Рішення

від 13.07.2007 по справі 2-49/2007

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-49 2007 рік

Справа № 2-49

2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 липня

2007 року                                                                              місто

Івано-Франківськ

Івано-Франківський

міський суд Івано-Франківської області

в складі:

головуючого - судді Поповича С. С.

з участю

секретаря Черкес У. О.

адвокатів

ОСОБА_1,  ОСОБА_2.

сторін та

представників сторін : позивачки ОСОБА_3,

відповідача

ОСОБА_4

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну

справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу згідно з яким

позивачка просить постановити рішення котрим стягнути з відповідача 27500

гривень,  мотивуючи свою позицію по суті

тим,  що 11 червня 1998 року вона

уповноважила відповідача дорученням посвідченим нотаріально продати належний їй

житловий будинок,  що знаходився у

смт.  Заболотів Снятинського району.

Відповідач за місяць до закінчення строку повноважень доручення 07 травня 2001

року продав цей будинок гр.. ОСОБА_5 . По умовах цього договору покупець

заплатив ОСОБА_4. 27500 гривень,  а решту

вніс на депозит нот контори для передачі їй. Оскільки вказані 27500 гривень

відповідач добровільно їй не передав,  то

звернулась до суду з даним позовом,  -

установив:

Відповідач

позову не визнав як мотивуючи свою позицію тим, 

що позивачка пропустила строк позовної давності на звернення до суду так

і по суті спору виходячи з того,  що він

за ту спірну суму передав позивачці автомобіль та інше. Подав суду заяву про

застосування строку позовної давності та відмову у зв'язку з цим у задоволенні

заявлених вимог.

Вислухавши

сторін,  вивчивши матеріали справи суд

вважає,  що у задоволенні позову слід

вдмовити за пропуском строку позовної давності виходячи з наступного.

Доручення

посвідчене нотаріально від 11 червня 1998 року підтверджує,  що дійсно ОСОБА_3.  (позивачка) уповноважила ОСОБА_4 (відповідача)

продати на умовах та за ціною на свій розсуд належний їй на праві власності

житловий будинок АДРЕСА_1,  що у селищі

Заболотів Снятинського району,  доручення

було дійсне до 11 червня 2001 року (а.с. 

41).

З тексту

договору купівлі-продажу вказаного будинку, 

укладеного в м.  Снятині з одного

боку між ОСОБА_4 який діяв від імені ОСОБА_3 

а з другого боку між ОСОБА_5. 

вбачається,  що даний договір

укладено 07 травня 2001 року,  що продаж

вчинено за 44000 гривень,  з яких 27500

гривень „Покупець" передав представнику „Продавця" до підписання

цього договору,  а решту 16500 гривень

„Покупець" зобов'язується сплатити до 31 грудня 2001 року ( а.с.  13 ).

Якщо ж

сума 27500 гривень була передана ще до підписання вказаного договору

купівлі-продажу,  то строк позовної

давності слід рахувати з дня укладення договору - 07 травня 1998 року (  ст. 

ст.  71-85 Цивільного Кодексу

України 1963 року ).

В той же час як вбачається з

матеріалів справи позовна заява поступила до суду та зареєстрована 11 травня

2001 року ( а.с.  2 ). Заява надійшла по

пошті ( а.с.  5 ). Дата здачі листа пошті

на штемпелі нечітка. В ході слухання справи вияснялось дане питання,  але позивач не надала суду

картки-повідомлення про те коли ж фактично було надіслано лист по пошті в суд (

з конверту вбачається що надсилався лист рекомендованим з повідомленням про

вручення ). Не надано суду і квитанції про відправку листа до суду які могли б

внести ясність у дане питання. Дата написання заяви 07 травня 2001 року,  тобто останній день трьохрічного строку

позовної давності. Але до цієї заяви долучено і отримано судом в додатку до

заяви квитанцію про сплату мита яка датована 11 травня 2001 року ( а.с.  4 ). Що дає підстави дійти до достовірно

висновку про те,  що лист не міг бути

надісланий до суду скоріше ніж 11 травня 2001 року,  інакше заявниця не могла б вкласти у конверт

дану квитанцію ). Якщо ж позов надіслано до суду 11 травня 2001 року,  то слід прийти до достовірно висновку,  що позивачка дійсно пропустила трьохрічний

строк на звернення до суду з даним позовом.

 ст.  256

Цивільного Кодексу України передбачає, 

що позовна давність - це строк,  у

межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного

права або інтересу. У  ст.  257 цього ж Кодексу вказано,  що загальна позовна давність встановлюється

тривалістю у три року. В даному випадку відповідно до п. 6 Прикінцевих та

перехідних положень до вказаного Кодексу до правовідносин по справі слід

застосовувати саме положення цього Кодексу. Відповідно до  ст. 

267 Цивільного Кодексу України заява про захист цивільного права або

інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної

давності. Позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спору,  зробленій до винесення рішення. Сплив строку

позовної давності,  про застосування якої

заявлено стороною у спору,  є підставою

для відмови у позові. Якщо ж суд визнає поважними причини пропущення строку

позовної давності,  порушене право

підлягає захисту.

Проте

позивачка,  знаючи про те,  що подано письмову заяву про застосування

строку позовної давності та відмову у зв'язку з цим у позові,  не навела та не надала суду жодних поважних

причин пропуску такого строку,  не

просила про його поновлення. А оскільки суд не вбачає по справі тих чи інших

поважних причин пропуску строку позовної давності,  то і не вбачає підстав для того щоб не

застосувати позовну давність як підставу для відмови у позові.

На

підставі викладеного,   ст.  ст. 

71-85 Цивільного Кодексу України 1963 року,   ст. 

ст.  251-268 нині чинного Цивільного

Кодексу України,  керуючись  ст. 

ст.  208-218 ЦПК України,

суд-

вирішив:

У

задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу відмовити за

пропуском строку позовної давності.

Заяву

про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської

області може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення,  апеляційна скарга на рішення подається

протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд

першої інстанції.

Рішення

набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне

оскарження,  якщо заяву про апеляційне

оскарження не було подано.

У разі

подання заяви про апеляційне оскарження, 

але апеляційна скарга не була подана у строк,  рішення суду набирає законної сили після

закінчення цього строку.