Постанова

від 12.09.2012 по справі 2а-1435/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2012 року 2а-1435/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Корецькому І.О., за участю:

представника позивача: Тучина Ф.А.,

представника відповідача : Борискевича М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Фактор» доДержавної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Фактор»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.03.2012 № 0000422301/625 та № 0000422301/626.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства та вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки укладені позивачем правочини з ТОВ «Леміш груп»та ПП «Охторг»мали реальний характер, товари надані контрагентом в повному обсязі та оплачені, ці факти підтверджуються документально, господарська операція належним чином відображена у бухгалтерському та податковому обліку та у податковій звітності.

Позивач також зазначив, що відповідальність за неналежне ведення бухгалтерського обліку на підприємстві несе його керівництво, а не його контрагенти та у відповідача були відсутні законодавчо визначені підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень -рішень з огляду на положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України.

За наведених обставин позивач вважає оскаржувані рішення відповідача про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств безпідставними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні 12.09.2012 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволені позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.09.2012 заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ПП «Фактор»є юридичною особою, що зареєстрована Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 27.12.2002 № 1619. Як платник податків позивач перебуває на податковому обліку з 17.01.2003 за № 2004. У періоді, за який проводилась перевірка, позивач, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 29.05.2008 за № 322998510169, виданого ДПІ у Обухівському районі Київської області, був платником податку на додану вартість.

Основними видами діяльності ПП «Фактор»є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі, адвокатська діяльність, нотаріальна та інша юридична діяльність, консультування з питань комерційної діяльності та управління, надання інших індивідуальних послуг.

У період з 17.02.2012 по 23.02.2012 на підставі направлення від 17.02.2012 № 91/000142 ДПІ у Обухівському районі Київської області та відповідно до положень підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України посадовими особами ДПІ у Обухівському районі Київської області проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Фактор»код за ЄДРПОУ 32299856 з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Інварс постач»(код 36475041), ТОВ «Леміш груп»(код 36521019), ПП «Охторг»(код 36844728), ТОВ «Укртехномас-сервіс»(код 37144600), ТОВ «Укрземстрой»(код 36588445), ТОВ «Рутарес Консалт»(код 36076624), ТОВ «Екостатус Компані»(код 36076598), ТОВ «Есто-Трейд»(код 35656765), ТОВ «Торговий дім «Доар»(код 37194473) за період з 01.11.2008 по 31.12.2011.

За результатами перевірки складений акт від 01.03.2012 № 1/2301/32299856 (надалі - Акт перевірки), який містить висновки про порушення позивачем пункту 3 статті 5 та пункту 1 статті 7 Господарського кодексу України, статей 202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, пункту 5.1, підпункту 5.2.2 пункту 5.2, абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств на суму 304689, 00 грн., пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 , підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що призвело до завищення податкового кредиту у квітні 2010 року на суму 242845, 00 грн. та, відповідно, заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

На підставі Акта перевірки, відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, ДПІ у Обухівському районі Київської області прийняті податкові повідомлення-рішення: від 16.03.2012 № 0000432301/625, відповідно до якого позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 380861, 00 грн., в тому числі, за основним платежем -304689, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 76172, 00 грн.; від 16.03.2012 № 0000432301/626, відповідно до якого позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 303556, 00 грн., в тому числі, за основним платежем -242845, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 60711, 00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач скористався своїм правом оскаржити їх в судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

У ході з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень -рішень є висновок податкового органу про відсутність наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків. У зв'язку з чим, правочини, укладені позивачем з ТОВ «Леміш груп»та ПП «Охторг», спрямовані винятково на зменшення бази оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, проведення перевірки позивача обумовлене наявністю постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПА у Житомирській області від 15.01.2012 про призначення позапланової документальної перевірки ПП «Фактор»для встановлення об'єктивної істини по кримінальній справі № 11/039004, яка порушена 05.10.2011 щодо директора ТОВ «ТІС Полісся»(код 3208237) ОСОБА_3 по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України. Так, у ході досудового слідства встановлено, що директор «ТІС Полісся»ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, у період 2008-2011 роки, з метою ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, безпідставно включив до податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, які отримані від ряду транзитних та фіктивних підприємств, зокрема, ТОВ «Леміш груп»(код 36521019) та ПП «Охторг»(код 36844728).

Оскільки у зазначений період ПП «Фактор»мав взаємовідносини з ТОВ «Леміш груп»та ПП «Охторг», які мають ознаки «фіктивності», перевіряючі дійшли висновку, що надані ПП «Фактор»до перевірки первинні документи бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинам з ТОВ «Леміш груп»та ПП «Охторг»не мають юридичної сили та доказовості.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд ухвалою від 09.04.2012 витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факт отримання товарів (робіт, послуг) та оплату їх вартості.

На підставі наданих документів та інших зібраних по справі матеріалів судом встановлено, що 05.03.2010 між позивачем та ПП «Охторг»був укладений договір № 05-03/10-01, предметом якого є поставка покупцеві обладнання відповідно до додатку № 1 даного Договору на загальну суму 1440000,00 грн.

Відповідно до пункту 3 даного Договору датою передачі обладнання є дата підписання акта приймання -передачі або накладної.

Як вбачається з матеріалів перевірки та не заперечувалось позивачем, на виконання вказаного договору ПП «Охторг»надало ПП «Фактор»видаткову накладну № 5 від 02.04.2010 на поставку МФУ А3, чорно-білий XEROX WC4112 в комплекті, податкову накладну № 05 від 02.04.2010 на загальну суму 1440000,00 грн., в тому числі ПДВ 240000,00 грн., специфікацію на зазначений товар, яка є додатком до договору № 05-03/10-01 від 05.03.2010.

Як зазначено у Акті перевірки та підтверджується матеріалами справи, розрахунок за даний товар проведений позивачем в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями з відміткою банку.

Разом з цим, а ні під час проведення перевірки, а ні у ході розгляду справи позивачем не надано жодного доказу фактичного отримання товару (багатофункціонального пристрою А3, чорно-білого XEROX WC4112 в комплекті) від ПП «Охторг», або інших документів на підтвердження товарності зазначеної господарської операції.

Оцінюючи доводи позивача суд критично ставиться до тверджень щодо реальності зазначеної господарської операції також з огляду на ту обставину, що за загальновідомою інформацією, цінові пропозиції на багатофункціональний пристрій XEROX WC4112 (http://www.eldom.com.ua/product_35721.html,http://price.ua/xerox/xerox_workcentre_4112/catc1102m125705.html) на ринку відповідних товарів встановлені в діапазоні від 256 234,00 грн. до 342 707,00 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Леміш груп»суд зазначає наступне. Як вбачається із Акта перевірки та пояснень відповідача, позивач отримав від ТОВ «Леміш груп»папір крафі 70 г/м2, 66 см. 691 кг, термопапір в рулонах 240 шт. по накладній № 8 від 16.04.2010, на загальну суму 17068,12 грн. (ПДВ в тому числі в сумі 2844,69 грн.) та папір крафі 70 г/м2, 66 см. 581 кг по накладній № 140610 від 14.06.2010 на загальну суму 4531,80 грн. (без ПДВ). Разом з цим, а ні у ході проведення перевірки, а ні під час розгляду справи, всупереч положенням статей 206 та 208 Цивільного кодексу України, позивачем не надано відповідного договору на поставку даної продукції, видаткових накладних, рахунків -фактур, доказів здійснення розрахунків за придбаний товар, його поставки, тощо, що ставить під сумнів товарність зазначеної господарської операції.

Водночас, надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначається статтею 78 Податкового кодексу України.

Так, як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача була проведена на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (наказ № 111 від 17.02.2012), відповідно до якого, документальна перевірка здійснюється у випадку отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Як доказ щодо правомірності призначення та проведення перевірки відповідач надав суду постанову від 05.10.2011 про порушення старшим слідчим з СВ ПМ ДПА у Житомирській області старшим лейтенантом податкової міліції Воловиком О.В. кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого положеннями частини третьої статті 212 Кримінального кодексу України (а.с.71) та постанову про призначення по даній кримінальній справі документальну позапланову перевірку на підставі статей 130, 66 Кримінального процесуального кодексу України , підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України ПП «Фактор»з питань правомірності обчислення повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість за період діяльності з 01.11.2008 по теперішній час.

Тобто перевірку позивача було призначено відповідно до кримінально-процесуального закону та об'єктом злочину є податки та збори.

Суд звертає увагу на ту обставину, що в силу положень пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Однак, як на дату прийняття оскаржуваних податкових повідомлень -рішень, так і на дату розгляду справи по суті заявлених позовних вимог суду не надано доказів набрання законної сили рішення суду по кримінальній справі №11/039004 у ході провадження якої була призначена перевірка.

У зв'язку з чим, дії відповідача щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень, що складені за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, є такими, що не ґрунтуються на положеннях податкового законодавства.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що оскільки об'єктом злочину по даній кримінальній справі №11/039004 не є податки та збори, дії податкового органу є такими, що ґрунтуються на положеннях пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу, з огляду на те, що дане твердження спростовується змістом самої постанови про порушення кримінальної справи, відповідно до якої справу порушено за ознаками злочину, передбаченого положеннями статті 212 Кримінального кодексу України.

Суд звертає увагу на ту обставину, що приписи пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України безальтернативно визначають обов'язок податкового органу не приймати податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, не встановлюючи при цьому взаємозв'язок між його прийняттям (неприйняттям) та об'єктом (предметом) злочину, що розслідується.

Дана норма права є чіткою, безальтернативною та не допускає неоднозначного чи множинного тлумачення.

В той же час, законодавець визначає, що матеріали такої перевірки з висновками про порушення платником податків податкового законодавства та визначеною сумою податкового зобов'язання приєднуються до матеріалів кримінальної справи як відповідний доказ наявності об'єктивної сторони злочину та з метою визначення кваліфікації такого злочину. Остаточне рішення за результатами такої перевірки приймається судом у кримінальній справі шляхом ухвалення обвинувального або виправдувального вироку.

Разом з цим, положення пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України встановлюють обов'язок відповідного контролюючого органу, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є саме податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, з урахуванням вироку суду, визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами та прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення.

Тобто, у разі наявності рішення суду у кримінальній справі, предметом якої є саме податки та збори (грошові кошти, які підлягають сплаті як податки і збори (обов'язкові платежі), прийняття податкового повідомлення - рішення є обов'язком, а не правом податкового органу.

Крім цього, суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до листа Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 1754/7/23-8017, остання надала роз'яснення про те, що за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (стаття 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення -рішення не приймається.

Як вже зазначалось судом, перевірка позивача була проведена у зв'язку з наявністю кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

А відтак, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення -рішення, відповідач також діяв всупереч роз'ясненням та вказівкам Державної податкової служби України.

За змістом положень частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, а саме без проявлення неупередженості; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє певні дії чи утримується від їх вчинення.

Порушення хоча б одного із зазначених вище критеріїв є підставою для визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень протиправними.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

В силу положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами того, що приймаючи оскаржувані рішення він діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі і з урахування правової позиції вищестоящого органу - Державної податкової адміністрації України, яка викладена у листі від 25.01.2011 №1754/7/23-8017.

Крім цього, суд вважає, що порушення відповідачем приписів пункту 86.9 статті 89 Податкового кодексу України є самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, у зв'язку з чим, його вимоги такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Жодних заяв з приводу відшкодування судових витрат позивачем суду не заявлено, у зв'язку з чим судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби від 16.03.2012 № 0000422301/625 та № 0000422301/626.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови - 17.09.2012