Ухвала

від 27.03.2013 по справі 2а-6699/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6699/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

27 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Денісова А.О.,

при секретарі судового засідання - Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія Груп» про стягнення податкового боргу у розмірі 459043,20 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2012 року позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія Груп» (код ЄДРПОУ 35254666) на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 153 014,40 гривень (сто п'ятдесят три тисячі чотирнадцять гривень 40 коп.), з яких:

- сума ввізного мита у розмірі 127 512,00 гривень підлягає перерахуванню на рахунок бюджетний рахунок № 31119029700011, одержувач УДКС України у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУ ДКС України у м. Києві, МФО 820019, код платежу 15010100;

- сума податку на додану вартість у розмірі 25 502,40 гривень підлягає перерахуванню на рахунок бюджетний рахунок № 31119029700011, одержувач УДКС України у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУ ДКС України у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Київською регіональною митницею було проведено камеральну перевірку дотримання ТОВ «Євразія Груп» законодавства України з питань митної справи при ввезенні майна, як внеску іноземного інвестора як вкладу до статутного капіталу товариства, за результатами якої було складено Акт №к/15/10/100000000/35254666 від 12.05.2010 року (далі по тексту - Акт перевірки).

Відповідно до Акту перевірки, ватажний автомобіль Mersedes Benz Axor 25.28 KL, 2008 року випуску, шасі № NMB 37532312066130, був відчужений учаснику ТОВ «Євразія Груп» при його виході зі складу учасників товариства на підставі відповідної заяви, прийнятої товариством, про що свідчить Протокол зборів учасників №8 від 09.01.2009 року.

Таким чином, за висновком Акту перевірки, у зв'язку з відчуженням майна до закінчення трирічного терміну, визначеного Законом України «Про режим іноземного інвестування», Відповідач має заборгованість з ввізного мита у розмірі 127 512,00 гривень та податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 25 502,40 гривень, що виникло у зв'язку зі збільшенням бази оподаткування податку на додану вартість на суму ввізного мита.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не було доведено правомірності нарахування Відповідачу штрафних санкцій в розмірі 255024,00 грн.

З таким висновком суду першої інстанції судова колегія не може не погодитись з огляду на наступне.

Як вбачається з Акту перевірки, Відповідачем під час митного оформлення автомобіля, в рахунок сплати мита було надано простий вексель серії АА № 1549004 від 04.03.2008р. на суму 16 560,00 доларів США, як передбачено Порядком видачі, обліку і погашення векселів виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, затвердженим Постановою КМУ від 07.08.1996р. №937 (далі - Порядок № 937).

Відповідно до норм ч.4 ст.24 Закону «Про режим іноземного інвестування» майно (крім товарів для реалізації або власного споживання), що ввозиться в Україну іноземними інвесторами на строк не менше трьох років з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів), звільняється від обкладення митом у порядку, передбаченому частинами другою і третьою статті 18 цього Закону. При відчуженні такого майна раніше трьох років з часу зарахування його на баланс мито сплачується у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 18 цього Закону.

Згідно ст. 18 названого Закону, якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється, виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження майна. Отже, у законі йдеться про обов'язок сплати мита та порядок визначення суми платежу, який пов'язано з днем здійснення відчуження майна. Строк сплати мита законом не визначено.

Відповідно до п. 15 Порядку № 937 якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, або на окремий баланс сторін, що провадять спільну інвестиційну діяльність за договорами (контрактами), відчужується, в тому числі у зв'язку з припиненням діяльності векселедавця, останній сплачує ввізне мито не пізніше дня відчуження. Отже, Порядок визначає, що внесення платежу є вчасним у разі, коли сплату здійснено протягом дня, у який відбулося відчуження. Вимог стосовно того, що сплата мита повинна передувати відчуженню, вказане Положення не містить.

Відповідно до норм п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.).

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що порушення норм ст.ст. 18, 24 Закону «Про режим іноземного інвестування», п.15 Порядку №937, не тягне за собою можливості застосування санкцій, передбачених п.п.17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена в повному обсязі 29.03.2013 року.

.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Денісов А.О.