Рішення

від 14.09.2012 по справі 22/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

14.09.12

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

" 14 " вересня 2012 року Справа № 5028/22/8/2012

За ПОЗОВОМ: Приватного акціонерного товариства "ОТІС",

03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 37

в ОСОБІ: Спеціалізованого ліфтового управління № 5 Приватного акціонерного товариства "ОТІС",

14032, м. Чернігів, вул. Генерала Бєлова, 15

До ВІДПОВІДАЧА: Приватного підприємства «Мрія -Сервіс»,

14030, м. Чернігів, вул. Пухова, 49 (14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 12)

Про стягнення 5364,72 грн.

Суддя Селівон А.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від позивача: Зюзько Ф.М. - представник, дов. № 2 від 22.08.12 р.

Від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватним акціонерним товариством "ОТІС" в особі Спеціалізованого ліфтового управління № 5 Приватного акціонерного товариства "ОТІС" подано позов до Приватного підприємства «Мрія -Сервіс» про стягнення 5364,72 грн. за неналежне виконання умов договору №1158 від 01.02.2011 року на повне технічне обслуговування і ремонт ліфтів та диспетчерських систем, а саме 5274,96 грн. основного боргу та 89,76 грн. пені.

Ухвалами суду від 07.08.12 р., 22.08.12 р. та 04.09.12 р. розгляд справи відкладався на 22.08.12 р, 04.09.12 р. та 14.09.12 р. відповідно.

Позивачем були подані заяви: № 346/11 від 30.07.12 р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки Приватного підприємства «Мрія - Сервіс»та б/н від 15.08.12 р. про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на майно та рахунки відповідача.

Вказані заяви позивача задоволені судом не були, оскільки доводи заявника щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту одночасно на майно та рахунки відповідача не ґрунтуються на розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника. Позивачем не були надані достатньо обґрунтовані докази на підтвердження фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, а саме не було доведено факт, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), які є у відповідача на момент пред'явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись на момент виконання рішення.

Крім того, накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене. Господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або інших кредитно -фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Уповноважений представник відповідача в засідання господарського суду не з'явився.

Про дату та час проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень адресату. Про поважні причини неявки суд не повідомлено.

Відповідач письмового відзиву на позов та документів, витребуваних ухвалами від 18.07.12 р., 07.08.12 р., 22.08.12 р. та 04.09.12 р., суду не надав.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час слухання справи до суду не надходило.

Оскільки відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, беручи до уваги, що представник позивача проти розгляду справи у відсутності представника відповідача не заперечував, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи за відсутності представника відповідача, виключно за наявними у справі матеріалами.

Подане представником позивача письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволено.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими позивачем доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2011 р. між Приватним акціонерним товариством «ОТІС»(Позивач у справі, Виконавець за договором) та Приватними підприємством «Мрія -Сервіс»(Відповідач у справі, Замовник за договором) укладений договір № 1158 на повне технічне обслуговування і ремонт ліфтів та диспетчерських систем(далі - Договір).

Згідно п.1.1. Договору, Замовник (Відповідач) доручає, Виконавець (Позивач) приймає на себе виконання робіт по технічному обслуговуванню і ремонту ліфтів на об'єктах Замовника згідно наведеного додатку.

Відповідно до п.п.1.2.-1.3. Договору, вартість робіт по договору у відповідності з узгодженими розрахунками (Додаток №1) складає: 24176,90 грн. ПДВ 20% 4835,38 грн.. Всього 29012,28 грн. на поточний рік (з 01.021.2011 по 31.12.2011). Додаткові роботи, не передбачені договором, пов'язані з відновленням ліфтів у разі хуліганських дій, розкрадання, підпалів, порушення електропостачання, правил користування ліфтом, виконуються за погодженням сторін на підставі окремого договору із забезпеченням фінансування даних робіт.

Розділом 2 Договору передбачено виконання необхідних ремонтних робіт у відповідності з вимогами заводів - виробників з метою забезпечення справного стану ліфта. Техобслуговування виконується у відповідності з технологічним процесом.

За умовами п.п.4.1.- 4.2. Договору, Замовник щомісячно оплачує встановлену розрахунками місячну плату за виконані роботи згідно Додатку № 1 до 10-го числа наступного за звітним місяця. Замовник щомісячно до 25 числа кожного місяця підписує наданий Виконавцем Акт виконаних робіт по Формі № 2.

Додатком № 1 (Відомість) до договору, який згідно п.6.3 основного Договору є його невід'ємною частиною і подається Виконавцем щорічно для підпису Замовником, встановлено обсяги і терміни виконання робіт по технічному обслуговуванню з 01.01.12 р. по 31.12.12 р.: перелік адрес об'єктів (вул. Рокосовського 70/1, 70/2, 70/3, 70/4, 70/5, 70/6, вул.Кирпоноса 26/1, 26/2 та вул.Пушкіна 34-в/1, 34-в/2), кількість ліфтів, їх типи та вартість робіт.

Вказана Відомість, копія якої знаходиться в матеріалах справи, підписана Замовником та Виконавцем і скріплена печатками зазначених юридичних осіб.

Згідно п.6.2. Договору, даний Договір вступає в силу з 01 лютого 2011 року і діє до 31 грудня 2011 року і вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо від сторін не надійшло повідомлення про його розірвання за місяць до закінчення терміну дії договору.

Відповідно до поданих позивачем актів № 1158 приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів, підписаних представниками сторін, за квітень 2012 року від 25 квітня 2011 року та за травень від 25.05.12 р. позивачем виконані роботи в повному обсязі на суму 5274,96 грн. (2637,48 грн. за місяць), претензій сторони одна до одної не мають.

За таких обставини суд доходить висновку, що позивачем виконані зобов'язання по виконанню робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів на підставі укладеного між ПАТ «ОТІС»та ПП «Мрія -Сервіс»Договору, факт надання та прийняття робіт за умовами п.4.2 Договору підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема, копіями вищезазначених актів, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач оплату за прийняті виконані роботи за квітень та травень місяці не здійснив.

Таким чином, на момент розгляду справи матеріалами справи підтверджено наявність боргу відповідача перед позивачем за виконані роботи в сумі 5274,96 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За висновками суду, свої зобов'язання щодо сплати позивачу грошових коштів в сумі 5274,96 грн. у встановлений строк, всупереч ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідач не виконав.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу. При цьому відповідачем не надано суду доказів, які свідчать про проведення ним оплати боргу.

Доказів визнання недійсним чи розірвання договору на повне технічне обслуговування та ремонт ліфтів № 1158 від 01.02.11 р. суду не надано.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором на повне технічне обслуговування і ремонт ліфтів та диспетчерських систем № 1158 від 01.02.11 р. у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 5274,96 грн. за вказаним Договором підлягає задоволенню.

Відповідно до п.5.1. Договору, за несвоєчасне підписання актів виконаних робіт і несвоєчасну оплату рахунків Виконавця Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, згідно ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.1 ст. 546, ст. 547 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.548 Цивільного кодексу).

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо сплати боргу за виконані роботи у терміни, визначені умовами Договору, позивачем на підставі п. 5.1 Договору нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 89,76 грн. (за період з 11.05.12 р. по 06.07.12 р. включно: 61,64 грн. за період з 11.05.12 р. по 06.07.12 р.- 57 днів прострочення сплати за квітень 2012 р.; 28,12 грн. за період з 11.06.12 р. по 06.07.12 р. -26 днів прострочення сплати за травень 2012 р.), яку він просить стягнути з відповідача відповідно до наданого розрахунку.

Судом встановлено, що позивачем допущена арифметична помилка в розрахунку пені за прострочення сплати за квітень 2012 р. за період з 11.05.12 р. по 06.07.12р., а саме зазначено суму пені 61,64 грн. замість 61,61 грн.,

За умовами п. 4.1. Договору відповідач зобов'язувався щомісячно оплачувати встановлену розрахунками місячну плату за виконані роботи до 10 числа наступного за звітним місяця.

Відповідно до ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки відповідач був зобов'язаний сплатити грошові кошти за виконані роботи за травень 2012 р. до 11.06.12 р. включно, виходячи з того, що 10 червня 2012 р. є вихідним днем, період прострочення виконання зобов'язання необхідно обчислювати з 12.06.2012 року, що складає 25 днів і відповідно сума пені складає 27,02 грн..

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи та перевіривши розрахунки, здійснені позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені за період з 11.05.12 р. по 06.07.12 р. та з 11.06.12 по 06.07.12 р. сумі 88,63 грн.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2,4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, господарський суд має право покласти на нього судовий збір незалежно від результатів вирішення спору, а тому суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 253, 254, 525, 526, 530, 546-549, 599, 610-612, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-218, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Мрія-Сервіс" (14000, м. Чернігів, вул. Пухова, 49, р/р 26004000002177 банк Демарк м. Чернігів, МФО 353575, код 33586094) на користь Приватного акціонерного товариства "ОТІС" в особі Спеціалізованого ліфтового управління № 5 Приватного акціонерного товариства «ОТІС»(14032, м. Чернігів, вул. Бєлова, 15, р/р 26006152927700 в філії АТ "УкрСиббанку"м. Чернігова, МФО 351005, код 24836772) борг в сумі 5274,96 грн. та 88,63 грн. пені, 1609,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 1,13 грн. відмовити.

Повний текст рішення складений та підписаний 19 вересня 2012 року.

Суддя А.М.Селівон