Постанова

від 13.09.2012 по справі 2а-15227/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15227/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"13" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 січня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна-Плюс»ЛТД до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна-Плюс»ЛТД звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 жовтня 2011 року № 0043671501.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 січня 2012 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленою постановою, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню із прийняттям нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва була проведена камеральна перевірка податкової звітності ТОВ «Фортуна-Плюс» ЛТД з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, за результатами якої складений акт № 9374/15-1-05446947 від 14 вересня 2011 року.

Перевіркою встановлено із посиланням на п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України та з п. 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток, а саме в декларації за ІІ квартал 2011 року підприємством відображено в рядку 06.6 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) суму 13 831 грн., тоді як повинно бути відображено 5 573 грн.

05 жовтня 2011 ДПІ у Солом'янському районі міста Києва на підставі акту перевірки прийняло податкове повідомлення-рішення № 0043671501, яким згідно з пунктом 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу та згідно з п. 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 8 258 грн. за ІІ квартал 2011 року.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач діяв у відповідності з вимогами чинного законодавства при декларуванні відємного значення обєкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року та заповненні податкової декларації за цей період.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач за І квартал 2011 року звітувався щодо податку на прибуток підприємств за формою декларації, затвердженої наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143. Рядок 04.9 Декларації з податку на прибуток підприємства «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»становить 8 258,00 гривень. Показник рядка 08 «від'ємний об'єкт оподаткування»становить від'ємні 13 831,00 гривень, що відповідає рядку 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року»податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал, яку відповідач отримав 02.08.2011 року. В примітці цієї декларації до рядка 06.6 вказано, що дані до неї включаються відповідно до ст. 150 Розділу ІІІ ПКУ. Ця декларація складена відповідно до чинних на момент її складення вимог, закріплених Наказом ДПА України від 28.02.2011 р. № 114. Рядок 07 даної декларації за ІІ квартал 2011 року «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності…»становить від'ємні 22 526,00 гривень. Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що розуміння відповідачем умов п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ ПКУ, що спирається на версію дослівного тлумачення цього положення ПКУ відповідачем, є помилковим. Пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ ПКУ не містить жодних вказівок на те, що необхідно для цілей відповідного податкового звітування за ІІ квартал 2011 року виключити з показників від'ємного значення об'єкта оподаткування за І кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (2010 рік).

Згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 зазначеного вище Закону, відповідно до якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абз. 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 статті 37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п. 1 розділу ХІХ Перехідних положень Податкового кодексу України з 01 квітня 2011 року набрав чинності розділ ІІІ ПК України, яким врегульовуються питання оподаткування податком на прибуток підприємств.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що розділ III Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 року з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

У відповідності до положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Згідно абзацу другого п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 р. № 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку із набранням 01.04.2011 року чинності розділом III Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, крім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 р. № 334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Виходячи з вищенаведених норм Податкового кодексу України, підприємством в деклараціях з податку на прибуток за результатами ІІ кварталу 2011 року завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на суму 8 258 грн., чим порушено п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 05 жовтня 2011 року № 0043671501, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року у розмірі 8 258 гривень, прийнято податковим органом правомірно.

Таким чином, колегія суддів вважає адміністративний позов необґрунтованим, постанову суду першої інстанції такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню із ухваленням нової про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, неповно з'ясував обставини справи, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 січня 2012 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна-Плюс»ЛТД - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.