Ухвала

від 13.09.2012 по справі 7/168-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.09.12 Справа №7/168-07.

Господарський суд Сумської області у складі: судді Спиридонової Н.О.,

при секретарі Щербак С.В.,

за участю представників сторін:

кредитора - Терещенко Н.О. (дов. №837/07-32 від 03.01.2012р.)

боржника - не з'явився

розпорядник майна - Кононенко О.М. (ліц. АВ №592910 від 20.10.2011р.)

Головного управління юстиції у Сумській області - Бойко О.В. (дов. б/н від 28.03.2012р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №7/168-07

за заявою кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі

до боржника - Дочірнього підприємства «Кролевецьторф» Державного підприємства «Сумиторф» (Сумська область, Кролевецький район, с.Гречкине, ід. код 06710984)

про банкрутство,

встановив:

Ухвалою суду від 19.04.2012р. було припинено процедуру ліквідації боржника, передбачену статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а постанову господарського суду Сумської області від 13.09.2007р. у даній справі про визнання боржника банкрутом - скасовано; здійснено перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Кролевецьторф» Державного підприємства «Сумиторф».

Ухвалою суду від 26.06.2012р. призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кононенка О.М.

Ухвалою суду від 24.07.2012р. підготовче засідання було відкладено на 13.09.2012р.

13.09.2012р. від розпорядника майна Кононенка О.М. надійшло клопотання про припинення його повноважень у зв'язку з великою завантаженістю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

У зв'язку з переходом на загальну процедуру банкрутства боржника по справі має бути призначене підготовче засідання на якому необхідно дослідити підстави порушення справи про банкрутство, перевірити безспірність вимог ініціюючого кредитора, належним чином дослідити виконавчі документи, що підтверджують таку безспірність.

Зазначена правова позиція викладена також у постанові Вищого господарського суду України від 25.10.2011р. у справі №6/89-10.

Згідно ч.11 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за результатами розгляду заяви кредитора та відзиву боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала, в якій визначаються:

розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство;

дата складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, який має бути складений та поданий до господарського суду на затвердження не пізніше двох місяців та десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду;

дата попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду;

дата скликання перших загальних зборів кредиторів, які мають відбутися не пізніше трьох місяців і десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду;

дата засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство, яке має відбутися не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

Суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, передбачених статтею 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно частини 3 статті 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до абзацу 8 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» безспірні вимоги кредиторів - це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Ініціюючий кредитор звернувся до суду 20.08.2007р. і просив суд визнати боржника банкрутом на тій підставі, що боржник має непогашену кредиторську заборгованість у сумі 57834,99 грн. в тому числі 41375,84 грн. боргу по страховим внескам, 6489,92 грн. - по фінансовим санкціям, 6187,47 грн. - по пені, та 3781,76 грн. боргу по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Вирішуючи питання про склад вимог при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій враховуються окремо в реєстрі вимог кредиторів і задовольняються у шосту чергу в порядку черговості, встановленої статтею 31 Закону.

Вищезазначена правова позиція наведена у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику у справах про банкрутство».

З огляду на вищезазначене, заборгованість у сумі 6489,92 грн. - по фінансовим санкціям, 6187,47 грн. - по пені не може бути підставою для порушення справи про банкрутство.

Як вже було зазначено, згідно частини 3 статті 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до абзацу сьомого статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» склад і розмір грошових зобов'язань боржника визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Станом на 20.08.2007р. (день звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство) мінімальна заробітна плата складала 440 грн., а отже 300 мінімальних заробітних плат відповідно складали - 132000 грн.

Отже, сума кредиторських вимог, яка була підставою для порушення провадження у справі про банкрутство складала 57834,99 грн. (навіть з урахуванням фінансових санкцій та пені, які не враховуються для порушення провадження у справі), що значно менше 300 мінімальних заробітних плат.

У відповідності до п.36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику у справах про банкрутство» Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю предмету спору).

Враховуючи, що вимоги кредитора до боржника складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України та статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Щодо клопотання розпорядника майна про припинення його повноважень у справі, то суд дійшов висновку про залишення його без розгляду, у зв'язку з тим, що припинення провадження у справі про банкрутство і так має наслідком припинення процедури розпорядження майном та повноважень розпорядника майна боржника.

Керуючись статтями 1, 6, 11, 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності .боржника або визнання його банкрутом», п.1-1 ч.1 статті 80, статтею 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, пунктами 17, 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику у справах про банкрутство», суд -

ухвалив:

1. Клопотання розпорядника майна про припинення його повноважень у справі - залишити без розгляду.

2.Провадження у даній справі - припинити.

3. Копію даної ухвали направити: кредитору, боржнику, управлінню юстиції, органу ДВС, державному реєстратору, арбітражному керуючому.

Повний текст ухвали складено 18.09.2012р.

Суддя (підпис) Н.О.Спиридонова