Ухвала

від 13.09.2012 по справі 5015/6917/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"13" вересня 2012 р. Справа № 5015/6917/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В., суддів :Бакуліної С.В., Глос О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця Лобович Галини Іванівни на постановувід 19.04.2012 року Львівського апеляційного господарського суду у справі№ 5015/6917/11 господарського суду Львівської області за позовомпрокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради -Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Західне відділення Центру антарктичних досліджень України "УкрА" прозобов'язання повернути об'єкт оренди за зустрічним позовомТОВ "Західне відділення Центру антарктичних досліджень України "УкрА" доУправління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради провизнання за ТОВ "Західне відділення Центру антарктичних досліджень України "УкрА" права на оренду приміщень та визнання договору оренди № Ш-6530-8 нерухомого майна від 28.08.2008р. продовженим

в судовому засіданні взяли участь представники : від позивача: від відповідача:не з'явились не з'явились від скаржника: від прокуратури:Лозинський В.В. (довіреність від 11.09.2012р.) Савицька О.В. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України) В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області (суддя Матвіїв Р.І.) від 30.01.2012 року в задоволенні первісного позову відмовлено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Кордюк Г.Т., судді -Гриців В.М., Мурська Х.В.) від 19.04.2012 року у справі №5015/6917/11 рішення Господарського суду Львівської області від 30.01.2012 року скасовано; позов прокурора Шевченківського району м. Львова задоволено; зобов'язано ТОВ "Західне відділення Центру антарктичних досліджень України "УкрА" повернути Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Грінченка, 6, загальною площею 36,5 кв.м., по акту приймання-передачі; стягнуто з ТОВ "Західне відділення Центру антарктичних досліджень України "УкрА" в дохід державного бюджету України 470,50 грн. судового збору за позовом прокурора Шевченківського району м. Львова; в іншій частині рішення суду залишено без змін; стягнуто з ТОВ "Західне відділення Центру антарктичних досліджень України "УкрА" в дохід державного бюджету України 536,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

В касаційній скарзі Фізична особа-підприємець Лобович Галина Іванівна просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 року по справі № 5015/6917/11 і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд прийняв рішення, що стосується її прав і обов'язків.

Відзиву на касаційну скаргу сторони не надіслали.

Позивач та відповідач не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Прийняття касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Лобович Г.І. до провадження Вищого господарського суду України було обумовлене положеннями п.8 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.ст.107, 111 3 ГПК України за змістом яких при прийнятті касаційної скарги суд не може завчасно вирішувати питання про обґрунтованість скарги, він має лише пересвідчитись у прийнятності такої скарги, зокрема, щодо її форми та змісту.

Перелік підстав до повернення касаційної скарги, що передбачений ст.111 3 ГПК України, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

Оскільки касаційна скарга Фізичної особи-підприємця Лобович Г.І. відповідала вимогам процесуального законодавства, колегія суддів 28.08.2012 року винесла ухвалу про прийняття її до провадження.

Разом з тим, ст.6 Конституції України встановлено, що органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з статтею 107 ГПК України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на:

1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Стаття 1 ГПК України передбачає право на звернення до господарського суду за захистом порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Саме з метою такого захисту ст.107 ГПК України надає право на звернення з касаційною скаргою особам, яких не було залучено до участі у справі, на рішення та постанови, що прийняті про їх права та обов'язки.

Тобто з аналізу вказаних норм вбачається, що підставою для надання певній незалученій до участі у справі особі права на звернення з касаційною скаргою є саме порушення її прав або охоронюваних законом інтересів внаслідок вирішення судами спору в справі, до участі в якій ця особа обов'язково підлягала залученню як така, що мала певні права і обов'язки у спірних правовідносинах.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Проте, при подачі касаційної скарги Фізична особа-підприємець Лобович Г.І. не доводить обставини порушення судами норм процесуального права через незалучення її до участі у справі.

Доводи касаційної скарги про прийняття судами рішень про права і обов'язки скаржника спростовуються матеріалами справи та встановленими судом обставинами.

Предметом спору в даній справі є позов прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради -Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західне відділення Центру антарктичних досліджень України "УкрА" про зобов'язання повернути об'єкт оренди та зустрічний позов ТОВ "Західне відділення Центру антарктичних досліджень України "УкрА" до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про визнання за ТОВ "Західне відділення Центру антарктичних досліджень України "УкрА" права на оренду приміщень та визнання договору оренди № Ш-6530-8 нерухомого майна від 28.08.2008 року продовженим. Первісний позов обґрунтовано посиланням на обставини, які свідчать, що договір оренди на момент пред'явлення позову припинився і, відповідно, орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди орендодавцеві. Зустрічний позов вмотивовано посиланням на обставини, які свідчать, що договір оренди не припинився, і орендар продовжує на законних підставах користуватися об'єктом оренди.

Отже, правовідносини сторін виникли з юридичного факту закінчення строку договору оренди. До предмету доказування входили обставини, з яких вбачається чи є припиненим договір оренди після закінчення строку його дії, та чи продовжується у орендаря право користування предметом договору найму.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову, місцевий господарський суд виходив із того, що договір оренди №Ш-6530-8 від 28.08.2008 року, укладений сторонами спору, продовжив свою дію після закінчення строку на який його було укладено через невисловлення орендодавцем орендареві заперечень щодо продовження дії цього договору протягом встановленого законом строку. Задовольняючи первісний позов, апеляційний суд навпаки виходив із того, що договір оренди нерухомого майна №Ш-6530-8 від 28.08.2008 року припинився 27.08.2011 року, оскільки орендодавець повідомив орендаря про припинення дії договору оренди у встановлений законом строк, що зумовлює обов'язок орендаря повернути орендодавцеві об'єкт оренди. У зустрічному позові судами було відмовлено через їх безпідставність та необґрунтованість.

Скаржник зауважує на тому, що рішення ухвалені без залучення Фізичної особи-підприємця Лобович Г.І. до участі у справі, що призводить до порушення її прав суборендаря за договором суборенди, предметом якого є те саме майно, що і за договором оренди, укладеним сторонами спору.

Ухвалені судами судові акти не містять висновків про права та обов'язки скаржника ані в описовій, ані в резолютивній частині, оскільки судом не досліджувалось обставин щодо того, на якій правовій підставі і в чиєму фактичному володінні перебуває об'єкт оренди, позаяк такі обставини не входили до предмету доказування у даному спорі; скаржник не є учасником спірних правовідносин. Враховуючи викладене та межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст.111 7 ГПК України), колегія суддів вважає, що скаржником не доведено права на оскарження ухваленого у справі рішення, тому порушене за його касаційною скаргою провадження підлягає припиненню.

Крім того, в силу приписів ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями стосовно дослідження та оцінки правомірності доводів особи, яка не приймала участі в розгляді справи щодо наявності у неї матеріального права вимоги, яке підлягає захисту, оскільки така оцінка пов'язана з необхідністю встановлення та перевірки фактичних обставин, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, але якими скаржник обґрунтовує підставність власних вимог.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Фізичною особою-підприємцем Лобович Г.І. не доведено, що оскаржені рішення безпосередньо стосуються її прав та обов'язків, а вирішення поставлених питань може бути предметом іншого судового провадження, у зв'язку з чим у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для розгляду по суті прийнятої до провадження касаційної скарги.

Враховуючи викладене, в контексті суб'єктного складу, визначеного у ст.107 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла до висновку про те, що порушене за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Лобович Г.І. касаційне провадження підлягає припиненню.

Керуючись ст.ст. 86, 107, 111 5 , 111 7 Господарського процесуального Кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

Припинити касаційне провадження, порушене за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Лобович Галини Іванівни на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 року у справі № 5015/6917/11.

Головуючий-суддя К.Грейц С у д д і С.Бакуліна О.Глос