Ухвала

від 26.09.2012 по справі 58/570

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"26" вересня 2012 р. Справа № 58/570 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Кагарлицького ринку Кагарлицького районного споживчого товариства, м. Кагарлик Київської області (далі -Ринок)

на рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2012 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2012

зі справи № 58/570

за позовом Ринку

до Київського територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі -територіальне відділення АМК)

про визнання недійсним рішення, та

зустрічним позовом територіального відділення АМК

до Ринку

про стягнення штрафу та пені,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.02.2012 первісну касаційну скаргу було повернуто скаржникові на підставі пунктів 4 та 5 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ринок повторно звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 27.06.2012 № 01/162, в якій просить оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким:

визнати незаконним і скасувати рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 29.06.2011 № 63;

в задоволенні зустрічного позову відмовити. До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження від 28.08.2012 № 9.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі -Закон), який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставкою судового збору за подання позовної заяви майнового характеру є 2 відсотки ціни позову, але не менше 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду), а немайнового характеру -1 розмір мінімальної заробітної плати.

З урахуванням того, що в даному разі Ринком оскаржуються рішення та постанова попередніх судових інстанцій в повному обсязі, скаржником мало бути сплачено судовий збір в сумі 1 555, 75 грн. (751 грн. + 804, 75 грн.), виходячи як з вимог немайнового характеру за первісним позовом (визнання недійсним рішення), так і з вимог майнового характеру за зустрічним позовом (стягнення штрафу та пені). Між тим, фактично згідно з квитанцією від 28.08.2012 № 89 перераховано лише 1 312, 80 грн.

Таким чином, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Крім того, статтею 110 ГПК України передбачено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Згідно з частиною першою статті 53 ГПК України господарський суд, зокрема, за заявою сторони може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Отже, закон пов'язує можливість відновлення пропущеного процесуального строку з обов'язковою наявністю поважних причин такого пропуску.

У даному разі оскаржувана постанова апеляційної інстанції згідно з частиною третьою статті 105 ГПК України набрала законної сили 06.06.2012, а строк її оскарження в касаційному порядку закінчився 26.06.2012. Первісну ж касаційну скаргу відповідно до поштового штемпеля на конверті було подано 27.06.2012, тобто після закінчення строку подання цієї скарги.

Скаржник в обґрунтування свого клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання касаційної скарги посилається на те, що копію оскаржуваної постанови апеляційної інстанції ним було отримано лише 12.06.2012.

Між тим зазначені причини пропуску процесуального строку подання касаційної скарги не можуть бути визнані Вищим господарським судом України поважними з урахуванням такого.

Відповідно до частини четвертої статті 105 ГПК України постанова апеляційної інстанції надсилається сторонам у справі в триденний строк з дня її прийняття. З позначки на зворотній стороні останнього аркуша оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду зі справи № 58/570 вбачається, що цю постанову було надіслано скаржникові 11.06.2012, тобто в межах строку, передбаченого згаданою статтею та з урахуванням приписів статті 51 ГПК України.

Скаржником також не наведено обставин, які перешкоджали б йому своєчасно (в період з 12.06.2012 по 26.06.2012) звернутись до Вищого господарського суду України з відповідною касаційною скаргою.

Будь-яких інших доводів, які можна було б розцінювати як поважні причини пропуску строку подання касаційної скарги, Ринком не наведено. У зв'язку з цим у Вищого господарського суду України відсутні підстави для відновлення цього строку та задоволення відповідного клопотання скаржника.

Крім того, згідно з пунктом 4 частини першої статті 111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Проте у даній касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустилися, на думку скаржника, суди попередніх судових інстанцій у прийнятті оскаржуваних рішення та постанови, у чому саме полягало таке порушення або неправильне застосування і яким чином це вплинуло на прийняття зазначених судових рішень.

Доводи касаційної скарги стосуються питань, пов'язаних з установленням фактичних обставин справи та з оцінкою доказів у ній. Відповідно ж до частини другої статті 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пунктів 4, 5 та 6 частини першої статті 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо:

- до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі;

- скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, і клопотання про відновлення цього строку відхилено;

- у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону сплачений Ринком судовий збір у сумі 1 312, 80 грн., підлягає поверненню з державного бюджету.

Керуючись пунктами 4, 5 та 6 частини першої і частиною другою статті 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Кагарлицькому ринку Кагарлицького районного споживчого товариства у відновленні строку подання касаційної скарги зі справи № 58/570.

2. Касаційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 у справі № 58/570 повернути Кагарлицькому ринку Кагарлицького районного споживчого товариства.

3. Повернути Кагарлицькому ринку Кагарлицького районного споживчого товариства (09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Незалежності, 15 "а") судовий збір у сумі 1 312, 80 грн. (одна тисяча триста дванадцять грн. 80 коп.), сплачений за квитанцією від 28.08.2012 № 89.

Суддя В.П. Селіваненко

Суддя І.М. Бенедисюк

Суддя В.В. Палій