Постанова

від 19.09.2012 по справі 2а-4177/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 року місто Київ № 2а-4177/12/1070

10.23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників

позивача: - Бобровник Н.М., відповідача: - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Яблуко» доДержавної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000202230 від 24.07.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуко», з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000202230 від 24.07.2012 року.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19.09.2012 року.

В судове засідання 19.09.2012 року з'явився представник позивача. Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив. Належно викликані свідки - - головний державний податковий ревізор-інспектор першого рангу ДПС у Київській області -ОСОБА_2 та головний державний податковий ревізор-інспектор третього рангу ДПС у Київській області -ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про причини неприбуття суд не повідомили. У зв'язку з цим, судом були винесені окремі ухвали на працівників Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби та Державної податкової служби у Київській області.

Заслухавши думку представника позивача, суд ухвалив розгляд справи проводити за даною явкою сторін на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуко»(код ЄДРПОУ 31429734), зареєстроване Бородянською районною державною адміністрацією Київської області за адресою 07852, Київська область, Бородянський район, село Микуличі, вулиця Центральна, будинок 10.

Знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби, свідоцтво платника ПДВ № 314297310053.

Працівниками Державної податкової служби у Київській області на підставі наказу від 06.07.2012 року № 209 та згідно направлень на проведення фактичної перевірки від 06.07.2012 року № 1707, № 1708 11.07.2012 року було проведено перевірку господарської одиниці суб'єкта господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуко». Перевірки проводилась за період діяльності з 10.07.2011 року по 10.07.2012 року.

За результатами перевірки було складено Акт фактичної перевірки від 11.07.2012 року № 0805/100522/31429734.

Перевіркою встановлено та в Акті зафіксовано наступні порушення податкового законодавства:

- пункт 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не забезпечено 243 випадки щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків.

На підставі Акта перевірки Державною податковою інспекцією у Бородянському районі Київської області, відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно з пунктом 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»24.07.2012 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000202230 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 82620 гривень.

Рішенням ДПС України від 15.08.2012 року № 327/0/61-12/10-2415 скарга на податкове повідомлення-рішення № 0000202230 від 24.07.2012 року була залишена без розгляду у зв'язку з пропуском строків оскарження податкового повідомлення-рішення.

Позивач, не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд його скасувати, що і є предметом даного позову.

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначив, що відповідачем під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не було враховано, що у ті дні, коли встановлені порушення по нероздрукуванню фіскальних звітних чеків розрахунки із застосуванням РРО не проводились і РРО взагалі не вмикався. Зазначено, що на підприємстві позивача були видані накази про режим роботи РРО, в яких визначено, що РРО використовується нерегулярно, так як продаж товарів за допомогою РРО здійснюється час від часу. Вищевказані накази включають в себе ті періоди, в яких не було роздруковано Z-звіти.

Позивач вказує, що технічні властивості РРО не дають можливості друкувати Z-звіти за той робочий день, в якому не було операцій з продажу товарів за допомогою РРО. Також, позивач відмічає, що навіть у разі встановлення такого порушення, штрафна (фінансова) санкція повинна була бути застосована одноразово, а не за кожний (всього 243) випадок нероздрукування фіскальних звітних чеків.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з наступних положень законодавчих актів.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно пунктом 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (зі змінами і доповненнями) (далі -Закон № 265) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

Перевіркою книги обліку розрахункових операцій № 1005001166 від 21.06.2010 року та наказу щодо режиму роботи по підприємству встановлено, що в окремі робочі дні підприємства за період з 10.07.2011 року по 10.07.2012 року не забезпечило 243 випадки щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків.

Суд не погоджується з позицією позивача щодо того, що у разі наявності відповідних наказів по підприємству, суб'єкт господарювання може не роздруковувати фіскальні звітні чеки, оскільки розрахунки із застосуванням РРО не проводилась і РРО в певний день взагалі не вмикався.

З цього приводу слід відмітити, що сферу застосування РРО визначено статтею 1 Закону № 265. Відповідно до положень цієї статті суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і проводять розрахункові операції, зобов'язані застосовувати РРО.

Крім того, цим Законом установлено норму: «щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій».

Цього правила суб'єкту господарювання слід дотримуватися в усі робочі дні. Тобто зазначена норма враховує особливості роботи РРО, які повинні забезпечувати друкування таких звітів не пізніше ніж через 24 години після початку роботи.

Інша справа, якщо підприємець не здійснює господарську діяльність у конкретні дні (вихідні, святкові), що підтверджується відповідним наказом по підприємству, то в такі дні реєстратори не застосовуються, тому відповідні звітні чеки не друкуються.

Таким чином, у робочі дні, незалежно від того, буде рух коштів у той день чи ні, РРО має бути обов'язково включеним для щоденного друку фіскального звітного чека, що є вимогою пункту 9 статті 3 Закону № 265.

Суд зазначає, що нормами Закону № 265 не передбачено випадків звільнення суб'єктів господарювання від невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків на реєстраторі розрахункових операцій, в тому числі якщо в окремі дні роботи торгової точки розрахункові операції не проводились.

Як вбачається з Акта перевірки, 243 випадки нероздрукування фіскальних звітних чеків стосувалися саме робочих днів за річний період з 10.07.2011 року по 10.07.2012 року.

Тобто перевіряючими не були включені випадки незастосовування РРО у вихідні і святкові дні, враховуючи, що календарний рік складається з 365 днів.

Згідно пункту 4 статті 17 Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.

Суд не погоджується з позицією позивача, що фінансова санкція у даному випадку повинна була становити 340 гривень (1 випадок не роздрукування фіскального звітного чеку * (20 * 17 гривень)), оскільки санкція застосовується за кожний випадок невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку.

Тобто, 243 випадки * (20 *17) = 82620 гривень.

Також, судом не береться до уваги відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр комп'ютерних інформаційних технологій»за запит позивача щодо неможливості роздрукувати фіскальний звітний чек у ті дні, коли не було проведено жодної операції, так як Закон № 265 не містить виключень чи будь-яких посилань на технічні характеристики реєстраторів розрахункових операцій.

У зв'язку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України, не можуть бути підставами для скасування податкового повідомлення-рішення, а тому задоволенню не підлягають.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем та викликаними свідками документів та пояснень на виконання ухвали суду надано не було, про що було постановлено окремі ухвалу за невиконання вимог суду, водночас у суду відсутні підстави вважати, що висновки перевіряючих під час проведення перевірки були неправомірними.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 -163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуко» до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000202230 від 24.07.2012 року, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 24 вересня 2012 р.