Постанова

від 18.09.2012 по справі 13/156

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2012 № 13/156

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Скрипка І.М.

Остапенка О.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Мангуст-Безпека"

на рішення Господарського суду м. Києва від 12.05.2010 р.

у справі № 13/156 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мангуст-Безпека"

про відшкодування шкоди в порядку регресу

за участю представників:

від позивача: Костенко А.О. - дов. № 1-1-4/37-Ю від 16.03.2012р.

від відповідача : Саченок В.О. - дов. № б/н від 22.06.2012р.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант" в особі центральної філії ВАТ „УСК „Дженералі Гарант" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мангуст-Безпека" про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2010р. у справі № 13/156 позовні вимоги задоволені повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мангуст-Безпека" на користь Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант" в особі центральної філії ВАТ „УСК „Дженералі Гарант" 15815,26 грн. заборгованості, 158,15 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 12.05.2010р. у справі № 13/156 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2012р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Мангуст-Безпека" було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 26.06.2012р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012р. було внесено зміни до складу колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Мангуст-Безпека" було прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2012р. розгляд справи № 13/156 було відкладено на 24.07.2012р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2012р. було внесено зміни до складу колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2012р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Мангуст-Безпека" було прийнято до провадження.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2012р. розгляд справи № 13/156 було відкладено на 18.09.2012р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012р. було здійснено Здійснити заміну позивача (Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант" в особі центральної філії ВАТ „УСК „Дженералі Гарант") його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код 16467237).

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.

Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

08.02.07 між а/м "Хонда", державний реєстраційний номер АА2007СА під керуванням власника та а/м ВАЗ 2107 державний реєстраційний номер АА3523СЕ, який належить відповідачу, під керуванням Косухи М.М., який перебував з відповідачем у трудових відносинах сталась дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок ДТП а/м Хонда був пошкоджений.

На виконання умов договору добровільного страхування транспортного засобу № 19-3380167 від 15.12.06 позивачем виплачено власнику застрахованого автомобіля страхове відшкодування у сумі 15445,26 грн., відповідно до платіжного доручення № 1827 від 14.03.07. Крім того, позивачем сплачено 370,00 грн. за проведення авто товарознавчого дослідження, що підтверджується платіжним дорученням № 3658 від 24.05.07.

Згідно з постановою Голосіївського районного суду міста Києва по справі № 3-6314/8 від 22.02.07р. (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Косухою М.М. правил дорожнього руху. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Місцевий суд задовольняючи позовні вимоги, в рішенні суду послався на те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому до позивача перейшло в межах суми 15815,26 грн. право зворотної вимоги до відповідача за заподіяний збиток.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов не вірного висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01 січня 2007 року між ТОВ «Мангуст-Безпека» в особі Ткаченка Василя Івановича та ПП «Булат-2003» в особі Федюкова Евгена Ігоровича укладено договір оренди транспортного засобу марки ВАЗ 2107, д.н.з. АА 3523СЕ (додаток №1).

У відповідності до п. 6 вказаного договору оренди транспортного засобу він набуває чинності з моменту його підписання, тобто з 1 січня 2007 року і діє до 31 грудня 2007 року.

Згідно п. 4.2 договору оренди транспортного засобу ВАЗ 2107, д.н.з. АА 3523СЕ, орендар зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані втратою або пошкодженням предмета оренди, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.

Отже, на момент вчинення ДТП під керуванням Косухою М.М. автомобіль ВАЗ 2107, д.н.з. АА 3523СЕ станом на 8 лютого 2007 p. перебував в оренді у ПП «Булат-2003». Косуха М.М. був працівником та перебував у трудових правовідносинах із ПП «Булат- 2003», що підтверджується витягом із наказу № 27-к, згідно якого Косуха М.М. з 24 листопада 2006 року було прийнято на посаду водія за сумісництвом з випробувальним терміном 1 місяць(додаток №2), та 30 липня 2007 року звільнений за власним бажанням, згідно витягу із наказу № 31-к (додаток №3).

Стаття 1166 ЦК України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, згідно якої особа яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1191 ЦК особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою собою має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідач довів належними та допустимими доказами перебування Косухи М.М. у трудових відносинах з ПП «Булат-2003», а автомобіль ВАЗ перебував в оренді у іншої юридичної особи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Позивач будь-яких доказів на спростування обставин, викладених відповідачем, не надав.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Мангуст-Безпека" підлягає задоволенню, отже рішення суду першої інстанції повинно бути скасовано.

Керуючись ст. 101- 105 ГПК України, колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Мангуст-Безпека" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва у справі № 13/156 від 12.05.2010р.скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. В позові Публічному акціонерному товариству «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»відмовити.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код 16467237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мангуст - Безпека" (03185, м. Київ, вул. Антонова, 5, код ЄДРПОУ 31744098) 830 грн. судового зюору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

6. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

7. Матеріали справи № 13/156 повернути до Господарського суду м. Києва.

8. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Шипко В.В.

Судді Скрипка І.М.

Остапенко О.М.