ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
14 вересня 2012 р. Справа № 2а/0270/4223/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді:Богоноса Михайла Богдановича,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області
до: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Липовецькому районі Вінницької області
про: зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ :
У вересні 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області з адміністративним позовом до відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Липовецькому районі Вінницької області. У позовній заяві позивач просить відповідача включити в акт щомісячної звірки витрати по особових справах потерпілих, а саме видатки на щомісячну державну адресну допомогу, допомогу на поховання та поштовий збір та зобов'язати їх відшкодувати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, відповідно до п. 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з листопада 2011 року по червень 2012 року (включно) включено в акти щомісячної звірки витрати по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Вказані акти були надані для узгодження та підпису відповідачу, але останній відмовився від підписання актів з вказаною сумою.
Таким чином, із вказаних у актах сум відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Липовецькому районі не визнає сум виплаченої щомісячної адресної допомоги, що становить 224970,13 грн, допомоги на поховання на суму 1676,00 грн та поштового збору - 1985,80 грн.
Відмова відповідача розцінюється управлінням Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області як безпідставна та така, що суперечить чинному законодавству України.
У судове засідання сторони не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Крім того, представником позивача подана заява за вх.№ 23184 від 14.09.2012 про уточнення позовних вимог, якою просив п. 3 прохальної частини вважати вимогою про стягнення оспорюваної суми. В даній заяві також просив розгляд справи здійснити без його участі.
Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Тому, беручи до уваги наведене , а також те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, та керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється органами Пенсійного Фонду України.
Пунктом 5 частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " (далі Закон № 1105-XIV) Фонд зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону № 1105-XIV.
Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Як вбачається з актів щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного, сума виплаченої адресної допомоги, яка підлягає відшкодуванню відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Липовецькому районі Вінницької області за листопад 2011 року по червень 2012 року становить 224970,13 грн, допомога на поховання - 1676,00 грн та поштовий збір в сумі 1985,80 грн.
Спір виник на стадії проведення звірки витрат по особових справах потерпілих та підписання акту щомісячної звірки з підстав неприйняття Фондом соціального страхування від нещасних випадків до заліку витрат на виплату громадянам щомісячної державної адресної допомоги до пенсій.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року "Про деякі питання пенсійного забезпечення" встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 4 цієї постанови Кабінету Міністрів України встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Таким чином, п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" (далі - Порядок) визначений виключений перелік сум, які приймаються до заліку для відшкодування видатків Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Також, форма акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 (Додаток 3 до Порядку), і включення до актів сум виплаченої щомісячної державної адресної допомоги не передбачає.
Крім того, п. 15 встановлене Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, правило щодо підписання актів звірки розрахунків підлягає застосуванню лише за відсутності спору.
Таким чином, вбачається, що у разі незгоди на підписання актів зі сторони Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України спірні суми підлягають відшкодуванню за додатковим погодженням на централізованому рівні між страховиками або в судовому порядку шляхом зобов'язання до відшкодування та стягнення спірних коштів з Фонду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованою вимогу позивача щодо зобов'язання відповідача включити в акт щомісячної звірки витрати по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання щомісячну державну адресну допомогу, а такж інші видатки та відмовляє в задоволенні вимог в цій частині.
Вирішуючи позовну вимогу про стягнення оспорюваних сум та визначаючись стосовно витрат на поховання, суд вважає, що відсутні підстави для їх відшкодування, з огляду на наступне. У відповідності з Порядком проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2001 року № 826, витрати на поховання проводять у разі смерті потерпілого при обставинах, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Статтею 21 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " від 23.09.1999 р. №1105-XIV (далі Закон №1105-XIV) визначено соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі Фонд). Так, у разі настання страхового випадку Фонд у встановленому законом порядку повинен, зокрема, своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоровя або в разі його смерті, виплачувати відповідні кошти йому або особам, які перебували на його утриманні; організовувати поховання померлого, відшкодовувати вартість повязаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Страховим випадком, відповідно до ч.2 ст. 13 Закону №1105-XIV, є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, та перелік професійних захворювань визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади.
Відповідно до ч. 9 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних закладів.
Отже, як вбачається з норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві не здійснює виплату допомоги на поховання всім потерпілим. Закон конкретизує випадки та умови виплати витрат на поховання. Фонд здійснює такі виплати у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Таким чином, дана вимога не знайшла свого документального підтвердження в матеріалах справи, так як позивач не надав суду доказів вказаного, а тому така задоволенню не підлягає.
Що стосується вимоги про стягнення на користь управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області поштового збору, то суд задовольняє дану вимогу з огляду на наступне.
Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області просить стягнути із відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Липовецькому районі Вінницької області витрати на поштовий збір в розмірі 1985,80 грн.
Як убачається з актів щомісячної звірки та списків по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного, сума витрат на поштовий збір входить до складу суми витрат на виплату та доставку пенсій, а тому виходячи із норм ст. 21 Закону №1105-XIV підлягає відшкодуванню.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.
Що стосується розподілу судових витрат, то такі сторонами не понесено.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ :
адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Липовецькому районі Вінницької області (вул. Леніна, 55, м. Липовець, Вінницька область, р/р 37179003000993 в УДК Вінницької області, МФО 802015, код 25937570) на користь управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області (вул. Шевченка, 9, м. Липовець, Вінницька область, р/р 2560832360103 у ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 302076, код 20115403) витрати на поштовий збір в сумі 1985,80 грн (одна тисяча дев'ятсот п'ять гривень вісімдесят коп).
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Богоніс Михайло Богданович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2012 |
Оприлюднено | 26.09.2012 |
Номер документу | 26123072 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні