Постанова

від 05.09.2012 по справі 2а-6699/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-6699/12/2670   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ  05 вересня 2012 року                      № 2а-6699/12/2670 Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби доТовариства з обмеженою відповідальністю «Євразія Груп» простягнення податкового боргу у розмірі 459 043,20 гривень, - ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія Груп»про стягнення податкового боргу у розмірі 459 043,20 гривень. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2012 року відкрито скорочене провадження у даній справі. 21 червня 2012 року судом постановлено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку загального провадження. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що в ході проведеної Київською регіональною митницею камеральної перевірки дотримання ТОВ «Євразія Груп»законодавства України з питань митної справи, виявлено факт відчуження майна, ввезеного в якості інвестиції до статутного фонду ТОВ «Євразія Груп». Відповідно до ст. 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування»від 19.03.1996 № 93/96-ВР, необхідність сплати ввізного мита по ввезеному на митну територію майна в якості внеску до статутного фонду, виникає у день відчуження такого майна, у даному випадку на дату виходу особи, що здійснила інвестицію, зі складу учасників товариства. Представник Відповідача зазначив, що сума податкового зобов'язання, самостійно узгоджена Відповідачем на момент подання вантажної митної декларації при ввезені майна в якості внеску до статутного фонду, тому у разі її несплати у встановлений строк при відчуженні такого майна, вона вважається сумою податкового боргу. Оскільки Відповідач суму боргу по ввізному миту у розмірі 127 512,00 гривень не сплатив, Київська регіональна митниця надіслала до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва подання для здійснення заходів з погашення податкового боргу ТОВ «Євразія Груп». Також Позивач зазначив, що у зв'язку зі збільшенням бази оподаткування податку на додану вартість на суму ввізного мита, Відповідачем занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 25 502,40 гривень. Подання Київської регіональної митниці №137, 138 від 22.06.2010 року, № 175, 174 від 02.08.2010 року, №201, 202 від 10.09.2010 року, винесені на підставі Акту камеральної перевірки дотримання ТОВ «Євразія Груп» законодавства України з питань митної справи №к/15/10/100000000/35254666 від 12.05.2010 року, стали підставою для оформлення Позивачем податкових повідомлень форми «Р» від 22.06.2012 року № 131 та № 132, в яких сума податкового зобов'язання за штрафними санкціями визначена в розмірі 306 028,80 гривень, що згідно довідки-розрахунку Київської регіональної митниці застосовані на підставі п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». На підставі викладеного, Позивач просить суд стягнути з Відповідача податковий борг у розмірі 459 043,20 гривень, що становить суму мита на товари, що ввозяться на територію України, в розмірі 382 536,00 гривень та суму податку на додану вартість в розмірі 76 507,20 гривень. Ухвалою від 09 серпня 2012 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Київську регіональну митницю. В письмових поясненнях третя особа підтримала позовні вимоги Позивача та зазначила, що відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на підставі Акту камеральної перевірки №к/15/10/100000000/35254666 від 12.05.2010 року митницею на адресу Відповідача направлено податкові повідомлення форми «Р»від 22.06.2012 року № 131 та № 132 для погашення суми штрафних санкцій, які отримані Відповідачем 25.06.2010 року. Оскільки сума податкового боргу визначена в Акті перевірки, не була сплачена Відповідачем у встановлені строки, Київська регіональна митниця, відповідно до вимог Порядку надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів від 24 жовтня 2001року № 1387 направила Позивачу подання №137, 138 від 22.06.2010 року, № 175, 174 від 02.08.2010 року, №201, 202 від 10.09.2010 року. Відповідач в судові засідання не з'явився, заперечення на подану позовну заяву у встановлений судом строк не надав. 23 серпня 2012 року у зв'язку з неявкою відповідача та третьої особи в судове засідання, суд відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд ВСТАНОВИВ: Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Євразія Груп»(код за ЄДРПОУ 35254666) зареєстроване як юридична особа Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 17.07.2007 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському районі міста Києва. Відповідач взятий на облік Київської регіональної митниці як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності. Як вбачається з матеріалів справи, Київською регіональною митницею було проведено камеральну перевірку дотримання ТОВ «Євразія Груп»законодавства України з питань митної справи при ввезенні майна, як внеску іноземного інвестора як вкладу до статутного капіталу товариства, за результатами якої було складено Акт №к/15/10/100000000/35254666 від 12.05.2010 року (далі по тексту - Акт перевірки). Відповідно до Акту перевірки, ватажний автомобіль Mersedes Benz Axor 25.28 KL, 2008 року випуску, шасі № NMB 37532312066130, був відчужений учаснику ТОВ «Євразія Груп»при його виході зі складу учасників товариства на підставі відповідної заяви, прийнятої товариством, про що свідчить Протокол зборів учасників №8 від 09.01.2009 року. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування»від 19.06.1996 року № 93/96-ВР (набрав чинності - 25.04.1996 року), майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом. Згідно ч. 5 ст. 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування», якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження майна. Таким чином, за висновком Акту перевірки, у зв'язку з відчуженням майна до закінчення трирічного терміну, визначеного Законом України «Про режим іноземного інвестування», Відповідач має заборгованість з ввізного мита у розмірі 127 512,00 гривень та податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 25 502,40 гривень, що виникло у зв'язку зі збільшенням бази оподаткування податку на додану вартість на суму ввізного мита. Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача відшкодувати на користь позивача податок на додану вартість та ввізне мито на товари, що ввезені в Україну без сплати передбачених законодавством податкові та зборів на підставі пільг, наданих законодавством, у даному випадку - Законом України «Про режим іноземного інвестування». Виходячи з приписів підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»(чинного у період виникнення спірних правовідносин) митні органи є контролюючими органами щодо акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України. Пунктом п.5.1 ст.5 вказаного Закону встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Як встановлено перевіркою, автомобіль Mersedes Benz Axor 25.28 KL було ввезено Відповідачем  за вантажною митною декларацією від 04.03.2008р. № 100000008/8/356759. Подання платником митної декларації є узгодженням платником суми податкового зобов'язання у розумінні положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами». Згідно із п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків. Якщо контролюючий орган, що здійснив процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає до відповідного податкового органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги. Механізм надсилання контролюючим органом, який не є органом державної податкової служби (далі - контролюючий орган), подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків (далі - подання) та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) до органу державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на податковому обліку (далі - податковий орган) встановлений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1237 (далі-Порядок № 1237). У разі коли платник податків не сплачує в установлені строки узгоджену суму грошового зобов'язання, контролюючий орган складає подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків за встановленою формою. Подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків повинно містити інформацію, необхідну для формування податкової вимоги, і може складатися щодо одного платника податків або декількох платників податків за умови їх обліку в одному органі державної податкової служби. Таким чином, подання контролюючого органу є підставою для вчинення податковим органом дій, направлених на погашення суми податкового боргу. На виконання наведених положень Порядку № 1237 Київською регіональною митницею було направлено до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва подання № 202, № 201 від 10.09.2010 року про здійснення заходів з погашення податкового боргу. Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені терміни, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Згідно п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом  з повідомленням про вручення. Згідно із п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені строки та на підставі п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на дату виникнення заборгованості, Відповідачу було надіслано першу податкову вимогу № 1/5975 від 11 серпня 2010 року на суму 153 014,40 гривень. Зазначену податкову вимогу було отримано відповідачем 31.08.2010 р., про що свідчить підпис на повідомленні про вручення. Оскільки після направлення першої податкової вимоги Відповідач не погасив суму податкового боргу, на його адресу було направлено другу податкову вимогу № 2/7216 від 01.10.2010 року на суму 153 014,40 гривень. Другу податкову вимогу було отримано Відповідачем 27.10.2010 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення. Отже, з урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з Відповідача податкової заборгованості у сумі 153 014,40 гривень. Щодо стягнення з Відповідача суми штрафних санкцій в розмірі 255 024,0 гривень згідно податкових повідомлень форми «Р»від 22.06.2012 року № 131 та № 132, нарахованих Позивачем на підставі п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд вважає що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до норм ч.4 ст.24 Закону «Про режим іноземного інвестування»майно (крім товарів для реалізації або власного споживання), що ввозиться в Україну іноземними інвесторами на строк не менше трьох років з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів), звільняється від обкладення митом у порядку, передбаченому частинами другою і третьою статті 18 цього Закону. При відчуженні такого майна раніше трьох років з часу зарахування його на баланс мито сплачується у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 18 цього Закону. Статтею 18 названого закону передбачено наступне. Якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється, виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження майна. Отже, у законі йдеться про обов'язок сплати мита та порядок визначення суми платежу, який пов'язано з днем здійснення відчуження майна. Строк сплати мита законом не визначено. Як вбачається з Акту перевірки, Відповідачем під час митного оформлення автомобіля, в рахунок сплати мита було надано простий вексель серії АА № 1549004 від 04.03.2008р. на суму 16 560,00 доларів США, як передбачено Порядком видачі, обліку і погашення векселів виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, затвердженим Постановою КМУ від 07.08.1996р. №937. Відповідно до п.15 вказаного Порядку якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, або на окремий баланс сторін, що провадять спільну інвестиційну діяльність за договорами (контрактами), відчужується, в тому числі у зв'язку з припиненням діяльності векселедавця, останній сплачує ввізне мито не пізніше дня відчуження. Отже, Порядок визначає, що внесення платежу є вчасним у разі, коли сплату здійснено протягом дня, у який відбулося відчуження. Вимог стосовно того, що сплата мита повинна передувати відчуженню, вказане Положення не містить. Відповідно до норм п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.). Таким чином, штраф, визначений названою нормою ст.17, можливо застосувати лише у разі, коли діючим законодавством передбачено обов'язок платника податку вчинення дій  щодо попереднього нарахування та сплати податку або збору. Отже, порушення норм ст.ст. 18, 24 Закону «Про режим іноземного інвестування», п.15 Порядку видачі, обліку і погашення векселів виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, затвердженого Постановою КМУ від 07.08.1996р. №937, не тягне за собою можливості застосування санкцій, передбачених п.п.17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». На вказану позицію вказують висновки, зроблені в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2012 року по справі № К-22411/10 за позовом КП «Орбіта-транс-сервіс»до Кіровоградської митниці про скасування податкового повідомлення форми «Р», яким податкове зобов'язання позивача, збільшене на розмір штрафних санкцій на підставі п.п.17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби доведена правомірність та обґрунтованість вимоги про стягнення з Відповідача податкового боргу в розмірі 153 014,40 гривень, який складається з суми ввізного мита у розмірі 127 512,00 гривень та податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 25 502,40 гривень, що виникло у зв'язку зі збільшенням бази оподаткування податку на додану вартість на суму ввізного мита. В той же час, Позивачем не було доведено правомірність нарахування Відповідачу штрафних санкцій в розмірі 255 024,0 гривень згідно податкових повідомлень форми «Р»від 22.06.2012 року № 131 та № 132, нарахованих Позивачем на підставі п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки це не узгоджується з нормами Закону України «Про режим іноземного інвестування» та Порядку видачі, обліку і погашення векселів виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, затвердженого Постановою КМУ від 07.08.1996р. №937. Відповідачем не було надано суду доказів на спростування доводів позовної заяви, в тому числі доказів погашення податкового боргу. Згідно із п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011 року, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - в частині стягнення з ТОВ «Євразія Груп»суми податкового боргу в розмірі 153 014,40 гривень. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва П О С Т А Н О В И В: 1. Адміністративний позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія Груп»(код ЄДРПОУ 35254666) на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 153 014,40 гривень (сто п'ятдесят три тисячі чотирнадцять гривень 40 коп.), з яких: - сума ввізного мита у розмірі 127 512,00 гривень підлягає перерахуванню на рахунок бюджетний рахунок № 31119029700011, одержувач УДКС України у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУ ДКС України у м. Києві, МФО 820019, код платежу 15010100; - сума податку на додану вартість у розмірі 25 502,40 гривень підлягає перерахуванню на рахунок бюджетний рахунок № 31119029700011, одержувач УДКС України у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУ ДКС України у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100. 3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                            Патратій О.В.