Рішення

від 13.09.2012 по справі 6/5007/143/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" вересня 2012 р. Справа № 6/5007/143/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 ( приватний підприємець), ОСОБА_2 ( адвокат, посвідчення № 135 від 31.03.11р.)

від відповідача 1 : Гулько В.П. ( довіреність від 25.11.11р.)

від відповідача 2: Пащенко Н.В. ( доручення № 1 від 28.11.11р.)

від третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_5

від третьої особи ОСОБА_6 - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (с.Заріччя, Ружинський район, Житомирська область)

до 1) Ружинської селищної ради (смт. Ружин)

2) Ружинського кооперативного ринку ( смт. Ружин)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

про встановлення земельного сервітуту

Позивачем пред'явлено позов про встановлення для землекористувача земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 1825255100:04:004:0501, безоплатний земельний сервітут, для проїзду до земельної ділянки з вул. О.Бурди, через територію Ружинського кооперативного ринку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 відповідно до кадастрового плану доданого до позовної заяви.

Також, позивач просить зобов'язати Ружинський кооперативний ринок демонтувати малу архітектурну форму, що встановлена на земельній ділянці на яку встановлено земельний сервітут, для проїзду до земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 1825255100:04:004:0501.

29.11.11р. відповідач -2 надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що у зв'язку із зміною площі землі, а саме: виділення сервітуту через всю площу продуктового ринку до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" ПП ОСОБА_1 , до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" та до житлового будинку ОСОБА_10 було прийнято рішення сесії Ружинської селищної ради дати дозвіл на виготовлення технічної документації Ружинському кооперативному ринку АДРЕСА_1 на площу 0,8585 га та заключити договір оренди землі із Ружинською селищною радою та Ружинським кооперативним ринком ( договір від 03.01.06р.).

В технічній документації по встановленню зовнішніх меж на земельну ділянку площею 0,8585 га та в договорі на оренду Ружинському ринку для здійснення роздрібної торгівлі та комерційних послуг ( договір 03.01.06р.) виділений сервітут до магазину ПП ОСОБА_1 АДРЕСА_1 через територію кооперативного ринку.

Адміністрація Ружинського кооперативного ринку не перешкоджає ПП ОСОБА_1 в користуванні сервітутом незважаючи на те, що територію ринку постійно проїжджають вантажні автомобілі та автокрани для вигрузки та загрузки будматеріалів. Також ПП ОСОБА_1 зробив самовільну добудову свого магазину ( розширив магазин).

Із 2002 року на Ружинському кооперативному ринку діє "Схема розміщення малих архітектурних споруд ( контейнерів)" (МАС). На площі , яку орендує Ружинський кооперативний ринок стоять МАС приватних підприємців. Землю під сервітут Ринок не може надати ПП ОСОБА_1, тому що , це стосується приватних підприємців МАС, яких стоять на даній території із ними заключені договори на встановлення контейнерів.

Крім того ПП ОСОБА_1 претендує на сервітут із вул. Бурди, який проходить через торгову площу ринку, де заасфальтовано, де стоять МАС приватних підприємців яким дорога ( сервітут) перешкоджатиме торгівлі, а також сервітут буде нести загрозу життю покупців та продавців.

12.12.11р. представник відповідача - 1 надав суду відзив в якому позов не визнає, та зазначає, що з часу набуття права власності на нежитлову будівлю ( магазин)), тобто з 12 січня 2004р. , ФОП ОСОБА_1 користується правом проїзду до вказаної будівля з вулиці Набережна, тому підстав для встановлення земельного сервітуту для проїзду з вулиці Бурди немає.

Земельна ділянка, відносно якої позивач вимагає встановити сервітут, для проїзду до приміщення магазину не є шляхом в розумінні пункту "б" ч. 1 ст. 99 Земельного кодексу України і позивач не надав суду доказів того, що на цій земельній ділянці знаходиться шлях.

Ухвалою суду від 12.12.11р. провадження по справі було зупинено та призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу.

18.05.12р. провадження у справі було поновлено.

02.07.12р. відповідачем - 2 надано суду додатковий відзив на позов з якого вбачається, що Ружинський кооперативний ринок використовує надану йому в оренду земельну ділянку для цілей ринку у відповідності до умов договору оренди та вимог чинного законодавства.

Ружинським кооперативним ринком дотримано усіх вимог чинного законодавства щодо облаштування ринку на земельній ділянці, яка використовується ринком, затверджено схему розміщення торгових місць Селищною радою Ружинського району, головним архітектором Ружинського району, СДПЧ 21, начальником ДАІ Ружинського району, відділом земельних ресурсів району (схема є в матеріалах справи). Усі торгові місця використовуються підприємцями, які уклали договори оренди торгових місць і працюють на ринку (копія договорів оренди є в матеріалах справи). Територія ринку використовується за призначенням та відповідає інтересам громади міста, меті здійснення діяльності та усім нормативним вимогам.

Територією ринку по наявним шляхам встановлено два сервітути для проїзду. Такий сервітут встановлено для гр. ОСОБА_10 та для Позивача. Наявні шляхи проїзду на території ринку повністю задовольняють потреби користувачів суміжних земельних ділянок, які використовують їх протягом тривалого часу.

Так, з 2004 року Позивач має вільний доступ до приміщень і безперешкодно користується правом проїзду по встановленому сервітуту щодо земель Ружинського

кооперативного ринку. Веде свою господарську діяльність, користується проїздом по території ринку безперешкодно, заїжджає автотранспортом до приміщень магазину.

Натомість Позивач в своєму позові неправдиво зазначає, що він не має змоги використовувати суміжну з ринком земельну ділянку за цільовим призначенням та зазначає, що це звужує його права, як користувача земельної ділянки зокрема, щодо права здійснювати будівництво на ній. Позивач по різному зазначає цільове призначення земельної ділянки яку йому надано в оренду. Так він вказує, що цільовим призначенням земельної є здійснення будівництва та поряд з цим в позові зазначає, що земельна ділянка надана йому для обслуговування приміщення магазину та здійснення роздрібної торгівлі і надання комерційних послуг.

Проте, насправді цільове призначення орендованої Позивачем земельної ділянки не змінювалось і надано Позивачу для обслуговування приміщення магазину та здійснення роздрібної торгівлі і надання комерційних послуг.

Відповідно до цих потреб, позивач має вільний доступ до своєї земельної ділянки та може вільно її використовувати, оскільки вже має встановлений сервітут на право проїзду територією Ружинського Кооперативного ринку.

Крім того у висновку експерта № 534/124/125/126 від 30 березня 2012 року встановлено, що Позивач має можливість використовувати належну йому земельну ділянку по існуючому заїзду. Зокрема у своєму висновку експерт ОСОБА_11 у відповіді на перше питання чітко вказує, що задоволення потреб підприємця ОСОБА_1 в проїзді на транспортному засобі до належної йому будівлі магазину розташованої за адресою:АДРЕСА_1, для обслуговування та проведення комерційної діяльності, шляхом заїзду з вулиці Набережної через територію ринку є можливим.

Позивач зазначає, що він позбавлений права побудувати прибудову магазину, що наявність існуючих сервітутів не дає йому можливості це зробити і що у нього начебто є всі дозволи і погодження для ведення будівництва. Позивач вказує, що єдиною перепоною для ведення будівництва є незгода Ружинського селищної ради Житомирської області та Ружинського Кооперативного ринку на встановлення ще одного сервітуту для задоволення його потреб як землекористувача у відповідності до цільового призначення. Натомість, Позивач не має жодних прав на ведення такого будівництва.

Як вже зазначалось вище, Позивач вже має можливість використовувати орендовану земельну ділянку за призначенням, постійно реалізовує це право та використовує право проїзду територією Ружинського Кооперативного Ринку і його права жодним чином не порушуються, а потреби у проїзді до своєї земельної ділянки задоволені належним чином.

Позивач жодним чином не доводить і не обґрунтовує в чому саме полягає неможливість використання його земельною ділянки за існуючим сервітутом та відповідно до цільового призначення, не наводить доказів неможливості використовувати існуючий заїзд, а вимагає додаткового обтяження і прокладення нового шляху до своєї земельної ділянки через територію ринку, демонтажу торгових місць.

Позивач намагається просто захопити частину території ринку та позбавити робочих місць підприємців ринку. Вимоги Позивача про знесення торгових місць задля встановлення сервітуту зачіпають й інтереси підприємців, які використовують торгові місця та уклали договори оренди для здійснення торгівлі з адміністрацією ринку.

Вважаємо, що такі вимоги Позивача є незаконними та суперечать вимогам чинного законодавства. Так, згідно з п. 2.34. Постанови Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» обов'язковою умовою встановлення земельного сервітуту є неможливість задоволення потреби особи, яка вимагає встановлення сервітуту, в інший спосіб.

Під час розгляду справи у спорі про встановлення земельного сервітуту господарським судам належить з'ясовувати, з яких причин позивач не може використовувати належне йому майно.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги про встановлення земельного сервітуту, якщо судом визначено, що неможливість використання майна зумовлена діями самого позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, з висновку експерта, Позивач вже має на даний час можливість проїзду до своєї території, користується цим правом вже багато років і намагається ввести суд в оману, вказуючи у позові неправдиві факти щодо порушення його прав на земельну ділянку стосовно ведення будівництва і нібито здійснення перешкод для цього Ринком. Насправді Позивач не має ні належних доказів щодо неможливості використання землі ні об'єктивних причин для встановлення додаткового проїзду і позбавлення інших підприємців торгових місць.

Враховуючи викладене відповідач -2 просить відмовити в задоволенні позову.

29.08.12р. відповідач - 1 надав суду заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що позов не визнає та просить відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання представник позивача надав суду додаткове обґрунтування позовних вимог в яких зазначив, що в процесі проведення експертизи по справі експертом встановлено той факт, що станом на 13.09.12р. Договір оренди землі від 03.01.06р., що був укладений між Ружинським кооперативним ринком та Ружинською селищною радою припинив свою дію - 03.01.11р. , у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено, що вказує на те, що станом на сьогоднішній день Ружинський кооперативний ринок незаконно використовує земельну ділянку шляхом її самовільного зайняття, і в даний діях керівництва кооперативного ринку на думку позивача вбачаються ознаки злочину передбаченого ст. 197 КК України.

В процесі проведення експертизи по справі експертом встановлено той факт, що відповідно до кадастрових планів наданих Ружинським кооперативним ринком, які , за словами керівника ринку, ринок орендує у Ружинської селищної ради загальна площа орендованих земельних ділянок складає 0,8624 га, що перевищує площу земельної ділянки, яка зазначена в договорі оренди землі, який укладений між Ружинським кооперативним ринком та Ружинською селищною радою на 0,0040 га.

Тобто, Ружинський кооперативний ринок використовує земельну ділянку площею 0,0040 га на протязі більш як шести років без відповідної правової підстави і не сплачує за увесь час використання даної земельної ділянки орендної плати чим завдає матеріальну шкоду територіальній громаді смт. Ружин, при цьому використовує дану земельну ділянку для комерційного використання, в процесі якого здає її в оренду та отримує прибутки від такої оренди, що на думку позивача містить ознаки злочину передбаченого ст. 205 КК України.

У зв'язку з вище викладеним, позивач просить винести судом окрему ухвалу та направити її до органів прокуратури для здійснення перевірки за даними фактами, на предмет наявності ознак злочину в діях посадових осіб Ружинської селищної ради та керівництва Ружинського кооперативного ринку.

Відповідно до ст. 90 ГПК України, якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Суд відмовляє в даному випадку в задоволенні клопотання позивача, так як судом не встановлено в діяльності працівників відповідача - 2 ознак дії, переслідуваної у кримінальному порядку.

Третя особа ОСОБА_5 надала суду письмові пояснення по справі, в яких зазначила, що на території Ружинського кооперативного ринку вона має два контейнери, в яких розміщені товари промислової групи/ взуття/.

Між третьою особою та Ружинським кооперативним ринком укладені договори на утримання торгового місця (№ 60, № 184), згідно яких вноситься в касу ринку кошти.

Передбачені договором обов'язки двох сторін ними виконуються.

Контейнери на ринку розміщені згідно затвердженої схеми розміщення контейнерів.

Потребу ПП ОСОБА_1 у встановлені земельного сервітуту не має, так як у нього наявний заїзд до свого магазину через центральні ворота ринку.

Представник третьої особи ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

За клопотанням сторін спір розглянутий у більш тривалий строк ніж передбачено ст. 69 ГПК України.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З позовної заяви вбачається, що 12.01.2004 року позивачем отримано свідоцтво на право власності на нерухоме майно серія САА №605197, яке посвідчує право власності на нежитлову будівлю (магазин), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

22.09.2004 року між позивачем та Ружинською селищною радою було укладено Договір оренди землі на земельну ділянку площею 0,0303 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

На даній земельні ділянці знаходиться належний позивачу на праві власності магазин.

Земельна ділянка була надана позивачу для обслуговування приміщення магазину та здійснення роздрібної торгівлі і надання комерційних послуг.

Даний Договір оренди був зареєстрований Ружинським районним відділом Житомирської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 22.09.2004 року за №010422100001.

04.05.2005 року відповідно заяви позивача від 11.04.2005 року та розпорядження голови Ружинської районної державної адміністрації №2 від 04.01.2003 року «Про створення постійно діючої комісії по вибору земельних ділянок під будівництво та обстеження існуючих приміщень з метою подальшого їх використання» комісія обстежила земельну ділянку, що перебувала на той час у позивача в користуванні на підставі Договору оренди землі від 22.09.2004 року з метою визначення можливості добудови.

За результатами обстеження земельної ділянки комісія встановила можливість добудови магазину на даній земельній ділянці з виходом на ринкову площу від вул. Бірюкова (О.Бурди), при цьому зазначивши, що при розгляді комісія враховувала згоду Ружинського кооперативного ринку на проектування під'їзду з ринкової площі.

23.06.2005 року виконавчий комітет Ружинської селищної ради Житомирської області надав позивачу рішення №86 «Про надання дозволу на виготовлення проектної документації» яким дозволив розробку робочого проекту на добудову магазину по АДРЕСА_1, тобто, на орендованій земельній ділянці.

08.07.2005 року позивач отримав архітектурно-планувальне завдання №13 на проектування добудови магазину по АДРЕСА_1

В 2005 році позивачем було розроблено робочий проект з добудови належного йому магазину по АДРЕСА_1 а, смт. Ружин,

25.09.2009 року рішенням ХХХХ сесії V скликання Ружинської селищної ради Житомирської області «Про поновлення договору оренди землі» було вирішено поновити Договір оренди землі від 22.09.2004 року, що зареєстрований за №010422100001 укладений між позивачем та Ружинською селищною радою на тих же умовах строком на п'ять років та встановлено розмір орендної плати, в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

На підставі даного рішення було замовлено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, площею 0,0303 га, в зв'язку з поновленням договору оренди земельної ділянки на 5 років для здійснення роздрібної торгівлі та надання комерційних послуг в АДРЕСА_1

В процесі розробки даної технічної документації було визначено та погоджено до встановлення два земельні сервітути для проїзду до належного позивачу магазину, по АДРЕСА_1, згідно кадастрового плану передбачуваних сервітутів:

1. з вул. Набережна (позначений на кадастровому плані жовтим кольором);

2. з вул. О.Бурди (позначений на кадастровому плані оранжевим кольором).

У висновку відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Ружинської районної державної адміністрації №945 від 10.12.2009 року, який являється складовою частиною вищезазначеної технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку також, зазначається, що ФО-П ОСОБА_1 має право проїзду до магазину через землі Ружинського кооперативного ринку з вулиці Набережна та вулиці О.Бурди.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Згідно ч. 1 ст. 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Враховуючи вище зазначені норми, положення п. 12 розділу X ЗК України, які визначають, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади та той факт, що заплановані земельні сервітути по винні бути встановлені на землях комунальної власності в межах населеного пункту (смт. Ружин), позивач звернувся із заявою до Ружинської селищної ради з пропозицією укласти договір земельного сервітуту для забезпечення проїзду з вулиці О. Бурди, у відповідності до матеріалів технічної документації із землеустрою, на підставі якої було укладено Договір оренди землі на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1

20.07.2011 року позивач отримав відповідь від Виконавчого комітету Ружинської селищної ради за вих. №275 від 14.04.2011 року, в якій відмовлено в укладанні договору земельного сервітуту, з посиланням на те, що вже існує один під'їзд до належного позивачем магазину з вул. Набережна, а тому встановлення земельного сервітуту для забезпечення додаткового під'їзду до орендованої позивачем, земельної ділянки Виконавчий комітет Ружинської селищної ради не вважає за необхідне.

Позивач не погоджується з відмовою виконавчого комітету Ружинської селищної ради в укладанні договору земельного сервітуту та просить в судовому порядку встановити для землекористувача земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 1825255100:04:004:0501, безоплатний земельний сервітут, для проїзду до земельної ділянки з вул. О.Бурди, через територію Ружинського кооперативного ринку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 відповідно до кадастрового плану доданого до позовної заяви.

Також, позивач просить зобов'язати Ружинський кооперативний ринок демонтувати малу архітектурну форму, що встановлена на земельній ділянці на яку встановлено земельний сервітут, для проїзду до земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 1825255100:04:004:0501.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

12.01.2004 року позивачем отримано свідоцтво на право власності на нерухоме майно серія САА №605197, яке посвідчує право власності на нежитлову будівлю (магазин), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

22.09.2004 року між позивачем та Ружинською селищною радою було укладено Договір оренди землі на земельну ділянку площею 0,0303 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

На даній земельні ділянці знаходиться належний позивачу на праві власності магазин.

Земельна ділянка була надана позивачу для обслуговування приміщення магазину та здійснення роздрібної торгівлі і надання комерційних послуг.

Відповідно до ст. 98 Земельного кодексу України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Згідно ст. 100 Земельного кодексу України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

З Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" вбачається, що Відповідно до частини першої статті 402 ЦК України та частини першої статті 100 ЗК України суд може винести рішення про встановлення сервітуту, умови якого визначаються судом з урахуванням обставин справи.

Згідно з частиною третьою статті 402 ЦК України спір про встановлення сервітуту вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, у разі не досягнення домовленості про встановлення сервітуту та його умови. У зв'язку з цим господарським судам необхідно враховувати, що обов'язковою умовою звернення до суду з позовом про встановлення сервітуту є вжиття особою, яка вимагає такого встановлення, заходів щодо встановлення сервітуту за домовленістю з власником (володільцем) відповідної земельної ділянки.

Якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), господарським судам слід відмовляти у задоволенні відповідних вимог у зв'язку з відсутністю у такої особи права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду.

Згідно п. 2.34 вказаної Постанови, обов'язковою умовою встановлення земельного сервітуту є неможливість задоволення потреби особи, яка вимагає встановлення сервітуту, в інший спосіб.

Під час розгляду справи у спорі про встановлення земельного сервітуту господарським судам належить з'ясовувати, з яких причин позивач не може використовувати належне йому майно. Не підлягають задоволенню позовні вимоги про встановлення земельного сервітуту, якщо судом визначено, що неможливість використання майна зумовлена діями самого позивача.

Відповідно до п. 2.35 Постанови, у вирішенні спорів про встановлення сервітуту суд має враховувати, що обов'язок обґрунтування площі і меж чужої земельної ділянки, встановлення сервітуту на яку вимагає позивач, а також виготовлення проекту технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки покладається на позивача.

У разі якщо підставою позову про встановлення земельного сервітуту є недосягнення сторонами згоди щодо окремих умов встановлення сервітуту господарський суд, встановлюючи сервітут своїм рішенням, не позбавлений права врахувати досягнуту сторонами домовленість щодо умов сервітуту ( п. 2.36 Постанови).

Складовою договору про встановлення земельного сервітуту має бути план земельної ділянки.

Користування чужою земельною ділянкою без відповідної технічної документації та без визначення на місцевості меж дії земельного сервітуту може бути підставою для визнання договору про встановлення земельного сервітуту недійсним у судовому порядку ( п. 2.38 Постанови).

З матеріалів справи вбачається, що позивач з часу набуття права власності на нежитлову будівлю ( магазин), тобто з 12.01.04р. користується правом проїзду до вказаної будівлі з вулиці Набережна, тому підстав для встановлення земельного сервітуту для проїзду з вулиці Бурди немає.

З висновку експерта № 534/124/125/126 від 30.03.12р. вбачається, що задоволення потреб ФОП ОСОБА_1 в проїзді на транспортному засобі до належної йому будівлі магазину, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, Ружинського району Житомирської області, для обслуговування та проведення комерційної діяльності, шляхом заїзду з вулиці Набережної через територію Ружинського кооперативного ринку є можливим.

Для здійснення під'їзду до земельної ділянки, яка використовується для обслуговування наявної будівлі магазин,у доцільно здійснювати як з вулиці Набережної так із вулиці Бурди.

Однак, у зв'язку з тим, що позивачу на даний час вже встановлений земельний сервітут для здійснення під'їзду з вулиці Набережної, то встановлення другого земельного сервітуту для здійснення під'їзду з вулиці О.Бурди не має підстав, оскільки, відповідно до п. 2.34 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" обов'язковою умовою встановлення земельного сервітуту є неможливість задоволення потреби особи, яка вимагає встановлення сервітуту, в інший спосіб.

Крім того, відповідно до п. 2.35 Постанови, у вирішенні спорів про встановлення сервітуту суд має враховувати, що обов'язок обґрунтування площі і меж чужої земельної ділянки, встановлення сервітуту на яку вимагає позивач, а також виготовлення проекту технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки покладається на позивача.

З висновку експертизи вбачається, що визначити площу та конфігурацію земельної ділянки ( із схематичним зображенням точок координат), яка необхідна для проїзду на транспортному засобі до земельної ділянки кадастровий номер 1825255100:04:000:0501, площею 0,0303га, визначити не представляється можливим із-за відсутності технічної документації із землеустрою, кадастрового плану та каталогу координат меж земельної ділянки, що орендується Ружинським кооперативним ринком.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.09.12

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2,3,4- сторонам

5- ОСОБА_5

6- ОСОБА_6 ( рек. з повід.)