Рішення

від 30.07.2012 по справі 5006/47/9/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.07.12 р. Справа № 5006/47/9/2012

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі Васютіні О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (юридична адреса: 03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок № 25, поштова адреса: 01032, місто Київ, бульвар Т. Шевченка, 37/122; код ЄДРПОУ - 23510137)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторесурс Донбасу» (83013, місто Донецьк, вулиця Софійська, будинок № 18; код ЄДРПОУ - 32879584)

за участю третьої о?соби, яка не заявляє самостійн?их вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Бабана Євгена Володимировича (83037, місто Донецьк, вулиця Кірова, будино?к № 21, квартира № 43);

про відшкодування сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 5 131,72 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: Бут Г.О., яка діє на підставі довіреності № 12/181 від 14.02.2011

від відповідача: Куценко І.С., яка діє на підставі довіреності № 4 від 31.05.2012

від третьої особи: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Приватне акціонерне товариство «Страхо?ва компанія «ПРОВІДНА» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авторесурс Донбасу» сплачене страхове відшкодування в порядку у розмірі 5 131,72 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду наступні копії документів: поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВВ № 6572670; довідку Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території міста Донецька; постанову Кіровського районного суду міста Донецька від 13 березня 2009 року відносно Бабан Є.В.; заяву Боднарука В.В. № 0501/39/1003 про виплату страхового відшкодування від 25 лютого 2009 року; страховий акт № 0501/39/1003/17722 від 15 травня 2009 року за договором (полісом) страхування обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; розрахунок суми матеріального збитку від 14 травня 2009 року; звіт про оцінку вартості матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу № 360/3 від 11 березня 2009 року; калькуляцію пошкоджень № 0501391003 від 14 травня 2009 року; акт огляду транспортного засобу від 03 березня 2009 року; посвідчення водія Бондарука В.В. серії ЯНА № 612918; відомість для виплати коштів страхових відшкодувань отримувачам № 42 від 19 травня 2009 року; платіжне доручення № 022537 від 25 травня 2009 року; регресну вимогу про відшкодування шкоди від 28 жовтня 2010 року на ім'я директора ТОВ «Авторесурс Донбасу».

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтею 27 Закону України «Про страхування», статтями 9, 12, 15, 22, 32, 33, 34, 36, 37, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 993, 1172, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, статтею 228 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22 травня 2012 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 08 червня 2012 року.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Так, ухвалою господарського суду Донецької області від 08 червня 2012 року відкладено розгляд справи до 26 червня 2012 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду від 22 травня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26 червня 2012 року розгляд справи відкладено до 11 липня 2012 року, а також судом:

- залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Бабана Євгена Володимировича;

- витребувано з Кіровського районного суду міста Донецька справу про адміністративне правопорушення відносно Бабана Євгена Володимировича за статтею 124 КУпАП.

Ухвалою господарського районного суду міста Донецька від 11 липня 2012 року розгляд справи відкладено до 19 липня 2012 року, у зв'язку із заявленим клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи, повторною неявкою представника відповідача та невиконанням відповідачем вимог ухвал суду від 22 травня 2012 року, 26 червня 2012 року, неявкою третьої особи та невиконанням ним вимог ухвали суду від 26 червня 2012 року, ненадходженням на адресу суду витребуваної справи про адміністративне правопорушення відносно Бабана Є.В.

Ухвалою господарського районного суду міста Донецька від 19 липня 2012 року розгляд справи відкладено до 20 липня 2012 року, у зв'язку з неявкою представника позивача, неявкою представника відповідача та невиконанням відповідачем вимог ухвал суду від 26 червня 2012 року та 11 липня 2012 року, неявкою третьої особи Бабана Є.В. та невиконанням останнім вимог ухвал суду від 26 червня 2012 року та 11 липня 2012 року.

Відповідно до статті 69 ГПК України, ухвалою господарського суду Донецької області від 20 липня 2012 року за клопотанням відповідача розгляд справи було продовжено на 15 днів, та розгляд справи відкладено до 30 липня 2012 року, у зв'язку з вище перелічених підстав.

Представник позивача Бут Г.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Куценко І.С. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві.

Третя особа - Бабан Є.В. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, за адресою проживання (83037, місто Донецьк, вулиця Кірова, будинок № 121, квартира № 43); вимоги ухвал суду від 26 червня 2012 року та 11 липня 2012 року, не виконав.

Заслухавши представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 ГПК України, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, яки є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

15 грудня 2008 року між закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Авторесурс Донбасу» (далі - відповідач) було укладено поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту серії ВВ № 6572670 (далі - Поліс), згідно з яким позивачем застраховано транспортний засіб марки «ПАЗ 32054», державний номерний знак АН 2390 АІ, на умовах відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01 липня 2004 року (а.с. 5).

23 лютого 2009 року по вулиці Кірова - проспекті Леніна у Кіровському районі міста Донецька, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу марки «ПАЗ-32054», державний номерний знак АН 2390 АІ, під керуванням Бабана Євгена Володимировича, що належить ТОВ «Авторесурс Донбасу» та автомобіля марки «ВАЗ-21093», державний номерний знак АН 3313 ВА, під керуванням Бондарука Віталія Вікторовича, що належить на праві власності Бондарук Людмилі Миколаївні.

Строк дії Полісу встановлений з 00 год. 00 хв. 16 грудня 2008 року до 15 грудня 2009 року включно, тобто на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди - 23 лютого 2009 року транспортний засіб марки «ПАЗ 32054», державний номерний знак АН 2390 АІ, був застрахований.

З довідки інспектора відділу оформлення матеріалів ДТП та дізнання ДАІ міста Донецька капітана міліції Сімакова Д.О. вбачається, що внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «ВАЗ-21093», державний номерний знак АН 3313 ВА отримав механічні пошкодження, а саме: кришки багажника, задньої панелі, лівого заднього стоп-сигналу (а.с. 6)

Постановою Кіровського районного суду міста Донецька від 13 березня 2009 року, Бабана Є.В. було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та відносно нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень (а.с. 7).

Після настання страхового випадку, відповідач не повідомив позивача в строк, про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власникові автомобіля марки «ВАЗ-21093», державний номерний знак АН 3313 ВА, проведено оцінювання пошкоджень автомобіля та складено звіт № 360/3.

Відповідно до висновку звіту про оцінку вартості матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу № 360/3 від 11 березня 2009 року, проведеного товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецьке підприємство «ДЕКРА - Експерт» (сертифікат суб'єкту оціночної діяльності № 5404/07 від 18.01.2007, який дійсний до 18.01.2010), вартість матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля «ВАЗ-21093», державний номерний знак АН 3313 ВА, становить 6553,15 гривень (а.с. 11-24).

Як вбачається з попереднього розрахунку суми страхового відшкодування (калькуляція пошкоджень № 0501391003) від 14 травня 2009 року, вартість ремонту автомобіля «ВАЗ-21093», державний номерний знак АН 3313 ВА, з урахуванням утриманих 44 % від вартості запчастин, становить 5641,72 гривень (а.с. 26-28).

Статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, що встановлюється при укладанні договору. Сума франшизи за пунктом другим Полісу складає 510,00 гривень.

Відповідно до страхового акту № 0501/39/1003/17722 від 15 травня 2009 року за договором (полісом) страхування обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, сума страхового відшкодування, з урахуванням франшизи (510,00 гривень) становить 5 131,72 гривень (а.с. 9).

25 лютого 2009 року, Бондарук В.В. звернувся до позивача із заявою № 0501/39/1003 про виплату страхового відшкодування (а.с. 8).

Пунктом першим статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Так, 25 травня 2009 року позивач перерахував на рахунок власниці автомобіля марки «ВАЗ-21093», державний номерний знак АН 3313 ВА - Бондарук Людмили Миколаївни страхове відшкодування у розмірі 5 131,72 гривень, що підтверджується відомістю про перерахування коштів № 42 від 19 травня 2012 року (а.с. 31) та платіжним дорученням № 022537 від 25 травня 2009 року (а.с. 32).

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права (стаття 22 ЦК України).

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, статтею 228 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб в порядку регресу.

Шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).

Аналіз положень статей 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дозволяє зробити висновок, що страхову виплату було здійснено позивачем правомірно.

Згідно частини другої статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України та пунктом четвертим Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами та доповненнями), під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного рухові автомобіля). Не вважається власником джерела підвищеної небезпеки й не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Частиною першою статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Так, згідно наказу ТОВ «Авторесурс Донбасу» № 09-09/К від 02.02.2009, Бабана Євгена Володимировича прийнято на посаду водія. Наказом ТОВ «Авторесурс Донбасу» № 50-09/К від 24.04.2009, Бабана Є.В. було звільнено з займаної посади водія за власним бажанням.

Таким чином, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди (23.02.2009) відповідач знаходився в трудових правовідносинах з Бабан Є.В.

З матеріалів витребуваної справи про адміністративне правопорушення, в тому числі з постанови Кіровського районного суду міста Донецька від 13 березня 2009 року вбачається, що дорожньо-транспортна пригода, сталася саме з вини Бабана Є.В., який на не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечну дистанцію та скоїв зіткнення із автомобілем «ВАЗ-21093», державний номерний знак АН 3313 ВА. Отже, саме дії третьої особи - Бабана Євгена Володимировича, залученого за ініціативою суду для всебічного та повного розгляду справи, знаходились у причинному зв'язку з виникненням зіткнення транспортних засобів.

Відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ транспортний засіб марки «ПАЗ-32054», державний номерний знак АН 2390 АІ, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди (23.02.2009) був застрахований в ПрАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА», на підставі полісу серії ВВ № 6572670, згідно якого ліміт відшкодування за майнову шкоду складає 51 000,00 гривень, франшиза складає 510,00 гривень. Отже, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди відносно транспортного засобу марки «ПАЗ-32054», державний номерний знак АН 2390 АІ, існував діючий поліс.

Враховуюче наведене та фактично понесені витрати на страхове відшкодування, позивач 28 жовтня 2010 року надіслав на адресу відповідача регресну вимогу про сплату страхового відшкодування у розмірі 5 131,72 гривень з повним пакетом документів, передбаченим статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с. 33).

Як стверджує позивач, заяву відповідачем залишено без відповіді та виконання, та іншого відповідачем не доведено.

Посилаючись на невиплату суми страхового відшкодування, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 5 131,72 гривень.

Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно умов Полісу, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну і здоров'ю (на одного потерпілого) встановлений у розмірі 51000,00 гривень із франшизою (страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи) у розмірі 510,00 гривень.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З аналізу вищевказаного вбачається, що відшкодування шкоди у розмірі еквівалентної розміру суми франшизи покладається на страхувальника за полісом страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно преамбули Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Слід зазначити, що відповідно до пункту першого частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою. Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідно до статті 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до відповідача з регресною вимогою), страховик за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснює виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Згідно пункту 33.1.2 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язанні вжити заходів для невідкладеного, але не пізніше трьох робочих днів повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (підпункт 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем у встановлений законом строк про настання страхового випадку, та іншого відповідачем не доведено, то позивач набув право вимоги сплати відповідачем сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 5 131,72 гривень.

Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та не спростовані відповідачем, то вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок саме його неправильних дій.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 22, 993, 1166, 1172, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України, ст. 228 ГК України, ст. ст. 6, 12, 22, 28, 29, 33, 37.4, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 27 Закону України «Про страхування», п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами та доповненнями), керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА», задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторесурс Донбасу» (83013, місто Донецьк, вулиця Софійська, будинок № 18; код ЄДРПОУ - 32879584, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (юридична адреса: 03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок № 25, поштова адреса: 01032, місто Київ, бульвар Т. Шевченка, 37/122; поточний рахунок № 265003941501 в ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», МФО - 300120, код ЄДРПОУ - 23510137) сплачене страхова відшкодування в порядку регресу у розмірі 5 131 (п'ять тисяч сто тридцять одна) гривень 72 копійки, судовий збір у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) гривень 50 копійок, а всього 6 741 (шість тисяч сімсот сорок одна) гривень 22 копійки.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання його тексту та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 30.07.2012 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.08.2012.

Суддя Фурсова С.М.