Постанова

від 24.09.2012 по справі 2а-1670/5072/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5072/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

при секретарі - Ковальові Д.О.,

за участю:

представника позивача - Попенка Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобра Медіа" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кобра Медіа" (далі - позивач, ТОВ "Кобра Медіа") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.07.2012 року № 0003751502/742.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на наявність первинних бухгалтерських документів, які надавались позивачем контролюючому органу для перевірки, та свідчать про реальний характер господарських операцій позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю «Оскар УА» (далі - ТОВ «Оскар УА»), а також підтверджують правильність включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість (далі - ПДВ) сплачених на користь ТОВ «Оскар УА». У акті перевірки Кременчуцькою ОДПІ не наведено доказів порушення ТОВ «Кобра Медіа» податкового законодавства, у зв'язку із чим вважає неправомірним донарахування грошового зобов'язання по ПДВ на загальну суму 37 096 грн. 46 коп. згідно податкового повідомлення-рішення від 10.07.2012 року № 0003751502/742.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Письмові заперечення ґрунтуються на тому, що податковий кредит з ПДВ за травень-червень, серпень та жовтень 2011 року ТОВ «Кобра Медіа» сформовано від ТОВ «Оскар УА»на підставі нікчемного правочину.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступні обставини.

ТОВ «Кобра Медіа» (ідентифікаційний код юридичної особи 35414124) зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 12.09.2007 року, взято на облік платників податків у Кременчуцькій ОДПІ та є платником ПДВ.

З 07.06.2012 року по 13.06.2012 року відповідно до наказу Кременчуцької ОДПІ від 01.06.2012 року № 1084 головним державним податковим ревізором-інспектором Кременчуцької ОДПІ Соболь О.І. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Кобра Медіа» по питанню взаємовідносин із ТОВ «Оскар УА» за період з 01.05.2011 року по 31.10.2011 року.

Результати перевірки оформлено актом від 20.06.2012 року № 1846/15-222/35414124, в якому зафіксовано порушення позивачем частин 1, 2 статті 215, частин 1, 5 статті 203, статті 228 Цивільного кодексу України, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено суму податкового кредиту за травень-жовтень 2011 року на суму 29 677 грн. 17 коп., в т.ч. за травень 2011 року на суму 7 208 грн., за червень 2011 року на 4 533 грн. 33 коп., за серпень 2011 року - 7 311 грн. 67 коп., за жовтень 2011 року - 10 624 грн. 17 коп.

На підставі акту перевірки від 20.06.2012 року № 1846/15-222/35414124 Кременчуцькою ОДПІ 10.07.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0003751502/742, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 37 096 грн. 46 коп., в т.ч. за основним платежем -29 677 грн. 17 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7419,29 грн.

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд дійшов наступних висновків.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового ревізора-інспектора щодо завищення позивачем податкового кредиту за травень-червень, серпень та жовтень 2011 року на суму 29 677 грн. 17 коп. та відповідно заниження суми ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, по взаємовідносинах із ТОВ «Оскар УА»з придбання палива, які не мали реального товарного характеру.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 23.05.2011 року між ТОВ «Кобра Медіа» (Покупець) та ТОВ «Оскар УА» (Постачальник) укладено договір поставки № 230539.

За умовами договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцю нафтопродукти погодженими партіями, а Покупець прийняти та оплатити їх. Загальна кількість товару являється сумою всіх видаткових накладних. Відвантаження товару здійснюється автомобільним транспортом Покупця - EXW (м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3).

На підтвердження виконання умов договору позивач надав суду податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, сертифікати відповідності, копії яких містяться в матеріалах справи.

Суми ПДВ в загальному розмірі 29 677 грн. 17 коп. за податковими накладними включені позивачем до складу податкового кредиту: за травень 2011 року на суму 7 208 грн., за червень 2011 року на 4 533 грн. 33 коп., за серпень 2011 року - 7 311 грн. 67 коп., за жовтень 2011 року - 10 624 грн. 17 коп.

Зазначені податкові накладні оформлені належним чином, із акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні податковим ревізором-інспектором у ході проведення перевірки не встановлено.

Оплата за отриманий товар проводилася позивачем у безготівковій формі на рахунок ТОВ «Оскар УА», що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками.

Суд звертає увагу на те, що товарно-транспортні накладні на перевезення нафтопродуктів оформлені не за формою 1-ТТН, як передбачено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, що затверджена спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155.

З даного приводу, слід зазначити, що порушення положень Інструкції при заповненні товарно-транспортних накладних свідчать про недотримання учасниками спірних операцій порядку обліку, вимірювання нафтопродуктів, контролю за їх якістю, проте не є свідченням правопорушення у сфері оподаткування та не можуть бути підставою для висновку про фіктивність операцій.

Також, суд звертає увагу на відсутність підписів уповноваженої особи вантажоодержувача про отримання зазначених у товарно-транспортних накладних товарів, однак одержання товарів вантажоодержувачем підтверджується іншими первинними бухгалтерськими документами, зокрема, видатковими накладними.

В наданих на підтвердження транспортування нафтопродуктів товарно-транспортних накладних місцем розвантаження товару зазначено: с. Кривуші.

Позивачем додано до матеріалів справи договір зберігання від 20.05.2011 року за адресою: АДРЕСА_1 укладеного позивачем із ФОП ОСОБА_3, із строком дії до 31.12.2011 року.

Крім того, позивачем надано суду наказ від 11.05.2011 року № 27 про прийняття на роботу водієм вантажного автомобіля ОСОБА_4, договір позички транспортного засобу від 06.05.2011 року, укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_5, за умовами якого ФОП ОСОБА_5 передано у тимчасове користування ТОВ «Кобра Медіа» вантажний фургон КАМАЗ д.р.н. НОМЕР_1 та причіп фургон р.н. НОМЕР_2 на термін з 06.05.2011 року по 06.05.2014 року, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, копії яких містяться в матеріалах справи.

З пояснень представника позивача судом встановлено, що придбане у ТОВ «Оскар УА» дизельне паливо використовувалось у власній господарській діяльності позивача, а саме: для заправки вантажного автомобіля - вантажного фургона КАМАЗ д.р.н. НОМЕР_1, що підтверджується відомостями та актами звірок руху дизпалива.

Також, позивачем надано рахунки-фактури та видаткові накладні на підтвердження придбання контрагентом позивача - ТОВ «Оскар УА» дизельного палива у травні, серпні, жовтні 2011 року у постачальників - ТОВ «Байкара», ТОВ «Унісистем», ПАТ «Укртатнафта».

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Оскар УА»підтверджена первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використано у господарській діяльності позивача.

З огляду на зазначене, податковий кредит позивачем сформовано на підставі виписаних ТОВ «Оскар УА»податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Суд враховує, що відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент здійснення господарських операцій та складення податкових накладних ТОВ «Оскар УА»мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке не було анульовано.

Таким чином, оскільки ТОВ «Оскар УА»на момент виникнення спірних правовідносин було зареєстроване як платник ПДВ у встановленому Законом порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цього підприємства є правомірним.

Суд зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, у зв'язку із чим включення позивачем до податкового кредиту за травень 2011 року суму ПДВ - 7 208 грн., за червень 2011 року - 4 533 грн. 33 коп., за серпень 2011 року - 7 311 грн. 67 коп., за жовтень 2011 року - 10 624 грн. 17 коп. по взаємовідносинах із ТОВ «Оскар УА»є правомірним.

Твердження відповідача про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «Оскар УА», суд оцінює критично, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Абзацом 1 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України зазначає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Отже, за своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), проте, доводів про прийняття компетентною особою рішення про порушення кримінальної справи за фактом здійснення господарської діяльності контрагента чи відносно їх посадових осіб представник відповідача під час судового розгляду не наводив.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що відповідачем не доведено обставин, які підтверджують той факт, що укладаючи вищезгаданий договір, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, а їхні наміри були спрямовані на ухилення від сплати податків. А тому висновки щодо нікчемності укладеного правочину, зроблені відповідачем у акті перевірки, є безпідставними.

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, виходячи з положень частини 2 статті 11, пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 10.07.2012 року № 0003751502/742.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобра Медіа" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 10.07.2012 року № 0003751502/742.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобра Медіа" (ідентифікаційний код 35414124) витрати зі сплати судового збору в розмірі 370 грн. 96 коп. (триста сімдесят гривень 96 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01 жовтня 2012 року.

Суддя А.Б. Головко