Постанова

від 11.09.2012 по справі 2а-8933/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 вересня 2012 року № 2а-8933/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авітон Агро» до відповідача 1 Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до відповідача 2Управління державного казначейства у Печерському районі м. Києва провизнання протиправними дій, стягнення бюджетної заборгованості

Суддя Добрянська Я.І.

Представники:

від позивача: не прибув

від відповідача 1: Цюруп Д.А. (довіреність № 8396/9/10-209 від 07.08.2012 р.)

від відповідача 2: не прибув

На підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 11.09.2012 р. ухвалено про розгляд справи № 2а-8933/12/2670 в порядку письмового провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авітон Агро»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідачів: Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва; Управління державного казначейства у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними дій, стягнення бюджетної заборгованості.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-8933/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

09.08.2012 р. позивачем до канцелярії суду було подано клопотання про виправлення помилки, в якому позивач зазначає про допущення ним помилки при написанні позовних вимог, та просить суд відповідно до даного читати позовні вимоги в наступній редакції:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо проведення зарахування сум податку на додану вартість самостійно задекларованих ТОВ «Авітон Агро»(в податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень 2010 р., жовтень 2010 р., грудень 2010 р., квітень 2011 р. та травень 2011 р.) за рахунок сум ПДВ заявлених до відшкодування на рахунок ТОВ «Авітон Агро»у банку (по деклараціях за жовтень 2009 року та листопад 2009 року);

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Авітон Агро»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість на суму 572 437,00 грн. (283 403,00 грн. - по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2009 року, 202 352,00 грн. - по податковій декларації з ПДВ за листопад 2009 року, 8б 682,00 грн. - по податковій декларації з ПДВ за листопад 2010 року).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було протиправно проведено зарахування сум податку на додану вартість самостійно задекларованих ТОВ «Авітон Агро»(в податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень 2010 р., жовтень 2010 р., грудень 2010 р., квітень 2011 р. та травень 2011 р.) за рахунок сум ПДВ заявлених до відшкодування на рахунок ТОВ «Авітон Агро»у банку (по деклараціях за жовтень 2009 року та листопад 2009 року), та відповідно на день подання позову відповідачем протиправно не відшкодовано позивачу на рахунок у банку суму ПДВ в розмірі 572 437,00 грн. (283 403,00 грн. - по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2009 року, 202 352,00 грн. - по податковій декларації з ПДВ за листопад 2009 року, 8б 682,00 грн. - по податковій декларації з ПДВ за листопад 2010 року).

Відповідачем 1 Були подані письмові заперечення на позовну заяву, в яких відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач 1 зазначив, що оскільки за результатами документальних перевірок позивача та складених за наслідками таких перевірок Актів було частково зменшено позивачу заявлені до відшкодування суми ПДВ, а також в частині такі суми ПДВ, заявлені позивачем до відшкодування, були погашені податковим органом облігаціями внутрішньої державної позики, та крім того Актом перевірки позивача залишкові суми ПДВ, заявлені до відшкодування були також зменшені контролюючим органом, то відповідно у позивача станом на час розгляду справи відсутні суми ПДВ, заявлені до відшкодування, що залишаються не відшкодованими податковим органом, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

В судове засідання 11.09.2012 р. позивач та відповідач 2 не прибули та не скерували своїх представників, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно до ч. 1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, а саме не прибуття в судове засідання позивача та відповідача 2, що були повідомлені належним чином, а також керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України, в судовому засіданні 18.09.2012 р. судом було ухвалено розглядати справу № 2а-8933/12/2670 в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1 в минулих судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авітон Агро»подавало до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва податкові декларації з податку на додану вартість із заявленими до бюджетного відшкодування сумами ПДВ, а саме:

- за жовтень 2009 року на суму 502 125 грн. (заявлено до відшкодування на рахунок платника у банку);

- за листопад 2009 року на суму 517 839 грн. (заявлено до відшкодування на рахунок платника у банку);

- за червень 2010 року на суму 502 714 грн. (заявлено до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів);

- за листопад 2010 року на суму 86 682 грн. (заявлено до відшкодування на рахунок платника у банку).

Позивач надав Відповідачу 1 запити на інформацію щодо причин невідшкодування заявлених сум ПДВ та отримав відповіді, згідно яких:

По декларації за жовтень 2009 року (сума 502 425 грн.)

- 137 222 грн. зменшено заявлену до відшкодування суму ПДВ за результатами позапланової виїзної документальної перевірки (Акт від 24.12.2009 р. № 785/23-12/35535130);

- 205 000 грн. відшкодовано облігаціями внутрішньої державної позики відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2010 р. № 368 «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум ПДВ»;

- 283 403 грн. відшкодовано шляхом зарахування самостійно нарахованих платником сум податку згідно поданих декларацій за липень та жовтень 2010 року та нарахованих Відповідачем сум по податковим повідомленням-рішенням.

По декларації за листопад 2009 року (сума 517 839 грн.)

- 487 грн. зменшено заявлену до відшкодування суму ПДВ за результатами позапланової виїзної документальної перевірки (Акт від 15.03.2010 р. № 26/07-03/35535130);

- 54 879 грн. зменшено заявлену до відшкодування суму ПДВ за результатами позапланової виїзної документальної перевірки (Акт від 27.07.2011 р. № 111/07-03/35535130);

- 315 000грн. відшкодовано облігаціями внутрішньої державної позики відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2010 р. № 368 «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум ПДВ»;

- 147 473 грн. відшкодовано шляхом зарахування в рахунок погашення платежу відповідно до самостійно нарахованих платником сум податку згідно поданих декларацій за жовтень, грудень 2010 року, квітень 2011 року, травень 2011 року та нарахованих Відповідачем 1 сум по податковим повідомленням-рішенням.

По декларації за червень 2010 року (сума 502 174,0 грн.)

- згідно даних картки особового рахунку з ПДВ Позивача сума податку у розмірі 502 714 грн. заявлена до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів станом на 28.03.2012 року обліковуються у повному обсязі.

Зважаючи на таке, позивач вважає, що Відповідачем 1 було протиправно здійснено зарахування самостійно нарахованих Позивачем сум податку згідно поданих декларацій за липень 2010 року, жовтень 2010 року, грудень 2010 року, квітень 2011 року та травень 2011 року не за рахунок податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року, а за рахунок інших декларацій жовтень 2009 року та листопад 2009 року, оскільки по таких деклараціях (жовтень 2009 року та листопад 2009 року) суми ПДВ мали бути відшкодовані на рахунок позивача у банку.

Не погоджуючись із такими діями Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, позивач оскаржив їх в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу;

Згідно п.п.19 1 .1.5 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби виконують такі функції: здійснюють контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем до податкового органу було подано декларації з ПДВ, які містили позитивне значення суми ПДВ, необхідної до сплати в Державний бюджет (рядок 27 декларації), а саме:

- декларація від 20.08.2010 р. № 374830, рядок 27 - 133 614 грн.;

- декларація від 02.11.2010 р. № 502316, рядок 27 - 158 585 грн.;

- декларація від 27.01.2011 р. № 675519, рядок 27 - 33 736 грн.;

- декларація від 20.05.2011 р. № 254477, рядок 27 - 75 079 грн.;

- декларація від 09.06.2011 р. № 266410, рядок 27 - 28 886 грн.

Внаслідок зазначеного, відповідачем суми ПДВ по вказаних деклараціях були зменшені за рахунок від'ємного значення сум ПДВ, заявлених в деклараціях за жовтень 2009 року та листопад 2009 року.

Так, чинним податковим законодавством України та законодавством, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, не заборонено контролюючому (податковому) органу при здійсненні його функції з контролю за своєчасністю визначення та сплати платником податків податкових зобов'язань, здійснювати зарахування сум податку за рахунок від'ємного значення податкових декларацій минулих періодів на погашення податкових зобов'язань по податкових деклараціях наступних періодів, що мають позитивне значення в рядку 27.

Крім того, як видно з наявних матеріалів справи, при поданні позивачем до податкового органу зазначених декларацій: від 20.08.2010 р. № 374830, від 02.11.2010 р. № 502316, від 27.01.2011 р. № 675519,від 20.05.2011 р. № 254477 та від 09.06.2011 р. № 266410, позивач письмово не просив відповідача про зменшення податкових зобов'язань по таких деклараціях за рахунок від'ємного значення саме по декларації з ПДВ за червень 2010 року, а відповідно податковим органом було правомірно здійснено таке зарахування на підставі податкових декларацій саме попередніх періодів: жовтень 2009 року та листопад 2009 року.

Зважаючи на таке, а також наявністю в позивача інших нарахувань (штрафів) в розмірі 850 грн., станом на 26.07.2011 року залишок невідшкодованих позивачу сум ПДВ становив:

- по декларації за листопад 2009 року - 54 879 грн.;

- по декларації за листопад 2010 року - 86 682 грн.

Також, як підтверджується наявними матеріалами справи, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Авітон Агро»(код за ЄДРПОУ 35535130) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2009 року, було складено Акт № 111/07-03/35535130 від 27.07.2011 р., яким зменшено позивачу заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2009 року в розмірі 54 879 гривні та за листопад 2010 року в розмірі 86 682 грн.

З наведеного вище вбачається, що станом на час розгляду справи, в позивача відсутні невідшкодовані суми ПДВ по деклараціях за жовтень 2009 року та листопад 2009 рок, а саме відсутнє від'ємне значення з ПДВ по деклараціях за жовтень 2009 року та листопад 2009 року, оскільки зазначені в таких деклараціях та заявлені до відшкодування суми ПДВ, були частково зменшені за рахунок позитивних значень ПДВ по податкових деклараціях наступних періодів, частково погашені податковим органом облігаціями внутрішньої державної позики, та частково зменшені за наслідками перевірок позивача.

Таким чином, позивачем ну було надано суду допустимих доказів, що підтверджують обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог, що були спростовані відповідачем, зважаючи на що, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в адміністративному позові.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В позові відмовити повністю.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 21.09.2012 р.