Постанова

від 18.09.2012 по справі 2а-8855/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 вересня 2012 року 09:44 № 2а-8855/12/2670

за позовом Дочірнього підприємства «Екотехнологія»Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотехнологія» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС провизнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.11.2011 р. № 0010572310 та № 0010582310

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з Юзина О.В.

представники сторін:

від позивача: Шкляревська Л.М. (довіреність № б/н від 15.12.2011 р.)

від відповідача : Шило М.Ю. (довіреність № б/н від 16.07.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.09.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Дочірнє підприємство «Екотехнологія»Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотехнологія»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.11.2011 р. № 0010572310 та № 0010582310.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2012 р. позовна заява Дочірнього підприємства «Екотехнологія»Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотехнологія»була залишена без руху з підстав не надання позивачем копії всіх документів, що приєднуються до позовної заяви, для вручення відповідачу.

Зважаючи на усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-8855/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 18.09.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:

- визнати нечинними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення форми «Р»від 28.11.2011 року № 0010572310 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 159 464 грн. 00 коп., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 39 867 грн. 00 коп., разом 199 331 (сто дев'яносто дев'ять тисяч триста тридцять одна) грн. 00 коп., та № 0010582310 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 199 316 грн. 00 коп., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 49 829 грн. 00 коп., разом 249 145 (двісті сорок дев'ять тисяч сто сорок п'ять) грн. 00 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послався на те, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п.5.1 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на прибуток на суму 199 316,84 грн., та п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 159 462,07 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками даного Акта, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та зазначив, що при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки ДП «Екотехнологія»ТОВ «Екотехнологія»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Поліхім»(код ЄДРПОУ 31612085), ПП «Флоратекс»(код ЄДРПОУ 32528749), ТОВ «Компанія «Столичний Град»(код ЄДРПОУ 36856508), ТОВ «Консалтинг Сіті»(код ЄДРПОУ 36856398), ТОВ «Промоушин Україна»(код ЄДРПОУ 36856707), ТОВ «Промоушин Україна»(код ЄДРПОУ 33058141), ТОВ «Бікколайдер»(код ЄДРПОУ 36174113) за період з 01.09.2008 року по 01.10.2011 року, контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог п.п.5.1 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, внаслідок чого було занижено податок на прибуток в сумі 199 316,84 грн., та п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, внаслідок чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 159 462,07 грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що в контрагентів позивача, за результатами правовідносин із якими позивачем було сформовано валові витрати та податковий кредит в перевіряємому періоді: ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс», ТОВ «Бікколайдер»та ТОВ «Компанія «Столичний Град»контролюючим органом було встановлено відсутність будь-яких основних засобів, що відповідно унеможливлює здійснення такої господарської діяльності, та крім того, в даних контрагентів був відсутній запис про підтвердження відомостей на час проведення перевірки, що підтверджує факт саме тимчасової діяльності таких товариств з метою надання податкової вигоди третім особам, та уникнення від сплати податків, а також встановлено наявність направлення повідомлень про відсутність за місцезнаходженням та наявність Вироку Святошинського районного суду м. Києва від 20.05.2011 року у справі № 1-130/2011, винесеного відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яким останніх визнано винними у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.205. ч.2 ст.358 Кримінального Кодексу України щодо створення фіктивних підприємств ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс», ТОВ «Бікколайдер»та ТОВ «Компанія «Столичний Град», а отже правочини позивача із вказаним контрагентами не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва ДПС було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП «Екотехнологія»ТОВ «Екотехнологія»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Поліхім»(код ЄДРПОУ 31612085), ПП «Флоратекс»(код ЄДРПОУ 32528749), ТОВ «Компанія «Столичний Град»(код ЄДРПОУ 36856508), ТОВ «Консалтинг Сіті»(код ЄДРПОУ 36856398), ТОВ «Промоушин Україна»(код ЄДРПОУ 36856707), ТОВ «Промоушин Україна»(код ЄДРПОУ 33058141), ТОВ «Бікколайдер»(код ЄДРПОУ 36174113) за період з 01.09.2008 року по 01.10.2011 року.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки № 1473/23-10/21704194 від 14.11. 2011 р., в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог п.п.5.1 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на прибуток на суму 199 316,84 грн., у т.ч. по періодах:

- за рік 2009 року -58 518 грн.;

- за 1 квартал 2010 року -68 945,48 грн.;

- за 1 півріччя 2010 року -71 853,36 грн.,

та п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 159 462,07 грн., у тому числі по періодах:

- жовтень 2009 року - 20 998,52 грн.;

- листопад 2009 року -10 236,04 грн.;

- грудень 2009 року - 15 579,64 грн.;

- січень 2010 року -19 932,56 грн.;

- лютий 2010 року -31 944,90 грн.;

- березень 2010 року -3 278,72 грн.;

- квітень 2010 року - 4 493,69 грн.;

- травень 2010 року - 2 665,51 грн.;

- червень 2010 року - 50 332,49 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р»від 28.11.2011 року:

- № 0010572310 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 159 464 грн. 00 коп., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 39 867 грн. 00 коп., разом 199 331 (сто дев'яносто дев'ять тисяч триста тридцять одна) грн. 00 коп.;

- № 0010582310 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 199 316 грн. 00 коп., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 49 829 грн. 00 коп., разом 249 145 (двісті сорок дев'ять тисяч сто сорок п'ять) грн. 00 коп.

З висновками Акта № 1473/23-10/21704194 від 14.11.2011 р. про результати позапланової виїзної документальної перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погодився та 13.01.2012 року подав первинну скаргу до ДПА у м. Києві, а 19 квітня 2012 року - повторну скаргу до ДПС України.

12 червня 2012 року ДП «Екотехнологія»ТОВ «Екотехнологія»отримало рішення про результати розгляду повторної скарги, яким податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Зважаючи на таке, позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення від 28.11.2011 р. № 0010572310 та № 0010582310, прийняті Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва ДПС, у судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п.п.6, 7 зазначеного Порядку, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як свідчать обставини справи, під час проведення перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Поліхім»(код ЄДРПОУ 31612085), ПП «Флоратекс»(код ЄДРПОУ 32528749), ТОВ «Компанія «Столичний Град»(код ЄДРПОУ 36856508), ТОВ «Консалтинг Сіті»(код ЄДРПОУ 36856398), ТОВ «Промоушин Україна»(код ЄДРПОУ 36856707), ТОВ «Промоушин Україна»(код ЄДРПОУ 33058141), ТОВ «Бікколайдер» (код ЄДРПОУ 36174113) за період з 01.09.2008 року по 01.10.2011 року, контролюючим органом було використано зокрема:

- договори позивача із контрагентами ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс», ТОВ «Бікколайдер» та ТОВ «Компанія «Столичний Град»;

- податкові та видаткові накладні по зазначених контрагентах;

- банківські виписки;

- податкова декларація з податку на додану вартість позивача за жовтень-грудень 2009 року, січень-червень 2010 року;

- декларації з податку на прибуток підприємств позивача за період діяльності за жовтень-грудень 2009 року, січень-червень 2010 року;

- додатки № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до податкової декларації позивача з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2009 року, січень-червень 2010 року;

- інформація, що міститься в базі даних АРМ «Звіт», АРМ «Аудит», АРМ «Розширений пошук у схемах, що використовуються суб'єктом господарювання з метою мінімізації об'єктів оподаткування та ухилення від сплати податків АІС «Облік», АІС «Податки», база даних ТАХ;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України;

- копія вироку Святошинського районного суду м. Києва від 20.05.2011 року по справі №1-130/2011, що наданий листом ДПА у м. Києві від 22.07.2011 року № 9783/7/23-807.

Так, в ході проведення зазначеної перевірки, контролюючим органом було встановлено наступне.

Відповідно до бухгалтерського обліку ДП «Екотехнологія»ТОВ «Екотехнологія»відображено у валових витратах при взаємовідносинах з ПП «Поліхім»(код ЄДРПОУ 31612085), ПП «Флоратекс»(код ЄДРПОУ 32528749), ТОВ «Компанія «Столичний Град»(код ЄДРПОУ 36856508), ТОВ «Бікколайдер»(код ЄДРПОУ 36174113) витрати на загальну суму 797 265,33 грн. у т.ч. по періодах:

- за 2009 рік -234 070,98 грн.;

- за І квартал 2010 року -275 780,35 грн.;

- за 1 півріччя 2010 року -287 413,45 грн.

За наслідками перевірки контрагентів позивача ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс», ТОВ «Бікколайдер»та ТОВ «Компанія «Столичний Град», за результатами правовідносин із якими позивачем було сформовано валові витрати та податковий кредит в перевіряємому періоді, контролюючим органом було встановлено відсутність в таких контрагентів будь-яких основних засобів, що відповідно унеможливлює здійснення такої господарської діяльності, та крім того, в даних контрагентів був відсутній запис про підтвердження відомостей на час проведення перевірки, що підтверджує факт саме тимчасової діяльності таких товариств з метою надання податкової вигоди третім особам, та уникнення від сплати податків, а також встановлено наявність направлення повідомлень про відсутність за місцезнаходженням, що відповідно не дає податковому органу змоги належним чином контролювати діяльність таких підприємств.

Крім того, як підтверджується наявними матеріалами справи, до ДПІ у Печерському районі м. Києва листом ДПА у м. Києві від 22.07.2011 року № 9783/7/23-807 було надано копію Вироку Святошинського районного суду м. Києва від 20.05.2011 року у справі № 1-130/2011, винесеного відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яким останніх визнано винними у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.205. ч.2 ст.358 Кримінального Кодексу України щодо створення фіктивних підприємств ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс», ТОВ «Бікколайдер»та ТОВ «Компанія «Столичний Град».

Відповідно до вказаного вироку суду, в ході судового засідання встановлено наступне: «У 2008 році, більш точну дату та час в ході досудового слідства встановити не вдалося, у невстановленому місці ОСОБА_5, являючись представником влади, діючи всупереч інтересам служби, вступив у попередню змову з начальником відділення боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів ГВПМ ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва ОСОБА_6, з метою створення мережі підприємств без наміру реалізації ними статутних завдань, для прикриття незаконної діяльності, а саме з метою надання послуг суб'єктам господарської діяльності у переведенні безготівкових коштів у готівку, одержуючи за ці послуги відсоток від загальної суми, що буде переведено у готівкову форму.

Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, усвідомлюючи, що вони не мають права займатись підприємницькою діяльністю, діючи умисно з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на створення суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, являючись працівниками правоохоронного органу, зловживаючи владою, прийняли рішення про створення суб'єктів підприємницької діяльності на ім'я своїх близьких родичів не ставлячи їх до відому щодо дійсної мети створення і придбання підприємств.

Зокрема, ОСОБА_6, реалізуючи спільний з ОСОБА_5 умисел, схилив свою дружину - ОСОБА_7, до придбання на її ім'я суб'єкту господарської діяльності - Приватного Підприємства «Поліхім» з метою прикриття в подальшому незаконної діяльності. При цьому ОСОБА_6 ввів в оману ОСОБА_7, щодо дійсної мети придбання нею вказаного підприємства.

21.11.2008 року ОСОБА_7 придбала на своє ім'я ПП «Поліхім», яке в подальшому було зареєстроване у ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва, та передала ОСОБА_6 банківські реквізити та печатку вказаного підприємства. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_5, діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_6 схилив свою дружину ОСОБА_9 до створення суб'єктів підприємницької діяльності.

ОСОБА_9 будучи не усвідомленою про умисел свого чоловіка, щодо діяльності майбутнього підприємства, виконуючи вказівку останнього зареєструвала на своє ім'я ТОВ «Компанія «Столичний Град» та передала ОСОБА_5 банківські реквізити та печатку підприємства.

В подальшому, у періоді з листопада 2008 року по 29 серпня 2010 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 використовували банківські рахунки ТОВ «Компанія «Столичний Град»та інш., які були фіктивними підприємствами, з метою одержання матеріальної винагороди, здійснювали організацію фінансової діяльності направленої на систематичне перерахування отриманих від підприємств-контрагентів безготівкових грошових коштів з розрахункового рахунку одного підприємства «транзитера»на рахунок іншого, під виглядом оплати за нібито поставлений товар та надані послуги, з подальшим переведенням їх у готівку, для підприємств-контрагентів.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомила, що вона за проханням свого чоловіка - ОСОБА_5 зареєструвала на своє ім'я ряд підприємств, серед яких і ТОВ «Компанія «Столичний Град».

Печатки, банківські реквізити та установчі документи вона передала ОСОБА_5, проте, якою саме діяльністю займались ці підприємства їй не відомо, бо вона ними не керувала і господарською діяльністю не займалась».

Таким чином, зазначені підприємства були зареєстровані без наміру здійснення підприємницької діяльності, з метою використання їх реквізитів та розрахункових рахунків для перерахування грошових коштів, які у подальшому готівкою знімалися із вказаних рахунків.

Враховуючи вищезазначене та пояснення посадової особи ТОВ «Компанія «Столичний Град», ПП «Поліхім», ТОВ «Бікколайдер», ПП «Флоратекс»випливає, що підприємство зареєстроване без врахування вимог п.1 ст.42 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-ІV, згідно якого, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а також п.1 статті 44 Господарського кодексу України, яким визначено, що підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється.

Відповідно до п.1, п.2 ст.49 Господарського кодексу України, підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Отже, як підтверджується наявними матеріалами справи, метою реєстрації зазначених підприємств була їх незаконна діяльність, що відповідно не може породжувати жодних правових наслідків.

Крім того, частиною 1 статті 55 ГК України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особою, уповноваженою на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Так, в ході аналізу податкової звітності контрагентів позивача, була відсутня будь-яка інформація про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Таким чином, зазначені операції між позивачем та ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс», ТОВ «Бікколайдер»та ТОВ «Компанія «Столичний Град»не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

Такі причини можуть бути наявними лише за умови, якщо платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Отже, наслідком діяльності ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс», ТОВ «Бікколайдер»та ТОВ «Компанія «Столичний Град»є виключно чи переважно формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Враховуючи вищевикладене, задекларовані показники ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс», ТОВ «Бікколайдер»та ТОВ «Компанія «Столичний Град»від постачальників та покупців не спричиняють реального настання правових наслідків.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується із висновком відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача із ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс», ТОВ «Бікколайдер» та ТОВ «Компанія «Столичний Град»носять характер недійсного правочину, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечить моральним засадам суспільства (ч.1 ст.203 ЦКУ), волевиявлення учасників правочину не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦКУ) та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦКУ).

Згідно абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), не включаються до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно абз.4 п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих фондів.

Враховуючи те, що дійсність взаємовідносин між ДП «Екотехнологія»ТОВ «Екотехнологія»та ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс», ТОВ «Бікколайдер»та ТОВ «Компанія «Столичний Град»не підтверджена жодними доказами у справі, та керуючись вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями), договори, видаткові та податкові накладні ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс», ТОВ «Бікколайдер»та ТОВ «Компанія «Столичний Град», що є підписаними невстановленими особами, не можуть бути прийняті судом до уваги.

Таким чином, суд погоджується з висновком податкового органу про те, що позивачем було порушено вимоги п.п.5.1 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податок на прибуток в перевіряємому періоді на суму 199 316,84 грн.

Порядок нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість на час виникнення спірних правовідносин регулювався Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №167/98-ВР із змінами та доповненнями (надалі - Закон України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), податковий кредит звітного період) визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вимогами п.9.1, п.9.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями), п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України № 88, первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом».

Порядок заповнення податкової накладної визначений п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 (із змінами та доповненнями).

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 2333/2037 (із змінами та доповненням) (далі - Порядок № 165), визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV (із змінами та доповненнями), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи..

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено фіктивність взаємовідносин між позивачем та контрагентами ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс», ТОВ «Бікколайдер»та ТОВ «Компанія «Столичний Град» (що вчинені виключно в паперовому виді), то відповідно суд погоджується із позицією податкового органу, що до уваги не можуть бути прийняті податкові накладні, виписані від імені ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс», ТОВ «Бікколайдер»та ТОВ «Компанія «Столичний Град».

Відповідно до положень п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п.18 «Порядку заповнення податкової накладної»від 30.05.1997 р. №1 65, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.1997 р. за № 233/2037, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Зважаючи на викладене вище в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується з висновком відповідача про те, що в порушення вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, позивачем було занижено податок на додану вартість на загальну суму 159 462,07 грн.

Підпунктом 3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Таким чином, несплачений ДП «Екотехнологія»ТОВ «Екотехнологія» (код ЄДРПОУ 3441317) податок на додану вартість внаслідок невірного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, та власністю держави.

В ході проведення перевірки встановлено, що операції по взаємовідносинах ДП «Екотехнологія»ТОВ «Екотехнологія»із з ТОВ «Компанія «Столичний Град»(код ЄДРПОУ 36856508), ТОВ «Бікколайдер»(код ЄДРПОУ 36174173), ПП «Поліхім»(код ЄДРПОУ 31612085), ПП «Флоратекс»(код ЄДРПОУ 32528749) не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів.

Отже, ДП «Екотехнологія»ТОВ «Екотехнологія»перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Таким чином, зазначені договори відповідно до п.1, п.2 ст.215, п.1, п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Це також означає, що в результаті виконання сторонами нікчемної угоди не можуть виникати як валові доходи, так і валові витрати з податку на прибуток.

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що договори укладені між ДП «Екотехнологія»«Екотехнологія»(код ЄДРПОУ 34413177) з ТОВ «Компанія «Столичний Град»(код ЄДРПОУ 36856508), ТОВ «Бікколайдер»(код ЄДРПОУ 36174173), ПП «Поліхім»(код ЄДРПОУ 31612085), ПП «Флоратекс»(код ЄДРПОУ 32528749) укладені без волевиявлення уповноваженої особи підприємства (оскільки особи, на яких були зареєстровані вказані підприємства, пояснили, що жодного відношення до їх діяльності не мали), а отже ДП «Екотехнологія»ТОВ «Екотехнологія»було порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Отже, сторони таких правовідносин не могли не усвідомлювати протиправності своїх дій і суперечність їх мети інтересам держави і суспільства, а відповідно прагнули настання протиправних наслідків у вигляді ненадходження сум податків до державного бюджету.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ТОВ «Компанія «Столичний Град»(код ЄДРПОУ 36856508), ТОВ «Бікколайдер»(код ЄДРПОУ 36174173), ПП «Поліхім»(код ЄДРПОУ 31612085), ПП «Флоратекс»(код ЄДРПОУ 32528749) об'єктивно призвели до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до пп. 19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України»від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

В силу положень ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»: «…при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі».

Як було встановлено вище, в матеріалах справи є наявним Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 20.05.2011 року у справі № 1-130/2011, винесений відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яким останніх визнано винними у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.205. ч.2 ст.358 Кримінального Кодексу України щодо створення фіктивних підприємств ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс», ТОВ «Бікколайдер»та ТОВ «Компанія «Столичний Град», що були контрагентами позивача в перевіряємому періоді, та за результатами правовідносин із якими позивачем було сформовано валові витрати та податковий кредит.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу -позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 21.09.2012 р.