Ухвала

від 18.09.2012 по справі 04/5026/736/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

18.09.12 № 04/5026/736/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Гарник Л.Л.

Разіної Т.І.

за участю представників:

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Славутич»

на ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.08.2012 р.

у справі № 04/5026/736/2012 (суддя: Гура І.І.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Славутич"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.08.2012 р. у справі №04/5026/736/2012 визнано вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Славутич" в розмірі 811 476,39 грн.; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Левченка В.М., відмовлено у задоволенні клопотання боржника про припинення провадження у справі; відмовлено у задоволенні клопотання боржника про залишення заяви без розгляду, інше.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Славутич» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржену ухвалу, відмовити Публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, провадження у справі припинити.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що ухвала господарського суду Черкаської області від 10.08.2012 р. у справі № 04/5026/736/2012 суперечить вимогам ст. 8 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ", є необґрунтованою та незаконною.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Славутич» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.09.2012 р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 р. на підставі припинення повноважень судді Дзюбка П.О. в звязку з досягненням 65-ти років, змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Верховець А.А., судді Гарник Л.Л., Разіна Т.І.

11.09.2012 р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду розпорядником майна Левченком В.М. подано відзив на апеляційну скаргу в якому останній повністю заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги.

В судовому засіданні 11.09.2012 р. Київським апеляційним господарським судом оголошено перерву до 18.09.2012 р.

17.09.2012 р. від директора ТОВ «Фірма «Славутич» надійшла телефонограма про відкладення розгляду справи в зв'язку з лікуванням останнього та відмовою представника, та адвоката від участі у розгляді справи.

Представники ініціюючого кредитора та боржника в судове засідання 18.09.2012р. не зявились. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялись належним чином про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про перерву у судовому засіданні.

Враховуючи те, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд, з огляду на обмеження розгляду апеляційної скарги процесуальними строками (апеляційна скарга на ухвалу розглядається протягом 15 днів), вважає за можливе здійснити перевірку ухвали господарського суду Черкаської області в апеляційному порядку за відсутності представників ініціюючого кредитора та боржника за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні представник арбітражного керуючого заперечив проти доводів апелянта та просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника арбітражного керуючого, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).

Відповідно до п. 3 ст. 6 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2007 р. між ЧОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (далі-кредитор) та Федорової К.П. (далі-позичальник) укладено кредитний договір № 014/02-44/1678-07 та додаткові угоди до нього. На підставі даного договору позичальнику було надано кредит в сумі 1 350 000,00 грн. строком по 20.11.2013 р. із сплатою 17% річних.

В свою чергу між кредитором та ТОВ фірма "Славутич" (далі-боржник) було укладено договір поруки № 014/02-44/1678-07 від 21.11.2007 р., за яким боржник взяв на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язаннях позичальника, що виникли з умов кредитного договору, в повному обсязі цих зобов'язань.

Згідно п. 3.1 договору поруки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання повної вимоги.

Як зазначено в п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18.12.2009 р. за заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у частині третій статті 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Цими підставами є підтверджені відповідними документами фактичні дані про те, що: вимоги кредитора (кредиторів), які подали таку заяву, є безспірними; боржником прострочено тримісячний строк виконання свого зобов'язання перед ініціюючим справу кредитором (кредиторами); сукупний мінімальний розмір вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) становить не менше трьохсот мінімальних розмірі заробітної плати.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції звернулось до суду першої інстанції із заявою про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Славутич" банкрутом, вказуючи, що його заборгованість становить 811 476,39 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції до ТОВ фірма «Славутич» є безспірними оскільки підтверджені заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 2-66/2010 від 22.02.2010 р. та виконавчим документом - виконавчим листом Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 липня 2010 р., згідно якого з Федорової К.П. та ТОВ фірма «Славутич» солідарно стягнено на користь банку заборгованість по кредиту в розмірі 1 292 268,88 грн. та судові витрати 1820,00 грн., всього 1 294 088,88 грн.

27.09.2010 р. Смілянським міським відділом державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції на підставі виконавчого листа № 2-66 виданого 22.02.2010 р. Смілянським міськрайонним судом винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 21575113 про стягнення 1 294 088,88 грн. боргу з ТОВ «Славутич» на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідно до листа Смілянського міського відділу державної виконавчої служби смілянського міськрайонного управління юстиції № 6489 від 10.08.2012 р. в період з 28.10.2011 р. ТОВ фірма «Славутич» як самостійно так і згідно умов договору поруки з гр. Калашник Л.Є. добровільно перерахував Черкаській обласній дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в якості погашення кредиторської заборгованості по кредитному договору № 014/02-44/1678-07 від 21.11.2007 р. кошти в сумі 1 112 343,97 грн.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16.05.2012 р. порушено провадження у справі про банкрутство № 04/5026/736/2012.

Станом на дату звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство вимоги кредитора є непогашеними в сумі 811 476,39 грн. Проте ці кошти нараховані, як заборгованість по кредитному договору № 014/02-44/1678-07 від 21.11.2007 р. Що ж стосується безспірних вимог, що утворились внаслідок заочного судового рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 2-66/2010 від 22.02.2010 р. та порушеного виконавчого провадження, то кредитор, ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», в рахунок погашення безспірних вимог, зарахував лише частину сплаченої в добровільному порядку суми заборгованості по кредитній угоді в розмірі 1 112 343,97 грн.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 16.05.2012 р., поданого ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції до суду апеляційної інстанції загальна сума заборгованості Федорової К.П. по кредитному договору № 014/02-44/1678-07 від 21.11.2007 р. становить 830 799,28 грн.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що вимоги ініціюючого кредитора повністю забезпечені заставою, а отже провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню.

З таким твердженням апелянта Київський апеляційний господарський суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК Україні у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків якщо інше не встановлено договором поруки.

З договору поруки № 014/02-44/1678-07 від 21.11.2007 р. вбачається, що поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання повної вимоги.

Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22.02.2010 р. у справі № 2-66/2012 стягнуто солідарно з Федорової К.П. та ТОВ фірма "Славутич" на користь ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ заборгованість по кредиту в розмірі 1 292 268,88 грн. та судові витрати.

Згідно ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Частиною 1 ст. 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. За наведеного Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції правомірно вимагає виконання обов'язку з ТОВ фірма "Славутич".

Крім того, в матеріалах справи наявний витяг від 01.12.2011 р. про зняття заборони з предмету іпотеки, що свідчить про те, що Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції відмовилось від звернення стягнення на предмет іпотеки, а отже договір кредиту № 014/02-44/1678-07 не забезпечений заставою.

Відповідно до ст. 572 ЦК України звернення стягнення на заставлене майно є правом, а не обов'язком заставодержателя.

З огляду на вищевикладене, господарським судом Черкаської області законно та обґрунтовано було порушено справу про банкрутство ТОВ фірма «Славутич», оскільки є сукупність умов, передбачених ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а отже немає підстав для припинення провадження у даній справі.

За таких обставин справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Славутич" не знайшли свого підтвердження, не є обґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають, а тому оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Славутич" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.08.2012 р. у справі № 04/5026/736/2012 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.08.2012 р. у даній справі залишити без змін.

3. Справу № 04/5026/736/2012 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Повний текст складено 20.09.2012 р.

Головуючий суддя Верховець А.А.

Судді

Гарник Л.Л.

Разіна Т.І.