Постанова

від 20.09.2012 по справі 18/228/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2012 р. Справа № 18/228/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач), суддів:Білошкап О.В., Міщенка П.К., розглянувшикасаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк", на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 4 липня 2012 року, та рішенняГосподарського суду Полтавської області від 20 березня 2012 року, у справі № 18/228/12, за позовомПублічного акціонерного товариства "Марфін Банк" (м. Іллічівськ, Одеська область), до Приватного підприємства "Нива-В.Ш." в особі філії № 17 Приватного підприємства "Нива-В.Ш." ( м. Полтава), третя особаВідділ державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції (м. Полтава), про стягнення збитків, - представники учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :

У лютому 2012 року Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк" (далі за текстом -ПАТ "Марфін Банк") звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства "Нива-В.Ш." в особі філії № 17 Приватного підприємства "Нива-В.Ш." (далі за текстом -ПП "Нива-В.Ш.") про стягнення збитків в сумі 2 460 грн. 00 коп. (недоотримання грошових коштів від продажу майна). В обґрунтування заявлених позовних вимог ПАТ "Марфін Банк" посилається на те, що сплачена ним відповідачеві у якості винагороди за проведення прилюдних торгів з продажу нерухомого майна складає 8% від вартості проданого майна, тобто більше, ніж 5%, як це передбачено чинним законодавством, зокрема, п. 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 1 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про іпотеку".

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.03.2012 року у справі № 18/228/12 (суддя -Киричук О.А.) в задоволенні позову відмовлено повністю. Зазначене рішення мотивовано посиланням на п. п. 2.10, 3.1 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 року у справі № 18/228/12 (головуючий суддя -Пуль О.А., судді: Лакіза В.В., Хачатрян В.С.) апеляційну скаргу ПАТ "Марфін Банк" -залишено без задоволення; рішення Господарського суду Полтавської області від 20.03.2012 року -залишено без змін. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано відсутністю підстав для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду та відзначено, що заявлені до стягнення 2 460 грн. 00 коп. не є збитками.

Не погоджуючись з прийнятими місцевим та апеляційним господарськими судами рішенням та постановою у справі № 18/228/12, ПАТ "Марфін Банк" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 року та рішення Господарського суду Полтавської області від 20.03.2012 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги ПАТ "Марфін Банк". При цьому, заявник касаційної скарги посилається на порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального права, зокрема, ст. ст. 224, 225 ГК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.09.2012 року, згідно зі ст. 111 4 ГПК України, касаційну скаргу ПАТ "Марфін Банк" прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників судового провадження.

За Розпорядженням заступника Секретаря судової палати від 19.09.2012 року, розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя -Поліщук В.Ю., судді: Білошкап О.В., Міщенко П.К. (за вказаних у Розпорядженні підстав).

Учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступні обставини.

29.04.2011 року Відділом державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції (далі за текстом -ВДВС) відкрито зведене виконавче провадження з примусового виконання рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 18.06.2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Морський транспортний банк" (правонаступником якого є ПАТ "Марфін Банк") до гр-н ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про дострокове розірвання кредитного договору та звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме:

- земельну ділянку, загальною площею 0,25 га, цільовим призначенням -для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5324083912:12:002:0010, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1;

- земельну ділянку, загальною площею 0,25 га, цільовим призначенням -для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5324083912:12:002:0013, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Зазначене майно (земельні ділянки) було передане в іпотеку ВАТ "Морський транспортний банк" на підставі:

- Договору іпотеки № 00588гР від 13.02.2008 року, укладеного між ОСОБА_5 та ВАТ "Морський транспортний банк";

- Договору іпотеки № 00591гР від 13.02.2008 року, укладеного між ОСОБА_6 та ВАТ "Морський транспортний банк".

10.08.2011 року між Філією № 17 Приватного підприємства "Нива-В.Ш." та ВДВС було укладено:

- Договір № 1711046 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки);

- Договір № 1711048 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки).

За умов вказаних Договорів № 1711048 від 10.08.2011 року та № 1711046 від 10.08.2011 року, винагорода спеціалізованої організації за цими Договорами становить 8% (з урахуванням ПДВ) та нараховується на суму реалізації.

Земельна ділянка, загальною площею 0,25 га, цільовим призначенням -для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5324083912:12:002:0010, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, була реалізована за ціною 41 000 грн. 00 коп., що підтверджується протоколом № 1711048-4 проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна від 31.08.2011 року.

Отримані від продажу майна грошові кошти було розподілено наступним чином:

- 2 050 грн. 00 коп. -сплачені учасником прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна на поточний рахунок Філії № 17 ПП "Нива-В.Ш.", в якості гарантійного внеску та зараховані в рахунок виконання зобов'язань по оплаті винагороди згідно Договору № 1711048;

- 37 720 грн. 00 коп. -перераховано переможцем прилюдних торгів на депозитний рахунок ВДВС;

- 1 230 грн. 00 коп. -внесено переможцем прилюдних торгів на поточний рахунок Філії № 17 ПП "Нива-В.Ш." в якості винагороди за проведення прилюдних торгів з продажу нерухомого майна.

Земельна ділянка, загальною площею 0,25 га, цільовим призначенням -для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5324083912:12:002:0013, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, була реалізована за ціною 41 000 грн. 00 коп., що підтверджується протоколом № 1711046-3 проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна від 31.08.2011 року.

Отримані від продажу майна грошові кошти було розподілено наступним чином:

- 2 050 грн. 00 коп. -сплачені учасником прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна на поточний рахунок Філії № 17 ПП "Нива-В.Ш.", в якості гарантійного внеску та зараховані в рахунок виконання зобов'язань по оплаті винагороди згідно Договору № 1711048;

- 37 720 грн. 00 коп. -перераховано переможцем прилюдних торгів на депозитний рахунок ВДВС;

- 1 230 грн. 00 коп. -внесено переможцем прилюдних торгів на поточний рахунок Філії № 17 ПП "Нива-В.Ш." в якості винагороди за проведення прилюдних торгів з продажу нерухомого майна.

Звертаючись з позовом у цій справі ПАТ "Марфін банк" вважає, що розмір винагороди, сплачений відповідачеві, перевищує встановлений Законом України "Про іпотеку" розмір на 2 460 грн. 00 коп., та визначає ці грошові кошти (різницю між сплаченою сумою та сумою, яка, на його думку, мала бути сплачена) як збитки, які просить стягнути з відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 41, ст. 44 Закону України "про іпотеку", реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону. У прилюдних торгах мають право брати участь фізичні і юридичні особи, які сплатили гарантійний внесок і можуть відповідно до закону бути покупцями нерухомого майна, що реалізується. Розмір гарантійних внесків не може перевищувати 5 відсотків початкової ціни продажу предмета іпотеки.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

У ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

На виконання Закону України "Про виконавче провадження" була розроблена Інструкція про проведення виконавчих дій (затверджена Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року) (далі за текстом - Інструкція), якою визначено умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до названого Закону, інших нормативно-правових актів, підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до п. 1.2 названої Інструкції, примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", інших нормативно-правових актів та цієї Інструкції.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в ч. 8 ст. 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно (у разі якщо стягувач не заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах). Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними ст. 58 цього Закону.

Пунктом 5.12.1 Інструкції передбачено, що реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в п. 5.1.2 цієї Інструкції, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно визначаються Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. (п. 1.1. названого Тимчасового положення).

Пунктами 1.2., 1.4. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна передбачено, що прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір. Організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку".

За визначенням п. 2.4., п. 2.10. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, учасником прилюдних торгів є фізична або юридична особа, яка сплатила гарантійний внесок і може бути покупцем відповідно до законодавства України; гарантійний внесок - завдаток, який за одним лотом сплачує фізична або юридична особа, розмір якого дорівнює сумі винагороди спеціалізованої організації за надані нею послуги з реалізації майна, визначеній виходячи зі стартової ціни лота.

У відповідності з п. п. 3.1., 5.1., 5.2. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота. Розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна не повинен перевищувати з урахуванням податку на додану вартість 15 відсотків від вартості майна. У разі якщо майно реалізоване за ціною, вищою від стартової, спеціалізована організація здійснює перерахунок винагороди пропорційно до збільшення ціни майна та зазначає у протоколі прилюдних торгів суму винагороди, яку покупець повинен додатково сплатити, а також рахунок спеціалізованої організації, на який необхідно сплатити дані кошти. На підставі копії затвердженого протоколу переможець прилюдних торгів протягом семи банківських днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення прилюдних торгів, здійснює розрахунки за придбане на прилюдних торгах майно в такому порядку: покупець перераховує на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби зазначену в затвердженому протоколі прилюдних торгів суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між продажною ціною придбаного ним лота і сумою винагороди спеціалізованої організації за цим лотом, сплаченої на поточний рахунок організатора прилюдних торгів. сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок організатора аукціону, визнається частиною оплати покупцем придбаного ним на прилюдних торгах майна і залишається спеціалізованій організації в рахунок оплати наданих нею послуг з реалізації цього майна. Різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди спеціалізованої організації перераховується покупцем на поточний рахунок цієї організації. Гарантійний внесок, унесений покупцем до початку прилюдних торгів, зараховується покупцю до купівельної ціни, іншим учасникам ця сума повертається протягом трьох робочих днів після закінчення прилюдних торгів. Гарантійний внесок також підлягає поверненню, якщо торги не відбулися.

Таким чином, Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна надає визнання як гарантійного внеску та винагороди спеціалізованої організації за надані нею послуги з реалізації майна, так і порядок їх обрахунку.

Колегія суддів касаційної інстанції, зважаючи на доводи касаційної скарги (які є аналогічними доводам позовної заяви та апеляційної скарги) щодо того, що гарантійний внесок є винагородою спеціалізованій організації за надані послуги з реалізацій майна, звертає увагу скаржника на визначення гарантійного внеску (п. 2.4. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна), яким встановлено, що такий внесок є завдатком. В свою чергу, ЦК України (ст. 570) визначає, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Крім того, відповідно до ст. 46 Закону України "Про іпотеку", гарантійний внесок, сплачений покупцем до початку прилюдних торгів, зараховується до ціни продажу, тобто - фактичної ціни реалізації лота на прилюдних торгах (2.7. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна).

З підстав наведеного, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про помилкове ототожнення позивачем поняття "гарантійний внесок" та поняття "винагорода за надані послуги з реалізації арештованого майна".

Крім того, колегія суддів відзначає, що заявлені до стягнення 2 460 грн. 00 коп. визначені позивачем як збитки.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, згідно ч. 1 ст. 225 ГК України включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За визначенням ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Предметом доказування при розгляді такої категорії спорів є наявність у поведінці відповідача складу цивільно-правової відповідальності. Зокрема, умовами цивільно-правової відповідальності є: протиправність поведінки; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина.

Враховуючи встановлені вище обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову, оскільки заявлена до стягнення сума 2 460 грн. 00 коп. не є збитками.

З урахуванням встановлених ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним та місцевим господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 4 липня 2012 року та рішення Господарського суду Полтавської області від 20 березня 2012 року у справі № 18/228/12 залишити без змін.

Головуючий суддя В.Ю. Поліщук

судді: О.В. Білошкап

П.К. Міщенко