Постанова

від 26.09.2012 по справі 5009/9/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.09.2012 р. справа №5009/9/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В. При секретарі: Величко В.М. за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився від кредитора: від скаржника:не з'явився не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби у м. Києві на постанову господарського судуЗапорізької області від 17.01.2012р. у справі№ 5009/9/12 (суддя Юлдашев О.О.) за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю "Адпак Україна" м.Київ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпромресурс" м. Запоріжжя пробанкрутство

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою від 04.01.2012р. господарського суду Запорізької області за заявою ініціюючого кредитора -товариства з обмеженою відповідальністю "Адпак Україна" (далі - ТОВ "Адпак Україна") порушено провадження у справі №5009/9/12 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпромресурс" (далі -ТОВ "Інтерпромресурс"), як відсутнього боржника з врахуванням особливостей процедури банкрутства, передбачених ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(далі - Закон).

Постановою господарського суду Запорізької області від 17.01.2012р. у справі №5009/9/12 визнано боржника - ТОВ "Інтерпромресурс" банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора -ТОВ "Адпак Україна"; зобов'язано ліквідатора повідомити про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів.

Постанова суду обґрунтована тим, що в рахунок погашення заборгованості боржник передав ініціюючому кредитору простий вексель серія АА № 1820258 від 25.10.2011р. на суму 13478грн. У зв'язку з неоплатою векселя приватним нотаріусом було вчинено протест про неоплату векселя від 09.11.2011р. № 7146 та виданий виконавчий напис від 10.11.2011р. №7165. З метою примусового стягнення ініціюючий кредитор звернувся до виконавчої служби, постановою від 21.11.2011р. Жовтневим ВДВС Запорізького міського управління юстиції повернуто виконавчий документ, у зв'язку з відсутністю боржника за місцезнаходженням, яке вказано у довідці Головного управління статистики у Запорізькій області. Відсутність боржника за адресою підтверджується і актом державного виконавця від 21.11.2011р. Також в матеріалах справи є протокол № 2/10 загальних зборів учасників від 25.10.2011р., в якому зазначено, що прийнято рішення про припинення діяльності ТОВ "Інтерпромресурс".

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДПС у м. Києві звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 20.02.2012р. у справі №5009/9/12 та припинити провадження у справі №5009/9/12.

В доводах ДПС посилається на недотримання ініціюючим кредитором при зверненні до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство вимог ст.ст. 7, 52 Закону, ст.ст. 33, 34 ГПК України, оскільки не надано достатніх доказів відсутності платоспроможності боржника. Також ДПС посилається на подання банкрутом останній раз декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року, що на думку апелянта, підтверджує факт ведення ТОВ "Інтерпромресурс" фінансово-господарської діяльності, а також не можливість проведення позапланової податкової перевірки банкрута.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.08.2012р. апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження у справі № 5009/9/12.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець -боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Загальні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство визначені ч.3 ст. 6 Закону. Цією нормою передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч.1 та ч.8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно абз.2 ч.1 ст.1 Закону про банкрутство неплатоспроможністю в розумінні зазначеного Закону визнається неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобовязанняперед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Так, з матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Інтерпромресурс" ініціюючий кредитор посилається на те, що боржник 25.10.2011р. в м. Києві видав йому простий вексель серії АА №1820258, строк оплати -за пред'явленням, із зазначенням: "Підлягає сплаті в м. Києві" , який був опротестований 09.11.2011р. нотаріусом та виданий виконавчий напис нотаріуса №7165 від 10.11.2011р. Цей напис був пред'явлений для примусового виконання до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції. Постановою від 21.11.2011р. державним виконавцем припинено виконавче провадження на підставі п.5 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (далі -Закон про виконавче провадження).

Дослідивши зазначені вище документи виконавчого провадження, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що вони не підтверджують безспірність та неплатоспроможність боржника -ТОВ "Інтерпромресурс", оскільки суперечать вимогам Закону про виконавче провадження.

Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону про виконавче провадження, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону про виконавче провадження у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 32 цього Закону передбачені заходи примусового виконання рішень, до яких віднесені:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Крім того, до прав державного виконавця закон відносить: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Як встановлено, в матеріалах справи відсутня постанова про відкриття виконавчого провадження із зазначенням строку для самостійного виконання рішення боржником.

Одночасно, Жовтневим відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції 21.11.2011р. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві в якій встановив, що в результаті вжитих державним виконавцем заходів, боржник за адресою: 69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 100, не знаходиться. Про що державним виконавцем також складено акт б/н від 21.11.2011р.

Відповідно до ст. 20 Закону про виконавче провадження якщо боржником є юридична особа, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.10.2011р. місцезнаходження ТОВ "Інтерпромресурс" вказано адресу: 69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд.100.

Проте, відповідно до даних вказаних на простому векселі серії АА №1820258 (на який ініціюючий кредитор посилався в обґрунтування заяви про порушення провадження у справі №5009/9/12 про банкрутство ТОВ "Інтерпромресурс") дата та місце складання простого векселя - 25.10.2011р. в м. Києві із зазначенням: "Підлягає сплаті в м.Києві".

Крім того, на печатці ТОВ "Інтерпромресурс" також зазначено місце реєстрації Україна, м. Київ .

З наведеного вбачається, що боржник змінював своє місцезнаходження, і попереднє місцезнаходження боржника було в м. Києві.

Однією з підстав для звернення з заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 52 Закону є відсутність керівних органів боржника-юридичної особи за її місцезнаходженням.

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону про виконавче провадження розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна , або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Інші дії та бездіяльність державного виконавця, пов'язані з розшуком боржника або його майна, можуть бути оскаржені у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 4 ст. 40 Закону про виконавче провадження).

Відповідно до п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 47 Закону про виконавче провадження виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи .

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт .

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем Жовтневого ВДВС Запорізького міського управління юстиції складено акт від 21.11.2011р. про відсутність боржника за місцезнаходженням: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд.100.

Одночасно, встановлені Законом про виконавче провадження заходи щодо розшуку боржника -юридичної особи та майна і коштів боржника, на які може бути звернене стягнення, державним виконавцем не проводились.

Стягувач в особі ініціюючого кредитора доказів оскарження дій або бездіяльності державного виконавця, пов'язаних з невжиттям заходів до розшуку боржника-юридичної особи та його майна та безпідставним поверненням виконавчого документа, до суду не надав.

Також апеляційний суд не приймає як доказ відсутності боржника -протокол №2/10 зборів учасників ТОВ "Інтерпромресурс" від 25.10.2011р. про прийняття рішення про припинення діяльності боржника з урахуванням викладеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення (редакція, що діяла на момент прийняття рішення).

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В матеріалах справи №5009/9/12 відсутні докази, які б підтверджували дані про внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про прийняття зборами учасників боржника рішення від 25.10.2011р. про припинення ТОВ "Інтерпромресурс".

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду зазначає, що не зважаючи на недотримання ініціюючим кредитором вимог чинного законодавства, господарський суд Запорізької області визнав ТОВ "Інтерпромресурс" банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, призначивши ліквідатором ініціюючого кредитора.

Стосовно доводів апелянта про припинення провадження у справі № 5009/9/12 про банкрутство, колегія суддів зазначає наступне, що це питання було вирішено апеляційним судом під час розгляду апеляційної скарги ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012р., що підтверджується постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2012р.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення даної справи вся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість винесення постанови про визнання ТОВ "Інтерпромресурс" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими, такими, що не відповідають вимогам ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. За таких обставин, постанова господарського суду Запорізької області від 17.01.2012 року у справі №5009/9/12 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 17.01.2012р. у справі № 5009/9/12 -задовольнити частково.

Постанову господарського суду Запорізької області від 17.01.2012р. у справі №5009/9/12 про банкрутство -скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано: 7 прим.

1. боржнику

1. кредитору

1. скаржнику

1. у справу

1. ДАГС

1.ГСЗО

1. держ.реєстратору