Постанова

від 19.09.2012 по справі 30/129

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.09.2012р. справа № 30/129

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Колядко Т.М. суддівДіброви Г.І. , Стойка О.В. за участю представників сторін: від позивача:Махортова Ю.В. за довір. б/н від 12.09.2012р. від відповідача:Ротару М.І. за довір. № 1д від 28.05.2012р., Молоковський О.В. - директор за наказом № 4к від 01.06.2010р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Вуглеавтоматика" м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2012р. по справі№ 30/129 (Сгара Е.В.) за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ГМ-Карпати" м. Київ дотовариства з обмеженою відповідальністю "Вуглеавтоматика" м. Донецьк простягнення 119761,29грн. Господарський суд Донецької області (головуючий Сгара Е.В., судді Курило Г.Є., Боковій Ю.В.) рішенням від 13.06.2012р. задовольнив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ГМ-Карпати" м. Київ (далі - ТОВ "ГМ-Карпати") та стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглеавтоматика" м. Донецьк (далі - ТОВ "Вуглеавтоматика") 119 761,29грн. вартості поліпшення орендованого майна, державне мито у сумі 1 197, 61грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 138,40грн., витрати на проведення судової експертизи в сумі 1 649,54грн., посилаючись на доведеність позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2012р. по справі № 30/129 просить скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник послався на те, що судом не надано правової оцінки висновку судового експерта, як доказу у справі, втім останній містить помилки та невідповідність щодо вартості робіт, зокрема, до вартості поліпшень включена вартість робіт, не узгоджених позивачем, а саме: позиції №№ 1, 2, 3, 9, 28, 31, 33, 34, 35 та вивезення сміття і автоматична пожежна сигналізація на загальну суму 21 517,37грн. (таб. 1).

Заявник також не погоджується з вартістю матеріалів, визначених експертом, а саме: позиція № № 65, 67, 68, 69, 36, 55, 56, 57, 11-18, 73, 3, 53-54; окремі позиції, визначені в п. 16, 18, 22, 23, 24, 29 та 30 (таб. 2) на загальну суму 34 975,44грн. та вартістю 1шт. ролет, зайвої сітки, керамограніту та 11шт. радіаторів.

Крім того, відповідач послався на невиконання Орендарем п. 4.4. договору, згідно якого сторони узгодили, що після виконання робіт з поліпшення об'єкту оренди сторони зобов'язується в триденний строк з моменту їх закінчення засвідчити факт виконання робіт та підписати відповідний акт виконаних робіт, та вважає, що договір оренди є неукладеним, оскільки в ньому не узгоджена вартість майна індексація орендної плати, використання амортизаційних відрахувань тощо.

Позивач доводи апеляційної скарги вважає безпідставними, рішення суду від 13.06.2012р. по справі № 30/129 законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з ТОВ "Вуглеавтоматика" вартості невідокремлюваних поліпшень нежитлового приміщення загальною площею 114,4кв.м., розташованого за адресою: вул. Гагаріна, 39, м. Донецьк у розмірі 204 217,12грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує умовами договору оренди № 7 від 01.07.2008р. (п. 3.4.); дозволом відповідача на здійснення ремонтних робіт, перелічених в листі № 208.07.01/1 від 01.07.2008р., договором підряду № 01/07-08 від 01.07.2008р., укладеного з ТОВ "Модульмонтажгруп" та актом виконаних робіт, згідно якого їх вартість склала 131 113,58грн.

Позивачем до стягнення заявлено 204 217,12грн., як вартість поліпшень орендованого майна, з яких:

- вартість підрядних робіт - 125 365,98грн.;

- вартість матеріалів - 67 052,74грн.;

-вартість проектування та монтажноналагоджуваних робіт системи автоматичної пожежної сигналізації - 11 798,40грн.

Заявою від 13.06.2012р. позивач зменшив розмір позовних вимог та з врахуванням своїх пояснень і експертного висновку просив суд стягнути вартість невідокремлюваних поліпшень в розмірі 119 761,29грн. (а.с. 47 т. 2).

Господарським судом встановлено, що між сторонами укладено договір оренди № 7 від 01.07.2008р., строком до 01.06.2011р.

Відповідно до п. 1.1 договору, Орендодавець (відповідач) надає приміщення, яке належить йому на праві власності згідно договору купівлі-продажу № 149 від 23.04.2001р., а Орендатор (позивач) приймає в оренду нежитлове приміщення, загальною площею 114,4 м2, розташоване за адресою: вул. Гаражна, 39 в м. Донецьку для розміщення складу лакофарбових матеріалів.

У виконання умов договору 01.08.2008р. позивач передав відповідачу об'єкт оренди, що підтверджено двостороннім актом прийому-передачі.

Згідно п. 4.3 договору Орендар має право заміни та установки своїх замків на вхідних дверях орендованого приміщення; установки охоронної сигналізації для забезпечення схоронності майна орендатора; з письмової згоди орендодавця здійснювати поліпшення об'єкту оренди: відокремлені та невідокремлені від будівлі без шкоди для нього.

На підставі умов договору, позивач звернувся до відповідача із листом №2008.07.01/1 від 01.07.2008р. з проханням надати згоду на проведення робіт з поліпшення об'єкту оренди, із листом № 15/06-09/1 від 15.06.2009р. про дозвіл здійснити проектування та монтажно-накладочні роботи системи автоматичної пожежної сигналізації.

Відповідач листом б/н повідомив Орендаря про свій дозвіл на проведення вказаних в листі № 2008.07.01/1 від 01.07.2008р. робіт, листом № 65 від 15.06.2009р. надав згоду на проектування та монтажно-накладочні роботи системи автоматичної пожежної сигналізації.

Враховуючи заперечення відповідача проти факту здійснення відповідачем саме поліпшення приміщення (відповідач вважає, що позивач зробив ремонт приміщення, а не його поліпшення), а також проти вартості узгоджених та здійснених поліпшень, ухвалою від 09.11.2011р. судом було призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертизи.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 6206/23 від 21.02.2012р. всі проведені ремонтні роботи можна віднести до поліпшення приміщення. Вартість узгоджених та проведених робіт складає 119 850,49 грн. з ПДВ (а.с. 147-153 т. 1).

Господарський суд з врахуванням висновку експерта, з посиланням на умови договору, докази погодження від відповідача на здійснення поліпшень та підписання останнім акта огляду поліпшень об'єкту оренди від 27.05.2011р. та від 01.06.2011р. акта повернення орендованого приміщення визнав позовні вимоги обґрунтованими та доведеними і задовольнив позов.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до частин 1-3 ст. 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Таким чином, позивач має довести: згоду Орендодавця на здійснення поліпшень орендованого майна, їх вартість та що результатом здійсненого ремонту є саме поліпшення орендованого майна (нежитлового складського приміщення).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Звертаючись з позовом ТОВ "ГМ-Карпати" з посиланням на договір підряду від 01.07.2008р., просило стягнути з ТОВ "Вуглеавтоматика" вартість виконаних підрядних робіт та вартість використаних матеріалів, що складає вартість проведеного ремонту.

Відповідно до п. 1.1. договору підряду № 01/07-08 від 01.07.2008р., укладеного позивачем з ТОВ "Модульмонтажгруп", предметом договору є комплекс ремонтних робіт з матеріалів Замовника в нежитловому приміщенні за адресою: м. Донецьк, вул. Гаражна, 39.

Згідно акту приймання-передачі майна від 01.08.2008р. передане в оренду нежитлове приміщення потребує поточного ремонту (а.с. 16 т. 1).

Листом № 2008.07.01/1 від 01.07.2008р. позивач (Орендар) звернувся до відповідача (Орендодавця) з проханням надати згоду на проведення за рахунок Орендаря робіт, перелік, яких наведений в листі (а.с. 18 т. 1).

Листом без номера та дати Орендодавець дозволив ремонтні роботи (а.с. 19 т. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки відповідний акт сторонами підписано 1 серпня 2008р., що підтверджується оригіналами акту, оглянутими апеляційним судом в судовому засіданні 19.09.2012р., строк договору оренди почався саме з цієї дати.

Втім, звернення за дозволом на здійснення ремонтних робіт та укладення договору підряду датовано 01.07.2008р., дата отримання листа Орендодавця (дозволу) позивачем не доведена.

Оскільки в будь-якому разі отримання дозволу на здійснення поліпшень орендованого майна має відбутися під час дії договору оренди та передувати їх здійсненню (договір підряду) колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позивачем не доведено належне отримання згоди Орендодавця на здійснення поліпшень орендованого майна.

Апеляційний суд також вважає, що позивачем не доведено і здійснення невід'ємних поліпшень на заявлену суму позову, а судом безпідставно прийнято до уваги висновки експерта з цього приводу.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Цивільний кодекс України не містить чіткого визначення поліпшень та їх відмінність від поточного та капітального ремонту.

Які ремонтно-будівельні роботи відносяться до капітального та поточних ремонтів визначено в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003р. № 7/7-401.

Які з виконаних ремонтних робіт поліпшують об'єкт оренди має визначити судовий експерт, оскільки такі висновки потребують спеціальних знань.

В ухвалі від 09.11.2011р. про призначення судової будівельно-технічної експертизи на вирішення експерту судом, зокрема, були поставлені питання:

5) чи є проведені ремонтні роботи поліпшенням орендованого приміщення?

6) які саме з проведених ремонтних робіт є поліпшенням орендованого приміщення? (а.с. 136 т. 1).

Висновок експерта з 5, 6 питань наступний: "В разі аналізу фотоматеріалів, залучених до матеріалів справи (а.с. 104-111), а також з викладених ухвал слідує, що всі здійсненні ремонтні роботи можна віднести до поліпшень орендованого приміщення" (а.с. 153 т. 1).

В досліджуваній частині висновку судової експертизи № 6206/23 експертом процитовано п. 4 Акту приймання-передачі об'єкту оренди від 01.06.2011р. (а.с. 68 т. 2), п. 2 Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна" щодо визначення поліпшення земельної ділянки; та посилання на фотоматеріали (а.с. 104-111 т. 1).

Таким чином, експертом не було взагалі проаналізовано, що є поліпшенням, результати яких саме ремонтних робіт та яким чином поліпшили орендоване майно (нежитлове складське приміщення).

Посилання експерта на фотоматеріали, які є в справі, взагалі безпідставне, оскільки на зазначених аркушах справи 104-111 т. 1 містяться фотокартки, про залучення яких до матеріалів справи заявлено клопотання позивача (а.с. 103 т. 1), яке судом не вирішено.

Крім того, відсутні докази, що це є фотокартки саме орендованого приміщення, коли та якою камерою вони зроблені, хто здійснював фотозйомку тощо.

Колегія суддів вважає, що за таких обставин висновки судового експерта щодо наявності та вартості поліпшень орендованого майна, викладені в Висновку (п. 5, 6) не є доказами заявлених позовних вимог.

Судом також не надано оцінки висновку судового експерта з 7 питання "Які поліпшення не можна відокремити без шкоди для орендованого приміщення?".

Висновок експерта з цього питання ґрунтується на припущеннях та не містить переліку поліпшень, які не можуть бути відокремлені.

З врахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом безпідставно в якості доказу враховані зазначені висновки судової експертизи, а тому відсутні підстави вважати, що позивачем доведено, що вартість здійсненого ремонту нежитлового приміщення є вартістю узгоджених з Орендодавцем невід"ємних поліпшень орендованого майна.

Крім того, апеляційний суд враховує, що позивачем не було виконано умов п. 4.4. договору, згідно якого сторони домовились у строк 3-х днів з моменту виконання робіт з поліпшення об'єкту оренди засвідчити факт виконання робіт та підписати відповідний акт.

Підрядні роботи згідно акту з ТОВ "Модульмонтажгруп" позивачем прийнятті 26.01.2009р., але до закінчення строку дії договору оренди в порядку, визначеному п. 4.4 договору Орендодавцю не доведені.

Доводи апеляційної скарги щодо неукладеності договору оренди апеляційний суд вважає безпідставними враховуючи, що договір оренди виконувався.

З врахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за проведення судової експертизи та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглеавтоматика" м. Донецьк задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2012р. по справі № 30/129 скасувати.

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ГМ-Карпати" м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглеавтоматика" м. Донецьк про стягнення 119 761,29грн. відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ГМ-Карпати" (03126, м. Київ, пр. Відрадний, 107-а, ЄДРПОУ 32424579, р/р 26007001323587 в ЗАТ „ОТП „Банк" відділення „Відрадне", МФО 300528) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглеавтоматика" (83004, м. Донецьк, вул. Гаражна, 39, ЄДРПОУ 30208971, р/р 26009301532808 в Київському від. ПІБ, МФО 334271) витрати на проведення експертизи в сумі 1649,54грн. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 813,40грн.

Суду першої інстанції видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді: Г.І. Діброва

О.В. Стойка

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

1. відповідачу

1. у справу

1. ДАГС

1. г/с Дон. обл.