Постанова

від 16.11.2012 по справі 7/168-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2012 р. Справа № 7/168-07

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А.,

суддя Камишева Л.М . , суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Власенко С.М.,

за участю представників сторін:

кредитора -не з'явився,

боржника -не з'явився,

ліквідатора -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі, м. Кролевецьк, (вх.3390С/2-7) на ухвалу господарського суду Сумської області від 13.09.2012 р. у справі №7/168-07,

за заявою -Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі, м. Кролевецьк,

до Дочірнього підприємства «Кролевецьторф»Державного підприємства «Сумиторф», с. Гречкине,

про банкрутство ; -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 13.09.2012р. у справі №7/168-07 (суддя Спиридонова Н.О.) клопотання розпорядника майна про припинення його повноважень у справі залишено без розгляду; провадження у справі №7/168-07 припинено.

Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі не погодилося з оскаржуваною ухвалою, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 13.09.2012р. у справі №7/168-07 про припинення провадження у справі про банкрутство ДП «Кролевецьторф»та направити справу на розгляд до господарського суду Сумської області.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що висновок суду, який викладений в оскаржуваній ухвалі про те, що вимоги кредитора -управління ПФУ в Кролевецькому районі, на момент порушення справи про банкрутство ДП «Кролевецьторф»були безпідставними, оскільки їх розмір становив менше 300 мінімальних заробітних плат, є хибним та помилковим, з огляду на те, що судом не враховані підстави запровадження процедури банкрутства боржника. Дана справа про банкрутство відносно ДП «Кролевецьторф»була порушена відповідно до статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

У судове засідання представники сторін не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином і в установлений законом строк.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.08.2007 року за заявою кредитора -Управління Пенсійного фонду України у Кролевецькому районі, у порядку статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Кролевецьторф» державного підприємства

«Сумиторф». Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ( а.с. 1 т.1).

Постановою господарського суду Сумської області від 13.09.2007 року Дочірнє підприємство «Кролевецьторф» державного підприємства «Сумиторф»визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором боржника -арбітражного керуючого Удовенка Р. П., та покладено на нього виконання дій по ліквідації боржника відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»( а.с. 63 т.1).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 13.03.2008 року зупинено провадження у справі № 7/168-07 про визнання банкрутом Дочірнього підприємства «Кролевецьторф» державного підприємства «Сумиторф»до закінчення дії мораторію, встановленого Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна». Припинено ліквідаційну процедуру у справі № 7/168-07. Заборонено ліквідатора боржника -арбітражному керуючому Удовенко Р.П. вчиняти дії щодо відчуження майна боржника ( а.с.72-73 т.1).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.08.2008 року поновлено зупинене провадження у справі № 7/168-07. Визнано поточні кредиторські вимоги УПФУ в Кролевецькому районі до боржника у розмірі 8 181,73 грн. ( а.с. 106-107 т.1).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.08.2008 року зупинено поновлене 26.08.2008 року провадження у справі № 7/168-07 до закінчення дії мораторію, встановленого Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна». Залишено припиненою ліквідаційну процедуру по справі № 7/168-07, відповідно до ухвали суду від 13.03.2008 року. Заборонено ліквідатору боржника -арбітражному керуючому Удовенко Р.П. вчиняти дії щодо відчуження майна боржника ( а.с. 108-109 т.1).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.01.2009 року поновлено провадження у справі № 7/168-07. Визнано поточні кредиторські вимоги Конотопської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірі 378,38 грн. до боржника. Зупинено поновлене провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Кролевецьторф» державного підприємства «Сумиторф»до закінчення дії мораторію, встановленого Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»( а.с. 120-121 т.1).

06.09.2009 року до господарського суду звернувся з заявою ліквідатор боржника, в якій просив припинити його повноваження як ліквідатора у справі №7/168-07 про банкрутство ДП «Кролевецьторф»ДП «Сумиторф» ( а.с. 128 т.1).

07.11.2011 року до господарського суду Сумської області звернувся ініціюючий кредитор -УПФУ в Кролевецькому районі Сумської області, з клопотанням, в якому просив поновити провадження у даній справі та зобов'язати ліквідатора сформувати звіт та подати на затвердження до суду ( а.с. 1-2 т.2).

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 19.04.2012 року клопотання ініціюючого кредитора про поновлення провадження у справі та зобов'язання ліквідатора сформувати та подати на розгляд суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута задоволено частково. Провадження у справі поновлено. У задоволенні клопотання ініціюючого кредитора в частині зобов'язання ліквідатора сформувати та подати на розгляд суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута -відмовлено. Клопотання ліквідатора Удовенка Р.П. про припинення його повноважень у справі задоволено. Повноваження Удовенка Р.П. як ліквідатора у даній справі припинено. Заяву УПФУ в Кролевецькому районі про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 5210,39 грн задоволено. Поточні вимоги УПФУ в Кролевецькому районі у сумі 5210,39 грн визнано. Процедуру ліквідації боржника, передбачену статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», припинено, постанову господарського суду Сумської області від 13.09.2007 року у даній справі про визнання боржника банкрутом скасовано. Постановлено перейти до загальних судових процедур у справі про банкрутство ДП «Кролевецьторф»ДП «Сумиторф». Призначено підготовче засідання суду на 31.05.2012 року. Зобов'язано Міністерство юстиції України надати суду у встановленому порядку кандидатуру розпорядника майна боржника з числа осіб, які мають ліцензію арбітражного керуючого ( а.с.76-79 т.2).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.06.2012 року введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна ДП «Кролевецьторф»ДП «Сумиторф» арбітражного керуючого Кононенка О.М. ; підготовче засідання відкладено на 24.07.2012 року ( а.с. 99-100 т.2).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.07.2012 року за клопотанням розпорядника майна боржника -арбітражного керуючого Кононенка О.М. розгляд справи відкладено на 13.09.2012 року.

13.09.2012 року до господарського суду з заявою звернувся арбітражний керуючий Кононенко О.М., в якій просив суд звільнити його від обов'язків розпорядника майна ДП «Кролевецьторф»ДП «Сумиторф», посилаючись на велику завантаженість ( а.с. 113 т.2).

13.09.2012 року постановлено оскаржувану ухвалу. При цьому, припиняючи провадження у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що вимоги ініціюючого кредитора до боржника складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника, як це передбачено статтею 2 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 4,43 Господарського процесуального кодексу України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Статтею 1 Закону про банкрутство зазначається, що боржник -це суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Статтею 1 цього Закону встановлено, що безспірні вимоги кредиторів - це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство повинна містити, зокрема, виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

У відповідності до вимог ч. 7 ст. 7 Закону, заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті; виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання; докази обґрунтованості вимог кредитора.

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону, у разі, якщо громадянин-підприємець -боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Тобто, із системного аналізу норм Закону про банкрутство колегія суддів робить висновок, що ініціюючий кредитор, звертаючись із заявою у порядку статті 52 Закону, зобов'язаний викласти в заяві про порушення справи про банкрутство обставини, що підтверджують безспірність грошових вимог, неплатоспроможність боржника та обставини щодо його відсутності, при цьому, не має значення розмір його вимог до боржника та строк виконання зобов'язань.

При встановленні господарським судом обставин відсутності боржника, а саме: відсутність за місцезнаходженням, неподання протягом року звіту до податкового органу, припинення підприємницької діяльності, суду при розгляді заяви кредитора слід брати до уваги надані кредитором в обґрунтування ознак відсутності лише належні та допустимі докази; лише такі доводи, які є беззаперечними, такими, що не викликають сумнівів у припиненні підприємницької діяльності, і приймати лише такі докази в обґрунтування, що встановлюють факт припинення боржником підприємницької діяльності.

За змістом частини 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Положеннями частини 1 статті 18 вказаного Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, частина 3 статті 18 цього Закону встановлює, що у випадку, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Таким чином, єдиним належним доказом відсутності боржника або його керівних органів вважається витяг або довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з внесенням до нього у встановленому законом порядку відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Як свідчать матеріали справи № 7/168-07, у заяві кредитора -Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі, не наведено обставин відсутності керівних органів за місцезнаходженням боржника; у матеріалах справи відсутні відомості з ЄДР щодо відсутності боржника.

При встановленні обставин відсутності боржника - неподання до податкового органу протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, до заяви кредитора -контролюючого органу обов'язково повинні додаватися в якості доказів неподання до податкового органу декларацій та іншої бухгалтерської звітності - останні декларації, розрахунки, акти посадових осіб податкового органу про перевірку подання боржником звітності тощо.

З матеріалів справи вбачається, що кредитор -Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі, не обґрунтовував свою заяву обставинами неподання боржником протягом року звітності до податкового органу; у матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо звітування боржника перед органом податкової служби.

Разом з тим, обґрунтовуючи обставини відсутності підприємницької діяльності боржника, кредитор зазначає, що боржник не здійснює підприємницьку діяльності протягом 2005-2007 років, ознаками чого є відсутність коштів на рахунку, відкритому боржником в Кролевецькому відділенні №3051 ВАТ «Державний ощадний банк України»(копія листа ДВС Кролевецького РУЮ від 07.05.2007 р. № 1329 з відповідною відміткою банку). Також, відповідно листа від 05.06.2007 р. № 75, наданого боржником до ДВС, підприємство не функціонує, майно відсутнє.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки статистики за №29/8 про включення до ЄДРПОУ форма власності Дочірнього підприємства «Кролевецьторф»Державного підприємства «Сумиторф» є загальнодержавною. Установчі документи боржника в матеріалах справи взагалі відсутні.

В якості доказів на підтвердження своїх безспірних грошових вимог заявник надав: рішення судів про стягнення з боржника на його користь заборгованості у розмірі 57 834,99 грн, у тому числі : 41 375,84 грн боргу по страховим внескам, 6489,92 грн -по фінансовим санкціям, 6187,47 грн -по пені та 3781,76 грн боргу по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, а також копії постанов ВДВС Кролевецького РУЮ про відкриття виконавчих проваджень стосовно ДП «Кролевецьторф»ДП «Сумиторф»протягом 2004-2007 року та повернення їх без виконання, оскільки згідно актів державного виконавця встановлювалось, що підприємство не функціонує, майна не має.

Колегія суддів вважає, що відсутність коштів на одному рахунку, відкритому боржником в одному банку, не може свідчити про припинення підприємницької діяльності боржника, оскільки відсутні будь-які докази наявності або відсутності відкритих рахунків в інших банківських установах та наявності або відсутності на них коштів; наявності або відсутності руху коштів.

Колегія суддів вважає, що наданий до ДВС головним бухгалтером боржника лист від 05.06.2007 р. № 75 про відсутність майна та про те, що підприємство не функціонує, не може бути узято до уваги, оскільки від імені підприємства діє без довіреності керівник, доказів того, що головний бухгалтер був наділений правом надавати такі пояснення про діяльність підприємства, у матеріалах справи немає, при тому, що відсутність керівних органів за місцезнаходженням боржника не доведено належним чином.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що додані до заяви копії листів (від 07.05.2007 р. № 1329 та від 05.06.2007 р. № 75) не є ані оригіналами, ані належним чином засвідченими копіями, а тому у відповідності до приписів статей 34 та 36 ГПК України не є доказами у справі.

За такими обставинами колегія суддів дійшла висновку, що ініціюючим кредитором не надано до заяви про порушення справи про банкрутство державного підприємства як відсутнього боржника належних доказів, які свідчили б про припинення боржником своєї підприємницької діяльності, а господарським судом в порушення повноважень, передбачених вимогами статті 38 ГПК України, не витребувано вищезазначені докази, які необхідні для встановлення обставин відсутності державного підприємства у справі.

Отже, при прийнятті ухвали про порушення провадження у даній справі від 27.08.2007 року, а в подальшому при прийнятті наступних процесуальних актів у даній справі, судом першої інстанції не взято до уваги зазначених вище положень чинного законодавства та належним чином не з'ясовано підстав порушення справи про банкрутство, оскільки кредитором не надано та в матеріалах справи відсутні відповідні документи, які підтверджують про припинення боржником своєї діяльності.

Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припинити провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»( за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю предмету спору), як це передбачено пунктом 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство».

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуваною ухвалою від 13.09.2012 року правомірно припинено провадження у справі № 7/168-07.

Але колегія суддів, переглядаючи дану справу, вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як свідчать матеріали справи № 7/168-07, ухвалами господарського суду Сумської області від 13.03.2008 р., від 27.08.2008 р., враховуючи, що боржник є об'єктом загальнодержавної власності, зупинялося провадження у справі до закінчення дії мораторію, встановленого Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».

Але, ухвалами господарського суду Сумської області від 26.08.2008р., від 09.01.2009 р., від 07.11.2011 р., поновлювалося провадження у з'вязку з розглядом поточних вимог кредиторів, тобто, в порушення приписів ст. 79 ГПК України без настання підстав, які обумовили зупинення.

У відповідності до вимог част.3 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі виявлення ліквідатором майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, сума виручки від продажу такого майна направляється на покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство.

Згідно част. 6 ст. 52 Закону за клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої цією статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що згідно ухвали господарського суду Сумської області від 19.04.2012 року провадження у справі поновлено, процедуру ліквідації боржника, передбачену статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», припинено, постанову господарського суду Сумської області від 13.09.2007 року у даній справі про визнання боржника банкрутом скасовано, а також постановлено перейти до загальних судових процедур у справі про банкрутство ДП «Кролевецьторф»ДП «Сумиторф». Призначено підготовче засідання суду.

Але, приймаючи таке рішення, місцевий господарський суд знов поновив провадження без належних підстав, з причин, зазначених вище.

Також, слід зазначити, що господарський суд здійснює перехід до загальних судових процедур у разі виявлення майна відсутнього боржника, сума виручки від продажу якого більша від суми, необхідної для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство, а також за умови наявності клопотання про це ліквідатора. Питання наявності та обґрунтованості підстав переходу зі спрощеної процедури ліквідації на загальну процедуру банкрутства має бути вирішено судом одночасно з розглядом клопотання ліквідатора, а за його відсутності судом самостійно, в одному судовому засіданні, без призначення підготовчого засідання у відповідності до ст. 11 Закону про банкрутство, досліджуючи наявність майна у боржника, наявність достатньої кількості майна для забезпечення судових процедур; підстави порушення справи про банкрутство ДП «Кролевецьторф»ДП «Сумиторф», наявність вимог кредитора до боржника за грошовими зобов'язаннями, які повинні становити не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати; безспірність грошових вимог.

Матеріали справи свідчать про те, що до місцевого господарського суду взагалі не надходило від ліквідатора клопотання про перехід до загальних судових процедур у даній справі про банкрутство і що суд не досліджував факту наявності у боржника майна та його вартість. У матеріалах справи відсутні як відповідне клопотання ліквідатора про перехід до загальної процедури банкрутства, так і будь-які докази наявності у боржника майна.

Скасовуючи постанову господарського суду Сумської області від 13.09.2007 року у даній справі про визнання боржника банкрутом, місцевий господарський суд не обґрунтував таке право нормами процесуального права, тобто, вийшов за межи наданих йому повноважень, оскільки чинну у справі постанову про визнання боржника банкрутом як процесуальний документ у відповідності до приписів ГПК України можливо скасувати лише при перегляді у порядку ст. 114 ГПК України за нововиявленими обставинами, або за результатами апеляційного та касаційного перегляду.

З огляду на викладені обставини справи та норми права, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду Сумської області від 13.09.2012 року та відхиляє доводи, викладенні в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.1 ч.1 статті 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 13.09.2012 року у справі № 7/168-07 залишити без змін.

Дана постанова Харківського апеляційного господарського суду набуває чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 14.11.2012 р.

Головуючий суддя О.А.Пуль

суддя Л.М.Камишева

суддя В.С.Хачатрян