Ухвала

від 27.08.2013 по справі 5009/2808/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 серпня 2013 року Справа № 5009/2808/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПлюшка І.А., суддів:Демидової А.М., Добролюбової Т.В., Мирошниченка С.В., Селіваненка В.П., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 03.04.2013 у справі№ 5009/2808/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" до Приватного підприємства "Фараон-2005" провідшкодування шкоди, завданої неналежним виконанням умов договору, шляхом повернення нафтопродуктів

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Фараон-2005" про відшкодування шкоди, завданої неналежним виконанням умов договору №046ПЦ від 01.06.2011, шляхом повернення втрачених нафтопродуктів, а саме: бензин автомобільний UNLEADED GASOLINE RON 95 у кількості 7,097 тон; бензин автомобільний А-92 у кількості 8,497 тон; бензин автомобільний А-95 у кількості 23,916 тон; бензин автомобільний не етильований марки А-95 "Premium" (клас В) у кількості 8,015 тон; бензин автомобільний підвищеної якості А-92 Євро вид ІІ клас В у кількості 2,629 тон; бензин автомобільний підвищеної якості А-92 Євро вид ІІ клас В у кількості 7,789 тон; паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С вид ІІ у кількості 16,828 тон.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.09.2012 у справі № 5009/2808/12 позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.12.2012 у справі № 5009/2808/12 рішення суду першої інстанції скасовано і прийнято нове, яким в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2013 у справі № 5009/2808/12 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 03.04.2013 у справі № 5009/2808/12, в якій заявник просить вказану постанову та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Заяву, з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 19.06.2007 у справі № 11/18, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме статті 950 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу україни (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 03.04.2013 у справі № 5009/2808/12, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування шкоди, обґрунтованих тим, що в порушення умов договору відповідач не забезпечив схоронність вантажу під час його супроводження та передачі позивачу, з огляду на що має нести повну матеріальну відповідальність за його нестачу. При цьому, суд касаційної інстанції виходив із встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи про те, що у діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, оскільки: акти передачі вагоно-цистерн вантажоотримувачам не містять відомостей про наявність вини відповідача у незабезпеченні збереження вантажу; інших доказів про те, що відповідачем незабезпечена схоронність вантажу позивач не надав; відповідач не вчинив такого порушення зобов'язання, яке б призвело, або могло призвести до наслідків, зазначених у позові; заповнення цистерн нафтопродуктами позивачем здійснювалось за відсутності представника відповідача, що суперечить умовам укладеного між сторонами договору на охорону та супроводження вантажів.

Водночас у постанові від 19.06.2007 у справі № 11/18 суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного господарського суду щодо наявності підстав для задоволення первісного позову про стягнення збитків від втрати вартості майна, що перебувало на зберіганні у відповідача (в частині, що стосується доводів заявника), а саме суми, на яку знизилась вартість пшениці, виходячи при цьому із встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи про те, що: зберігання зерна пшениці відповідачем призвело до зниження класу пшениці та, відповідно, зниження її вартості; неналежна якість зерна пшениці була необхідним чином зафіксована при повернені зерна позивачу; підстав, що звільняють відповідача від відповідальності останнім не доведено.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" у допуску справи № 5009/2808/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя І. Плюшко Судді: А. Демидова Т. Добролюбова С. Мирошниченко В. Селіваненко