Постанова

від 16.08.2012 по справі 2а-2787/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

16.08.2012 р. Справа № 2а-2787/12/1470

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "АУДІОЦЕНТР", м. Миколаїв

до відповідача: ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Корнієнко О.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Руденко Ю.М.

від відповідача: Науменко А.С.

від прокуратури: Брезіцький В.С.

Суть спору: про визнання протиправними наказів від 17.04.2012 року № 306, від 23.04.2012 року № 354, визнання протиправними та незаконними дії, скасування податкового повідомлення -рішення № 0004912260 від 18.05.2012 року.

встановив

Товариства з обмеженою відповідальністю "АУДІОЦЕНТР" (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправними наказів від 17.04.2012 року № 306, від 23.04.2012 року № 354, визнання протиправними та незаконними дії, скасування податкового повідомлення -рішення № 0004912260 від 18.05.2012 року.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АУДІОЦЕНТР" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення від 18.05.2012 року № 0004912260, прийняте ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути судові витрати в сумі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 коп.) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 34034100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АУДІОЦЕНТР" (код ЄДРПОУ 35320136).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

================================================================================================================

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2012 року Справа № 2а - 2787/12/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "АУДІОЦЕНТР", м. Миколаїв

до відповідача: ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Корнієнко О.М.

представники:

від позивача: Руденко Ю.М.

від відповідача: Науменко А.С.

від прокуратури: Брезіцький В.С.

Суть спору: про визнання протиправними наказів ДПІ та їх скасування, визнання незаконними дій ДПІ, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АУДІОЦЕНТР" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - відповідач):

- про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 17.04.12 р. № 306 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудіоцентр";

- про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 23.04.12 р. № 354 "Про продовження термінів документальної позапланової невиїзної перевірки" Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудіоцентр";

- про визнання протиправними та незаконними дій ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва з організації та проведення з 17.04.12 р. документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудіоцентр" та складання Акту від 04.05.12 р. № 289/22-600/35320136 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудіоцентр" (код ЄДРПОУ 35320136) з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо правильності формування податкового кредиту з ПДВ в січні 2012 року від операцій з контрагентом-постачальником ТОВ "САВ Дістрибьюшн" (код ЄДРПОУ 35625082)";

- про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" прийнятого ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 18.05.12 р. № 0004912260 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в сумі основного платежу 2600000 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 650000 грн.

Позивач вважає, що:

- у відповідача були відсутні правові підстави на проведення документальної позапланової перевірки;

- керівник підприємства позивача був повідомлений про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не до початку проведення перевірки, а лише в процесі її проведення, що протирічить вимогам пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України;

- повідомлення про проведення перевірки від 23.04.12 р. № 1557/10/22-633 не відповідає вимогам наказу ДПА України від 14.04.11 р. № 213 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.08 р. № 355", так як не відповідає встановленій цим наказом формі, а також не містить гербової печатки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва;

- висновки, викладені в Акті перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є безпідставними, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, ґрунтуються на суб'єктивному внутрішньому переконанні перевіряючи осіб відповідача.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у запереченні, зокрема, з підстав їх необґрунтованості.

Розглянувши надані сторонами докази та заперечення, інші матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (надалі -ПК України) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставин, визначених цим пунктом, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За результатами аналізу отриманої податкової інформації, а саме декларації з податку на додану вартість за січень 2012 р. та наданих до неї реєстрів податкових накладних, відповідач встановив включення позивачем до податкового кредиту податкових накладних, виписаних ТОВ "Сав Дістрібьюшин" без реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

29.03.12 р. листом № 867/10/22-123 відповідач звернувся до позивача із пропозицією надати інформацію та її документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини із ТОВ "Сав Дістрібьюшин" в січні 2012 р., а саме:

- договори та специфікації, доповнення до них, на підставі яких здійснювались фінансово-господарські відносини;

- накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, виписані на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу покупця;

- накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт, отримані на придбання товарів (робіт, послуг);

- банківські документи (виписки банку, платіжні доручення), касові документи (прибуткові та видаткові касові ордери), журнали-ордера, на яких відображено проведення розрахунків з покупцями та постачальниками;

- довіреності на отримання товарів покупцем;

- реєстри виданих та отриманих податкових накладних.

10.04.12 р. листом № 98/10 позивач надав та надані копії документів:

- господарський договір поставки від 01.09.11 р. № 49, укладений із ТОВ "Сав Дістрібьюшин";

- субліцензійний договір № 49-ТМ щодо дозволу на використання знаків для товарів і послуг, укладений із ТОВ "Сав Дістрібьюшин";

- податкові накладні, отримані від ТОВ "Сав Дістрібьюшин";

- видаткові накладні отримані від ТОВ "Сав Дістрібьюшин";

- квитанції про реєстрацію податкових накладних: від 05.01.12 р. № 624, від 05.01.12 р. № 625, від 24.01.12 р. № 8141, від 29.01.12 р. № 5446, від 29.01.12 р. № 5447, від 29.01.12 р. № 5448, від 29.01.12 р. № 4700 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З наведеного вбачається, що позивачем було надано відповідачу неповний перелік документів. Не були надані:

- товарно-транспортні накладні;

- накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, виписані на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу покупців;

- банківські документи (виписки банку, платіжні доручення), касові документи (прибуткові та видаткові касові ордери), журнали-ордера, на яких відображено проведення розрахунків з покупцями та постачальниками;

- довіреності на отримання товарів покупцем;

- реєстри виданих та отриманих податкових накладних.

Крім того, суд з'ясував, що позивачем не було надано будь-яких пояснень стосовно включення до податкового кредиту податкових накладних, виписаних ТОВ "Сав Дістрібьюшин" без реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у відповідача виникли правові підстави для проведення документальної позапланової перевірки підприємства позивача у відповідності із підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Стосовно заперечень позивача про протиправність проведення документальної позапланової виїзної перевірки через те, що копія наказу про проведення перевірки була вручена керівнику підприємства після її початку (17.04.12 р.), суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що директор підприємства позивача був ознайомлений з повідомленням про початок перевірки від 17.04.12 р. № 157 та під розписку отримав копію наказу від 17.04.12 р. № 306.

Оскільки наказ і направлення на перевірку керівник позивача отримав 17.04.12 р. (тобто до початку проведення перевірки), то тільки після цього у відповідача виникло право на проведення зазначеної перевірки яка і була розпочата того ж дня.

Такі дії відповідача не свідчать про порушення ним вимог статей 78, 79 ПК України.

Стосовно твердження позивача про неправомірність продовження терміну проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Порядок проведення документальних перевірок регламентується статтею 78 ПК України.

Пунктом 78.4 статті 78 ПК кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Пунктом 79.2 статті 79 ПК України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Тобто, проведення податковим органом документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків можливо за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З аналізу статті 79 ПК України вбачається, що умовою для проведення податковим органом документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків є надіслання платнику податків листом копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення. Законодавець не визначає умовою для проведення перевірки факт фактичного отримання такого листа платником податків.

Таким чином, у разі надіслання податковим органом платнику податків листом копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення, податковий орган має право розпочати її проведення.

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що фактом вручення документу у разі його надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення - є факт його надіслання, а датою вручення - дата надіслання.

Стосовно заперечень позивача про продовження терміну проведення перевірки який не відповідає за своєю формою вимогам чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Посилання позивача щодо невідповідності повідомлення про початок проведення перевірки Методичним рекомендаціям, затвердженим наказом ДПА України не є коректним, так як вони не мають сили нормативно-правового акту, оскільки не зареєстровані в Міністерстві юстиції України відповідно до вимог пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 28.12.92 р. № 731, а тому не є обов'язковими для виконання.

Відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. ПК України, інші нормативно-правові акти не встановлюють обов'язковості такої вимоги як наявність на повідомленні проставленого відбитку печатки органу податкової служби.

Таким чином, суд вважає, що накази ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 17.04.12 р. № 306 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Аудіоцентр" та від 23.04.12 р. № 354 "Про продовження термінів документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Аудіоцентр", а також дії ДПІ з організації та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача не містять порушень.

Щодо правомірності прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення за порушення норм податкового законодавства, суд зазначає наступне.

Абзацом 2 пункту 1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.10 р. № 1002 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення" (надалі - Порядок № 1002), передбачено, що реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1002, реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість. Тобто до декларації з ПДВ включаються виключно суми податкового кредиту, які відображені в електронному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи за наслідками здійснення фінансово-господарської діяльності позивач до електронного реєстру податкових накладних, наданому ним до податкової служби за вихідним від 22.02.12 р. № 9007559508 в розділі "отримані накладні", включив податкові накладні виписані ТОВ "Сав Дістрібьюшин" на загальну суму 18703164,46 грн., в тому числі ПДВ - 3117194,06 грн.

Представник відповідача зазначив у судовому засіданні, що єдиною підставою висновку про порушення позивачем пункту 200.1 статті 200, пункту 198.2 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201, пункту 11 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України стало те, що позивач включив до електронного реєстру податкових накладних такі податкові накладні, виписані ТОВ "Сав Дістрібьюшин", які не були зареєстровані останнім в Єдиному реєстрі податкових накладних, на загальну суму 15600000 грн., в тому числі ПДВ 2599999,99грн.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач зазначає, що відсутність факту реєстрації платником податку (продавцем товарів/послуг) податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю (позивачу по справі) на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказану в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, із змінами та доповненнями, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість (продавцями) в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума ПДВ в одній податковій накладній становить понад 10000 грн. починаючи з 01.01.12 р.

Суд встановив, що позивач листом від 25.04.12 р. № 1553/10 надав відповідачу бухгалтерську довідку від 23.02.12 р. № 3, в якій зазначив, що замість податкових накладних від 23.01.12 р. №№ 16406-16416, від 24.01.12 р. №№ 16419-16644, від 25.01.12 р. №№16648-16682 ним були помилково включені наступні податкові накладні:

- від 23.01.12 р. № 1590, на загальну суму 600000 грн., в т.ч. сума ПДВ 100000 грн.;

- від 24.01.12 р. № 1591, на загальну суму 1200000 грн., в т.ч. сума ПДВ 200000 грн.;

- від 24.01.12 р. № 1591/1, на загальну суму 1500000 грн., в т.ч. сума ПДВ 250000 грн.;

- від 24.01.12 р. № 1591/2, на загальну суму 1500000 грн., в т.ч. сума ПДВ 250000 грн.;

- від 24.01.12 р. № 1591/3, на загальну суму 1500000 грн., в т.ч. сума ПДВ 250000 грн.;

- від 24.01.12 р. № 1591/4, на загальну суму 1500000 грн., в т.ч. ПДВ 250000 грн.;

- від 24.01.12 р. № 1591/5, на загальну суму 1800000 грн., в т.ч. сума ПДВ 300000 грн.;

- від 24.01.12 р. № 1591/6, на загальну суму 2000000 грн., в т.ч. сума ПДВ 333333,33 грн.;

- від 24.01.12 р. № 1591/7, на загальну суму 2000000 грн., в т.ч. сума ПДВ 333333,33 грн.;

- від 25.01.12 р. № 1592, на загальну суму 2000000 грн., в т.ч. сума ПДВ 333333,33 грн.

Також позивачем до перевірки був наданий електронний реєстр виданих та отриманих податкових накладних за січень 2012 р., в якому виправлено неправильно включені податкові накладні за січень 2012 р. та вказано правильні податкові накладні за січень 2012 р.

Відповідач зазначає, що порушення позивача полягає в тому, що виправлення помилки було здійснено ним не в момент її виявлення (тобто не було внесено змін до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2012 р.). На думку відповідача в електронному реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, наданих за січень, лютий, березень 2012 р. до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби позивач не здійснив реєстрацію належних податкових накладних від 23.01.12 р. №№ 16406-16416, від 24.01.12 р. №№ 16419-16644, від 25.01.12 р. №№ 16648-16682, які були надані до перевірки.

Таким чином, показники декларації по ПДВ за січень 2012 р. були сформовані позивачем на підставі електронного реєстру податкових накладних, які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, на загальну суму 15600000 грн., в т.ч. ПДВ 2599999,99 грн.

Крім того, відповідач вказує на те, що в податкових накладних від 23.01.12 р. №№ 16406-16416, №№ 16419-№16644, № 16648-16682 наданих до перевірки позивачем в графі: "вид цивільно-правового договору (вид договору)" вказано -"договір поставки від 23.01.12 р.", "договір поставки від 24.01.12 р.", "договір поставки від 25.01.12 р." без зазначення номеру договору, в графі № 3 "Номенклатура товарів/послуг продавця" вказано номенклатуру товару - "картки ДК".

На думку відповідача, позивачем не було надано до перевірки та документально не підтверджено жодного з документів, що підтверджували б транспортування карток ДК від ТОВ "Сав Дістрібьюшин" до ТОВ "Аудіоцентр" та реальність операції отримання карток ДК відповідно наданим до перевірки податковим та видатковим накладним, а також не надано товарно-транспортних накладних на підтвердження відвантаження карток ДК по кожній податковій накладній отриманій від ТОВ "Сав Дістрібьюшин", у зв'язку з чим оскаржене податкове повідомлення-рішення є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

З цього приводу, суд зазначає наступне. Викладені в Акті перевірки висновки про заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету за січень 2012 р. в сумі 2600000 грн., ґрунтуються на встановлених відповідачем під час проведення перевірки фактах:

- включення позивачем до складу податкового кредиту податкових накладних, виписаних ТОВ "Сав Дістрибьюшн" з сумою ПДВ більше 10000 грн., які не зареєстровані ним в Єдиному реєстрі податкових накладних, на загальну суму 15600000 грн.;

- порушення Порядку № 1002 під час виправлення помилок в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за січень 2012 р.;

- неналежного оформлення податкових накладних, на підставі яких ТОВ "Аудіоцентр" формувало податковий кредит у січні 2012 р.;

- відсутності документальних підтверджень транспортування карток ДК від ТОВ "Сав Дістрибьюшн" до ТОВ "Аудіоцентр".

Такі висновки відповідача спростовуються матеріалами справи, зокрема, таким.

18.01.12 р. позивачем був укладений із ТОВ "Сав Дістрибьюшн" договір поставки за № 1801-01ПТ (надалі - Договір поставки), за умовами якого позивач є покупцем і зобов'язується прийняти і оплатити товар, переданий у зумовлені строки від ТОВ "Сав Дістрибьюшн", який був постачальником за вказаним договором.

Товар, що підлягає поставці (загальна кількість у грошовому виразі, асортимент, номенклатура) був визначений сторонами у специфікації (додаток № 1) до Договору поставки.

У відповідності до розділу 8 Договору поставки позивач здійснив повну оплату наданих ТОВ "Сав Дістрибьюшн" рахунків-фактури на поставку подарункових сертифікатів (карток ДК) на загальну суму 15600000 грн.

Здійснення оплати позивачем рахунків-фактури за Договором поставки підтверджується, зокрема, виписками банку за 23, 24 та 25 січня 2012 р. та платіжними дорученнями від 23.11.12 р. № 99, від 24.01.12 р. №№ 100-107, від 25.01.12 р. № 109 (копії в матеріалах справи).

На виконання умов Договору поставки 23-25.01.12 р. ТОВ "Сав Дістрибьюшн" поставило позивачу подарункові сертифікати (картки ДК), на загальну суму 15600000 грн.

Пунктом 2.3 Договору поставки передбачено, що право власності на поставлені товари переходить до покупця в момент отримання товару за видатково-прибутковою накладною.

Відповідно до пункту 2.3 Договору поставки приймання товару від постачальника покупцю здійснювалось за видатково-прибутковою накладною.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка товарів позивачеві від ТОВ "Сав Дістрибьюшн" підтверджується наданими накладними, які були сформовані останнім під час здійснення господарських операцій за Договором поставки в момент передачі товару.

Представником позивача в судовому засіданні доведено і не спростовано представником відповідача, що у відповідності до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" виписані ТОВ "Сав Дістрибьюшн" та надані позивачу видаткові накладні містять усі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 р. № 1379, надані постачальником податкові накладні підписані директором ТОВ "Сав Дістрибьюшн", скріплені печаткою товариства та містять такі обов'язкові реквізити:

- порядковий номер податкової накладної;

- дату виписування податкової накладної;

- повну назву юридичної особи - продавця товарів;

- податковий номер платника податку (продавця та покупця);

- місцезнаходження юридичної особи - продавця товарів;

- повну назву юридичної особи - покупця товарів;

- опис (номенклатуру) товарів, які поставлялись, їх кількість та обсяг;

- ціну постачання без урахування податку;

- ставки податку та відповідну суму податку в ц цифровому значенні;

- загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

- вид цивільно-правового договору.

Таким чином, суд вважає, що на підставі належним чином оформлених та наданих ТОВ "Сав Дістрибьюшн" первинних документів і у відповідності до вимог статей 138, 198 ПК України, здійснені витрати по придбанню подарункових сертифікатів (карток ДК) на суму 13000000 грн. були правомірно віднесені позивачем до складу витрат, понесених ним у зв'язку із провадженням господарської діяльності, а ПДВ в сумі 2600000 грн., сплачене в ціні товару, було правомірно віднесено до складу податкового кредиту звітного податкового періоду січня 2012 р.

Встановлені відповідачем в Акті перевірки факти, що під час перевірки позивача ним не було надано жодного з документів, якими б підтверджувалось відвантаження карток ДК від ТОВ "Сав Дістрибьюшн", спростовується наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження відвантаження та передачі постачальником вищевказаного товару, окрім вищевказаних первинних документів, позивач має товарно-транспортні накладні за якими здійснювалось перевезення карток ДК у кількості 24408 одиниць на загальну суму 15600000 грн., що підтверджується, зокрема, відомостями викладеними на сторінці 10 Акту перевірки.

Доставка подарункових сертифікатів (карток ДК) від "Сав Дістрибьюшн" на адресу позивача здійснювалась перевізником ТОВ "Престо" на замовлення і за рахунок останнього.

Перевезення товару з пункту відправлення до місця призначення підтверджується товарно-транспортними накладними:

- від 23.01.12 р. № 2301-01;

- від 24.01.12 р. № 2401-01;

- від 25.01.12 р. № 2501-01.

Згідно приписів статті 44 ПК України встановлено вимогу до підтвердження платником податків даних, визначених у податковій звітності, лише первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності та іншими документами, пов'язаними з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Товарно-транспортна накладна не відноситься до документів, які пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів.

Типова форма товарно-транспортної накладної затверджена спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29.12.95 р. № 488/346.

Зазначений документ не був внесений до Державного реєстру нормативно-правових актів, у зв'язку з чим його норми містять лише рекомендаційний характер, а крім того, наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.05.06 р. № 493 було виключено пункт 11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. № 363, згідно якому товарно-транспортні накладні і подорожні листи вантажного автомобіля належать до документів суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером. Тому документи, що підтверджують факт транспортування товару (подорожні листи, товарно-транспортні накладні, квитанції від перевізників) не є первинними документами в розумінні статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Отже, товарно-транспортні накладні не відносяться до документів, на підставі яких платником податків мають підтверджуватись ті чи інші дані відображені в податковій звітності, а тому посилання податкового органу на порушення порядку їх оформлення не можуть бути підставою для донарахування платнику податків податкових зобов'язань з податку на додану вартість за актом перевірки.

Окрім того, факт поставки у січні 2012 р. ТОВ "Сав Дістрибьюшн" карток ДК за Договором поставки та факт здійснення ТОВ "Престо" перевезення (доставки) позивачу на замовлення та за рахунок ТОВ "Сав Дістрибьюшн" карток ДК у кількості 24408 штук за товарно-транспортними накладними від 23.01.12 р. за № 2301-01, від 24.01.12 р. за № 2401-01, від 25.01.12 р. за № 2501-01 підтверджується листом ТОВ "Сав Дістрибьюшн" від 09.06.12 р. за № 906-12/31 та листом ТОВ "Престо" від 18.06.12 р. за №1/18-06-2012. Зазначені листи були надані позивачеві у відповідь на запити направлені товариством постачальнику та перевізнику зазначеного товару на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його.

Під час вирішення спору з'ясовано, що на момент проведення перевірки факт виправлення помилкової інформації був підтверджений позивачем бухгалтерською довідкою та реєстром виданих та отриманих податкових накладних за січень 2012 р., що не заперечується матеріалами Акту перевірки та представником відповідача.

Суд вважає, що посилання відповідача на порушення позивачем Порядку № 1002 ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних під час виправлення помилок у реєстрі за січень 2012 р. є безпідставними, оскільки помилково відображена інформація була виправлена ТОВ "Аудіоцентр" у порядку, встановленому діючим законодавством, що в свою чергу підтверджується даними розділу 3 Акту перевірки.

Так, відповідно до пункту 1 Порядку № 1002 виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок. При цьому, вказаним Порядком уточнено, що коригування помилкових записів у реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Згідно пункту 4.3 розділу 4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, спосіб виправлення помилок методом "сторно" передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або знаком "мінус", а правильний запис заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору.

Представником позивачу у судовому засіданні доведено, що у відповідності до пункту 201.15 статті 201 ПК України та пункту 3 Порядку № 1002, Реєстр ведеться ним в електронному вигляді, у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби, з урахуванням чого, внесення виправлень до зазначеного електронного Реєстру чорнилом чи пастою кулькових ручок являється не можливим.

За таких обставин, зважаючи на відсутність законодавчо врегульованого порядку виправлення помилок в електронних реєстрах, допущені позивачем помилки під час формування Реєстру були виправлені 23.02.12 р., у момент їх виявлення, шляхом складення бухгалтерської довідки, в якій відображено зворотний запис на величину помилки, а саме відображено помилково включені податкові накладні з знаком мінус «-», а правильні податкові накладні зі знаком плюс «+», що не суперечить порядку, встановленому діючим законодавством.

На думку суду, оскільки факт здійснення позивачем коригування (виправлення) помилкових даних у реєстрі не зобов'язує останнього формувати новий уточнюючий електронний реєстр, який містить виправлені помилки, він правомірно не подавався до податкового органу під час подання податкової звітності за лютий 2012 р.

Таким чином, встановлені відповідачем факти порушення позивачем пункту 200.1 статті 200, пункту 198.2 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201, пункту 11 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України спростовуються документами наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АУДІОЦЕНТР" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 18.05.12 р. № 0004912260, прийняте ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути судові витрати в сумі 2146 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 коп.) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 34034100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АУДІОЦЕНТР" (код ЄДРПОУ 35320136).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

29.08.2012 р.