Рішення

від 21.09.2012 по справі 5024/1066/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2012 р. Справа № 5024/1066/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О., при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства "Херсонбекон", м.Херсон

до Комунального підприємства "Три кринички", м.Херсон, смт.Камишани

про стягнення 100 575грн. 16коп.

за участі представників:

від позивача - Білецький Б.А., представник, дов. №18 від 10.09.2012р.

від відповідача - Безлюдний В.С., представник, дов. від 10.09.2012р.

Сутність справи: Позивач (колективне сільськогосподарське підприємство "Херсонбекон", м.Херсон, код ЄДРПОУ 22736641) звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача (комунальне підприємство "Три кринички", м.Херсон, смт.Камишани, код ЄДРПОУ 33172372) 100575грн. 16 коп. основного боргу за надані в процесі виконання укладеного між сторонами договору №14 від 01.01.2008р. та договору підряду №13 від 01.06.2008р. сумісно з відповідачем послуги, пов'язані зі збиранням та вивезенням твердих побутових відходів на території Камишанської селищної ради, інші роботи, а також 5000 грн. витрат на правову допомогу.

Письмовою заявою від 17.09.2012р. позивач, на підставі ч.4 ст.22 ГПК України, до прийняття рішення по справі просить суд збільшити розмір позовних вимог, і поряд з сумою основного боргу просить стягнути з відповідача 10759грн. 35коп. річних, 19411грн. інфляційних нарахувань, а всього 130 745грн. 51коп.

Подана позивачем заява задоволенню не підлягає, з врахуванням наступного.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог; до початку розгляду господарським судом справи по суті - змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки при подачі позову інфляційні та річні не було заявлено до стягнення, подана заява за своєю правовою сутністю фактично є заявою не про збільшення розміру позовних вимог, а заявою про одночасну зміну предмета і підстав позову, що приписами ч.4 ст.22 ГПК України не передбачено. До того ж зазначену заяву подано після початку розгляду господарським судом справи по суті.

Обгрунтовуючи позов, позивач посилається на наявність між сторонами договірних правовідносин, на підставі яких відповідач зобов'язався перераховувати позивачу згідно складених двосторонніх актів його долю від вартості виконаних робіт та наданих послуг.

В порушення договірних зобов'язань відповідач не здійснив кінцевого розрахунку з позивачем, наслідком чого було утворення боргу в сумі 100575грн. 16коп., що підтверджується складеним між сторонами актом взаємозвірки розрахунків станом на 15.07.2009р.

Відповідач позов не визнає, у наданому письмовому відзиві посилається на те, що державну реєстрацію КСП "Херсонбекон" припинено з 20.10.2000р. Згідно даних витягу з ЄДРПОУ станом на 03.08.2012р. КСП "Херсонбекон", ідентифікаційний код 22736641 в Єдиному реєстрі не знайдено.

Крім того, для стягнення боргу сплинув встановлений ст.257 ЦК України строк загальної позовної давності тривалістю у три роки, в зв'язку з чим відповідач звернувся з письмовою заявою про застосування позовної давності.

Не погоджуючись із поданими відповідачем запереченнями, позивач звертає увагу суда на той факт, що КСП "Херсонбекон" було зареєстровано на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 14.10.1996р. №4124. На момент реєстрації підприємства ведення ЄДРПОУ юридичних осіб на паперових носіях здійснювало Головне управління статистики у Херсонській області. Згідно наданого на вимогу суду управлінням статистики від 07.09.2012р. №13-03/43 витягу з ЄДРПОУ станом на 07.09.2012р. КСП "Херсонбекон", ідентифікаційний код 22736641 значиться в ЄДРПОУ.

При цьому, дійсно, на підставі протоколу рішення загальних зборів КСП "Херсонбекон" від 27.04.2000р. відділ державної реєстрації вносив запис №720 від 20.10.2000р. про припинення КСП, але на підставі рішення Суворовського районного суду від 01.03.2001р. по справі №2-778/01 державну реєстрацію підприємства було поновлено, а 05.04.2001р. Херсонським міськвиконкомом була зареєстрована нова редакція статуту КСП "Херсонбекон".

Рішення від 18.12.2003р., на яке посилається відповідач, не містить вказівок про скасування реєстрації КСП "Херсонбекон" після її поновлення за попереднім рішенням.

Таким чином, правові підстави вважати припиненою державну реєстрацію КСП "Херсонбекон" відсутні.

Щодо строку позовної давності, то позивач, з посиланням на приписи ст.264 ЦК України, вважає, що його перебіг перервано складеним між сторонами 15.07.2009р. двостороннім актом взаємозвірки розрахунків за обома договорами №13 та №14, оскільки 15.07.2012р. припадало на вихідний день - неділю, позов поданий 16.07.2012р. в межах строку позовної давності.

Розгляд справи відбувався з перервою, яка оголошувалася до 21.09.2012р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

На підставі договору про сумісну діяльність №14 від 04.01.2008р. позивач та відповідач домовилися здійснювати сумісну дольову діяльність як дві самостійні юридичні особи з метою забезпечення мешканців, що проживають на території Комишанської селищної ради, комунальними послугами зі збирання, вивезення автомобільним транспортом на міський полігон твердих побутових відходів (далі - договір №14, а.с.6-8).

Умовами договору №14 передбачено, що позивач здійснює функції виробника послуг, а відповідач - виконавця в розумінні термінів, визначених у спеціальному Законі України "Про комунальні послуги".

Порядок визначення часток кожної з сторін та проведення розрахунків встановлений розділом IV договору №14. Зокрема, у пунктах 4.1, 4.2 та 4.8 сторони передбачили, що виконавець із загальної суми коштів, отриманих від споживачів на надані комунальні послуги, перераховує виробнику його частку доходу від сумісної діяльності, яка визначається у складених між виробником і виконавцем щомісячних актах виконаних робіт за узгодженими технологічними розцінками в залежності від кількості відпрацьованих машино-годин автотранспорту та людино-годин вантажників твердих побутових відходів (далі ТПВ).

Розрахунки за договором здійснюються виконавцем у готівковій формі в касу виробника або в безготівковій формі на розрахунковий рахунок протягом місяця з дня отримання рахунку.

Згідно реєстру актів виконаних робіт, належно засвідчені копії яких надані в матеріали справи, починаючи з січня 2008р. по 01.07.2009р. позивач ( виробник) передав, а відповідач ( виконавець) - прийняв роботи по збиранню, навантаженню та перевезенню на міське звалище твердих побутових відходів на загальну суму 200152грн. 99 коп. (а.с.30-31, 33-35, 37-39, 41-42, 46-54).

Зазначені акти засвідчені підписами уповноважених представників сторін та скріплені печатками підприємств виробника і виконавця.

Поряд з актами відповідачу було вручено розрахунки для проведення оплати належної виробнику частки. (а.с.13-14)

Відповідач розрахунок по перерахуванню належної позивачу, як виробнику, частки за виконані послуги здійснював з порушенням умов договору, наслідком чого було утворення боргу за роботи та послуги, виконані на підставі договору №14 в сумі 90687грн. 16коп.

Крім того, між сторонами також був укладений договір підряду №13 від 01.06.2008р., на підставі якого позивач зобов'язувався виконувати для відповідача підрядні роботи, пов'язані із заміною глибинних насосів у артезіанських свердловинах, ремонт трубопроводів та технологічного обладнання (далі - договір №13, а.с.9-10).

Відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти виконані роботи та провести їх оплату в порядку, передбаченому умовами договору.

Вартість виконаних робіт визначена по узгоджених розцінках, перелічених в розд.2 договору №13.

У пункті 2.5 договору відповідач зобов'язався провести оплату наданих послуг протягом 10-ти банківських днів з дати підписання між сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

На підставі складених між сторонами двосторонніх актів прийому-передачі позивач виконав для відповідача робіт, передбачених умовами договору №13 на суму 13089грн. 98коп., у тому числі:

- акт №2/5 від 31.03.2008р. - 3201грн. 98коп.;

- акт №3/1 від 27.06.2008р. - 1824грн.;

- акт №3/2 від 31.07.2008р. - 2208грн.;

- акт №3/3 від 31.08.2008р. - 2016грн.;

- акт №3/4 від 30.09.2008р. -2112грн.;

- акт №3/5 від 31.10.2008р. - 1728грн. (а.с.32, 36, 38, 40, 43, 45).

Зазначені акти містять підписи представників сторін, а також засвідчені їх печатками, на їх оплату відповідачу також було виставлено рахунки згідно наданого в матеріали справи реєстру.

Відповідач оплату виконаних для нього робіт здійснював з порушенням встановлених умовами договору строків, наслідком чого було утворення боргу за роботи, виконані згідно договору №13, в сумі 9888грн.

На підставі складеного між сторонами двостороннього акту взаємозвірки від 15.07.2009р. станом на 01.07.2012р. борг відповідача за послуги та виконані роботи становить 100575грн. 16 коп., у тому числі: 90687грн. 16 коп. - за договором №14 та 9888грн. - за договором №13 (а.с.15).

Акт взаємозвірки підписаний представниками сторін та засвідчений печатками юридичних осіб-позивача і відповідача.

Відповідач доказів погашення боргу суду не надав.

Зважаючи на те, що позивач наданими в матеріали справи належними доказами, у розумінні приписів статей 32, 33, 34 ГПК України, довів факт надання послуг та виконання робіт, враховуючи приписи ст.ст.525, 526, ч.1 ст.530, ст.610, ч.1 ст.612 ЦК України, суд визнав позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті судового збору в сумі 2011грн. 50коп. покладаються на відповідача.

Позивачу повертається з Державного бюджету 653грн. 50коп. надмірно сплаченого судового збору. При цьому, судом враховано, що на підставі квитанцій №12614.915.4 від 17.07.2012р., №12614.916.4 від 17.07.2012р., №12132.269.1 від 17.09.2012р. позивач перерахував до Державного бюджету відповідно 1580грн., 800грн., 15грн., всього 2665грн., тоді як, виходячи з ціни позову - 100575грн. 16 коп., судовий збір становить 2011грн. 50коп.

Щодо стягнення з відповідача 5000грн., що становлять вартість послуг адвоката, пов'язаних із веденням справи та представництва інтересів, то у стягненні зазначеної суми відмовляється, зважаючи на відсутність доказів, що підтверджують її перерахування.

Судом також було розглянуто та відхилено, як безпідставне, клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Комишанської селищної ради, оскільки правовідносини сторін врегульовано укладеними між ними господарськими договорами, які в установленому порядку не визнавалися недійсними і є фактично виконаними.

Доводи відповідача відхиляються як безпідставні та такі, що спростовуються фактичними обставинами справи, з врахуванням наступного.

Відносно припинення з 20.10.2000р. державної реєстрації КСП "Херсонбекон", то згідно наданої довідки №898, до даних ЄДРПОУ внесено зміни від 05.04.2001р. до відомостей про юридичну особу - КСП "Херсонбекон", ідент. код 22736641, у зв'язку з реєстрацією Херсонським міськвиконкомом за №4863 від 05.04.2001р. змін до статуту КСП "Херсонбекон" (а.с.17). Згідно з наданим Головним управлінням статистики у Херсонській області витягом з ЄДРПОУ станом на 07.09.2012р. №13-13/43 за вказаним у запиті ідентифікаційним кодом 22736641 значиться зареєстрованою юридична особа КСП "Херсонбекон", м.Херсон, вул.Нафтовиків, буд.131.

Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України "Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що юридична особа є такою, що припинилася з дати внесення до ЄДРПОУ запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відтак, правові підстави вважати державну реєстрацію позивача припиненою з 20.10.2000р. відсутні.

Безпідставними є також і доводи відповідача щодо укладення договору №14 з порушенням ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" з огляду на те, що визначення виконавця послуг віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування. Відповідач не надав доказів на підтвердження факту визнання цього договору недійсним на підставі ст.215 ЦК України за наявності порушення загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачених ст.203 цього Кодексу.

Щодо строку позовної давності, про застосування якого просить відповідач у поданій заяві, то відповідно до частин 1 та 3 статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З наданих у справу доказів встановлено, що 15.07.2009р. між сторонами був складений акт взаємозвірки розрахунків станом на 01.07.2009р., в якому сторони визначили сальдо по розрахунках в сумі 100575грн. 16коп., яка складається з двох сум: 90687грн. 16коп. - борг по послугах, наданих на підставі договору №14; 9888грн. - борг за роботи, виконані на підставі договору №13.

Зазначений акт підписаний уповноваженими особами - бухгалтерами: від КП "Три кринички" бухгалтером Шустовою О.Ю.; від КСП "Херсонбекон" - бухгалтером Білецькою А.Б. Зазначені у графах "Дебіт" суми повністю співпадають з сумами послуг та робіт, встановлених сторонами у складених актах виконаних робіт.

До зазначеної дати складення акту відповідач систематично здійснював частковий розрахунок по сумісно наданих послугах та виконаних для нього позивачем роботах, у тому числі й протягом 2009р. ( по 06.06.2009р.), що підтверджується наданим в матеріали справи реєстром розрахунків КП "Три кринички" з КСП "Херсонбекон".

Таким чином, з 15.07.2009р., тобто з дати підписання між сторонами двостороннього акту, відбулось переривання строку позовної давності та початок нового строку, який закінчується 15.07.2012р.

Оскільки 15.07.2012р. припадає на неділю, яка є вихідним, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, тобто 16.07.2012р. (ч.5 ст.254 ЦК України).

Позивачем позов подано 16.07.2012р., тобто в межах строку позовної давності.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд у прийнятих постановах в процесі касаційного перегляду справ №7/58 від 25.11.2009р., №21/13-09 від 14.01.2010р.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства "Три кринички", м.Херсон, смт.Камишани, вул.Радянська, 81а, код ЄДРПОУ 33172372, р.р.26000060738713 в ХФ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 352479, на користь колективного сільськогосподарського підприємства "Херсонбекон", м.Херсон, вул.Нафтовиків, 131, код ЄДРПОУ 22736641, р.р.26003870940171 в ОФ АКБ УСБ, МФО 328016, 100575грн. 16коп. основного боргу та 2011грн. 50коп. витрат по оплаті судового збору.

2. Повернути колективному сільськогосподарському підприємству "Херсонбекон", м.Херсон, вул.Нафтовиків, 131, код ЄДРПОУ 22736641, з державного бюджету 653грн. 50коп. надмірно сплаченого судового збору на підставі квитанції №12132.269.1 від 17.09.2012р. на суму 15грн. та частково в сумі 638грн. 50коп. сплаченого на підставі квитанції №12614.916.4 від 17.07.2012р.

Наказ стягувачу видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.09.2012р.

Суддя Н.О. Задорожна