Постанова

від 04.09.2012 по справі 8/027-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2012 р. Справа № 8/027-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіЯценко О.В. суддівКорсака В.А., Данилової Т.Б.

розглянувши касаційну скаргуПриватного підприємства "Румб-07" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2012р. у справі№ 8/027-12 господарського суду Київської області за позовомПереяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Київській області, Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації доПриватного підприємства "Румб-07" провизнання недійсним договору оренди земельної ділянки, додаткової угоди до останнього та зобов'язання повернути земельної ділянку

в судовому засіданні взяли участь представники : - - позивача-1не з'явився - позивача-2не з'явився - відповідачаЛастівін О.С. - прокуратуриРудак О.В. В С Т А Н О В И В:

В лютому 2012 року Переяслав-Хмельницький міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Київській області та Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства „Румб-07" якому просив визнати недійсним договір оренди землі від 30.08.2007р., додаткову угоду до нього, скасувати державну реєстрацію та зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку.

Рішенням господарського суду Київської області від 14.05.2012р. (суддя Скутельник П.Ф.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2012р. (у складі головуючого Гаврилюка О.М., судді Майданевич А.Г., Мальченко А.О.) в справі №8/027-12 позов задоволено повністю. Визнано укладений між Переяслав-Хмельницькою РДА та ПП „Румб-07" договір оренди земельної ділянки від 30.08.2007 року, який зареєстрований у Переяслав-Хмельницькому відділі № 19 Київської регіональної філії державного підприємства „Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що зроблено запис від 30.08.2007 року, з приводу ділянки, площею 0,95 га, в урочищі Чубуки за межами населеного пункту в адміністративних межах Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області для організації риболовецького стану, нормативно грошова оцінка якої становить 186 010 грн. -недійсним з моменту укладення та скасовано державну реєстрацію останнього. Визнано укладену між Переяслав-Хмельницькою РДА та ПП „Румб-07" додаткову угоду від 30.04.2009 року до договору оренди землі від 30.08.2007 року, який зареєстрований у Переяслав-Хмельницькому відділі № 19 Київської регіональної філії державного підприємства „Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що зроблено запис від 30.08.2007 року, з приводу ділянки, площею 0,95 га, в урочищі Чубуки за межами населеного пункту в адміністративних межах Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області для організації риболовецького стану, нормативно грошова оцінка якої становить 186 010 грн. -недійсною з моменту укладення. Зобов'язано ПП „Румб-07" повернути державі в особі Переяслав-Хмельницької РДА земельну ділянку, площею 0,95 га, в урочищі Чубуки за межами населеного пункту в адміністративних межах Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, нормативно грошова оцінка якої становить 186 010 грн. Стягнуто з ПП „Румб-07" в доход Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 609 грн. 50 коп.

Судові рішення мотивовані доведеністю та обґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, приватне підприємство "Румб-07" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник посилається на положення ст.ст. 92, 203, 628 Цивільного кодексу України, ст. 15 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 6, 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

Розпорядженням секретаря другої судової палати від 03.09.2012р. склад колегії суддів змінено та сформовано колегію суддів для розгляду справи № 8/027-12 у наступному складі: Яценко О.В. -головуючий, судді Корсак В.А., Данилова Т.Б.

Позивачі не скористались правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, не надіслали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 111 2 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Розпорядженням Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 27.06.2007 року за № 441 погоджено Приватному підприємству „Румб-07" місце розташування земельної ділянки, площею 0,95 га, в урочищі Чубуки за межами населеного пункту в адміністративних межах Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області для організації риболовецького стану та надано ПП „Румб-07" дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки на умовах довгострокової оренди строком на 49 років.

30.08.2007 року між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією та приватним підприємством „Румб-07" укладено договір оренди земельної ділянки від 30.08.2007 року, який зареєстрований у Переяслав-Хмельницькому відділі № 19 Київської регіональної філії Державного підприємства „Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах ", про що зроблено запис від 30.08.2007 року, з приводу земельної ділянки площею 0,95 га в урочищі Чубуки за межами населеного пункту в адміністративних межах Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області для організації риболовецького стану.

Підставою для укладення цього договору та передачі ПП „Румб-07" в строкове платне користування на умовах оренди вказаної земельної ділянки є розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА „Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП „Румб-07" від 30.08.2007 року за № 614.

30.04.2009 року між Переяслав-Хмельницькою РДА та ПП „Румб-07" в нотаріальній формі укладено додаткову угоду від 30.04.2009 року до договору оренди землі від 30.08.2007 року, за умовами якої викладено в новій редакції договір від 30.08.2007.

Звертаючись із даним позовом про визнання недійсним договору оренди землі від 30.08.2007р. та додаткової угоди, скасування державної реєстрації та зобов'язання повернути земельну ділянку, прокурор посилається на те, що розпорядження, на підставі якого укладався договір оренди земельної ділянки райдержадміністрацією не приймалось і не реєструвалось у книзі реєстрації документів, у зв'язку з чим, вважає що незаконне використання відповідачем земельної ділянки порушує інтереси держави.

Висновки апеляційного господарського суду про залишення без змін рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено повністю, мотивовані тим, що спірний договір оренди земельної ділянки від 30.08.2007 року та додаткова угода, укладені на підставі розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА „Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП „Румб-07" від 30.08.2007 року за №614, яке не приймалось і не реєструвалось, що свідчить про фіктивний характер з ознаками фальсифікації.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Переяслав-Хмельницька РДА Київської області у встановленому законом порядку не висловлювала свою згоду на укладення спірного договору оренди, тому незаконне використання відповідачем спірної земельної ділянки порушує права та інтереси держави.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками судів, враховуючи наступне.

Відповідно до приписів ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (абз. 3 п. 1 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/111 від 12.03.1999 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними").

Отже, з наведених норм випливає, що для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Проте, в рішенні місцевого суду та постанові апеляційної інстанції не зазначено тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.

Розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

Висновок судів про наявність правових підстав для визнання договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди недійсними з підстав відсутності запису у журналі реєстрації документації про видачу розпорядження голови Переяслав-Хмельницької РДА є помилковим, оскільки вказаний журнал лише фіксує створення певного документа і не є документом суворої звітності. Більш того, закон не пов'язує момент набуття чинності цим розпорядженням з моментом внесення запису до будь-якого журналу. Сам по собі факт невнесення в журнал відповідного запису не свідчить про те, що таке розпорядження не приймалось та не підписувалось відповідною посадовою особою.

Таким чином, порушення порядку ведення документації позивача не може бути підставою для визнання спірного договору недійсним.

Більш того, питання законності реєстрації спірного договору вже вирішувалось в судовому порядку в адміністративній справі № 2-а-60 за адміністративним позовом Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації до Переяслав-Хмельницького відділу № 19 Київської регіональної філії державного підприємства „Центр ДЗК при державному комітеті України по земельних ресурсах" за участю третьої особи - ПП „Румб-07" про скасування державної реєстрації договору оренди землі і постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 19.03.2008 року в справі № 2-а-60 в задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі. В ході розгляду цієї справи було встановлено, що вся необхідна документація для реєстрації спірного договору оренди (проект відведення, який є невід'ємною частиною договору оренди землі та розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації) була надана відповідачеві.

Колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанції про те, що розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА від 30.08.2007 року за № 614 має фіктивний характер з ознаками фальсифікації, оскільки не готувалось, не підписувалось, не видавалось та не реєструвалось, прийняті з порушенням вимог процесуального законодавства і з цього приводу колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 оцінка доказів здійснюється відповідно до вимог статей 32, 33, 43 ГПК. Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суди дійшовши висновку, що розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА від 30.08.2007 року за № 614 є фіктивним, оскільки було сфальсифіковано з метою укладення спірної угоди, фактично, послались на вчинення невідомою особою діяння, відповідальність за яке передбачена Кримінальним кодексом України. В той же час, матеріали справи не містять жодних процесуальних документів, прийнятих в порядку передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, якими було б встановлено факт фальсифікації вказаного розпорядження.

Викладене свідчить про те, що приймаючи оскаржувані судові рішення господарські суди надали невірну юридичну оцінку обставинам справи з порушенням правил оцінки доказів, неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012 рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень).

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Прийняті у справі рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції наведеним вимогам не відповідають.

Відповідно до п. 2 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

З огляду на викладене та оскільки по справі не вимагається збирати або додатково перевіряти і оцінювати докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, суд касаційної інстанції дійшов до висновку, що прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Румб-07" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2012р. та рішення господарського суду Київської області 14.05.2012р. у справі №8/027-12 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Головуючий суддя О.В. Яценко

С у д д і В.А. Корсак

Т.Б. Данилова