Постанова

від 16.01.2013 по справі 2а-4177/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4177/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Вівдиченко Т.Р.

Суддів Федорової Г.Г.

Федотова І.В.

За участю секретаря Вилущак Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуко» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуко» до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуко» звернувся з позовом до суду до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуко» звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення - рішення з огляду на допущення Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуко» порушення, за яке до нього контролюючим органом застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Проте, з таким висновком суду колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що працівниками ДПС у Київській області було проведено фактичну перевірку господарської одиниці Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуко», за результатами якої складено Акт №0805/100522/31429734 від 11.07.2012 року.

У зв'язку з виявленням під час перевірки не проведення позивачем роздрукування фіскальних звітних чеків та не забезпечення їх зберігання в КОРО за період з 10.07.2011 року по 10.07.2012 року, податковим органом 24.07.2012 року винесено податкове повідомлення - рішення №0000202230/0, яким позивачу згідно з п.п. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 ПК України та п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог п. 9 ст. 3 зазначеного Закону визначено грошове зобов'язання із фінансових санкцій у сумі 82620,00 грн.

Обговорюючи правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення у зазначеній частині, колегія суддів зважає на наступне.

Основними нормативно-правовими актами, які врегульовують спірні правовідносини є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі по тексту - Закон №265).

За правилами п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані, зокрема, щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

При цьому, статтею 2 вказаного Закону передбачено, що фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті; місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо; денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

У відповідності до положень п. 4 ст. 17 наведеного Закону, у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається із матеріалів справи, за підсумками перевірки відповідачем встановлено невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків, всього у кількості 243 штук, що, в свою чергу, є порушення законодавчо встановленого обов'язку позивача щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки.

Проте, на спростування наведених висновків відповідача, суб'єктом господарювання надано копії наказів по підприємству, згідно яких у зазначені в них дні періоду, за який виявлено не проведення друку фіскальних звітних чеків, касовий апарат не працював.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до листа ТОВ «Центр комп'ютерних інформаційних технологій» від 02.08.2012 року, який є авторизованим сервісним центром по обслуговуванню РРО типу МІNI500/02ME, виробництва НВФ «Юнісистем», яким користується позивач, у випадку відсутності денних фіскальних оборотів (відсутності розрахункових операцій за день) формування денного фіскального звіту з нульовими фіскальними оборотами не передбачено, а під час спроби провести відповідну операцію РРО видає помилку «Помилка 14», що означає - «заборонена команда», дія - «Введіть вірну команду».

У зв'язку з викладеним, колегія суддів приходить до висновку про відсутність в діях позивача порушення п.13ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» .

Окрім того, під час визначення розміру фінансових санкцій, відповідачем не було враховано положення ст. 61 Конституції України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За таких обставин, невиконання з боку суб'єкта господарювання обов'язку щодо проведення щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в КОРО - єдине порушення, незалежно від кількості днів чи разів, тому санкція повинна бути застосована у єдиному розмірі, передбаченому законом.

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 30.09.2010 року у справі №К-24064/10.

З огляду на викладене, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, повністю спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуко» задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуко» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби від 24 липня 2012 року №0000202230 за формою «С» в сумі 82620 (вісімдесят дві тисячі шістсот двадцять)грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяТ.Р. Вівдиченко суддя Г.Г. Федорова суддяІ.В. Федотов

Повний текст постанови виготовлено 22 січня 2013 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Федорова Г. Г.

Федотов І.В.