Рішення

від 13.08.2012 по справі 5006/41/7пд/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.08.12 р. Справа № 5006/41/7пд/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді: Колесник Р.М.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма Левада-Сервіс», м. Маріуполь

про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення штрафу в розмірі 21 030,56 гривень

Представники сторін:

Прокурор: Шаталова О.О.

Від позивача: Слепов Д.Ю.

Від відповідача: не прибув

Прокурор Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (далі - Позивач), звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма Левада-Сервіс», м. Маріуполь (далі - Відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу № 1304 від 13.08.2009р.; зобов'язання відповідача повернути до комунальної власності м. Маріуполя у натурі: нежитлове приміщення Літ. А-9, частина приміщення № 135, кімнати (1а,19,20), загальною площею 56,0 кв.м., розташованого за адресою: 87541, м. Маріуполь, б-р. Комсомольський, 42; стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10% вартості приватизованого об'єкту, а саме - 4030,56 гривень за недотримання зобов'язань щодо використання об'єкта приватизації за цільовим призначенням; стягнення з відповідача штраф у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 17 000,00 гривень за перешкоджання у проведенні перевірки дотримання умов договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем приватизаційних зобов'язань за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення, літ. А-9, розташованого за адресою: 87541, м. Маріуполь, бул. Комсомольський, буд. 42, №1304 від 13.08.2009р. щодо використання об'єкту за цільовим призначенням, вирішення питання землекористування з органами місцевого самоврядування, надання продавцю (органами приватизації) необхідних матеріалів, відомостей, документів щодо виконання умов договору, внаслідок чого виникли підстави для розірвання договору, повернення об'єкту приватизації та стягнення штрафних санкцій.

Позивач надав пояснення б/н та дати, якими позовні вимоги Прокурора підтримав у повному обсягу, підтверджуючи порушення приватизаційних обов'язків з боку відповідача.

Відповідач в судові засідання без пояснення причин жодного разу не з'явився, відзиву та витребуваних документів не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців." При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 3.9.1. Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

Оскільки в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд:

ВСТАНОВИВ:

13.08.2009р. між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №1304, літ. А-9, розташованого за адресою: 87541, м. Маріуполь, бул. Комсомольський, буд. 42, №1304, згідно п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю вбудоване нежитлове приміщення, літ. А-9, частина приміщення №135, кімнати (1Є, 19,20), загальною площею 56,0 кв.м., що складає 19/100 часток приміщення №135, що розташоване за адресою: 87541, м. Маріуполь, бул. Комсомольський, буд. 42 на земельній ділянці Маріупольської міської ради,, а Покупець зобов'язується прийняти нежитлове приміщення і сплатити за нього ціну відповідно до умов, які визначено в цьому договорі, та провести реєстрацію права власності у бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до п. 1.2. договору право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до Покупця з моменту нотаріального посвідчення договору, державної реєстрації та після сплати повної вартості придбаного об'єкта.

В свою чергу, вказаний договір посвідчено нотаріально 14.08.2009р. та цього ж дня зареєстровано у Державному реєстрі правочинів, а грошові кошти за нього у визначеній п.1.4. договору сумі 40 305,60 гривень були перераховані покупцем платіжними дорученнями №901 від 04.09.2009 року та № 1001 від 09.10.2009р., після чого сторонами був складений акт прийому-передачі майна від 09.10.2009 року.

Відповідно до пункту 5 вказаного договору серед обов'язків Покупця встановлені зокрема такі:

- зберігати протягом 3-х років використання об'єкту за цільовим призначенням, а саме під офіс;

- самостійно вирішити питання землекористування з органами місцевого самоврядування, згідно з чинним законодавством;

- надавати Продавцю необхідні матеріали, відомості і документи тощо про виконання умов цього договору.

При цьому за змістом пункту 5 тривалість дії означених обов'язків визначається проміжком часу в 3 роки з моменту переходу до Покупця права власності, що узгоджується із обов'язками Продавця відносно здійснення контролю впродовж означеного строку за виконанням умов цього договору і застосування до покупця визначених діючим законодавством санкцій у разі його (договору) невиконання за змістом п. 6. договору.

Пунктом 7.4. договору встановлена відповідальність Покупця за недотримання зобов'язання щодо використання об'єкту за цільовим призначенням у вигляді штрафу у розмірі 10% вартості придбаного об'єкту, а п. 7.5. за недопущення працівників органів приватизації, протидію чи перешкоджання проведенню ними перевірки -встановлено штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний встановлений факт.

Положеннями п. 11.3. спірного договору купівлі-продажу встановлено, що у разі невиконання однією із сторін умов цього договору, він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за рішенням суду, або господарського суду.

Листом №06-4/0832 від 26.03.2012р., надісланим Продавцем 27.03.2012р., останній повідомлявся про проведення перевірки та необхідність надання інформації та копій підтверджуючих документів щодо виконання зазначених вище зобов'язань, які не виконані покупцем.

05.04.2012р. був складений акт поточної позапланової перевірки виконання умов спірного договору від 13.08.2009р. №1304, з якого (акту) вбачається проведення перевірки об'єкту приватизації співробітниками Продавця, за результатами якої зазначено що об'єкт використовуються під магазин продовольчих товарів, коли як мало використовуватися під офіс, тобто відповідачем змінено цільове призначення об'єкту, відповідачем не надано відомості щодо виконання умов договору та не надано документи щодо подальшого відчуження об'єкту.

В означеному акті міститься висновок про невиконання договору купівлі-продажу станом на момент проведення перевірки. Також 05.04.2012р. позивачем був складений акт про ненадання документів, що підтверджують виконання умов договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, літ. А-9, приміщення №135, кімнати 1Є, 19, 20, загальною площею 56,0 кв.м., розташованого за адресою: 87541, м.Маріуполь, бул.Комсомольський, буд. 42, №1304 від 13.08.2009р., при перевірці яка повинна була бути проведена за адресою: м.Маріуполь, бул.Комсомольський, буд. 42, 05.04.2012р. о 14:00 годині.

За таких обставин Прокурор звернувся до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу № 1304 від 13.08.2009р.; зобов'язання відповідача повернути до комунальної власності м. Маріуполя у натурі: нежитлове приміщення Літ. А-9, частина приміщення № 135, кімнати (1а,19,20), загальною площею 56,0 кв.м., розташованого за адресою: 87541, м. Маріуполь, б-р. Комсомольський, 42.; стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10% вартості приватизованого об'єкту, а саме - 4030,56 гривень за недотримання зобов'язань щодо використання об'єкта приватизації за цільовим призначенням; стягнення з відповідача штраф у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 гривень за перешкоджання у проведенні перевірки дотримання умов договору, вимоги якого підтримані позивачем у повному обсязі.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги прокурора і позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню у частково, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у застосуванні заходів відповідальності за невиконання приватизаційних зобов'язань за договором купівлі-продажу комунального майна у формі розірвання зазначеного договору, повернення об'єкту продажу до комунальної власності та стягненні штрафних санкцій за ненадання документів органу приватизації для проведення перевірки.

Враховуючи характер правовідносин між учасниками договору (приватизаційні), останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законами України „Про приватизацію державного майна", „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", та умовами договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №1061 від 27.07.2007р.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки. При цьому, відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" Позивач як орган приватизації має повноваження у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору у разі невиконання його умов покупцем.

За змістом ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Вищенаведений аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що спірний договір може бути розірвано або у разі істотного порушення його умов або якщо це передбачено договором чи законом

Виходячи з підстав позовних вимог про розірвання спірного договору, прокурор з позивачем наполягають на розірванні договору саме як на наслідку порушення його умов з боку відповідача у вигляді невиконання вимог п.5 спірного договору зокрема щодо використання об'єкту за цільовим призначенням, вирішення питання землекористування з органами місцевого самоврядування, надання продавцю (органам приватизації) необхідних матеріалів, відомостей, документів щодо виконання умов договору.

Приймаючи до уваги наведені вище положення спеціального законодавства у сфері приватизації, що у якості підстави для розірвання договору визнають будь-яке порушення його умов (незалежно від істотності), та аналогічні домовленості сторін, викладені в п.11.3. спірного договору, суд оцінює доводи прокурора та позивача на предмет їх обґрунтованості та достатності лише в частині дослідження обставин невиконання відповідачем п. 5 договору не вдаючись до оцінки істотності порушень відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Отже ухилення відповідача від виконання визначених п. 5 спірного договору обов'язків із використання об'єкту за цільовим призначенням, вирішення питання землекористування з органами місцевого самоврядування, надання продавцю (органами приватизації) необхідні матеріали, відомості, документи щодо виконання умов договору, оцінюється судом як порушення умов договору, що з огляду на положення п. 11.3. договору є підставою для розірвання договору.

Представлені суду докази (акти перевірки) є належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, які дозволяють констатувати невиконання відповідачем означених обов'язків, оскільки позивач як орган приватизації комунального майна за змістом п.п.2.4., 2.5., 3.7., 3.10. Положення про Управління міського майна Маріупольської міської ради та ч.8 ст.23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" має повноваження здійснювати контроль за дотриманнями приватизаційних зобов'язань.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За змістом ст. 614 Цивільного кодексу України підставою для відповідальності за порушення зобов'язання є вина, яка презюмується, оскільки саме на відповідача покладений обов'язок спростування її наявності через доведення факту вжиття всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання

Таким чином, викладені обставини зумовлюють висновок суду про порушення відповідачем у вигляді невиконання обов'язків, встановлених п. 5. спірного договору, що у світлі попередніх висновків суду та приписів ст. 611 Цивільного кодексу України має наслідком розірвання цього договору.

Як зазначено в ч. 9 ст. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна" у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку із невиконанням покупцем договірних зобов'язань, приватизований об'єкт підлягає поверненню у комунальну, в даному випадку, власність.

Отже, позовні вимоги щодо повернення об'єкту у комунальну власність також підлягають задоволенню. За змістом ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію (в розглядуваному випадку - повернути об'єкт приватизації) суд має вказати строк вчинення відповідної дії, який в даному випадку визначається тривалістю 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за перешкоджання у проведенні перевірки дотримання умов договору то суд приходить до висновку про необхідність задоволення цих вимог частково з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 8 ч. 5. ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" за недопущення працівників державних органів приватизації, протидію чи перешкоджання проведенню ними перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу державного майна на керівника приватизованого підприємства накладається штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний встановлений факт.

Пунктом 7.5. договору за недопущення працівників державних органів приватизації, протидію чи перешкоджання проведенню ними перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу, на покупця накладається штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Позивач в частин стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян обґрунтовує свої позовні вимоги посиланням на наведене положення Закону України «Про приватизацію державного майна» та на п. 7.5. договору купівлі-продажу.

Водночас аналіз наведених положень закону та договору дає підстави дійти висновку про те, що сума штрафу за перешкоджання проведенню перевірки, що визначена договором підлягає стягненню з покупця (відповідача), а абз. 8 ч. 5 ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачає накладення штрафу за аналогічне порушення умов договору на керівника підприємства

Суд розцінює ненадання на вимогу позивача, викладену у листі №06-4/0832 від 26.03.2012р. документів про виконання приватизаційних зобов'язань, хоча обов'язок з такого надання безпосередньо закріплений п. 5 спірного договору, як перешкоду з боку відповідача у проведенні перевірки, що зумовлює висновки суду про необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача штрафу. Але позовні вимоги в частині стягнення штрафу за наведене порушення умов договору підлягають задовольню частково а саме у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 1700,00 гривень оскільки стягнення штрафу у більшому розмірі суперечить змісту договору купівлі-продажу від 13.08.2009р..

Позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10% вартості придбаного об'єкту підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки пунктом 7.4. договору встановлена відповідальність Покупця за недотримання зобов'язання щодо використання об'єкту за цільовим призначенням у вигляді штрафу у розмірі 10% вартості придбаного об'єкту а факт порушення умов договору відповідачем в цій частині, підтверджується актом від 05.04.2012 року що оцінено судом як належний спосіб фіксування порушень з боку відповідача.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що Прокурор у встановленому порядку звільнений від судових витрат (які мали бути сплачені на момент подання позову відносно майнових і немайнових вимог), такі витрати стягуються з відповідача в доход державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма Левада-Сервіс», м.Маріуполь, задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, літ. А-9, розташованого за адресою: 87541, м.Маріуполь, бул.Комсомольський, буд. 42, №1304 від 13.08.2009р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма Левада-Сервіс», м. Маріуполь (ЄДРПОУ 24810063) та Управлінням міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ЄДРПОУ 23599040).

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма Левада-Сервіс» (87541, м.Маріуполь, бул-р Комсомольський, б. 42, приміщення № 135, ЄДРПОУ 24810063) протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили повернути об'єкт приватизації державного майна - нежитлове приміщення Літ. А-9, частина приміщення № 135, кімнати (1а,19,20), загальною площею 56,0 кв.м., розташованого за адресою: 87541, м. Маріуполь, б-р. Комсомольський, 42, в комунальну власність Управлінню міського майна Маріупольської міської ради.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма Левада-Сервіс» (87541, м.Маріуполь, бул-р Комсомольський, б. 42, приміщення № 135, ЄДРПОУ 24810063) на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради (ЄДРПОУ 23599040) штраф у розмір 10% вартості приватизованого об'єкту в сумі 4030,56 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма Левада-Сервіс» (87541, м.Маріуполь, бул-р Комсомольський, б. 42, приміщення № 135, ЄДРПОУ 24810063) на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради (ЄДРПОУ 23599040) штраф у розмір 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 1700,00 гривень за перешкоджання проведенню перевірки дотримання умов договору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма Левада-Сервіс» (87541, м.Маріуполь, бул-р Комсомольський, б. 44, кв.97, ЄДРПОУ 24810063) в доход державного бюджету України судовий збір в розмірі 2682,50 гривень.

В решті позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 13.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 16.08.2012 року.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Колесник Р.М.