Постанова

від 11.09.2012 по справі 5006/5/5б/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.08.2012 р. справа №5006/5/5б/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Азарова З.П., Кододова О.В. від скаржникане з'явився від заявникане з'явився від боржникане з'явився розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Донецької області від 26.06.2012 року у справі№5006/5/5б/2012 (суддя Чорненька І.К.) за заявоюСуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_8, м. Донецьк доТовариства з обмеженою відповідальністю «ФРІЛАНС», м. Донецьк провизнання банкрутом ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.02.2012р. за заявою кредитора Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_8, м. Донецьк до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРІЛАНС», м. Донецьк порушена справа про банкрутство №5006/5/5б/2012 з врахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; справу призначено до розгляду на 20.02.2012р.

Постановою господарського суду Донецької області від 20.02.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРІЛАНС», м. Донецьк визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора -Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_8, м. Донецьк.

Ухвалою від 26.06.2012 року господарський суд Донецької області затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРІЛАНС», м. Донецьк та припинив провадження у справі.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором було надано звіт та ліквідаційний баланс, яким встановлено, що ліквідатором до реєстру вимог кредиторів включені тільки грошові вимоги ініціюючого кредитора - Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_8 у розмірі 10950,00грн., які залишились не погашеними у зв'язку з відсутністю майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Донецька подала до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 26.06.2012 року по справі №5006/5/5б/2012 та припинити провадження у справі.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки боржник за результатами роботи у півріччі 2010 року у декларації з податку на прибуток задекларував валові доходи у розмірі 6795900,00грн. та валові витрати у розмірі 6521264,00грн. Вказуючи на те, що порушення прав інспекції полягає у тому, що після ліквідації платника за скороченою процедурою інспекція позбавляється можливості провести перевірку платника податків та здійснювати покладені законодавством України функції здійснення контролю за додержанням податкового законодавства. Додатково зазначивши, що інспекцією подавалось до господарського суду клопотання про зупинення провадження у справі до проведення перевірки боржника та формування інспекцією кредиторських вимог, яке залишилось без задоволення.

Ухвалою від 24.07.2012р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

Представник ініціюючого кредитора (ліквідатор) явку свого представника у судове засідання не забезпечив, але направив до суду відзив на апеляційну скаргу, яким проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просив припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька.

Представники сторін у судові засідання апеляційної інстанції не з'явилися. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу . Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі .

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, суд апеляційної інстанції, окрім дослідження правомірності здійснення ліквідаційної процедури, повинен надати оцінку обставинам, які стали підставою для порушення даної справи про банкрутство, у зв'язку з чим суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно п.104 Постанови №15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "ФРІЛАНС" СПД ОСОБА_8 посилається на те, що на виконання умов договору про надання послуг від 01.02.2010р. нею булу надано послуги боржнику з фізичного комфорту, але боржником в обумовлений договором строк відповідну сплату за надані послуги не здійснив. Приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7 був здійснений виконавчий напис, який був надісланий до Відділу державної виконавчої служби та 30.01.2012р. Постановою Відділу державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження. На час звернення кредитора з заявою заборгованість складає 10950,00грн. Вказував на те, що керівні органи боржника відсутні, про що зазначено у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

При розгляді справи суд перевіряє підстави внесення запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру, належним чином з'ясовує факт наявності або відсутності підприємницької діяльності боржника та, відповідно, досліджує правомірність застосування до нього спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника.

Пункт 7 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі по тексту скорочена назва - Єдиний державний реєстр) записів про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

Відповідно до ст. 19 Закону Україну "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" (у редакції Закону України від 17.11.2009 року N 1720-VI) юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців, станом на 20.01.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРІЛАНС»було зареєстровано в державному реєстрі -06.10.2008р., за місцезнаходженням: 83005, Донецька область, м. Донецьк, Ленінський район, вул. Купріна, 42. В графі «Дата проведення, номер запису та назва реєстраційної дії»(запис №3) вказано «30.11.2011, 1 266 143 0002 031528, внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою».

Вказане свідчить про наявність доказів про відсутність боржника за місцезнаходженням.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.02.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРІЛАНС»(замовник) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_8 (виконавець) був укладений договір про надання послуг з забезпечення фізичного комфорту.

Відповідно до п. 2.5. договору, замовник сплачує виконавцю по даному договору фіксовану суму в розмірі 10000,00грн. в продовж 5 днів з моменту укладання даного договору незалежно від того, чи використав замовник час для гри у великий теніс, а також послугами виконавця з забезпечення фізичного комфорту.

Пункт 2.6. договору передбачає, що підставою для сплати є даний договір.

20.04.2010р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРІЛАНС» було направлено на адресу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_8 відповідь на претензію, якою вони визнають вказану суму заборгованості та просять не здійснювати виконавчий напис у нотаріуса за невиконання умов договору відносно оплати, вказавши, що у найкоротший термін ліквідують заборгованість.

24.01.2012р. у зв'язку з не оплатою заборгованості було вчинено виконавчий напис нотаріуса №560, який був пред'явлений для примусового виконання до ВДВС Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку.

30.01.2012р. Постановою Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку було відкрито виконавче провадження.

У зв'язку з відсутністю боржника за юридичною адресою СПД ОСОБА_8 звернулась до господарського суду з заявою про визнання ТОВ «ФРІЛАНС»банкрутом.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.02.2012р. порушено справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРІЛАНС».

Постановою господарського суду Донецької області від 20.02.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРІЛАНС»визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора - СПД ОСОБА_8

Постановою Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку від 14.03.2012р. державним виконавцем закінчено виконавче провадження у зв'язку із тим, що на їх адресу надійшла постанова господарського суду Донецької області про визнання ТОВ «Фріланс»банкрутом.

04.05.2012р. ліквідатором був затверджений реєстр погашення вимог кредиторів, до якого були включені грошові вимоги ініціюючого кредитора -Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_8 у розмірі 10950,00грн. четвертої черги задоволення.

Згідно з п.5 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" направлені запити до всіх відомих йому потенційних кредиторів.

07.03.2012р. Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Донецька звернулась до суду з клопотанням, яким просила суд зупинити провадження у справі до проведення перевірки боржника та формування інспекцією кредиторських вимог.

У зв'язку із оскарженням Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Донецьку постанови господарського суду Донецької області від 20.02.2012р., справа була направлена до Донецького апеляційного господарського суду.

У прийнятті апеляційної скарги ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.03.2012р. було відмовлено.

Вказана ухвала була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2012р.

Також, ухвалою господарського суду Донецької області від 18.06.2012р. суд зобов'язав Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Донецька до дати судового засідання -26.06.2012р. надати суду результати проведеної перевірки боржника.

Однак, Державна податкова інспекція вказані вимоги суду не виконала, витребувані судом документи не надала.

Відповідно до вимог п. 5 ст. 52 Закону України про банкрутство, ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих цьому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Донецька в апеляційній скарзі посилалась на ті обставини, що в процедурі банкрутства після ліквідації та затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ДПІ у Ленінському районі м. Донецька позбавлена можливості здійснити перевірку, що призведе до неможливості формування кредиторських вимог до боржника та невиконання функцій органів державної податкової служби по контролю за правильністю обчислення та сплати податків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до ст. 78 Податкового Кодексу України, у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків органами державної податкової служби проводиться документальна позапланова виїзна перевірка.

Згідно пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України).

Згідно ст. 82 Податкового Кодексу України, тривалість строків, що стосується виїзних позапланових та планових перевірок, не повинна перевищувати 30 робочих днів за продовженням на 15 днів для великих платників податків. Тривалість документальної позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва -не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Враховуючи викладене суд зазначає, що податковий орган не позбавлений фактичної можливості в разі неподання документів для здійснення перевірки застосувати заходи, передбачені положеннями Податкового кодексу України. Не подання та неотримання від боржника документів не позбавляє податковий орган здійснити таку перевірку та оформити її результати належним чином, розрахувати грошові зобов'язання самостійно органом ДПІ за результатами перевірки.

В даному випадку у податкового органу було достатньо часу для проведення податкової перевірки за встановленим терміном тривалості.

Крім того, окремо слід відзначити, що ДПІ у Ленінському районі м. Донецька не виконано вимоги суду про надання результатів перевірки; і, поряд з цим, матеріали справи не містять відомостей про початок проведення перевірки боржника з питань повноти та своєчасності нарахування та сплати податків до бюджету.

З початку порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРІЛАНС»податкова служба була повідомлена та обізнана належним чином про наявність процедури банкрутства боржника. Зазначене свідчить про можливість здійснення податковою службою перевірки у встановлені законом строки.

Враховуючи тривалість провадження у цій справі про банкрутство та положення ст. ст. 78, 82 Податкового кодексу України, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ДПІ у Ленінському районі м. Донецька мала достатньо часу для проведення перевірки боржника.

Із вищевказаного вбачається, що податкова служба була повідомлена про визнання ТОВ «ФРІЛАНС»банкрутом належним чином, однак доказів проведення перевірки у передбачений законодавством строк суду не надала.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що ліквідатором СПД ОСОБА_8 були вчинені всі необхідні дії, які передбачені Законом України про банкрутство.

У зв'язку з чим, вказані доводи скаржника не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції до уваги як обґрунтовані, оскільки проведення процедури банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності згідно приписів чинного законодавства про банкрутство не залежить від факту можливості або неможливості провести перевірку банкрута посадовими особами податкового органу. Взаємовідносини між податковим органом як органом державного контролю та платником податків урегульовані спеціальними нормами Податкового кодексу України, які не залежать від норм Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо інше прямо не зазначено у самому законі. Ані норми Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ані норми Податкового кодексу України не містять положень про те, що підприємство -банкрут не може бути ліквідоване за рішенням суду та ліквідаційна процедура має бути продовжена у зв'язку з неможливістю проведення перевірки банкрута податковим органом.

Щодо посилань скаржника на той факт, що боржник здійснював підприємницьку діяльність та за результатами роботи у півріччі 2010 року у декларації з податку на прибуток задекларував валові доходи у розмірі 6795900,00грн. та валові витрати у розмірі 6521264,00грн. судом до уваги не приймаються з наступних підстав.

Заявник апеляційної скарги не надав доказів, що станом на момент внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців про відсутність боржника за юридичною адресою - 30.11.2011р., боржник звітував до податкових органів чи здійснював фактично господарську діяльність на протязі 2011 року.

На вимогу апеляційної інстанції, скаржника було зобов'язано надати останню звітність боржником до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Донецька, однак скаржник надав останню звітність за 2010 рік -декларацію з податку на прибуток.

Тобто, на протязі 2011 року боржник звітність не надавав, що свідчить про фактичну відсутність підприємницької діяльності боржника.

Дослідивши докази, додані ліквідатором до звіту, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду Донецької області від 26.06.2012р. по справі №5006/5/5б/2012.

Колегія судді Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що ухвала господарського суду Донецької області від 26.06.2012р. по справі №5006/5/5б/2012 винесена відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Донецька підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Донецька на ухвалу господарського суду Донецької області від 26.06.2012р. по справі №5006/5/5б/2012 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 26.06.2012р. по справі №5006/5/5б/2012 залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: З.П. Азарова

О.В. Кододова