Постанова

від 23.11.2012 по справі 5006/41/7пд/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.11.2012 р. справа №5006/41/7пд/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Азарової З.П. суддівГези Т.Д., Мартюхіної Н.О. При секретарі судового засідання: Куляс Т.Ю. За участю представників сторін: від позивача: Катан І.М., представник за довіреністю; від відповідача: від прокуратури:Безуєвський Ю.М., представник за довіреністю; Зозуля Н.В., прокурор; Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма Левада-Сервіс" м.Маріуполь на рішення господарського суду Донецької області від 13.08.2012р. у справі№ 5006/41/7пд/2012 (суддя Колесник Р.М.) за позовом:Прокурора Орджонікідзевського району м.Маріуполь в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради м.Маріуполь до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма Левада-Сервіс" м.Маріуполь пророзірвання договору купівлі-продажу та стягнення штрафу 21 030,56грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.08.2012р. по справі №5006/41/7пд/2012 (суддя Колесник Р.М.) частково задоволено позовні вимоги Прокурора Орджонікідзевського району м.Маріуполь в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма Левада-Сервіс" про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення штрафу 21 030,56грн.

Розірвано договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, літ. А-9, розташованого за адресою: 87541, м.Маріуполь, бул.Комсомольський, буд. 42, №1304 від 13.08.2009р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма Левада-Сервіс" м.Маріуполь та Управлінням міського майна Маріупольської міської ради м.Маріуполь.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма Левада-Сервіс" протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили повернути об'єкт приватизації державного майна -нежитлове приміщення літ. А-9, частина приміщення № 135, кімнати (1а,19,20), загальною площею 56,0 кв.м., розташованого за адресою: 87541, м. Маріуполь, б-р. Комсомольський, 42, в комунальну власність Управлінню міського майна Маріупольської міської ради.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма Левада-Сервіс" на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради штраф у розмір 10% вартості приватизованого об'єкту в сумі 4030,56 гривень.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма Левада-Сервіс" на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради штраф у розмір 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 1700,00 гривень за перешкоджання проведенню перевірки дотримання умов договору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судове рішення мотивоване неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу, що призвело до його розірвання, перешкоджанням у проведенні перевірки дотримання умов договору, повернення нежитлового приміщення що сприяло стягненню штрафу .

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, господарським судом помилково розцінено ненадання відповідачем документів на вимогу позивача як перешкоджання у проведенні перевірки, а відтак й незаконно накладено на нього штраф. Крім того, скаржник зазначає, що висновок суду першої інстанції щодо невиконання товариством обов'язку вирішити питання землекористування не відповідає дійсності, оскільки відповідач щорічно згідно довідки про грошову оцінку земельної ділянки оплачує земельний податок у відповідності до ст.286 ч.6 Податкового кодексу України. Він вважає, що посилання позивача на неналежне виконання товариством обов'язків щодо використання нежитлового приміщення за цільовим призначенням необґрунтоване, оскільки зміна цільового призначення об'єкта була здійснена не ним, а орендарем без відома та згоди орендодавця (апелянта). Крім того, в своїй апеляційній скарзі відповідач звертає увагу на те, що про існування оскаржуваного рішення йому стало відомо лише після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження. До цього моменту повідомлень від господарського суду про розгляд справи на адресу відповідача не надходило. На думку апелянта, таке порушення норм процесуального права господарським судом Донецької області призвело до його відсутності в судових засіданнях під час розгляду справи та до ненадання витребуваних документів.

Позивачем та прокурором надано відзиви на апеляційну скаргу, в яких вони вважають рішення господарського суду законним та обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області -без змін.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України, сторони про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями. Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України -справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Прокурор Орджонікідзевського району м.Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма Левада-Сервіс" м.Маріуполь про розірвання договору купівлі-продажу №1304 від 13.08.2009р.; зобов'язання відповідача повернути до комунальної власності м.Маріуполя у натурі: нежитлове приміщення Літ. А-9, частина приміщення №135, кімнати (1а,19,20), загальною площею 56,0 кв.м., розташованого за адресою: 87541, м.Маріуполь, б-р. Комсомольський, 42; стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10% вартості приватизованого об'єкту, а саме - 4030,56грн. за недотримання зобов'язань щодо використання об'єкта приватизації за цільовим призначенням; стягнення з відповідача штраф у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 17 000,00грн. за перешкоджання у проведенні перевірки дотримання умов договору.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення та перешкоджання у проведенні перевірки дотримання умов договору про що складений акт від 05.04.2012р., внаслідок чого виникли підстави для розірвання договору, повернення об'єкту приватизації та стягнення штрафних санкцій.

При розгляді справи було встановлено, що 13.08.2009р. між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма Левада-Сервіс" м.Маріуполь (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, літ. А-9, розташованого за адресою: 87541, м.Маріуполь, бул.Комсомольський, буд. 42, №1304. Відповідно до п.1.1 вказаного договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю вбудоване нежитлове приміщення, літ. А-9, частина приміщення №135, кімнати (1Є, 19,20), загальною площею 56,0 кв.м., що складає 19/100 часток приміщення №135, що розташоване за адресою: 87541, м. Маріуполь, бул. Комсомольський, буд. 42 на земельній ділянці Маріупольської міської ради, а Покупець зобов'язується прийняти нежитлове приміщення і сплатити за нього ціну відповідно до умов, які визначено в цьому договорі, та провести реєстрацію права власності у бюро технічної інвентаризації. Вимоги вказаного пункту сторонами було виконано.

Пункт 5 договору купівлі-продажу визначає обов'язки Покупця. Поміж інших обов'язків до них відноситься: зберігання протягом 3-х років використання об'єкту за цільовим призначенням (офіс); самостійне вирішення питання землекористування з органами місцевого самоврядування, згідно з чинним законодавством; надання Продавцю необхідних матеріалів, відомостей і документів тощо про виконання умов цього договору. В свою чергу, п. 6 вказаного договору передбачає обов'язки Продавця, до яких безпосередньо відноситься здійснення контролю за виконанням умов договору протягом 3 років і застосування до Покупця визначених діючим законодавством санкцій у разі його (договору) невиконання.

Відповідальність Покупця визначена п.7 договору купівлі-продажу. Зокрема, за недотримання зобов'язання щодо використання об'єкту за цільовим призначенням встановлена у вигляді штрафу у розмірі 10% вартості придбаного об'єкту (п.7.4.), а п. 7.5. договору встановлено штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний встановлений факт недопущення працівників органів приватизації, протидію чи перешкоджання проведенню ними перевірки.

Порядок зміни умов договору та його розірвання регламентується положеннями п. 11 договору. Так, у разі невиконання однією із сторін умов цього договору, він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за рішенням суду, або господарського суду (п.11.3.).

05.04.2012р. Управлінням міського майна Маріупольської міської ради було проведено перевірку виконання умов вищевказаного договору купівлі-продажу №1304. За результатами вказаної перевірки було складено акт, яким встановлено, що цільове призначення об'єкта було змінено (він використовується під магазин продовольчих товарів, а не під офіс), відповідачем не надано відомостей щодо виконання умов договору та документів щодо подальшого відчуження об'єкту. Згідно даного акту умови договору купівлі-продажу №1304 станом на 05.04.2012р. виконані не були. Крім того, представником органу приватизації було складено акт від 05.04.2012р. про непредставлення документів, підтверджуючих виконання умов договору купівлі-продажу.

За таких обставин Прокурор Орджонікідзевського району м.Маріуполя звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради з позовом про розірвання вказаного договору купівлі-продажу; зобов'язання відповідача повернути до комунальної власності м.Маріуполя нежитлове приміщення та стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10% вартості приватизованого об'єкту у сумі 4030,56 грн., штраф у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 грн. за перешкоджання у проведенні перевірки дотримання умов договору. Позивачем вимоги прокуратури підтримано у повному обсязі. Господарський суд Донецької області вказаний позов задовольнив частково.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області у справі №5006/41/7пд/2012 від 13.08.2012р. підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Стаття 611 кодексу визначає правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема, розірвання договору, якщо це передбачено договором або законом. Згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України , договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі його істотного порушення другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Окрім загальних вимог цивільного законодавства, правовідносини за спірним договором купівлі-продажу державного майна регулюються положеннями Закону України "Про приватизацію державного майна" та Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" . Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", при приватизації об'єкта державної власності шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. Відповідно до ч. 5 вказаної статті, на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Виходячи з вказаних норм, належне виконання договору купівлі-продажу охоплює виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний термін, щодо належного предмета та належним способом. Якщо при виконанні вказаного зобов'язання порушується хоча б одна із вищевказаних вимог, таке виконання вважається неналежним. Договір купівлі-продажу може бути розірвано за рішенням суду у разі невиконання (неналежного виконання) однією зі сторін закріплених в ньому умов у встановлені строки.

Як було встановлено господарським судом Донецької області, до обов'язків відповідача згідно договору купівлі-продажу №1304 відноситься зберігання протягом 3-х років використання об'єкту за цільовим призначенням, яким в даному випадку виступає офіс. Спеціалістом відділу реформування комунальної власності управління міського майна здійснена перевірка виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта міської комунальної власності №1304, якою встановлено, що нежитлове приміщення використовується як магазин продовольчих товарів. В якості доказу порушення умов договору надано акт від 05.04.2012р., листи Управління міського майна м.Маріуполя №06-4/0832 від 26.03.2012р. та №06-4/0833 від 26.03.2012р. Проте, вказані докази не можуть бути доказами у спорі в розумінні ст.36 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вищезазначений акт від 05.04.2012р. був складений в порушення Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 19 серпня 1998р. № 1649 з наступними змінами та чинного на час здійснення перевірки. Вказаний Порядок закріплює, що результати перевірок оформлюються актами перевірок, форми яких затверджено наказом Фонду від 15.08.97 N 885 "Про затвердження типових актів перевірки виконання умов договорів купівлі-продажу" (п.3.1.).

У разі неявки покупця для участі у перевірці, представник органу приватизації, що проводить перевірку, може здійснити оформлення акта перевірки за підписом (підписами) представників інших органів (за погодженням з ними): органу місцевого самоврядування, бюро технічної інвентаризації тощо. Можливим у такому випадку є також оформлення акта перевірки комісією, створеною органом приватизації (п.3.2.).

Як вбачається з матеріалів справи, на вказаний порядок суд першої інстанції не звернув увагу. Представник відповідача не був присутній при перевірці виконання умов договору і акт складений у одноособовому порядку, що є порушенням вищезазначеної норми.

До того ж, повідомлення від 26.03.2012р. було направлено на адресу відповідача, вказану в договорі. Але до його направлення позивач не впевнився, що юридична адреса залишена незмінною. Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи 12.03.2011р. змінена адреса покупця на м.Маріуполь, бульвар Комсомольський, 42, приміщення 135, в той час як повідомлення було направлено за адресою: м.Маріуполь, бульвар Комсомольський, 44, кв. 97. До того ж, доказів відправлення вказаного листа позивачем не додано і, крім того, лист має виправлення дати відправки.

У судовому засіданні 20.11.2012р. представник Управління додатково в підтвердження порушення умов договору відповідачем надав ксерокопію фотографії магазину «Продукти «Квинта». Проте, вона не містить адреси або інших показників для визначення місця розташування вказаного магазина.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія не приймає в якості доказу позовних вимог наданий акт від 05.04.2012р.

Щодо акту про непредставлення документів, то 05.04.2012р. він складений також одноособово, в ньому відсутній конкретний перелік документів, які повинні бути представлені. До того ж, витребування документів здійснено у ТОВ «ВТФ «Левада-Сервіс», але його адреса не зазначена в акті. До матеріалів справи додано лист №06-04/0833 від 26.03.2012р., в якому повідомляється позивачем про недопущення його до перевірки (а.с.13), але коли вона буде проведена не повідомляється.

Відповідно до п.6.2.1 вищевказаного Порядку, у разі недопущення представника органу приватизації до перевірки потрібно з найближчого поштового відділення відправити телеграму керівнику підприємства та/або його власнику з текстом: "У зв'язку з недопущенням до перевірки (або ненаданням документів, або іншою причиною) буде складено акт про недопущення до перевірки". Позивач надав докази відправки телеграми представнику підприємства але текст її відсутній. Крім того, відповідач посилається на договір оренди приміщення, укладений з Фізичною особою-підприємцем Клименко В.С. (а.с.90) для оренди під офіс. Але, з невідомих причин представник управління при здійсненні перевірки не встановив цей факт, що свідчить про неналежне виконання ним своїх обов'язків при проведенні перевірки.

Крім того, апеляційний суд приймає додаткові докази, надані апелянтом до апеляційної скарги, які свідчать, що покупець є землекористувачем земельної ділянки, на якій розташований спірний об'єкт. А саме, довідками про земельну ділянку, затвердженими управлінням Держкомзему м.Маріуполя, визначено: кадастровий номер земельної ділянки, її розмір, функціональне призначення, грошова оцінка та найменування землекористувача. Відповідно до цих довідок сплачувався податок на землю (а.с.84-89).

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, але, в порушення вказаного, прокурором та позивачем не підтверджено порушень умов договору, тому підстави для його розірвання та стягнення штрафу відсутні.

Щодо нарахування штрафу за перешкоджання у проведенні перевірки в сумі 17 000,00 грн., то господарський суд при розгляді справи не звернув увагу на те, що прокурором пред'явлено штраф за перешкоджання у проведенні перевірки. У то час, як згідно п.7.5 договору купівлі-продажу накладається штраф за недопущення працівників державних органів приватизації проведенню перевірки, а не за непредставлення документів, як це зазначено в акті від 05.04.2012р. Отже, факт перешкоджання перевірці не був встановлений.

Щодо посилання скаржника на порушення господарським судом норм процесуального права, то ухвали господарського суду направлялись за адресою, вказаною в позовній заяві прокурором та позивачем.

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З матеріалів справи вбачається, що поштові відправлення, адресовані позивачу, були повернуті господарському суду з відміткою відділення поштового зв'язку "не зареєстровано". З врахуванням вищевикладеного відповідач вважається повідомленим належним чином про час і місце розгляду справи.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма Левада-Сервіс" м.Маріуполь на рішення господарського суду Донецької області від 13.08.2012р. по справі №5006/41/7пд/2012 - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.08.2012р. по справі №5006/41/7пд/2012 - скасувати частково.

У задоволенні позову Прокурора Орджонікідзевського району м.Маріуполь в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма Левада-Сервіс" про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення штрафу 21 030,56грн. відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий З.П.Азарова

Судді Т.Д.Геза

Н.О.Мартюхіна

надр. 8 прим:

1 прим. -у справу;

1 прим. -позивачу

2 прим. - прокурору

1 прим. -відповідачу

2 прим. -ДАГС;

1 прим. -ГСЛО;