Ухвала

від 25.09.2012 по справі 10/327

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/46409/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого -судді Леонтович К.Г.,

суддів: Калашнікової О.В., Сіроша М.В.

секретаря -Наумця О.В.,

за участю представників: ВАТ "Укртелеком" -Козімірчук Г.Ф., Скакальської О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2010 року у справі № 10/327 за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про визнання нечинним рішення та припису, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2008 року ВАТ "Укртелеком" в особі Київської міської філії звернулося в суд з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві, в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 28 березня 2008 року № 19 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на підставі статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 3 грудня 1990 року № 507-XII та припису від 28 березня 2008 року № 25.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в діях позивача відсутні порушення вимог п. 16 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про телекомунікації", а розшифровки тривалості та напрямку телефонних дзвінків за заявою абонента належить до переліку додаткових телекомунікаційних послуг, за яке встановлюється певна плата.

Справа розглядалася в судах неодноразово.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2009 року позовні вимоги задоволені. Скасоване рішення Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві №25 від 28.03.2008 р.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2010 року постанова суду першої інстанції скасована та ухвалене нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду ВАТ "Укртелеком" в особі Київської міської філії звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що у період з 04.02.2008 р. по 29.02.2008 р. співробітниками Державної інспекції з контролю за цінами у місті Києві проведена перевірка Київської міської філії ВАТ "Укртелеком" щодо порядку застосування тарифів на загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги та тарифи на надання в користування каналів електрозв'язку операторів телекомунікацій, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг, за результатами якої складений акт від 29.02.2008 №082.

В Акті перевірки зазначено, що за період з 01.02.2007 р. по 31.01.2008 р. КМФ ВАТ "Укртелеком" надало 241 безоплатних довідок про проведені місцеві телефонні розмови за розрахункові періоди, до яких споживачі мали претензії, та 6308 платних довідок про проведені місцеві телефонні розмови за заявами абонентів на суму 12816,97 грн. з ПДВ. За результатами перевірки відповідачем зроблений висновок, що КМФ ВАТ "Укртелеком" при наданні послуг необґрунтовано одержана виручка внаслідок надання платних довідок про проведені місцеві телефонні розмови в розмірі 12816,97 грн.

На підставі Акту перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві прийняте рішення від 28.03.2008 р. №19 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким за невиконання вимог ст.32 Закону України "Про телекомунікації" в частині застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання (безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій рахунків за надані телекомунікаційні послуги) вирішено вилучити у ВАТ "Укртелеком" в дохід державного бюджету 12816,97 грн. безпідставно отриманого доходу та штрафу на суму 25633,94 грн. Одночасно, відповідачем на адресу позивача направлена претензія про добровільне перерахування вищезазначених сум 28.03.2008 р.

Крім того, Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві винесений ВАТ "Укртелеком" припис від 28.03.2008 р. №25 з вимогою привести розрахунки у відповідність з вимогами чинного законодавства та провести перерахунки зі споживачами на суму 12813,97 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що стягнення плати за надання розшифровок та надання послуг з розшифрування тривалості та напрямку телефонних дзвінків за заявою абонента за відсутності претензій належить до переліку додаткових телекомунікаційних послуг вартість яких встановлюється позивачем.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що в пункті 16 частини 1 статті 32 Закону України "Про телекомунікації" № 1280-ІV та пунктах 31, 107 Правил відсутнє посилання на те, що розшифровки тривалості та напрямку телефонних дзвінків за заявою абонента належить до переліку додаткових телекомунікаційних послуг, за яке встановлюється певна плата.

Колегія суддів, Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності рішення відповідача від 28 березня 2008 року № 19 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін щодо надання розшифровок тривалості та напрямку телефонних дзвінків за заявою абонента за відсутності претензій споживача та припису № 25 від 28 березня 2008 року.

На підставі Закону України "Про ціни і ціноутворення" № 507-ХІІ державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на товари та послуги встановлюються державними органами України.

Відповідно до статті 66 Закону України "Про телекомунікації" № 1280-ІV, тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків, коли тарифи на загальнодоступні послуги підлягають державному регулюванню шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів.

Згідно ст.62 Закону України "Про телекомунікації" № 1280-ІV до загальнодоступних телекомунікаційних послуг належать: підключення кінцевого обладнання споживача до телекомунікаційних мереж загального користування (універсальний доступ), послуги фіксованого телефонного зв'язку в межах зони нумерації (місцевий телефонний зв'язок), а також виклик служб екстреної допомоги, послуги довідкових служб.

Відповідно пункту 16 частини 1 статті 32 Закону України "Про телекомунікації" № 1280-ІV споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій рахунків за надані телекомунікаційні послуги. За особистим зверненням споживача з урахуванням технічної можливості обладнання телекомунікаційної мережі нарахована до оплати сума за надані послуги повинна бути розшифрована тільки за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії, із зазначенням номера абонента, якого викликав споживач, виду послуги, часу початку і закінчення кожного сеансу зв'язку, обсягу наданих послуг, суми коштів до сплати за кожний сеанс зв'язку.

Право споживачів на безоплатне отримання від оператора, провайдера рахунків за нараховані до оплати суми за надані телекомунікаційні послуги, до яких він має претензії, також передбачено пунктами 31 та 107 Правил.

Згідно з абзацом 10 пункту 31 Правил споживач під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг має право на безоплатне отримання від оператора, провайдера рахунків за надані телекомунікаційні послуги. За особистим зверненням споживача з урахуванням технічної можливості обладнання телекомунікаційної мережі нарахована до оплати сума за надані послуги повинна бути розшифрована тільки за той період, до якого споживач має претензії, із зазначенням номера абонента, якого викликав споживач, виду послуги, початку і закінчення її надання, обсягу, суми коштів до сплати.

Відповідно до абзацу 14 пункту 107 цих Правил за особистим зверненням споживача з урахуванням технічної можливості обладнання телекомунікаційної мережі оператор, провайдер надає інформацію про телефонні розмови, що відбулися, відповідно до абзацу десятого пункту 31 цих Правил.

Разом із тим, згідно з пунктом 27 Правил оператори, провайдери мають право на установлення тарифів на телекомунікаційні послуги, що ними надаються, крім тих, що відповідно до Закону України "Про телекомунікації" № 1280-ІV підлягають державному регулюванню.

Згідно з наказом голови правління ВАТ від 30 грудня 2003 року № 497 "Про внесення доповнень до Тарифів на додаткові послуги місцевого телефонного електрозв'язку та інші послуги, що надаються ВАТ" передбачена плата за надання на прохання абонента інформації про проведені місцеві телефонні розмови при почасовому обліку розмов з одного телефонного номера з урахуванням технічної можливості.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за період з 1 лютого 2007 року по 31 січня 2008 року позивач надав 241 безоплатну довідку про проведені місцеві телефонні розмови за розрахункові періоди, до яких споживачі мали претензії, та 6 308 платних довідок про проведені місцеві телефонні розмови за заявами абонентів. Інспекція дійшла висновку про те, що ВАТ на порушення вимог статті 32 Закону України "Про телекомунікації" № 1280-ІV необґрунтовано отримував від споживачів плату за надання інформації про проведені місцеві телефонні розмови за заявами абонентів за відсутності претензій абонентів до наданих послуг.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що пунктом 16 частини першої статті 32 Закону України "Про телекомунікації" № 1280-ІV передбачене право абонента на безоплатне отримання від оператора рахунків про проведені місцеві розмови із розшифровкою нарахованої до оплати суми тільки за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії. Щодо отримання на прохання абонента (за його заявою) інформації про проведені ним місцеві телефонні розмови, стосовно яких він не має претензій, то ця послуга належить до переліку додаткових телекомунікаційних послуг, вартість яких встановлюється внутрішніми актами ВАТ та не належить до сфери державного регулювання.

Таким чином, аналіз наведених вище норм Закону України "Про телекомунікації" № 1280-ІV та Правил дає підстави вважати, що у пункті 16 частини першої статті 32 цього Закону передбачений порядок надання за особистим зверненням споживача безоплатно послуг щодо розшифровки суми за надані телекомунікаційні послуги лише за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії. Надання за заявою абонента розшифровок щодо тривалості та напрямку телефонних дзвінків за будь-який розрахунковий період, до якого споживач не має претензій, не підпадає під дію пункту 16 частини першої статті 32 Закону № 1280-ІV.

Виходячи з наведеного, філія ВАТ при наданні спірних послуг споживачам діяла правомірно у відповідності з наведеними законодавчими нормами.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 28 березня 2008 року № 19 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на підставі статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 3 грудня 1990 року № 507-XII та припису від 28 березня 2008 року № 25.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції прийшов до необґрунтованих висновків про відсутність підстав задоволення позову та помилково скасував обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Згідно ст.226 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, ухвалене відповідно до закону але помилково скасоване судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суд апеляційної інстанції при ухваленні судового рішення порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення, яке підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню в силі, яка відповідає нормам матеріального і процесуального права та скасована апеляційним судом помилково.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2010 року скасувати, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2009 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: