Ухвала

від 02.07.2012 по справі б8/089-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"02" липня 2012 р. Справа № Б8/089-10

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Каплі А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № Б8/089-10

за заявою Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи: 19422353, місцезнаходження: 07800, Київська область, смт Бородянка, вул. Леніна, буд. 361,

до боржника , -товариства з обмеженою відповідальністю «Віалді-буд», ідентифікаційний код юридичної особи: 33894137, місцезнаходження: 07800, Київська область, Бородянський район, смт Бородянка, вул. Шевченка, буд. 3,

про банкрутство ,

учасники провадження у справі про банкрутство:

Заявник 1 -Відділення виконавчої дирекції у Бородянському районі Київської області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України , ідентифікаційний код юридичної особи: 25931455, місцезнаходження: 07800, Київська область, Бородянський район, смт Бородянка, вул. Леніна, буд. 361;

Заявник 2 -Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області , ідентифікаційний код юридичної особи: 22201851, місцезнаходження: 07800, Київська обл., Бородянський район, смт Бородянка, вул. Леніна, буд. 230 А;

ліквідатор Банкрута: арбітражний керуючий Дорошенко Я.В., реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів: 2893203931, місце проживання: м. Київ, вул. Тампере, буд. 17/2, кв. 53, ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АВ № 600726, видана Міністерством юстиції України 12 квітня 2012 року,

за участю представників учасників провадження:

від Кредитора: не з'явився;

від Заявника 1: не з'явився;

від Заявника 2: головний спеціаліст-юрисконсульт Управління ПФУ у Бородянському районі Федоренко В.Г., який діє на підставі довіреності № 275/06 від 15 лютого 2012 року;

від Банкрута: не з'явився;

від ліквідатора Банкрута: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/089-10 за заявою Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 19422353, місцезнаходження: 07800, Київська область, смт Бородянка, вул. Леніна, буд. 361) (надалі за текстом: «Кредитор») про банкрутство боржника -товариства з обмеженою відповідальністю «Віалді-буд»(ідентифікаційний код юридичної особи: 33894137, місцезнаходження: 07800, Київська область, Бородянський район, смт Бородянка, вул. Шевченка, буд. 3) (надалі за текстом: «Банкрут»), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 26 серпня 2010 року.

Постановою господарського суду Київської області від 07 жовтня 2010 року визнано грошові вимоги Кредитора; визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю «Віалді-буд»; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Дорошенка Я.В.; зобов'язано ліквідатора Банкрута подати оголошення про визнання товариства з обмеженою відповідальністю «Віалді-буд»банкрутом; призначено наступне засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута на 26 липня 2011 року; зобов'язано ліквідатора Банкрута надати суду до 20 липня 2011 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Банкрута; вирішено інші процедурні питання у справі.

Згідно матеріалів справи публікація оголошення про визнання товариства з обмеженою відповідальністю «Віалді-буд»(ідентифікаційний код юридичної особи: 33894137, місцезнаходження: 07800, Київська область, Бородянський район, смт Бородянка, вул. Шевченка, буд. 3) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури здійснено в газеті «Голос України»№ 65 (5065) від 09 квітня 2011 року.

16 травня 2011 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшли: від Відділення виконавчої дирекції у Бородянському районі Київської області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (ідентифікаційний код юридичної особи: 25931455, місцезнаходження: 07800, Київська область, Бородянський район, смт Бородянка, вул. Леніна, буд. 361) (надалі за текстом «Заявник 1») заява № 90 від 10 травня 2011 року (вх. № 6515 від 16 травня 2011 року) про визнання кредиторських вимог (по судовому рішенню № Б8/089-10), в якій Заявник 1 просить суд приєднати заяву до справи про банкрутство № Б8/089-10 щодо Банкрута та визнати Заявника 1 кредитором Банкрута на загальну суму 1 051,43 грн.; від Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 22201851, місцезнаходження: 07800, м. Бородянка, вул. Леніна, 230 а) (надалі за текстом «Заявник 2») надійшла заява № 854/06 від 10 травня 2011 року (вх. № 6525 від 16 травня 2011 року) про визнання кредитором, в якій Заявник 2 просить суд визнати його кредитором по відношенню до Банкрута з вимогами на загальну суму 17 072,50 грн., -які ухвалою господарського суду Київської області від 26 липня 2011 року призначені до розгляду в судових засіданнях на 15 березня 2012 року; зобов'язано Заявників 1, 2 надати документальні докази у справі; зобов'язано ліквідатора Банкрута розглянути вимоги Заявників 1, 2 та надати позицію щодо заявлених вимог Заявників 1, 2.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15 березня 2012 року відкладено розгляд заяв Заявників 1, 2 на 02 липня 2012 року; повторно зобов'язано Заявників 1, 2 надати документальні докази у справі; зобов'язано ліквідатора Банкрута розглянути вимоги Заявників 1, 2 та надати позицію щодо заявлених вимог Заявників 1, 2.

02 липня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника 2 надійшов супровідний лист б/н, б/д (вх. № 10427 від 02 липня 2012 року) до якого додані: копія наказу № 24 від 26 березня 2009 року; повідомлення Заявника 2 № 2432 від 02 липня 2012 року; копія наказу № 38-0 від 25 червня 1998 року; копія Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 106849 на Заявника 2; копії розрахунків фінансової санкції та пені по особовому рахунку Банкрута.

Провадження у справі № Б8/089-10 знаходиться в процедурі ліквідації Банкрута. На 02 липня 2012 року призначено судові засідання для розгляду заяв з кредиторськими вимогами до Банкрута Заявників 1, 2, що надійшли до суду.

В судові засідання 02 липня 2012 року з'явився представник Заявника 2 та надав свої пояснення у справі; Кредитор, Банкрут, ліквідатор Банкрута, Заявник 1 в судові засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Доказами належного повідомлення учасників провадження про місце та час розгляду заяв з вимогами до Банкрута Заявників 1, 2 є відбиток відділу діловодства господарського суду Київської області на зворотній сторінці останнього аркушу ухвали господарського суду Київської області від 15 березня 2012 року № 587. В судовому засіданні Заявник 2 при розгляді заяви з вимогами до Банкрута надав свої пояснення у справі, заявлені ним раніш вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до частини 2 статті 4? Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України та чинного цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1-3 п.п. 2.6. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04 квітня 2004 року №04-5/1193, у вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди мають виходити з такого. Згідно зі статтею 4? ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Отже, господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.

Судом встановлено, що публікація оголошення про визнання Банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю «Віалді-буд»(ідентифікаційний код юридичної особи: 33894137, місцезнаходження: 07800, Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Шевченка, буд. 3) здійснена в газеті «Голос України»№ 65 (5065) від 09 квітня 2011 року.

Відповідно до п.п. 11. 5 Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року, з моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації), зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури. Розгляд таких вимог здійснюється за аналогією з порядком розгляду вимог конкурсних кредиторів.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що після публікації оголошення про визнання товариства з обмеженою відповідальністю «Віалді-буд»(ідентифікаційний код юридичної особи: 33894137, місцезнаходження: 07800, Київська область, Бородянський район, смт Бородянка, вул. Шевченка, буд. 3) банкрутом до господарського суду надійшли дві заяви з кредиторськими вимогами до Банкрута: від Відділення виконавчої дирекції у Бородянському районі Київської області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та від Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області. Інших заяв з вимогами до Банкрута, до суду не надходило.

Детально дослідивши зазначені вище вимоги Заявників 1, 2 з долученими доказами, заслухавши пояснення Заявника 2, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Визначення терміну «кредитор»надається в ст. 1 Закону про банкрутство, згідно якої, кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника . Отже, грошові вимоги, що заявляються до боржника, мають бути підтверджені відповідними та належними доказами .

Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень .

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 4? Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом . Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим .

Розглядаючи вимоги Заявника 1, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що заява з вимогами до Банкрута Заявником 1 подана до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство.

В заяві про визнання кредиторських вимог (по судовому рішенню № Б8/089-10) № 90 від 10 травня 2011 року Відділенням виконавчої дирекції у Бородянському районі Київської області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (ідентифікаційний код юридичної особи: 25931455, місцезнаходження: 07800, Київська область, бородянський район, смт Бородянка, вул. Леніна, буд. 361) заявлено вимоги до Банкрута, зокрема Заявник 1 просить: приєднати його заяву до справи про банкрутство № Б8/089-10 щодо Банкрута та визнати Заявника 1 кредитором Банкрута на загальну суму 1 051,43 грн.

Заявлені вимоги Заявником 1 вмотивовані тим, що за 2 квартал 2008 року заборгованість зі сплати страхових внесків перед Заявником 1 у Банкрута станом на 01 липня 2008 року становить 1 051,43 грн. Заборгованість по сплаті страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підтверджується розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2 квартал 2008 року, що заповнена Банкрутом.

В судове засідання 02 липня 2012 року Заявник 1 не з'явився, вимог ухвал господарського суду Київської області від 26 липня 2011 року та від 15 березня 2012 року у справі не виконав.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В зв'язку з невиконанням вимог суду, суд розглядає заяву Заявника 1 виходячи з наявних матеріалів справи.

В ході дослідження вимог Заявника 1, перевірки в судовому процесі обставин справи в їх сукупності на підставі поданих Заявником 1 до господарського суду Київської області письмової заяви з вимогами до Банкрута та документів на їх підтвердження та наявних матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віалді-буд»є платником платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що підтверджено страховим свідоцтвом, що засвідчує факт реєстрації страхувальника -Банкрута за реєстраційним № 1005000664 від 09 грудня 2005 року та повідомленням про взяття на облік № 1664 від 01 січня 2009 року.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(в редакції, чинній станом на дату виникнення зобов'язань Банкрута до Заявника 1), роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків .

Відповідно до абз. 1 преамбули Методичних рекомендацій щодо заповнення Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності, затверджених наказом Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 579 від 29 липня 2005 року, розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Розрахункова відомість) щоквартально подається страхувальниками до робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за місцем обліку у строки, визначені пунктами 7.5 та 7.6 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134 (далі - Інструкція), і складається із заголовної частини та шести розділів.

Згідно абз. абз. 1, 3 п. п. 7.5 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 квітня 2001 року № 12, юридичні особи - платники страхових внесків щоквартально у двох примірниках складають розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду (додаток 2), один примірник якої подається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем обліку страхувальника в такі строки: до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня поточного року, до 25 січня року, наступного за звітним. Усі примірники розрахункової відомості підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства, виконавцем та завіряються печаткою. Другий примірник звіту залишається в бухгалтерії платника.

Відповідно до абз. 1 п. п. 4.17. Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 квітня 2001 року № 12, при ліквідації страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок з Фондом на день закінчення процедури банкрутства (ліквідації), після затвердження ліквідаційного балансу в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що самостійне нарахування Банкрутом страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підтверджено розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2 квартал 2008 року, згідно якої Банкрутом самостійно нараховано зобов'язання зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в сумі 1 051,43 грн. Факт погашення вказаної заборгованості Банкрута перед Заявником 1 Банкрутом не доведено, жодних доказів суду не надано.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги Заявника 1 є обґрунтованими, доведеними належними доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі відповідно ст. 31 Закону про банкрутство, вимоги Заявника 1 в сумі 1 051,43 (одна тисяча п'ятдесят одна гривня 43 коп.) грн. -заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, підлягають задоволенню у третю чергу задоволення вимог кредиторів Банкрута.

Згідно п. 34 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»(в редакції, чинній станом на дату подачі заяви з вимогами до Банкрута), від сплати державного мита звільняються: Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації; Фонд України соціального захисту інвалідів і його відділення; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір (державне мито, станом на дату подачі заяви), від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з повним задоволенням вимог Заявника 1, суд вирішив стягнути з Банкрута в доход Державного бюджету України 85,00 (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) грн. державного мита, які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів Банкрута.

Розглядаючи вимоги Заявника 2, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що заява з вимогами до Банкрута Заявником 2 подана до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство.

В заяві про визнання кредитором № 854/06 від 10 травня 2011 року Управлінням Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 22201851, місцезнаходження: 07800, Київська обл., Бородянський район, смт Бородянка, вул. Леніна, буд. 230 А) заявлено вимоги до Банкрута, а саме Заявник 2 просить: визнати його кредитором по відношенню до Банкрута з майновими вимогами на загальну суму 17 072,50 грн.

Заявлені вимоги Заявником 2 вмотивовані тим, що за період з 01 вересня 2007 року по 01 квітня 2008 року за Банкрутом утворилася заборгованість перед Заявником 2 у сумі 17 072,50 грн., з них страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 16 049,47 грн., штрафна санкція -1 023,03 грн., що підтверджується постановами господарського суду Київської області від 17 квітня 2008 року у справі № А5/124-08 та від 12 серпня 2008 року у справі № А8/350-08, Рішенням № 148 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду у 2007 році від 28 лютого 2008 року, виконавчим листом від 07 листопада 2008 року у справі № А8/350-08.

В судове засідання 02 липня 2012 року Заявник 2 з'явився, вимоги ухвал господарського суду Київської області від 26 липня 2011 року та від 15 березня 2012 року у справі виконав частково, а саме, надав: копію наказу № 24 від 26 березня 2009 року; власне письмове підтвердження № 2432/06 від 02 липня 2012 року; копію наказу № 38-0 від 25 червня 1998 року про призначення на посаду начальника управління ПФУ у Бородянському районі Овсієнко В.Б.; копію Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 106849 на Заявника 2; розрахунок фінансової санкції та пені по рахунку Банкрута.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В зв'язку з неповним виконанням вимог суду, суд розглядає заяву Заявника 2 виходячи з наявних матеріалів справи.

В ході дослідження вимог Заявника 2, перевірки в судовому процесі обставин справи в їх сукупності на підставі поданих Заявником 2 до господарського суду Київської області письмової заяви з вимогами до Банкрута та документів на їх підтвердження та наявних матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.

Розглядаючи вимоги Заявника 2 до Банкрута по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у с умі 16 049,47 грн., судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факти наявності заборгованості Банкрута перед Заявником 2 на загальну суму 16 049,47 грн. встановлені: в сумі 12 677,75 (дванадцять тисяч шістсот сімдесят сім гривень 75 коп.) грн. заборгованості (недоїмки) -постановою господарського суду Київської області від 17 квітня 2008 року у справі № А5/124-08; в сумі 3 371,72 (три тисячі триста сімдесят одна гривня 72 коп.) грн. заборгованості -постановою господарського суду Київської області від 12 серпня 2008 року у справі № А8/350-08.

Досліджуючи заявлені Заявником 2 вимоги до Банкрута в сумі 1 023,03 грн. штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до абз. абз. 1, 2 ч. 14 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом. У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.

До заяви про визнання кредитором № 854/06 від 10 травня 2011 року Заявником 2 додано копію Рішення № 148 від 28 лютого 2008 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду (зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області за № 450/01 від 28 лютого 2008 року) (надалі за текстом також «Рішення № 148») з відміткою про отримання Банкрутом 28 лютого 2008 року. Згідно Рішення № 148 начальником УПФУ у Бородянському районі Київської області Овсієнко Валентиною Борисівною, на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, вирішила застосувати до Банкрута у вигляді стягнення суми штрафів в розмірі 2 041,13 грн. та нарахування пені в розмірі 422,43 грн. за період з 20 липня 2007 року до 26 грудня 2007 року, які протягом десяти робочих днів з дня отримання рішення підлягають перерахуванню (сплаті) на рахунки Заявника 2.

В п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що господарський суд приймаючи рішення, має право: виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Судом встановлено, що клопотання про збільшення вимог від Заявника 2 не надходило. В зв'язку з чим суд визнає вказані вимоги у заявленому Заявником 2 розмірі, а саме: в сумі 1 023,03 (одна тисяча двадцять три гривні 03 коп.) грн.

Факт погашення вказаної Заборгованості Банкрута перед Заявником 2 Банкрутом не доведено, жодних доказів суду не надано.

Відповідно до п.п. 2, 6 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників). У шосту чергу задовольняються інші вимоги.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги Заявника 2 є обґрунтованими, доведеними належними доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі відповідно ст. 31 Закону про банкрутство, в сумі 16 049,47 (шістнадцять тисяч сорок дев'ять гривень 47 коп.) грн. - заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, підлягають задоволенню у третю чергу задоволення вимог кредиторів Банкрута та в сумі 1 023,03 (одна тисяча двадцять три гривні 03 коп.) грн. -штрафних санкцій, підлягають задоволенню в шосту чергу.

Згідно п. 34 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»(в редакції, чинній станом на дату подачі заяви з вимогами до Банкрута), від сплати державного мита звільняються: Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації ; Фонд України соціального захисту інвалідів і його відділення; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір (державне мито, станом на дату подачі заяви), від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з повним задоволенням вимог Заявника 2, суд вирішив стягнути з Банкрута в доход Державного бюджету України 85,00 (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) грн. державного мита, які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів Банкрута.

Заслухавши присутнього представника Заявника 2, суд дійшов висновку, що наявних в справі документів достатньо для прийняття рішення у даних судових засіданнях щодо розгляду заяв з вимогами до Банкрута Заявників 1, 2.

На підставі вищевикладеного, керуючись п.п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 31, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 4?, 4?, 33, 35, 43, 49, 75, 82, 83, 86 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 11.5, 2.6. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 04 червня 2004 року №05-5/1193, ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Методичними рекомендаціями щодо заповнення Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності, затверджених наказом Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 579 від 29 липня 2005 року, Інструкцією «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 квітня 2001 року № 12, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати вимоги кредиторів Банкрута -товариства з обмеженою відповідальністю «Віалді-буд», ідентифікаційний код юридичної особи: 33894137, місцезнаходження: 07800, Київська область, Бородянський район, смт Бородянка, вул. Шевченка, буд. 3, в наступному складі та обсязі:

- Відділення виконавчої дирекції у Бородянському районі Київської області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, ідентифікаційний код юридичної особи: 25931455, місцезнаходження: 07800, Київська область, Бородянський район, смт Бородянка, вул. Леніна, буд. 361, у сумі 1 051,43 (одна тисяча п'ятдесят одна гривня 43 коп.) грн. -третя черга задоволення вимог кредиторів Банкрута;

- Стягнути з Банкрута в доход Державного бюджету України 85,00 (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) грн. державного мита, які підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів Банкрута;

- Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи: 22201851, місцезнаходження: 07800, Київська обл., Бородянський район, смт Бородянка, вул. Леніна, буд. 230 А, в сумі 16 049,47 (шістнадцять тисяч сорок дев'ять гривень 47 коп.) грн. -третя черга задоволення вимог кредиторів Банкрута та в сумі 1 023,03 (одна тисяча двадцять три гривні 03 коп.) грн. -шоста черга задоволення вимог кредиторів Банкрута;

- Стягнути з Банкрута в доход Державного бюджету України 85,00 (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) грн. державного мита, які підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів Банкрута.

2. Копію ухвали направити: ДПІ у Бородянському районі Київської області (07800, Київська область, смт Бородянка, вул. Леніна, буд. 361); ТОВ «Віалді-буд»(07800, Київська область, Бородянський район, смт Бородянка, вул. Шевченка, буд. 3); ліквідатору Банкрута (01033, м. Київ-33, а/с 113); Відділенню виконавчої дирекції у Бородянському районі Київської області ФССНВ України (07800, Київська область, смт. Бородянка, вул. Леніна, буд. 361), УПФУ у Бородянському районі Київської області (07800, м. Бородянка, вул. Леніна, 230 а).

Суддя Скутельник П.Ф.