Рішення

від 03.09.2012 по справі 5009/2808/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 15/103/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.12 Справа № 5009/2808/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс», 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11

до відповідача Приватного підприємства «Фараон-2005», 69054, м. Запоріжжя, вул. Горького, 159-Б

про відшкодування шкоди, завданої неналежним виконанням умов договору № 046ПЦ від 01.06.2011 р., шляхом повернення нафтопродуктів

Суддя Горохов І.С.

Представники:

від позивача: Близнюк О.С., довіреність № 146 від 13.08.2012 р.,

Міщенко М.В., довіреність № 48 від 03.02.2012 р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

До господарського суду Запорізької області 24.07.2012 року звернувся позивач -товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс»до ПП «Фараон-2005»про відшкодування шкоди, завданої неналежним виконанням умов договору № 046ПЦ від 01.06.2011 р., шляхом повернення наступних нафтопродуктів: бензин автомобільний UNLEADED GASOLINE RON 95 у кількості 7,097 тон; бензин автомобільний А-92 у кількості 8,497 тон; бензин автомобільний А-95 у кількості 23,916 тон; бензин автомобільний не етильований марки А-95 «Premium»(клас В) у кількості 8,015 тон; бензин автомобільний підвищеної якості А-92 Євро вид ІІ клас В у кількості 2,629 тон; бензин автомобільний підвищеної якості А-92 Євро вид ІІ клас В у кількості 7,789 тон; паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С вид ІІ у кількості 16,828 тон. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на умови договору № 046ПЦ від 01.06.2011 р. та ст. ст. 16, 22, 526, 611 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 24.07.2012 року порушено провадження у справі № 5009/2808/12. Справі присвоєно номер провадження 15/103/12, судове засідання призначене на 14.08.2012р.

У зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання 14.08.2012 р. та необхідністю витребування у сторін додаткових документів для об'єктивного, повного та всебічного розгляду справи, судове засідання в порядку ст. 77 ГПК України відкладалося до 03.09.2012р.

За клопотанням представників позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні, яке відбулося 03.09.2012 р. представники позивача заявили клопотання про збільшення розміру позовних вимог, а саме просили зобов'язати ПП «Фараон-2005»відшкодувати шкоду, завдану ТОВ «ТНК-ВР Коммерс»неналежним виконанням умов договору № 046ПЦ від 01.06.2011р., шляхом повернення наступних нафтопродуктів, схоронність яких не було забезпечено: бензин автомобільний UNLEADED GASOLINE RON 95 у кількості 7,097 тон; бензин автомобільний А-92 у кількості 8,497 тон; бензин автомобільний А-95 у кількості 23,916 тон; бензин автомобільний не етильований марки А-95 «Premium»(клас В) у кількості 8,015 тон; бензин автомобільний підвищеної якості А-92 Євро вид ІІ клас В у кількості 5,075 тон; бензин автомобільний підвищеної якості А-92 Євро вид ІІ клас В у кількості 16,023 тон; паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С вид ІІ у кількості 39,961 тон.

Клопотання про збільшення позовних вимог судом відхилено, оскільки позивачем заявлені вимоги про відшкодування шкоди за інший період (серпень 2011 р.) ніж зазначено в позовній заяві (червень-липень 2011 р.), що в свою чергу є порушенням приписів ст. 22 ГПК України та перешкоджає всебічному повному та об'єктивному розгляду справи.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином в порядку ст. 64 ГПК України.

Відповідно до пунктів 3.9.1. та 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб -учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 03.09.2012 р. розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі чого, у відповідності до ст.85 ГПК України представникам позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс»(замовник, позивач у справі) та приватне підприємство «Фараон-2005»(виконавець, відповідач у справі) 01 червня 2011 р. уклали договір на охорону та супроводження вантажів, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з охорони та супроводження залізничних вагоноцистерн із світлими нафтопродуктами та залізничних вагонів з поліпропіленом (далі за текстом -вантаж) протягом зазначеного в п.1.2 договору періоду.

Згідно з п.1.2 та п. 3.2.2 договору охорона та супроводження здійснюються виконавцем з моменту наливу (завантаження) вантажу в пунктах наливу (відвантаження) вантажовідправника, зазначених замовником, до здачі вантажу вантажоодержувачу, за адресою, яка зазначена у залізничних накладних.

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що відповідач несе повну матеріальну відповідальність за втрату (нестачу) вантажів переданих йому за актом приймання-передачі.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

На виконання умов договору (п. 2.4) відповідач фактично прийняв під охорону вантажі у червні 2011 р. в загальній кількості -4 293,709 тон, в липні 2011 р. -20 672,133 тон, про що складено Акти приймання-передачі вагонів-цистерн з нафтопродуктами для охорони, які залучені до матеріалів справи.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Між тим, як свідчать надані до суду Акти приймання-передачі вантажу вантажоодержувачу відповідачем фактично було передано вантаж у червні 2011 р. - 4 270,100 тон. в липні -20 620,971 тон. Загальна кількість нестачі вантажу становить у червні 2011 р. - 23,609 тон, в липні 2011 р. -51,162 тон (акти приймання-передачі, а. с. 19, 20).

Пунктом 3.2.5 договору сторони узгодили, що замовник має право стягнути з виконавця кількість відсутнього (втраченого) вантажу або його вартість, а виконавець зобов'язаний відшкодувати відсутній (втрачений) вантаж або компенсувати замовнику його вартість.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не відшкодував відсутній (втрачений) вантаж та/або компенсував замовнику його вартість, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав та законних інтересів з позов до суду.

Проаналізувавши надані документи та норми чинного законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Із змісту статей 15, 16 ЦК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Як вже зазначалося вище предметом розгляду справи є відшкодування шкоди, завданої неналежним виконанням умов договору №046ПЦ від 01.06.2011 р., шляхом повернення нафтопродуктів.

При вирішенні даної категорії спору суд повинен виходити з наступного:

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Суд зазначає, що основною формою компенсації заподіяної шкоди потерпілої особи є відшкодування збитків. Можливість використовувати відшкодування збитків як засобу захисту порушених прав виникає у громадян і юридичних осіб із самого факту невиконання обов'язку, порушення цивільних прав, тобто незалежно від того, чи є вказівка в тій чи іншій нормі ЦК про таке право.

Рекомендаціями президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 р. № 04-5/239 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 01.04.1994 р. № 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди»передбачено, що вирішуючи питання про відшкодування шкоди слід виходити з положень ст. 22 ЦК України та статті 225 ГК України, які визначають поняття «збитків».

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріали справи містять докази передачі відповідачу вантажу за період червень 2011р. -липень 2011 р. у загальній кількості 24 965. 842 тон, отримання вантажоодержувачем від відповідача вантаж у загальній кількості 24 891,071 тон.

Також надані до суду акти приймання-передачі наданих послуг за договором №046ПЦ від 01.06.2011 р. на охорону та супроводження вантажу (а. с. 19, 20) від 30.06.2011р. та 31.07.2011 р., підписані уповноваженими представниками сторін та скріплених печатками підприємств, підтверджують факт визнання відповідачем відсутності (втрату) вантажу, який йому було передано на охорону та супроводження.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що вимога про зобов'язання ПП «Фараон-2005»відшкодувати шкоди, завданої неналежним виконанням умов договору №046ПЦ від 01.06.2011р., шляхом повернення наступних нафтопродуктів: бензин автомобільний UNLEADED GASOLINE RON 95 у кількості 7,097 тон; бензин автомобільний А-92 у кількості 8,497 тон; бензин автомобільний А-95 у кількості 23,916 тон; бензин автомобільний не етильований марки А-95 «Premium»(клас В) у кількості 8,015 тон; бензин автомобільний підвищеної якості А-92 Євро вид ІІ клас В у кількості 2,629 тон; бензин автомобільний підвищеної якості А-92 Євро вид ІІ клас В у кількості 7,789 тон; паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С вид ІІ у кількості 16,828 тон, підлягає задоволенню, у зв'язку із її доведеністю.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс»до приватного підприємства «Фараон-2005»про відшкодування шкоди, завданої неналежним виконанням умов договору № 046ПЦ від 01.06.2011 р., шляхом повернення нафтопродуктів задовольнити.

Зобов'язати приватне підприємство «Фараон-2005»(69054, м. Запоріжжя, вул. Горького, 159-Б, код ЄДРПОУ 33471966) відшкодувати шкоду на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс»(03110, м. Київ, вул. Солом'янська,А 11, код ЄДРПОУ 33500195), шляхом повернення наступних нафтопродуктів: бензин автомобільний UNLEADED GASOLINE RON 95 у кількості 7,097 тон; бензин автомобільний А-92 у кількості 8,497 тон; бензин автомобільний А-95 у кількості 23,916 тон; бензин автомобільний не етильований марки А-95 «Premium»(клас В) у кількості 8,015 тон; бензин автомобільний підвищеної якості А-92 Євро вид ІІ клас В у кількості 2,629 тон; бензин автомобільний підвищеної якості А-92 Євро вид ІІ клас В у кількості 7,789 тон; паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С вид ІІ у кількості 16,828 тон. Видати наказ.

Стягнути з приватного підприємства «Фараон-2005»(69054, м. Запоріжжя, вул. Горького, 159-Б, код ЄДРПОУ 33471966) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс»(03110, м. Київ, вул. Солом'янська, А 11, код ЄДРПОУ 33500195) 18 630,78 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот тридцять грн. 78 коп.) судового збору. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 10 днів із дня його оформлення і підписання. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 10 вересня 2012р.