Постанова

від 11.11.2008 по справі 21/148

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 11 листопада 2008 р.                                                                                   

№

21/148 

Вищий 

господарський суд  України у

складі колегії  суддів:

Муравйова

О.В. -головуючого Полянського А.Г., Фролової Г.М.

за

участю представників:      

позивача

не

з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

відповідача

- 1

Стельмащук

А.В. -дов. від 11.06.2008 року, Гусак А.М. -дов. від 11.06.2008 року

відповідача

- 2

не

з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

 Товариства з обмеженою відповідальністю

"Євролайф Україна ЛТД"

на

постанову

Львівського

апеляційного господарського суду від 11.08.2008 року

у

справі

№ 21/148

господарського суду Львівської області

за

позовом

Приватного

підприємця ОСОБА_1

до

Товариства

з обмеженою відповідальністю "Євролайф Україна ЛТД", Приватного

підприємця ОСОБА_2

про

стягнення

71434,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням

В.о. Голови судової палати Є.В.Першикова від 10.11.2008 року у зв'язку з

виходом  судді Полянського А.Г. з

відпустки, для розгляду касаційної скарги у справі № 21/148 господарського суду

Львівської області, утворено колегію суддів у складі: головуючий - Муравйов

О.В., судді: Полянський А.Г., Фролова Г.М.

У

травні 2008 року Приватний підприємець ОСОБА_1звернувся до господарського суду

Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Євролайф Україна ЛТД" та Приватного підприємця ОСОБА_2  про стягнення солідарно з Товариства з

обмеженою відповідальністю "Євролайф Україна ЛТД" та Приватного

підприємця ОСОБА_2  на користь Приватного

підприємця ОСОБА_1 комісійних за період з 15.03.2008 року по 15.05.2008 року в

сумі 71434,56 грн.

Обґрунтовуючи

позовні вимоги, позивач зазначає про те, що між сторонами  05.10.2006 року було укладено Договір №

841376, за умовами якого позивач за комісійні зобов'язувався виконувати від

імені і за дорученням відповідача-1 дії, вказані в пунктах 1.1 -1.4 Договору, у

рамках діяльності відповідача-1 як страхового брокера на страховому ринку

України. Зокрема, позивачем зазначено, що відповідно до виробничого розрахунку

від 19.03.2008 року комісійні за кожен наступний місяць повинні становити не

менше 35727,28 грн. Звернення позивача з вимогою про сплату комісійних за

період з 15.03.2008 року по 15.05.2008 року в сумі 71434,56 грн. протягом семи

днів  залишене відповідачем-1 без

виконання.  Станом на день подання

позовної заяви кошти на рахунок позивача не надійшли. Враховуючи викладені вище

обставини та посилаючись на статті 554, 610 Цивільного кодексу України позивач

просить суд стягнути з відповідачів солідарно комісійні за період з 15.03.2008

року по 15.05.2008 року у сумі 71434,56 грн.

Крім

того, позивачем заявлено клопотання про накладення арешту на грошові кошти,

наявні на рахунках відповідача-1.

Клопотання

обґрунтоване тим, що позивач володіє інформацією, що відповідач-1  має намір припинити свою діяльність на

території України, а відтак існує велика ймовірність того, що грошові кошти,

які є у відповідача-1 на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути

або зменшитись, що є умовою для застосування судом заходів до забезпечення

позову. Зокрема, позивачем зазначено, що до останнього часу відповідач-1

справно здійснював розрахунки. 21.05.2008 року позивач звернувся до відповідача

з вимогою про сплату комісійних. Однак, станом на день подання позовної заяви

кошти на рахунок позивача не надійшли.

Ухвалою

господарського суду Львівської області від 03.06.2008 року (суддя: Масловська

Л.З.) по справі № 21/148 господарського суду Львівської області порушено справу

і прийнято позовну заяву  до розгляду.

Накладено арешт на видаткову частину рахунку в сумі 71434,56 грн., який

належить ТзОВ "Євролайф Україна ЛТД" (р/р 2650555 в ВАТ

"Райффайзен Банк Аваль" в м. Києві, МФО 300335, ЄДРПОУ 30530054) до

вирішення спору по суті.

Мотивуючи

ухвалу, господарський суд, з посиланням на статті 64-67 Господарського

процесуального кодексу України, зазначає про те, що викладені у клопотанні про

забезпечення позову обставини свідчать про те, що невжиття заходів до

забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського

суду.

Ухвалою

господарського суду Львівської області від 13.06.2008 року (суддя: Масловська

Л.З.) по справі № 21/148 господарського суду Львівської області пункт 3 ухвали

господарського суду Львівської області від 03.06.2008 року по справі № 21/148

господарського суду Львівської області викладено в такій редакції:

"Накласти арешт на видаткову частину рахунку в сумі 71434,56 грн., який

належить ТзОВ "Євролайф Україна ЛТД" (м. Київ, вул. Дмитрівська,13А,

оф. 1, код ЄДРПОУ 30530054, р/р 2650555 у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"

в м. Києві, МФО 300335 (адреса банку: Центральний офіс -  м. Київ, вул. Лєскова, 9; Київська

регіональна дирекція -м. Київ, вул. Пирогова, 7Б) до вирішення спору по суті.

Постановою

Львівського апеляційного господарського суду від 11.08.2008 року (судді: Марко

Р.І. -головуючий, Бойко С.М., Бонк Т.Б.) 

по справі № 21/148 господарського суду Львівської області ухвала

господарського суду Львівської області від 03.06.2008 року в частині накладення

арешту на видаткову частину рахунку в сумі 71434,56  грн., який належить Товариству з обмеженою

відповідальністю "Євролайф Україна ЛТД", в справі за номером 21/148

-залишена без змін.

Мотивуючи

постанову, апеляційний господарський суд зазначає про те, що судом першої

інстанції правомірно вжиті заходи забезпечення позову, оскільки судом

встановлено та позивачем доведено наявність обставин, передбачених статтею 66

Господарського процесуального кодексу України, які є підставою для вжиття

відповідних заходів забезпечення позову. Зокрема, позивачем на підтвердження

обставин надано повідомлення, направлене відповідачем -1, про припинення

укладеного з позивачем договору.

Не

погоджуючись з постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю

"Євролайф Україна ЛТД" 

звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на

постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.08.2008 року по

справі № 21/148 господарського суду Львівської області, в якій просить

постанову та ухвалу в частині накладення арешту у справі № 21/148 господарського

суду Львівської області  скасувати,

мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм процесуального

права, зокрема, статей 66, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, заявник зазначає, що  ухвала та

постанова суду винесені за відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення

позову стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Євролайф Україна

ЛТД"; що оскаржувані судові акти не містять мотивів, з урахуванням яких

суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову.

Відзиви

на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши

доповідь судді - доповідача, пояснення представників відповідача - 1,

присутніх  у судовому засіданні,

перевіривши наявні матеріали справи та доводи викладені у касаційній скарзі,

колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких

підстав.

Згідно

статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий  господарський суд України переглядає за

касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та

постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно

до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України

переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на

підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом

першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними

обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи

відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про

перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти

докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не

були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як

вбачається з матеріалів справи предметом позову є вимога про стягнення

солідарно з відповідачів комісійних за період з 15.03.2008 року по 15.05.2008

року в розмірі 71434,56 грн.

З

матеріалів справи також вбачається, що звертаючись з позовом позивач просив

забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, наявні на рахунках

відповідача-1.

Клопотання

мотивоване тим, що позивач володіє інформацією, що відповідач-1  має намір припинити свою діяльність на

території України, а відтак існує велика ймовірність того, що грошові кошти,

які є у відповідача-1 на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути

або зменшитись. До останнього часу відповідач-1 справно здійснював розрахунки.

21.05.2008 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату

комісійних. Однак, станом на день подання позовної заяви кошти на рахунок

позивача не надійшли. 

За

таких обставин позивач вважає, що невжиття заходів до забезпечення позову у

вигляді накладення арешту на грошові кошти, наявні на рахунках відповідача-1,

може унеможливити виконання рішення господарського суду щодо стягнення

комісійних у розмірі 71434,56 грн. чи призведе до утруднення виконання рішення

суду.

Відповідно

до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за

заявою сторони, прокурора  чи  його заступника, який подав позов, або з

своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення

позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття

таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення

господарського суду.

Умовою

застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване

припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до

нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на

момент виконання рішення.

Заходи

щодо забезпечення позову здійснюються господарським судом з метою забезпечення

виконання рішення господарського суду, але тільки в разі необхідності, оскільки

безпідставне вжиття таких заходів може призвести до порушень прав та інтересів

відповідача, більш того, заподіяти йому матеріальну шкоду.

Заходи

забезпечення застосовуються лише за наявності достатньо вагомих свідчень про

те, що за час провадження у справі майно відповідача (або майно, яке він

утримує) може зникнути, бути виведеним з ладу, погіршитись, що може зробити

неможливим або утруднити виконання рішення господарського суду.

Згідно

із статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується,

зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать

відповідачеві.

Вибір

способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги. Накладення арешту на

майно чи кошти застосовується як засіб забезпечення у майнових позовах. У

позові про стягнення грошей застосовується накладення арешту на кошти.

Суди

першої та апеляційної інстанції при задоволенні клопотання про забезпечення

позову врахували доводи, покладені в обґрунтування клопотання та те, що

предметом позову є стягнення солідарно з відповідачів комісійних за період з

15.03.2008 року по 15.05.2008 року розмірі 71434,56 грн., тобто існує зв'язок

між конкретним заходом до забезпечення позову і позовною вимогою, і те, що

заходи забезпечення позову є адекватними позовним вимогам та спрямовані на

попередження порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача й

забезпечення виконання рішення суду.

Таким

чином, заходи забезпечення позову пов'язані із заявленими вимогами.

Судом

апеляційної інстанції відзначено також те, що скаржник  30.04.2008 року надіслав позивачу

повідомлення № 384, в якому зазначив про припинення укладеного з позивачем

договору № 841376 від 05.10.2006 року, що також свідчить  про те, що існує очевидна небезпека

утруднення виконання рішення господарського суду у випадку задоволення позову.

Судом

апеляційної інстанції зазначено, що судом встановлено та позивачем доведено

наявність обставин, передбачених статтею 66 Господарського процесуального

кодексу України, які є підставою для вжиття відповідних заходів до забезпечення

позову.

За

таких обставин, колегія суддів вважає, що попередніми судовими інстанціями

вірно застосовано норми процесуального права, зокрема, статті 66, 67

Господарського процесуального кодексу України.

Твердження

заявника про порушення і неправильне застосування судом  норм процесуального права при прийнятті

постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.

За

таких обставин колегія суддів вважає, що постанова прийнята з дотриманням норм

процесуального права, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні.

На

підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117,

пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -                         

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євролайф Україна ЛТД"

залишити без задоволення.

Постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 11.08.2008 року у справі №

21/148 господарського суду Львівської області 

залишити без змін.

Головуючий                                                                               

О.Муравйов

Судді

:                                                                                        

А.Полянський

                                     Г. Фролова