк про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать ПАТ «Енергомашспецсталь».

Суддя Осадча А.М.