Постанова

від 30.01.2013 по справі 5006/41/7пд/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2013 р. Справа № 5006/41/7пд/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20 листопада 2012 року у справі № 5006/41/7пд/2012 за позовом прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Левада-Сервіс" про розірвання договору та стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ :

У червні 2012 року прокурор Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Левада-Сервіс" про розірвання укладеного між відповідачем і Управлінням міського майна Маріупольської міської ради договору купівлі-продажу № 1304 від 13 серпня 2009 року нежитлового приміщення літ. А-9, частина приміщення № 135, кімнати (1а, 19, 20), розташованого за адресою: м. Маріуполь, б-р Комсомольський, 42, загальною площею 56 м 2 , повернення даного об'єкту до комунальної власності м. Маріуполя та стягнення штрафу в розмірі 10 % від вартості приватизованого об'єкту - в сумі 4030,56 грн. за недотримання зобов'язань щодо використання об'єкта приватизації за цільовим призначенням і штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 грн. за перешкоджання у проведення перевірки дотримання умов договору.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13 серпня 2012 року позов задоволено частково. Договір купівлі-продажу № 1304 від 13 серпня 2009 року розірвано. Зобов'язано відповідача протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили повернути спірний об'єкт приватизації державного майна до комунальної власності Управлінню міського майна Маріупольської міської ради. Стягнуто з відповідача на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради штраф в розмірі 10 % від вартості приватизованого об'єкту - в сумі 4030,56 грн., а також штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1700 грн. і судовий збір. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20 листопада 2012 року рішення місцевого суду частково скасовано. В задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

У касаційній скарзі заступник прокурора Донецької області, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову у справі скасувати, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилено, зважаючи на відсутність підстав для його задоволення.

Заслухавши пояснення прокурора, представника Управління міського майна Маріупольської міської ради, який підтримав касаційну скаргу, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом і вбачається з матеріалів справи, 13 серпня 2009 року відповідачем і Управлінням міського майна Маріупольської міської ради укладено договір купівлі-продажу № 1304 нежитлового приміщення літ. А-9, частина приміщення № 135, кімнати (1а, 19, 20), розташованого за адресою: м. Маріуполь, б-р Комсомольський, 42, загальною площею 56 м 2 , відповідно до п. 5 якого серед обов'язків покупця встановлені, зокрема, й такі, як зберігання протягом 3-х років використання об'єкту за цільовим призначенням, а саме під офіс; самостійне вирішення питання землекористування з органами місцевого самоврядування, згідно з чинним законодавством; надання продавцю необхідних матеріалів, відомостей і документів тощо про виконання умов цього договору.

Згідно п. 11.3 договору, у разі невиконання однією зі сторін умов цього договору, він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за рішенням суду, або господарського суду.

Внаслідок проведення 5 квітня 2012 року поточної позапланової перевірки виконання умов спірного договору встановлено факти зміни відповідачем цільового призначення об'єкту, ненадання відомостей щодо виконання умов договору та документів стосовно подальшого відчуження об'єкту, складено відповідний акт, що стало підставою для звернення прокурора з позовом до суду.

Розглядаючи заявлені позовні вимоги, господарський суд першої інстанції, виходячи з встановлених ним фактів, керуючись нормами Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 611, 652 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову щодо розірвання спірного договору, зобов'язання відповідача повернути об'єкт приватизації до комунальної власності та стягнення штрафу за недотримання зобов'язань щодо використання об'єкта приватизації за цільовим призначенням розмірі 10 % від вартості цього об'єкту.

Вимоги стосовно стягнення штрафу за перешкоджання у проведення перевірки дотримання умов договору задоволено судом частково. З відповідача стягнуто 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1700 грн. з посиланням на те, що стягнення штрафу в більшому розмірі суперечить умовам укладеного сторонами договору від 13 серпня 2009 року.

Разом з тим, переглядаючи справу в апеляційному порядку, господарський суд другої інстанції дійшов висновку про необхідність часткового скасування рішення місцевого суду та відмови в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на наступні обставини.

Матеріали справи не містять доказів щодо належного повідомлення відповідача про проведення перевірки і необхідність надання інформації та копій підтверджуючих документів стосовно виконання відповідних зобов'язань, зважаючи на зміну юридичної адреси позивача, а також доказів щодо повідомлення відповідача про дату здійснення такої перевірки. Перевірка виконання відповідачем умов укладеного договору проводилася за відсутності представника відповідача і відповідний акт від 5 квітня 2012 року складено в одноособовому порядку, що є порушенням норм п.п. 3.1, 3.2 Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 1649 від 19 серпня 1998 року, з наступними змінами, що був чинним на час здійснення перевірки. При цьому, акт про ненадання документів, складений в одноособовому порядку, не містить переліку документів, які повинні були бути надані відповідачем, та адреси відповідача. Крім того, матеріали справи не містять належних доказів дотримання позивачем вимог п. 6.2.1 Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації щодо повідомлення у встановленому порядку керівника підприємства та/або його власника про недопущення представника органу приватизації до перевірки.

З огляду на зазначене, факт порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу, що, в свою чергу, стало б підставою для нарахування штрафу за недотримання зобов'язань щодо використання об'єкта приватизації за цільовим призначенням в розмірі 10 % від вартості об'єкту приватизації, є недоведеним.

Оскільки не встановлено факту перешкоджання відповідачем здійсненню перевірки, нарахування відповідного штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є безпідставним.

Висновок апеляційного господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 20 листопада 2012 року у справі зміні або скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20 листопада 2012 року у справі № 5006/41/7пд/2012 - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко