Постанова

від 27.09.2012 по справі 5020-5/471-12/264-148/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 року Справа № 5020-5/471-12/264-148/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дмитрієва В.Є.,

суддів Голика В.С.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Ірхіна М.Ю., довіреність від 03.01.2012 №14/0/2-12 (публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго");

відповідача: Зубкова М.Ю., довіреність від 05.12.2011 б/н (закрите акціонерне товариство "Рябіна-90");

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 24 липня 2012 року у справі №5020-5/471-12/264-148/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44,Севастополь,99040)

до Закритого акціонерного товариства "Рябіна-90" (пр. Перемоги, 50,Севастополь,99046)

про стягнення 9153,10 грн.

ВСТАНОВИВ :

Відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до закритого акціонерного товариства "Рябіна -90" про стягнення 57870,94 грн., з яких: заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 27499,28 грн., перевищення договірної величини споживання у розмірі 26452,46 грн., а також пеню у розмірі 2170,10 грн., 3% річних -576,30 грн., інфляційні витрати -1172,80 грн. (том 1, а.с. 131-132).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 15.11.2011, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.11.2011, позов задоволений повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2012 рішення та постанова скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи позивач, посилаючись на рахунок-акт виконаних робіт №34520 від 05.07.2012 за період з 20.09.2006 по 17.10.2006 і рахунок №34640 від 05.07.2012 за період з 18.09.2006 по 17.10.2006, зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 2530,07 грн., перевищення договірної величини споживання електроенергії - 5728,08 грн., пеню у розмірі 413,42 грн., 3% річних у розмірі 156,74 грн., інфляційні витрати -216,79 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 24.07.2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення покладений, зокрема, висновок судової інженерно-технічної експертизи, який спростовує доводи позивача щодо споживання відповідачем електричної енергії у жовтні 2006 року у розмірі 90426 кВ/год. Разом із тим, не прийнятий судом в якості належного до допустимого доказу акт про використання електричної енергії за період з 18.09.2006 по 17.10.2006, яким встановлено перевищення договірних величин споживання електроенергії та на підставі якого позивачем виставлений рахунок №34640 від 05.07.2012.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Севастополя та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у сумі 9153,73 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, апелянт зазначив, що згідно з актом про використання електричної енергії за період з 18.09.2006 по 17.10.2006, станом на 17.10.2006 на підставі показників електролічильника №019771, які були підтверджені державним повірителем ДП „Севастопольстандартметрологія", витрати на електроенергію склали 90426кВт/год., а перевищення договірної величини споживання електроенергії у жовтні 2006 року -88426 кВт\год. За спожиту відповідачем електричну енергію Відкритим акціонерним товариством „ЕК „Севастопольенерго" за жовтень 2006 року ЗАТ „Рябіна-90" виставлені відповідні рахунки. Листом від 23.10.2006 ЗАТ „Рябіна-90" визнало нарахування вартості електричної енергії за результатами перевірки від 20.10.2006 відповідно до показників лічильника №019771. Отже, на думку позивача, відповідач повинен погасити існуючу заборгованість у сумі 9153,73 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.08.2012 апеляційна скарга прийнята до провадження із відновленням процесуального строку на її подання та призначена до розгляду у складі судової колегії: головуючий суддя: Гонтар В.І., судді: Черткова І.В., Борисова Ю.В.

За розпорядженням секретаря судової палати від 24 вересня 2012 року, відповідно до пунктів 3.1.6, 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 та на підставі ст. 2 1 Господарського процесуального кодексу України склад колегії з розгляду апеляційної скарги змінений: головуючий суддя -Дмитрієв В.Є., судді: Черткова І.В., Голик В.С.

У судовому засіданні 27 вересня 2012 року представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та письмових пояснень від 10.09.2012.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Зазначив, що за спожиту електроенергію у жовтні 2006 року він сплатив 1200,00 грн., що підтвердив відповідною квитанцією.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

17.08.2004 між відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго"(у процесі розгляду справи назва товариства змінена на публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго", том 2, а.с. 54) (далі - постачальник) та закритим акціонерним товариством "Рябіна-90" (далі - споживач) був укладений договір № 1736 на поставку електричної енергії (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику вартість електроенергії та здійснює інші платежі відповідно до умов цього договору та додатків до нього (пункт 1 договору) (т. 1 а.с. 9-13).

У відповідності до пункту 2.1.2 договору постачальник зобов'язався, поставляти споживачу електричну енергію, як різновид товару в об'ємах, визначених у відповідності з розділом 5 та з урахуванням умов, передбачених розділами 6, 7, 8 договору (Додаток №1 до договору "Об'єми поставки електричної енергії").

Згідно з пунктом 2.2.2 договору споживач зобов'язався дотримуватися режимів споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору.

Пунктом 5.1 передбачений порядок визначення договірних величин споживання електричної енергії.

Відповідно до пункту 8.1 договору розрахунковим вважається період з 17 календарного числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця.

Розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок постачальника зі спеціальним режимом використання в уповноваженому банку.

За дату оплати приймається дата надходження коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника або дата внесення споживачем готівкових коштів у касу постачальника. Всі рахунки на оплату електроенергії повинні оплачуватися платником протягом 5 банківських днів з дня виписки рахунку.

Пунктом 8.3 договору встановлено, що споживач щомісячно 17 числа подає постачальнику звіт щодо об'ємів поставленої електроенергії за розрахунковий період за формою, передбаченою додатком № 6. Якщо дата подання звіту приходиться на вихідний або святковий день, звіт подається протягом першого робочого дня після встановленої дати.

Згідно пункту 8.4 договору оплата спожитої електричної енергії здійснюється плановими платежами у наступному порядку:

- в строк до 2 числа розрахункового місяця 50% від договірної величини електроспоживання.

Остаточний розрахунок - 22 числа календарного місяця.

Споживач самостійно розраховує суму планованого платежу шляхом умноження діючого в розрахунковому періоді рівня тарифу на об'єм електроенергії, заявленої на поточний розрахунковий період з урахуванням відсотку планового платежу.

У відповідності з фактичним об'ємом споживання електроенергії постачальник визначає величину необхідної доплати у випадку перевищення фактичного об'єму понад заявленого та виписує споживачу рахунок для здійснення остаточного розрахунку (пункт 8.5 договору).

Також, пунктом 4.2.1 договору передбачена відповідальність споживача за недотримання строків платежів, передбачених пунктами 2.2.4, 2.2.5 договору, вказаних в додатку "Порядок розрахунків", а саме, споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Сума пені нараховується споживачу до дня ліквідації заборгованості та включається до платіжної вимоги окремим рядком.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін, скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2004 року та вважається продовженим на наступний рік, якщо жодна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менше ніж за 30 днів до закінчення його дії.

Листом від 21.11.2005 позивач у відповідності до пункту 5.1 договору довів споживачу встановлені об'єми поставки електроенергії за місяцями на 2006 рік у зв'язку з не поданням закритим акціонерним товариством "Рябіна-90" відомостей про розмір очікуваного споживання електроенергії на 2006 рік (т. 1 а.с. 16).

Як вбачається з акта про використання електроенергії станом на 17 жовтня 2006 року, у жовтні 2006 року відповідачем було спожито активної енергії 90426 кВ/ч та перевищення договірної величини склало 88426 кВ/ч (т. 1 а.с.17)

Відповідно до рахунку № 48579 від 17 жовтня 2006 року відповідачу була нарахована плата за перевищення договірної величини споживання у розмірі 26452,46 грн (т. 1 а.с. 42).

Несплата споживачем виставленого рахунку стало підставою для звернення енергопостачальної організації до суду першої інстанції.

На виконання вказівок Вищого господарського суду України, які відповідно до положень статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи у суді першої інстанції у справі було призначено судову інженерно - технічну експертизу, за результатами якої експертом були зроблені наступні висновки: максимально можлива величина споживання електричної енергії при використанні схеми живлення споживача ЗАТ „Рябіна-90" за розрахунковий період з 01.10.2006 по 31.10.2006 (включно) складає 9791 кВт/год. ЗАТ „Рябіна-90"не мало технічної можливості у жовтні 2006 року спожити 90426 кВт/год електричної енергії.

Максимально можлива величина споживання електричної енергії при максимальному навантаженні при порушенні схеми обліку споживача ЗАТ „Рябіна-90", а саме при можливому приєднанні навантаження до мережі до приладу обліку, за розрахунковий період з 01.10.2006 по 31.10.2006 складає 12238,8 кВт/год. Розрахункова величина споживання електричної енергії при використанні електричного обладнання споживача ЗАТ „Рябіна-90"за розрахунковий період з 01.10.2006 по 31.10.2006 складає 3106,2 кВ/год.

З урахуванням наведених висновків експертизи позивачем було зменшено позовні вимоги, відповідно до яких він просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 2530,07 грн, перевищення договірної величини споживання електричної енергії -5728,08грн, а також пеню у розмірі 413,42 грн, 3 % річних -156,74 грн, збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції -216,79 грн. Як на підставу зменшення позовних вимог посилається на рахунок-акт виконаних робіт № 34520 від 05.07.2012 за відпущену електричну енергію з 20.09.2006 по 17.10.2006 і рахунок № 34640 від 05.07.2012 перевищення договірної величини споживання електричної енергії з 19.09.2006 по 17.10.2006.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України "Про електроенергетику" від 16.10.1997 № 575/97-ВР (з наступними змінами і доповненнями), Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 № 475) та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 (з наступними змінами і доповненнями) (далі -Правила)

Також, до спірних правовідносин підлягають застосуванню відповідні положення Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, що регулюють загальні питання виконання господарських договорів.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини першої статті 26 Закону України "Про електроенергетику", пункту 1.3. Правил користування електричною енергією, споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 7 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 (з наступними змінами і доповненнями) встановлено, що місцеві енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами). Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини. У разі потреби місцеві енергопостачальні організації можуть вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів електроспоживання.

Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Відповідно до частини третьої пункту 4.2 Правил користування електричною енергією, розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання.

Судом встановлено, що сторонами були визначені обсяги споживання електричної енергії.

Відповідно до положень частини шостої статті 26 Закону України „Про електроенергетику" споживачі, у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період, сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Згідно з 6.14 Правил перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Згідно із пунктом 6.41 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Відповідно до п. 6.42 Правил, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

З матеріалів справи убачається, що постановою прокурора Гагарінського району міста Севастополя від 09.10.2007 порушено кримінальну справу № 970753 за фактом підробки актів ВАТ "ЕК "Севастопольенерго"з метою нарахування суми, яка підлягає сплаті за спожиту електричну енергію ЗАТ "Рябіна-90"за ознаками злочину, передбаченому ст. 358 ч. 1 КК України. З вказаної постанови вбачається що 20.09.2006 невстановлені особи ВАТ "ЕК "Севастопольенерго"підробили акт № 0091902 про порушення правил користування електричної енергії і акт перевірки технічного стану електрогосподарства від 20.09.2006 з метою подальшого використання для нарахування суми, яка підлягає сплаті за спожиту електроенергію ЗАТ "Рябіна-90"(т.3 а.с. 69)

Провадження у кримінальній справі зупинено постановою дізнавача СД Нахімовського РВ УМВС України в м. Севастополі від 15.12.2010 до встановлення особи, яка скоїла даний злочин (т. 3. а.с. 70).

Зняття електроприладу на експертизу зафіксовано актом від 20.09.2006 перевірки технічного стану електрогосподарства, який взагалі не містить підпису представника ЗАТ "Рябіна-90", тобто складений позивачем в однобічному порядку.

Акт про використання електричної енергії за період з 18.09.2006 по 17.10.2006 станом на 17.10.2006 року, яким встановлено перевищення договірних величин споживання електроенергії не містить показників лічильника на момент складення акту.

Наведене унеможливлює прийняття зазначених фактів в якості належних та допустимих доказів в порядку статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, а тому судова колегія погоджується із аналогічним висновком місцевого господарського суду.

Крім того, як вбачається з висновку судової електро-технічної та вже зазначалося вище, максимально можлива величина споживання електричної енергії при використанні схеми живлення споживача ЗАТ "Рябіна-90" за період з 01.10.2006 по 31.10.2006 складає 9791 кВт/год, максимально можлива величина споживання електричної енергії при максимальному навантаженні при порушенні схеми обліку споживача за аналогічний період складає 12238,8 кВт/год., а розрахункова величина споживання електричної енергії при використанні електричного обладнання споживача ЗАТ "Рябіна-90"за розрахунковий період складає 3106,2 кВт/год. Виходячи з наведених даних, позивач у своїх письмових поясненнях від 10.09.2012 надав суду розрахунки вартості електроенергії відповідно до об'ємів споживання електричної енергії за різних умов споживання. Проте, судом вказані розрахунки не можуть бути прийняти, оскільки матеріали справи не містять належної первісної документації, тобто належним чином оформлених актів, якими б були зафіксовані достовірні величини споживання електричної енергії чи факт перевищення договірної величини споживання електричної енергії у спірний період.

Водночас, відповідачем суду надана квитанція про сплату за електричну енергію за жовтень 2006 року (тобто за спірний період) у розмірі 1200,00 грн. Під час судового засідання факт цієї оплати був підтверджений представником позивача.

Судом першої інстанції правомірно відхилені доводи позивача, що середньодобове споживання електричної енергії відповідачем складає 704,93 кВт/год, оскільки зазначений розрахунок зроблено позивачем з урахуванням акту про використання електричної енергії за період з 18.09.2006 по 17.10.2006 року станом на 17.10.2006 року, яким, як вже зазначалось, встановлено споживання електричної енергії відповідачем в жовтні 2006 року у розмірі 90426 кВ/год., що у свою чергу, з огляду на висновок експертизи, технічно є неможливим.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що належних та допустимих доказів, у підтвердження заборгованості відповідача у заявленій до стягнення сумі позивачем не надано, у той час як згідно з положеннями статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За вказаних обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про повну відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено, отже, підстав для скасування рішення немає.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 24 липня 2012 року у справі № 5020-5/471-12/264-148/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя В.Є. Дмитрієв

Судді В.С. Голик

І.В. Черткова

Розсилка:

1. Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44,Севастополь,99040)

2. Закрите акціонерне товариство "Рябіна-90" (пр. Перемоги, 50,Севастополь,99046)