ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2013 року м. Київ К/800/21579/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013
та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2012
у справі № 2а-6699/12/2670
за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія Груп»
про стягнення податкового боргу
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія Груп» податкового боргу у розмірі 459 043,20 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013, позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія Груп» на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 153 014,40 грн., в решті позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог; прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Київською регіональною митницею було проведено камеральну перевірку дотримання ТОВ «Євразія Груп» законодавства України з питань митної справи при ввезенні майна, як внеску іноземного інвестора як вкладу до статутного капіталу товариства, за результатами якої було складено акт №к/15/10/100000000/35254666 від 12.05.2010.
Відповідно до акту перевірки, вантажний автомобіль Mersedes Benz Axor 25.28 KL, 2008 року випуску, шасі № NMB 37532312066130, був відчужений учаснику ТОВ «Євразія Груп» при його виході зі складу учасників товариства на підставі відповідної заяви, прийнятої товариством, про що свідчить Протокол зборів учасників № 8 від 09.01.2009.
Під час митного оформлення автомобіля, в рахунок сплати мита було надано простий вексель серії АА № 1549004 від 04.03.2008 на суму 16 560 доларів США.
У зв'язку з відчуженням майна до закінчення трирічного терміну, визначеного Законом України «Про режим іноземного інвестування», у відповідача виникла заборгованість з ввізного мита у розмірі 127 512 грн. та податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 25 502,40 грн.
Київською регіональною митницею було направлено до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва подання № 202, № 201 від 10.09.2010 про здійснення заходів з погашення податкового боргу.
Відповідачу було надіслано першу податкову вимогу № 1/5975 від 11.08.2010 на суму 153 014,40 грн., зазначену податкову вимогу було отримано відповідачем 31.08.2010, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення.
Проте, після направлення першої податкової вимоги товариством не було погашено суму податкового боргу, на його адресу було направлено другу податкову вимогу № 2/7216 від 01.10.2010 на суму 153 014,40 грн., яку було отримано відповідачем 27.10.2010.
Відмовляючи частково в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про режим іноземного інвестування» майно (крім товарів для реалізації або власного споживання), що ввозиться в Україну іноземними інвесторами на строк не менше трьох років з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів), звільняється від обкладення митом у порядку, передбаченому частинами другою і третьою статті 18 цього Закону. При відчуженні такого майна раніше трьох років з часу зарахування його на баланс мито сплачується у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 18 цього Закону.
Згідно з ч. 5 ст. 18 зазначеного Закону якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну, як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється, виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження майна.
Відповідно до п. 15 Порядку видачі, обліку і погашення векселів виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 № 937 , якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, або на окремий баланс сторін, що провадять спільну інвестиційну діяльність за договорами (контрактами), відчужується, в тому числі у зв'язку з припиненням діяльності векселедавця, останній сплачує ввізне мито не пізніше дня відчуження.
Згідно з пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).
Таким чином, штраф, визначений названою нормою ст. 17, можливо застосувати лише у разі, коли діючим законодавством передбачено обов'язок попереднього щодо дії платника податку нарахування та сплати податку або збору.
Як вбачається з наведених норм, порушення відповідачем податкового законодавства, в частині відчуження майна ввезеного, як інвестиція іноземного інвестора, не надає право податковому органу на застосування санкції, передбаченої пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Враховуючи викладене, межі перегляду, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткову відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторного
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2013 |
Оприлюднено | 09.01.2014 |
Номер документу | 36534674 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Кошіль В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні